УХВАЛА
11 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 22-23/321-05-10190
Провадження № 12-12звг24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
за участю секретаря судового засідання Денисевич К. Ю.,
представників:
відповідача - Черненка М. О. (адвокат, взяв участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції)
розглянула у відкритому судовому засіданні
заяву Приватного підприємства "Генеральний будівельний менеджмент" про перегляд за виключними обставинами ухвали Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року (провадження № 12-37звг22),
у справі № 22-23/321-05-10190
за позовом Приватного підприємства "Генеральний будівельний менеджмент"
до Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка",
за участю третіх осіб: 1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Черьомушки", 2) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кооператор-1", 3) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кооператор-2", 4) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кооператор-11", 5) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Манежний", 6) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Високий",
про визнання договору купівлі-продажу дійсним.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2005 року Приватне підприємство "Генеральний будівельний менеджмент" (далі - Приватне підприємство) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської обласної спілки споживчих товариств "Облспоживспілка" (далі - Одеська облспоживспілка) про визнання укладеним договору купівлі-продажу Дочірнього підприємства "Будсервіс" від 02 грудня 2004 року.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 грудня 2004 року між Одеською облспоживспілкою та Приватним підприємством укладено договір купівлі-продажу юридичної особи - Дочірнього підприємства "Будсервіс" як цілісного майнового комплексу.
3. Відповідно до пункту 2 вказаного договору він підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню протягом року з моменту його підписання сторонами.
4. Натомість, за твердженнями Приватного підприємства, через дії Одеської облспоживспілки процес нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства "Будсервіс" затягується та відбувається невиконання вимог договору, внаслідок чого Приватне підприємства несе додаткові збитки.
5. Із цих підстав Приватне підприємство вважає, що суд може визнати дійсним договір, укладений з недодержанням вимоги про нотаріальне посвідчення договору.
Короткий зміст судових рішень
6. Рішенням Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2005 року позов задоволено повністю.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне чи часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, а тому суд може визнати такий договір дійсним; у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
8. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25 червня 2007 року задоволено заяву Одеської облспоживспілки про роз`яснення рішення від 20 грудня 2005 року.
9. 13 серпня 2007 року Одеський апеляційний господарський суд відмовив Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Високий" у прийнятті до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25 червня 2007 року, оскільки ухвала про роз`яснення рішення суду оскарженню не підлягала.
10. 17 жовтня 2007 року Одеська облспоживспілка звернулася з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2005 року в редакції ухвали про роз`яснення рішення суду від 25 червня 2007 року та заявила клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги.
11. Ухвалою від 22 жовтня 2007 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31 січня 2008 року, Одеський апеляційний господарський суд визнав причини пропуску строку поважними, відновив строк подання зазначеної апеляційної скарги і призначив її до розгляду.
12. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 року скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2005 року і припинено провадження у справі в зв`язку з непідвідомчістю справи господарському суду.
13. Постановою Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2008 року рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 року у справі № 22-23/321-05-10190 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області в іншому складі суду.
14. 15 січня 2009 року Верховний Суд України своєю ухвалою відмовив Приватному підприємству в порушенні провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2008 року.
15. За результатами нового розгляду справи № 22-23/321-05-10190 Господарський суд Одеської області рішенням від 15 червня 2009 року, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2009 року та Вищого господарського суду України від 17 грудня 2009 року, у задоволенні позову відмовив.
16. 11 березня 2010 року Верховний Суд України своєю ухвалою відмовив у порушенні провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17 грудня 2009 року.
Короткий зміст рішення Європейського суду з прав людини
17. У лютому 2009 року Приватне підприємство звернулося до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) із заявою про порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
18. 22 вересня 2022 року ЄСПЛ ухвалив остаточне рішення у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" за заявою № 11925/09, у якому постановив, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції у зв`язку зі скасуванням остаточного рішення від 20 грудня 2005 року.
19. ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що Вищий господарський суд України знехтував точними та чіткими процесуальними нормами, які регулюють відправлення правосуддя, нівелювавши весь судовий розгляд, який завершився ухваленням остаточного рішення суду, яке підлягало виконанню.
20. ЄСПЛ дійшов висновку, що було порушено вимогу стосовно справедливого розгляду справи.
Короткий зміст ухвали Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 22-23/321-05-10190 (провадження № 12-37звг22)
21. У грудні 2022 року у зв`язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом Приватне підприємство звернулося до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2007 року, постанови Вищого господарського суду України від 31 січня 2008 року, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 року, постанови Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2008 року, ухвали Верховного Суду України від 15 січня 2009 року, рішення Господарського суду Одеської області від 15 червня 2009 року, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2009 року, постанови Вищого господарського суду України від 17 грудня 2009 року та ухвали Верховного Суду України від 11 березня 2010 року у справі № 22-23/321-05-10190 за виключними обставинами з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
22. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року (провадження № 12-37звг22) відмовлено у відкритті провадження за заявою Приватного підприємства про перегляд за виключними обставинами судових рішень у справі № 22-23/321-05-10190.
23. Велика Палата Верховного Суду у вказаній ухвалі дійшла висновку про застосування у цій справі принципу остаточності судового рішення, що набрало законної сили (res judicata), та преклюзивного строку, встановленого пунктом 2 частини другої статті 321 Господарського процесуального кодексу України.
24. Так, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14 грудня 2022 року вказала, що після направлення справи на новий розгляд вона була повторно розглянута судом першої інстанції, який відмовив заявнику у позові, і це рішення залишено без змін постановами апеляційного та касаційного господарських судів.
25. Зазначені судові рішення набрали законної сили, обставини порушення Україною міжнародних зобов`язань при прийнятті цих рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не встановлено; після прийняття вказаних судових рішень пройшло майже 13 років.
26. За таких обставин, як виснувала Велика Палата Верховного Суду, перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23 жовтня 2008 року (у якій ЄСПЛ встановив порушення Україною міжнародних зобов`язань) не приведе до відновлення порушених прав заявника, проте може суттєво зашкодити принципу остаточності судового рішення, що набрало законної сили, прийнятого пізніше в цій справі.
27. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з норм пункту 2 частини другої та частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що переклюзивний строк, протягом якого може бути подана заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом, становить десять років з дня набрання таким судовим рішення законної сили. Цей строк не може бути поновлений.
28. Постанова Вищого господарського суду України у справі № 22-23/321-05-10190, якою були порушені міжнародні зобов`язання України, прийнята 23 жовтня 2008 року, а заявник звернувся до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд ухвалених у справі № 22-23/321-05-10190 судових рішень за виключними обставинами 03 грудня 2022 року, тобто після спливу десятирічного строку, встановленого пунктом 2 частини другої статті 321 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст Рішення Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024
29. 06 березня 2023 року Приватне підприємство звернулося до Конституційного Суду України (далі також Суд) з конституційною скаргою, в якій просило перевірити пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України на відповідність частині другій статті 3, статті 8, частині першій статті 9, частині третій статті 22, частині першій статті 55, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність).
30. Рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024 у справі № 3-41/2023(87/23) (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють: 1) подання заяв про перегляд судового рішення у зв`язку із ухваленням ЄСПЛ рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду; 2) поновлення строку судом на подання заяви про перегляд рішення національного суду.
31. Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні вказав, що визначений у Господарському процесуальному кодексі України десятирічний строк на подання заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з ухваленням ЄСПЛ рішення, у якому встановлено порушення Конвенції, та неможливість поновлення судом такого строку ставлять реалізацію права, гарантованого частиною п`ятою статті 55 Конституції України, у залежність від обставин, на які не може вплинути особа, а саме від строку розгляду її заяви ЄСПЛ.
32. Конституційний Суд України дійшов висновку, що приписи пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України, які унеможливлюють перегляд судового рішення за заявою особи у зв`язку з ухваленням ЄСПЛ рішення, у якому встановлено порушення Конвенції, після спливу десятирічного строку з дня набрання законної сили рішенням національного суду, та неможливість поновлення судом такого строку не забезпечують ефективної реалізації конституційних прав особи на судовий захист та на звернення після використання всіх національних засобів юридичного захисту за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, тому суперечать вимогам статті 3, частини першої статті 8, частини першої статті 9, частин першої, п`ятої статті 55 Конституції України.
Короткий зміст вимог поданої заяви про перегляд судового рішення
33. 12 березня 2024 року засобами поштового зв`язку Приватне підприємство звернулося до Великої Палати Верховного Суду із заявою про перегляд судового рішення Верховним Судом на підставі пункту 1 частини третьої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
34. Приватне підприємство просить задовольнити подану заяву і скасувати ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 22-23/321-05-10190 (провадження № 12-37звг22) про відмову у відкритті провадження за виключними обставинами та постановити нове судове рішення, яким відкрити провадження за заявою щодо перегляду судових рішень у справі за виключними обставинами, що була подана Приватним підприємством 03 грудня 2022 року з підстави встановлення міжнародною судовою установою порушення Україною своїх зобов`язань, для її розгляду по суті.
35. Обґрунтовуючи подану заяву, Приватне підприємство зазначає, що внаслідок застосування Великою Палатою Верховного Суду приписів статті 321 Господарського процесуального кодексу України, визнаних неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р(ІІ)/2024, було порушено його право на звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень після встановлення ЄСПЛ порушення статті 6 Конвенції у його справі.
36. На думку Приватного підприємства, способом виправлення порушення його права внаслідок застосування неконституційних норм при вирішенні його справи є перегляд ухвали Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року з урахуванням відповідних висновків Конституційного Суду України, тобто забезпечення можливості розгляду його справи на підставі положень, що відповідають Конституції України й гарантують право на справедливий розгляд справи, що є основною метою правосуддя.
Позиція інших учасників справи
37. У запереченнях проти заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами Одеська облспоживспілка просить відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства, оскільки положення частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України були чинним на момент постановлення ухвали Великої Палати Верховного Суду та залишаються чинними до 15 серпня 2024 року.
38. Крім того, на думку Одеської облспоживспілки ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року набрала законної сили, оскарженню не підлягала і фактично є виконаною з дати набрання нею чинності.
39. ОСББ "Кооператор-2", ОСББ "Високий", ОСББ "Кооператор-11" та ОСББ "Черьомушки" направили до суду заперечення проти заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в яких виклали доводи, подібні до доводів Одеської облспоживспілки.
Рух заяви про перегляд судового рішення
40. Після усунення недоліків заяви Приватного підприємства, залишеною без руху ухвалою від 20 березня 2024 року, суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 08 квітня 2024 року відкрив провадження за виключними обставинами за заявою Приватного підприємства про перегляд ухвали Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року, призначив вказану заяву до розгляду на 15 травня 2024 року та витребував справу № 22-23/321-05-10190 з Господарського суду Одеської області.
41. 17 квітня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли матеріали справи № 22-23/321-05-10190.
42. У судовому засіданні представник Одеської облспоживспілки заперечував проти задоволення заяви.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
43. Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, пояснення представника Одеської облспоживспілки, дослідила наведені в заяві доводи та матеріали справи і дійшла висновку, що заява Приватного підприємства про перегляд за виключними обставинами ухвали Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 22-23/321-05-10190 (провадження № 12-37звг22) підлягає задоволенню з огляду на таке.
44. Згідно із частиною першою статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
45. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане
46. Конституційний Суд здійснює свою діяльність на засадах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, відкритості, повного і всебічного розгляду справ, обґрунтованості та обов`язковості ухвалених ним рішень і висновків (стаття 2 Закону України "Про Конституційний Суд України"; далі - Закон про Конституційний Суд України).
47. Відповідно до частини першої статті 8 Закону про Конституційний Суд України Суд розглядає питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) чинних актів (їх окремих положень).
48. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону про Конституційний Суд України до повноважень Суду належить, зокрема, вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів України (їх окремих положень) за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України.
49. Приватне підприємство на підставі вказаних положень законодавства України звернулося до Конституційного Суду України із конституційною скаргою, в якій просило перевірити пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України на відповідність частині другій статті 3, статті 8, частині першій статті 9, частині третій статті 22, частині першій статті 55, частині першій статті 64 Конституції України (конституційність).
50. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 321 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
51. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 321 Господарського процесуального кодексу України).
52. Так, звертаючись із конституційною скаргою, Приватне підприємство зазначило, що внаслідок застосування судом пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України порушено його право на доступ до суду, гарантоване статтею 55 Конституції України.