iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року

м. Київ

справа № 380/2696/21

адміністративне провадження № К/990/38649/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А. В., Мельник-Томенко Ж.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Піскунової О.Ю.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Скречко М.-М.А.

представника відповідача - Петрів Н.М., Карапетян А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №380/2696/21

за позовом ОСОБА_1

до Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України

про визнання протиправною бездіяльності, поновлення на посаді судді, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою представниці ОСОБА_1 - адвокатки Скречко Марти-Марії Андріївни

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року (головуючий суддя: Карп`як О.О., судді: Гавдик З.В., Коморний О.І.)

і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року (головуючий суддя: Довга О.І., судді: Глушко І.В., Запотічний І.І.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відмови у видачі наказу про скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 6 вересня 2010 року про його відрахування з 6 вересня 2010 року зі штату Окружного адміністративного суду міста Києва із займаної посади голови суду та щодо відмови у видачі наказу про його зарахування до штату цього суду;

- визнати протиправним і скасувати наказ Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 6 вересня 2010 року про його відрахування з 6 вересня 2010 року зі штату Окружного адміністративного суду міста Києва із займаної посади голови суду;

- зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати його до складу суддів Окружного адміністративного суду міста Києва;

- зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва час у зв`язку з незаконним усуненням його від професійної діяльності судді (фактично часом вимушеного прогулу) з дня незаконного звільнення з 6 вересня 2010 року до дня видання наказу про його зарахування на посаду судді (зарахування до штату) Окружного адміністративного суду міста Києва;

- зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким нарахувати та виплатити йому суддівську винагороду (заробітну плату) за весь час незаконного усунення його від професійної діяльності судді (фактично час вимушеного прогулу), тобто з 6 вересня 2010 року до дня скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 6 вересня 2010 року про його відрахування з урахуванням належних доплат та надбавок;

- звернути рішення суду до негайного виконання на підставі пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України");

- зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва у п`ятиденний строк подати до суду звіт про виконання судового рішення, початок якого рахувати з наступного дня після одержання ним копій рішення суду на підставі частини першої статті 382 КАС України;

- стягнути витрати на надання професійної правничої допомоги.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що постановою Верховної Ради України від 16 березня 2006 року №3565-ІV він був обраний безстроково суддею Окружного адміністративного суду міста Києва, а Указом Президента України від 9 червня 2006 року №501/2006 призначений головою цього суду.

Втім, 17 травня 2010 року Вищою радою юстиції були ухвалені рішення "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги" №344/0/15-10 та №345/0/15-10.

Надалі, постановою Верховної Ради України від 3 червня 2010 року №2316-VI ОСОБА_1 звільнено з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.

За результатом тривалого оскарження позивачем цих рішень у судовому порядку, у тому числі до Європейського суду з прав людини, Вищий адміністративний суд України 7 грудня 2017 року у справі №800/305/17 прийняв постанову про часткове задоволення позовних вимог, й визнав незаконними і скасував названі акти Вищої ради юстиції №344/0/15-10 і №345/0/15-10, а також визнав незаконною і скасував постанову Верховної Ради України від 3 червня 2010 року № 2316-VI у частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку із порушенням присяги судді. Більше того, за наслідками перегляду цього судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 травня 2018 року було також передано на повторний розгляд Вищої ради правосуддя вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

У подальшому, на виконання цих судових рішень, Вища рада правосуддя здійснила перевірку наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, за наслідками якої прийняла рішення "Про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва".

Тож, отримавши відповідні як судові рішення, так і рішення Вищої ради юстиції, якими підтверджена незаконність звільнення позивача з посади судді, ОСОБА_1 звернувся до голови Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою, у якій просив виконати ці рішення та видати накази про скасування попереднього наказу про його відрахування зі штату суду, а також про його відновлення у складі суддів Окружного адміністративного суду міста Києва із вирішенням супутніх питань.

Проте, позивач отримав відмову від в.о. голови Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. за наслідками розгляду його заяви. Відповідь обґрунтована правовою позицію суду, що відсутність будь-якого законодавчо визначеного акта про призначення ОСОБА_1 на посаду судді унеможливлює видачу головою суду відповідних наказів, про які просить позивач.

Вважаючи таку відмову незаконною, ОСОБА_1 звернувся до суду за для захисту свого порушеного права на доступ до професії судді.

Позивач уважає, що у межах цього спору відпали перепони з реалізації його права на здійснення професійної діяльності судді. У зв`язку із чим він переконаний, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо відновлення його статусу судді після визнання протиправними дій суб`єктів владних повноважень, які призвели до його незаконного звільнення з цієї посади, а також скасування відповідних незаконних актів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року закрито провадження у цій справі в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 6 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 з 6 вересня 2010 року зі штату Окружного адміністративного суду міста Києва із займаної посади голови суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року про закриття провадження в частині позовних вимог у справі №380/2696/21 змінено в частині підстав та мотивів закриття провадження в частині позовних вимог.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання до вчинення дій відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 380/2696/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відмови у видачі наказу про скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 6 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 з 6 вересня 2010 року зі штату Окружного адміністративного суду міста Києва із займаної посади голови суду та щодо відмови у видачі наказу про зарахування ОСОБА_1 до штату цього суду;

- зобов`язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до складу суддів Окружного адміністративного суду міста Києва;

- зобов`язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва час з дня звільнення з 6 вересня 2010 року до дня видачі наказу про зарахування ОСОБА_1 на посаду судді (зарахування до штату) Окружного адміністративного суду міста Києва;

- зобов`язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 6 вересня 2010 року до дня скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 6 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 з урахуванням належних доплат та надбавок;

- у задоволенні решти вимог відмовлено;

- стягнуто з бюджетних асигнувань Окружного адміністративного суду міста Києва на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі: 9500,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 3 листопада 2022 року справа №830/2696/21 (адміністративне провадження №К/990/14645/22) касаційні скарги Державної судової адміністрації України та Окружного адміністративного суду міста Києва задоволено частково - постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі №380/2696/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

На новий розгляд справа направлялась у тому числі з підстав незалучення до її участі Державної судової адміністрації України (далі - "ДСА України") як головного розпорядника бюджетних коштів, зважаючи на вирішення судом питання про нарахування позивачеві грошових коштів як компенсації вимушеного прогулу. До того ж, Суд зауважив, що на новому розгляді необхідно визначити конкретні розміри грошових коштів, які суд (у разі встановлення для цього підстав) присудить стягнути на користь позивача.

Заявою від 28 грудня 2022 року позивач уточнив позовні вимоги та суб`єктний склад учасників справи, вказавши відповідачами Окружний адміністративний суд міста Києва, Державну судову адміністрацію України, та просив:

- визнати протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відмови у видачі наказу про скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 6 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 з 6 вересня 2010 року зі штату Окружного адміністративного суду міста Києва із займаної посади голови суду та щодо відмови у видачі наказу про зарахування ОСОБА_1 до штату цього суду;

- поновити ОСОБА_1 на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва шляхом зобов`язання Окружного адміністративного суду міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до складу суддів Окружного адміністративного суду міста Києва;

- зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва час вимушеного прогулу за період з дня незаконного звільнення з 6 вересня 2010 року до дня видання наказу про зарахування ОСОБА_1 на посаду судді (зарахування до штату) Окружного адміністративного суду міста Києва;

- зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 6 вересня 2010 року до дня ухвалення рішення у справі включно з урахуванням належних доплат та надбавок;

- стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за час вимушеного прогулу за період з 6 вересня 2010 року до дня ухвалення рішення у справі включно з урахуванням належних доплат та надбавок;

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва та стягнення суддівської винагороди, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, включаючи витрати на професійну правничу допомогу;

- зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва та ДСА України у п`ятиденний строк подати до суду звіт про виконання судового рішення, початок якого рахувати з наступного дня після одержання ними копій рішення суду на підставі частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відмови у видачі наказу про зарахування ОСОБА_1 до штату цього суду;

- зобов`язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до штату суддів Окружного адміністративного суду міста Києва;

- стягнуто за рахунок бюджетної програми КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України (ЄДРПОУ 26255795), на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за час вимушеного прогулу за період з 6 вересня 2010 року до 25 травня 2023 року у сумі: 3 098 604,33 грн, яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів;

- звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць.

- стягнуто з бюджетних асигнувань Окружного адміністративного суду міста Києва на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі: 9500 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №380/2696/21 та прийнято нове, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності, поновлення на посаді судді, зобов`язання до вчинення дій.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, представниця позивача звернулася із касаційною скаргою на них до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів

У листопаді 2023 року представниця ОСОБА_1 - адвокатка Скречко М.-М.А. подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року скасувати у частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо поновлення позивача на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва, відмови у частині зобов`язання Окружного адміністративного суду міста Києва видати наказ про нарахування і виплати позивачу суддівської винагороди за період з 6 вересня 2010 року до дня ухвалення рішення суду. А також просить змінити рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у частині суми, яку належить стягнути в рахунок вимушеного прогулу, а саме: 15 000 052,51 грн, та правничої допомоги у сумі: 50 000 грн.

Також, у касаційній скарзі представниця позивача просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року.

Поряд із цим, представниця позивача просить в решті залишити без змін рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року.

Насамкінець, касаційна скарга містить вимогу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Проте, у судовому засіданні позивач не підтримав цю вимогу.

У касаційній скарзі, як на підставу відкриття касаційного провадження, скаржниця покликається на пункти 1 і 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").

Скаржниця зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у рішеннях Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі №9901/932/18, від 3 серпня 2022 року у справі №990/4/22 та від 8 грудня 2022 року у справі №9901/388/21.

До того ж, скаржниця зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо порядку відновлення порушених прав незаконно звільненого судді в аспекті доступу його до професії. На переконання скаржниці потребує висновку Верховного Суду в аспекті правозастосування стаття 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо повноважень голови суду видавати наказ про зарахування до штату незаконно звільненого судді.

Верховний Суд ухвалою від 6 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження на підставі пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У відзиві на касаційну скаргу Окружний адміністративний суд міста Києва просить відмовити у її задоволенні, а постанову апеляційного суду залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судом апеляційної інстанції із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Окружний адміністративний суд міста Києва наполягає, що за умови відсутності відповідного акта ВРП або Верховної Ради України про поновлення судді/призначення його на посаду, голова відповідного суду позбавлений повноважень видавати наказ про призначення такої особи на посаду судді або поновлення його у цьому статусі.

ДСА України свого відзиву на касаційну скаргу не надала. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримала 7 грудня 2023 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У червні 1990 року сесією Львівської обласної ради ОСОБА_1 обрано суддею Личаківського районного суду міста Львова.

Постановою Верховної Ради України від 6 квітня 2000 року №1617-ІІІ позивача обрано суддею цього суду безстроково.

Указом Президента України від 25 січня 2001 року №52/2001 ОСОБА_1 переведено на посаду судді Франківського районного суду міста Львова.

Постановою Верховної Ради України від 22 березня 2001 року № 2335-ІІІ ОСОБА_1 обрано суддею арбітражного (господарського) суду міста Києва.

Постановою Верховної Ради України від 22 березня 2006 року № 3565-ІV ОСОБА_1 обрано безстроково суддею Окружного адміністративного суду міста Києва.

Указом Президента України від 9 червня 2006 року № 501/2006 ОСОБА_1 призначено головою цього суду.

17 травня 2010 року Вищою радою юстиції ухвалені рішення №344/0/15-10 та №345/0/15-10 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги" (далі - "Рішення №344/0/15-10", "Рішення № 345/0/15-10" відповідно).

21 травня 2010 року за вихідним №17/0/12-10 до Верховної Ради України надіслано подання Вищої ради юстиції про звільнення судді ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги.

Постановою Верховної Ради України від 3 червня 2010 року №2316-VI (далі - "Постанова №2316-VI") ОСОБА_1 звільнено з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.

У травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовом, у якому просив визнати незаконними та скасувати Рішення № 344/0/15-10, Рішення № 345/0/15-10 та Постанови № 2316-VI.

Рішенням 13 серпня 2010 року Вищий адміністративний суд України відмовив у задоволенні цього позову.

Не погодившись із цим рішенням Вищого адміністративного суду України, у лютому 2011 року ОСОБА_1 подав до Європейського суду з прав людини (далі - "ЄСПЛ") заяву проти України, в якій скаржився на порушення статей 6 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року № ETS № 005, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, посилаючись на те, що провадження стосовно його звільнення було несправедливим, суперечило принципу незалежного і безстороннього суду, а незаконне звільнення суттєво негативно вплинуло на його приватне життя.

З огляду на схожість заяви ОСОБА_1 з іншими заявами, поданими до Суду громадянами України, які раніше обіймали посади суддів у національних судах, усі ці заяви було об`єднано в одне провадження відповідно до пункту 1 правила 42 Регламенту ЄСПЛ.

19 січня 2017 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Куликов та інші проти України", зокрема і за заявою ОСОБА_1 №9740/11, яким постановив, що Україна порушила стосовно позивача: пункт 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з недотриманням принципів незалежності та безсторонності; статтю 8 Конвенції, якою кожному гарантується право на повагу до приватного і сімейного життя.

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2010 року та просив прийняти нове рішення про задоволення позову.

Верховний Суд України постановою від 3 липня 2017 року частково задовольнив заяву ОСОБА_1, скасував постанову Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2010 року та направив справу на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.

Під час нового розгляду справи ОСОБА_1 підтримав заявлені раніше позовні вимоги та, уточнивши їх, просив поновити його на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва з 3 червня 2010 року.

Здійснивши розгляд справи №800/305/17 за позовом ОСОБА_1, Вищий адміністративний суд України постановою від 7 грудня 2017 року частково задовольнив позовні вимоги. Визнав незаконними та скасував Рішення №344/0/15-10, Рішення №345/0/15-10. Визнав незаконною та скасував Постанову №2316-VI у частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді. У задоволенні позовних про поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва відмовив.

Зокрема, Вищий адміністративний суд України, перевіривши обставини, на яких ґрунтувалося Рішення № 344/0/15-10, встановив відсутність підстав для однозначного висновку, що під час розгляду окремих справ та ухвалення судових рішень суддя ОСОБА_1 діяв умисно, в інтересах окремих осіб чи проявив несумлінність, що підірвало авторитет суду, спричинило інші негативні наслідки, які виходять за межі звичайних процесуальних наслідків розгляду справи судом.

Також Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що Вищою радою юстиції не доведено, що Рішення №345/0/15-10, згідно з яким ОСОБА_1 порушив присягу судді внаслідок недотримання морально-етичних засад та вчинення дій, що порочать звання судді, з огляду на здійснення за період з 30 грудня 2004 року до 8 жовтня 2009 року авіарейсів, в тому числі чартерних, вартість яких становила від 13300 до 50000 доларів США, відповідає критерію обґрунтованості, тобто ухвалено з урахуванням усіх обставин, які мають для цього значення.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Вищою радою юстиції та ОСОБА_1 були подані до Великої Палати Верховного Суду апеляційні скарги, які постановою Великої Палати Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі №800/305/17 задоволені частково. Постанову Вищого адміністративного суду України від 7 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено частково. Передано на повторний розгляд Вищої ради правосуддя вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

У цій постанові Великою Палатою Верховного Суду зазначено, зокрема, про таке: "У пункті 147 рішення "Куликов та інші проти України" Суд зазначив, що у більшості справ, в яких було встановлено, що національні провадження суперечили Конвенції, Суд постановляв, що найбільш прийнятною формою компенсації було б поновлення національного провадження. У справі "Олександр Волков проти України" Суд дійшов висновку, що поновлення провадження не було б адекватним заходом. Беручи до уваги обставини, що призвели до порушень, а також необхідність проведення масштабної реформи системи дисциплінарної відповідальності суддів, Суд у справі "Олександр Волков проти України" зазначив про відсутність підстав вважати, що справу заявника у найближчому майбутньому буде переглянуто відповідно до конвенційних принципів, і надав вказівку Уряду забезпечити поновлення заявника на посаді.

До того ж, відхиливши прохання щодо вжиття заходів індивідуального характеру шляхом поновлення заявника на посаді, Суд вказав на впровадження в Україні станом на сьогодні повномасштабної судової реформи, яка включає внесення змін до Конституції та законів України, а також інституційні зміни, та наголосив на тому, що, враховуючи обсяг та обставини заяви, що розглядається, не можна дійти висновку, що ці істотно нові обставини роблять відповідні національні провадження prima facie даремними і безрезультатними. Відтак Суд вирішив не дотримуватись підходу, обраного у справі "Олександр Волков проти України" щодо вжиття індивідуальних заходів (пункт 148 рішення "Куликов та інші проти України").

Ураховуючи, що за результатами впровадження повномасштабної судової реформи та інституційних змін в Україні утворено Вищу раду правосуддя, яка відповідно до чинного законодавства може давати оцінку діям судді при здійсненні правосуддя і приймати у зв`язку з цим остаточні рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заходом індивідуального характеру та законним способом відновлення порушених прав ОСОБА_1 в цій справі буде повторний розгляд новоутвореним органом питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Дотримуючись принципу обов`язковості виконання судового рішення, Вища рада правосуддя здійснила перевірку наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Розглянувши матеріали щодо наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва, Вища рада правосуддя 26 січня 2021 року прийняла рішення "Про відмову у звільненні ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва".

27 січня 2021 року представник позивача адвокат Пашинський М.М. звернувся до голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2 із заявою, в якій просив: на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 7 грудня 2017 року, постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі №800/305/17 та рішення ВРП від 26 січня 2021 року у справі №5184/0/8-18 видати наказ, яким скасувати наказ голови Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 вересня 2010 року №227/К про відрахування ОСОБА_1 з посади голови Окружного адміністративного суду міста Києва, а також видати новий наказ, яким відновити його в складі суддів Окружного адміністративного суду міста Києва і вважати таким, що приступив до виконання обов`язків судді Окружного адміністративного суду міста Києва з 27 січня 2021 року; ознайомити ОСОБА_1 з цим наказом; зарахувати ОСОБА_1 судді Окружного адміністративного суду міста Києва до стажу роботи на посаді судді час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення (з 15 вересня 2010 року) і до дня видачі наказу визначеного у п.1); вжити заходів до формування суддівського досьє ОСОБА_1 та внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 ; звернутися до Державної судової адміністрації України, що здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх місцевих та апеляційних судів, з проханням провести нарахування і виплату ОСОБА_1 належної заробітної плати за час вимушеного прогулу з 3 червня 2010 року до дня винесення наказу з урахуванням пільг та надбавок, встановлених чинним законодавством, зокрема доплат за вислугу років, а також доплат з урахуванням постанови Вищого адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі №К/9991/88359/11, згідно з якою ОСОБА_1 мав право бути головою суду до 9 червня 2011 року включно із проведенням відповідних доплат за цей період; повідомити ОСОБА_1 про його робоче місце у Окружному адміністративному суду міста Києва (адресу та номер кабінету) та повідомити про прийняте рішення у встановленому законом порядку.

Листом від 3 лютого 2021 року №03.2-08/236/21 за підписом в.о. голови Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В. представника позивача повідомлено, зокрема, що відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ. Виданню головою суду відповідного наказу обов`язково передує прийняття уповноваженим на те органом акту, в цьому випадку, про призначення судді на посаду. Щодо рішення Вищої ради правосуддя від 26 січня 2021 року зазначено, що воно не містить відомостей про ухвалення Вищою радою правосуддя будь-якого рішення про поновлення ОСОБА_1, примірник такого рішення відповідачем не отримано. До того ж, зазначено, що можливим способом захисту порушеного права ОСОБА_1, якщо він вважає, що таке має місце, є ініціювання перед визначеними у частині першій статті 128 Конституції України суб`єктами (Президент України, Вищою радою правосуддя) питання призначення на посаду судді. Повідомлено, що оскільки відсутній будь-який законодавчо визначений акт про призначення судді на посаду, голова суду позбавлений правової можливості видавати наказ щодо включення ОСОБА_1 до складу судді Окружного адміністративного суду міста Києва.

3 лютого 2021 року представник позивача Пашинський М.М. звернувся із заявою, в якій просив, крім викладеного у заяві від 27 січня 2021 року, зареєструвати заяву до голови Окружного адміністративного суду міста Києва про реалізацію поновлення ОСОБА_1 на посаді судді від 27 січня 2021 року, що була подана ним та повідомити про присвоєний їй вхідний номер.

Листом від 8 лютого 2021 року за №03.2-08/285/21 представника позивача повідомлено, що звернення від 27 січня 2021 року було отримано та опрацьовано у встановленому законом порядку, надано відповідь листом від 3 лютого 2021 року №03.2-08/236/21, яку скеровано на електронну адресу.

10 лютого 2021 року адвокат Пашинський М.М. втретє звернувся до відповідача із заявою аналогічного змісту.

15 лютого 2021 року відповідачем надано відповідь на цю заяву, якою повідомлено, що звернення від 27 січня 2021 року та 3 лютого 2021 року розглянуті, надано відповідь листами від 3 лютого 2021 року та 8 лютого 2021 року. Додатково звернено увагу на те, що оприлюднений на офіційному веб-сайті текст рішення Вищої ради правосуддя від 26 січня 2021 року №116/0/15-21, в контексті наведеної представником позивача у направлених листах позиції, не містить будь-якої вказівки на поновлення ОСОБА_1, його призначення у визначеному законом порядку.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 126 Конституції України встановлювалося, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Суддя обіймає посаду безстроково.

Підставами для звільнення судді є, зокрема: вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (пункт 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України).

Пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України передбачалося, що в Україні діє ВРЮ, до відання якої належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

Спеціальним законом, що визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій та статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі - "Закон").

Згідно з пункту 1 частини п`ятої статті 48 Закону незалежність судді забезпечується, з-поміж іншого, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення і припинення повноважень.

За змістом статті 111 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI (далі - "Закон №2453-VI"), чинного на час виникнення спірних правовідносин, суддя суду загальної юрисдикції міг бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п`ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Частинами третьою, п`ятою статті 116 Закону №2453-VI передбачалося, що звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції".

На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.

Відповідно до частин другої, третьої статті 116 Закону №2453-VI питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.

Повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.

За змістом пункту 4 частини першої статті 24 Закону №2453-VI на голову суду покладено обов`язок видавати на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ.

Аналогічний зміст має і пункт 4 частини першої статті 24 Закону, яким на голову суду покладено обов`язок видавати на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон №1401-VIII, яким внесено зміни до Конституції України щодо правосуддя, а 5 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року №1798-VIII (далі - "Закон № 1798-VIII"), який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.

За змістом пунктів 1, 4 частини першої статті 131 Конституції України (тут і далі - у редакції Закону) в Україні діє Вища рада правосуддя, яка вносить подання про призначення судді на посаду, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

На підставі пунктів 1, 6 частини першої статті 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" до повноважень Вищої ради правосуддя входить внесення подання про призначення судді на посаду, ухвалення рішення про звільнення судді з посади.

IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Верховним Судом ухвалою від 6 грудня 2023 року було відкрито касаційне провадження за скаргою представниці ОСОБА_1 - адвокатки Скречко М.-М.А. на підставі пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, відповідно до пунктів 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу наявності або відсутності повноважень у голови суду видавати наказ про включення до штату суду незаконно звільненого судді, виплати такому судді супутніх виплат як суддівської винагороди, за період нездійснення ним правосуддя з підстав незаконного звільнення з посади, а також зарахування указаного періоду до стажу на посаді судді.

Фактичні обставини цієї справи свідчать про те, що ОСОБА_1 постановою Верховної Ради України від 16 березня 2006 року №3565-ІV був обраний безстроково суддею Окружного адміністративного суду міста Києва.

У подальшому, постановою Верховної Ради України від 3 червня 2010 року № 2316-VI ОСОБА_1 звільнено з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді на підставі рішень Вищої ради юстиції від 17 травня 2010 року "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва за порушення присяги" № 344/0/15-10 та № 345/0/15-10.

................

Перейти до повного тексту