ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 675/1124/22
провадження № 61-1049св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Служба у справах дітей та сімʼї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради, Орган опіки та піклування в особі Ізяславської міської ради Хмельницької області,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2023 року в складі судді Пашкевича Р. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року в складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив не чинити йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також визначити порядок його участі у вихованні дитини.
На обґрунтування позову зазначав, що з 10 червня 2015 року перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 . В 2019 році стосунки між сторонами погіршилися та рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 за допомогою родичів, проти його волі та волі сина вивезла дитину на постійне місце проживання до села Радошівка Хмельницької області та не надає дозвіл на його побачення з дитиною та її виховання.
З врахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року, позов задоволено частково.
Зобовʼязано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначено ОСОБА_1 наступний порядок та спосіб участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом:
побачення з малолітнім сином ОСОБА_3, з урахуванням стану здоровʼя дитини, з 11 години суботи до 17 години неділі першого та третього тижня кожного місяця без присутності матері ОСОБА_2 за місцем проживання дитини та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина, а також в інший час за домовленістю з матір`ю дитини, та зобовʼязання доставити дитину до місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця;
в разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу погоджену батьками дату, враховуючи інтереси дитини, його стан здоров`я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини;
спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного та інших засобів звʼязку без обмежень та по бажанню дитини без присутності матері;
відвідування сина під час культурних, лікувальних, спортивних, навчальних, виховних заходів та закладів різного напрямку;
під час осінніх, зимових та весняних канікул ОСОБА_1 може одноразово щонайменше на 3 (три) календарні дні підряд, які узгоджуються з ОСОБА_2, забирати ОСОБА_3, з урахуванням стану його здоровʼя, з місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобовʼязаний доставити його до місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цих 3 (трьох) календарних днів, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час;
під час літніх канікул ОСОБА_1 може щомісяця забирати ОСОБА_3, починаючи з першого числа кожного місяця, протягом літніх канікул двічі на 7 (сім) днів підряд або одноразово на строк понад 7 (сім) днів підряд, але не більше 14 (чотирнадцяти) днів за весь період літніх канікул, з урахуванням стану його здоровʼя, за попереднім погодженням вказаних днів з ОСОБА_2, з місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобовʼязаний доставити її до місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця, по закінченню цього строку, якщо між ними взаємно не узгоджено інші дату та час;
побачення з малолітнім сином щороку у дні народження батька та дитини 04 вересня, 03 серпня з 14 до 18 години, без присутності матері ОСОБА_2, за місцем проживання дитини та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина, а також в інший час за домовленістю із матір`ю дитини, та зобовʼязаний доставити дитину до місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця;
побачення з малолітнім сином кожний непарний рік на наступні свята: Новий рік - 1 січня, Різдво Христове - 25 грудня, Пасха (Великдень), День праці -1 травня, День Конституції України - 28 червня, День незалежності України - 24 серпня, День захисників і захисниць України - 1 жовтня з 15 до 19 години, за місцем проживання дитини та у громадських місцях, розташованих у населеному пункті, у якому проживає дитина, а також в інший час за домовленістю із матір`ю дитини, та зобовʼязаний доставити дитину до місця проживання ОСОБА_2 чи іншого визначеного нею місця;
питання щодо спільного відпочинку з дитиною в інші дні батьки вирішують самостійно між собою, враховуючи рівність їх прав та обов`язків, а також виходячи з найкращих інтересів дитини та кількості проведеного часу з дитиною кожного з батьків.
Зустрічі та побачення проводити із обов`язковим урахуванням стану здоров`я, бажання, інтересів та потреб дитини.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 488, 00 грн.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження неналежного ставлення як матері, так і батька до виконання своїх батьківських обов`язків. З урахуванням рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини та принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини, наявні підстави для часткового задоволення позову, встановлення порядку та спосіб участі батька у спілкуванні з дитиною без присутності матері з урахування висновку органу опіки та піклування. Визначений графік участі батька у спілкуванні та вихованні малолітнього сина з урахуванням віку дитини, відстані між місцями проживання малолітньої дитини та батька, часу навчання, буде в повній мірі відповідати справедливій рівновазі між інтересами дитини та інтересами батьків.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 15 вересня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2023 року й ухвалити нове рішення про визначення йому порядку та способу участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 шляхом:
передачі відповідачем дитини позивачу з урахуванням стану його здоровʼя першого та третього тижня кожного місяця без присутності матері для побачення з пʼятниці по неділю за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1, з обовʼязковим поверненням дитини до місця проживання відповідача;
під час осінніх, зимових, весняних та літніх канікул батько може забирати сина на ту кількість календарних днів, яка дорівнює половині днів відповідних канікул, з місця проживання відповідача чи іншого визначеного нею місця, до місця свого проживання/перебування з ночівлею, з дотриманням режиму дня та вікових особливостей дитини, та зобовʼязаний доставити її до місця проживання відповідача чи іншого визначеного нею місця;
щороку у дні народження батька відповідач передає дитину на повну добу, без її присутності, а позивач після спливу доби зобовʼязаний доставити дитину до місця проживання відповідача чи іншого визначеного нею місця;
кожного парного року у дні народження дитини відповідач передає дитину позивачу на пів доби без її присутності, а позивач зобовʼязаний доставити дитину до місця проживання відповідача чи іншого визначеного нею місця;
кожного непарного року на Новий рік, Різдво Христове, Великдень, День праці, День Конституції України, День незалежності України, День захисників і захисниць України відповідач передає позивачу дитину на повну добу за місцем проживання дитини або батька (за домовленістю сторін), та у громадських місцях, розташованих у населених пунктах, у яких проживають дитина та позивач, а також в інший час за домовленістю із матірʼю дитини, та позивач зобовʼязаний доставити дитину до місця проживання відповідача чи іншого визначеного нею місця;
зобовʼязати відповідача надавати згоду позивачу (в тому числі нотаріальну) для відвідування дитиною культурних, лікувальних, спортивних, навчальних, виховних заходів та закладів різного напрямку в Україні та за її межами;
зобовʼязати відповідача забезпечити необмежене використання застосунку Google-сімʼя, гри Майнкрафт;
зобовʼязати відповідача не видаляти Google акаунти дитини, завантажені навчальні та розвивальні програми;
зобовʼязати відповідача не чинити перешкоди дитині у виборі її хобі, захоплень, відвідуванні гуртків, у засвоєнні планшетів, ноутбуків, смарт-годинників, телефонів, різноманітних гаджетів;
зобовʼязати відповідача брати участь у забезпеченні вивчення дитиною англійської мови;
зобовʼязати відповідача не чинити перешкоди дитині та позивачу у військовому вихованні, навчанні дитини у ліцеях, гімназіях;
зобовʼязати відповідача починаючи з досягнення дитиною 8 років і до 10 років не чинити перешкоди у спілкуванні дитини з психологами, вихователями, вчителями;
зобовʼязати відповідача не чинити перешкоди позивачу у забезпеченні навчання та виховання дитини;
зобовʼязати відповідача використовувати процедуру сімейної медіації з метою налагодження конструктивної комунікації між сторонами для вирішення питань, повʼязаних з вихованням сина;
зобовʼязати відповідача зʼявлятися разом з позивачем та дитиною до органу опіки та піклування не рідше одного разу на календарний рік почергово за місцем проживання позивача та відповідача;
заборонити відповідачу змінювати місце перебування дитини під час реалізації позивачем права на контакт;
зобовʼязати відповідача не маніпулювати та не здійснювати психологічний тиск на дитину з метою приниження гідності, честі позивача або налаштування дитини проти батька;
зобовʼязати відповідача не залишати дитину на одинці з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 12 січня 2022 року в справі № 663/724/19, від 20 вересня 2023 року в справі № 730/518/21 та від 26 жовтня 2023 року в справі № 233/418/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суди не врахували відстань між його місцем проживання (місто Київ) та місцем проживання дитини (Хмельницька область), та встановили такий графік та час спілкування з дитиною, який значно обмежує його право на виховання сина. Також суди не надали оцінку наявності у дитини бажання спілкуватися з ним.
Суди не проаналізували обставини щодо користування дитиною гаджетами та програмами, за допомогою яких вона може спілкуватися з батьком.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ізяславського районного суду Хмельницької області.
20 лютого 2024 року справа № 675/1124/22 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_2 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.