УХВАЛА
12 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 9901/106/19
Провадження № 11-110зва24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кривенди О. В.,
суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
розглянула заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі за його позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення і
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 24 січня 2019 року № 95/вс-19 у частині припинення участі позивача в конкурсі до Вищого антикорупційного суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 16 травня 2019 року відмовив у задоволенні позову.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції залишила без задоволення, а зазначене рішення ? без змін.
05 червня 2024 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 9901/106/19 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у зв`язку з встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.
За змістом заяви та доданих до неї матеріалів 07 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву (№ 1319/23) до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у якій скаржився на порушення його конвенційних прав у зв`язку з надмірною тривалістю кримінального провадження щодо нього та відсутністю в національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
25 квітня 2024 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Яковенко та інші проти України" (Case of Yakovenko and others v. Ukraine), яким визнав порушення Україною, зокрема, щодо ОСОБА_1 пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі ? Конвенція) у зв`язку з надмірною тривалістю кримінального провадження та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв`язку із цим.
ОСОБА_1 у своїй заяві про перегляд за виключними обставинами постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року зазначає, що його процесуальна поведінка у суді під час розгляду кримінального провадження щодо нього була предметом обговорення на спільному засіданні ВККС і Громадської ради міжнародних експертів, що відбулося в межах конкурсу до Вищого антикорупційного суду.