ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2024 року
м. Київ
справа № 359/11887/21
провадження № 61-7085св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Бориспільська міська рада, Комунальне підприємство "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району", приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Лідія Євгенівна, ОСОБА_3, державний реєстратор Комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Огребчук Радислав Володимирович,
третя особа - приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дідок Валентина Василівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2022 року під головуванням судді Семенюти О. Ю. та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійник В. І. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Бориспільської міської ради, Комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району", приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Лідії Євгенівни, ОСОБА_3, державного реєстратора Комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Огребчука Радислава Володимировича, третя особа - приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дідок Валентина Василівна, про визнання недійсними рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності у порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила:
- визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 29 грудня 2016 року № 33269263 та скасувати запис від 27 грудня 2016 року
№ 18399308 про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 22 березня 2017 року № 34400197 та скасувати запис від 22 березня 2017 року
№ 19579416 про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами
АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 29 березня 2017 року № 34512923 та скасувати запис від 29 березня 2017 року
№ 19697892 про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами
АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 .
Позивач послалась на те, що вона є єдиною спадкоємицею своєї матері -
ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадкове майно складається з житлового будинку з надвірними будівлями, який розташовується в АДРЕСА_1, який був придбаний ОСОБА_5 22 травня 2002 року.
При зверненні позивача до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно.
Крім цього, було з`ясовано, що житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, який на підставі договорів купівлі-продажу від 22 березня 2017 року та від 29 березня 2017 року придбав по 1/2 частці домоволодіння у ОСОБА_3 .
Вважає, що житловий будинок з надвірними будівлями вибув незаконним шляхом з власності позивача на підставі неіснуючих документів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 21 листопада
2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 грудня 2016 року № 33269263 та скасував запис від 27 грудня 2016 року № 18399308 про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за
ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 .
Визнав недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 22 березня 2017 року № 34400197 та скасував запис від 22 березня 2017 року
№ 19579416 про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
Визнав недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
від 29 березня 2017 року № 34512923 та скасував запис № 19697892 від 29 березня 2017 року про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами
АДРЕСА_1 .
Визнав за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребував з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 .
Київський апеляційний суд постановою від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2022 року без змін.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 та набула право власності на житловий будинок з надвірними спорудами на
АДРЕСА_1, а тому рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Огребчука Р. В. № 33269263 від 29 грудня 2016 року суперечить приписам частини першої статті 319 ЦК України.
ОСОБА_3 не набув у встановленому законом порядку право власності на будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1, він не мав права розпоряджатись цим об`єктом нерухомого майна, зокрема відчужувати його у власність ОСОБА_2, а тому спірне майно вибуло з володіння
ОСОБА_1 поза її волевиявлення.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Ковальчук С. М. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
У поданій касаційній скарзі представник заявника зазначає, що суди не врахували правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах: від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17, від 12 червня 2019 року у справі № 759/10424/16-ц,
від 11 вересня 2019 року у справі № 766/4410/17, від 27 січня 2021 року у справі
№ 755/23063/14-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 175/3357/16-ц, від 26 квітня 2023 року у справі № 195/2078/21.
Представник заявника зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що спадкодавець ОСОБА_5 у 2004 році набула у власність житловий будинок на
АДРЕСА_1 загальною площею 20,2 кв. м в тому числі житловою - 12,8 кв. м.
Натомість у 2016 році за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 загальною площею
77,5 кв. м, житловою площею - 39,23 кв. м.
Отже будинки, на який набула право власності у порядку спадкування позивач та будинок, який перебував у власності ОСОБА_3 не тотожні, а тому висновки судів попередніх інстанцій про можливість витребування у ОСОБА_2 житлового будинку на АДРЕСА_1 передчасні, оскільки будинок загальною площею 77,5 кв. м у власність ОСОБА_5 не набувався.
Узагальнені доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У поданому у липні 2023 року до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу представник Бориспільської міської ради - заступник міського голови Горкун В. у задоволенні касаційної скарги просив відмовити, а оскаржені судові рішення залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
Вказує, що у касаційній скарзі заявник наполягає на доводах та аргументах, які вже досліджувались судами попередніх інстанцій. За наслідками дослідження цих аргументів суди зробили свої висновки, а тому висновки судів попередніх інстанцій за наслідками розгляду справи правильні.
У поданому у серпні 2023 року до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Куксюк А. Л. у задоволенні касаційної скарги просив відмовити, посилаючись на необґрунтованість її аргументів.
Представник заявника зазначає, що аргументи касаційної скарги є неспроможними, адже у 2004 році ОСОБА_5 набула у власність житловий будинок, який мав суттєвий відсоток зносу, а тому протягом періоду часу з 2004 року по 2017 рік здійснювала його добудову та перебудову.
Представник позивача зауважує, що сторона відповідача не надала жодного правовстановлюючого документа, який би посвідчував правомірність чи підстави набуття ОСОБА_3 права власності на спірне майно.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 14 червня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу № 359/11887/21 з місцевого суду.
11 липня 2023 року справа № 359/11887/21 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 травня 2002 року ОСОБА_5 уклала з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу
(а. с. 191 том 1) за яким ОСОБА_5 придбала житловий будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 .
Зі змісту довідки директора КП "Бориспільське БТІ" від 24 травня 2017 року № 529
(а. с. 192 зворот том 1) встановлено, що на підставі вказаного договору 28 травня 2002 року ОСОБА_5 зареєструвала право власності на будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть від 15 липня 2009 року серії НОМЕР_1 (а. с.183 том 1).
Рішенням Бориспільської міської ради від 17 грудня 2015 року № 42-2-VII
вул. Дімітрова у м. Бориспіль була перейменована на вул. Вокзальну .
29 грудня 2016 року рішенням державного реєстратора КП "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Огребчука Р. В. № 33269263 за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно
№ 77419369 від 29 грудня 2016 року (а. с. 3 том 2).
22 березня 2017 року ОСОБА_8, який діяв від імені ОСОБА_3, уклав з
ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 .
На підставі цього договору рішенням приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Л. Є. від 22 березня 2017 року
№ 34400197 за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на 1/2 частку у спірному майні. Ця обставина підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 травня 2017 року
№ 88505241 (а. с. 45 том 1).
29 березня 2017 року ОСОБА_8, який діяв від імені ОСОБА_3, уклав з ОСОБА_2 ще один договір купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку
(а. с. 220, 221 том 1) за яким ОСОБА_3, відчужив у власність ОСОБА_2, іншу 1/2 частку в житловому будинку з надвірними спорудами на
АДРЕСА_1 .
На підставі цього договору рішенням приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Лазоренко Л. Є. від 29 березня 2017 року
№ 34512923 за ОСОБА_2, було зареєстровано право власності на іншу 1/2 частку у спірному майні. Ця обставина також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
від 31 травня 2017 року № 88505241 (а. с. 45 том 1).
Таким чином, після укладення обох договорів ОСОБА_2, став одноосібним власником житлового будинку з надвірними спорудами на
АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_5 заповіт не склала.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.