ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/11367/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.
представників учасників справи:
позивача - Барди С.Ю.,
відповідача - Бардіна Д.І.,
третьої особи - не з`явились,
розглянувши у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Корпорації "Укртрансбуд"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 (суддя Ярмак О.М.)
у справі №910/11367/22
за позовом Міністерства оборони України
до Корпорації "Укртрансбуд",
третя особа: Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація,
про розірвання контракту, зобов`язання звільнити та передати будівельний майданчик, зобов`язання підписати акт звіряння розрахунків та стягнення 47 742 955,35 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1.Міністерство оборони України (далі також - Міноборони) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації "Укртрансбуд" про розірвання контракту, зобов`язання звільнити та передати будівельний майданчик, зобов`язання підписати акт звіряння розрахунків та стягнення 47 742 955,35 грн.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов державного контракту від 20.12.2018 №509/3/18/19 в частині виконання робіт, з огляду на що позивач просив розірвати контракт, зобов`язати відповідача звільнити та передати будівельний майданчик, підписати акт звіряння розрахунків, а також стягнути з відповідача 34 103 734,26 грн пені та 13 639 221,10 грн штрафу за порушення строків виконання робіт.
1.3.Заперечення проти позову мотивовані належним виконанням відповідачем умов контракту в частині виконання робіт за вказаним правочином. Затримка з виконанням робіт за контрактом, за твердженнями відповідача, була спричинена несвоєчасним наданням робочої документації позивачем. Всупереч частині шостій статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК) позивач нарахував пеню понад шість місяців.
2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 18.04.2023 у справі №910/11367/22, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 07.02.2024, позов задовольнив повністю: розірвав державний контракт від 20.12.2018 №509/3/18/19, укладений між Міністерством оборони України та Корпорацією "Укртрансбуд"; стягнув з Корпорації "Укртрансбуд" на користь Міністерства оборони України 34 103 734,26 грн пені, 13 639 221,10 грн штрафу, 716 144,33 грн судового збору; зобов`язав Корпорацію "Укртрансбуд" звільнити та передати Міністерству оборони України будівельний майданчик за об`єктом будівництва "Будівництво (реконструкція) об`єктів і споруд оборонного та спеціального призначення. Військова частина НОМЕР_1 ; зобов`язав Корпорацію "Укртрансбуд" підписати акт звіряння розрахунків за державним контрактом №509/3/18/19 від 20.12.2018.
2.2.Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК) відповідач не подав суду належних доказів виконання передбачених контрактом робіт на суму 30 986 592,72 грн, відтак, перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд вважав, що вказаний розрахунок здійснено правильно, відповідно вимоги про стягнення 34 103 734,26 грн пені та 13 639 221,10 грн штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.
2.3.Встановивши факт прострочення виконання відповідачем робіт за контрактом, на отримання яких позивач розраховував, укладаючи даний контракт, що є істотним порушенням умов цього контракту, суд вважав, що позовні вимоги про розірвання державного контракту від 20.12.2018 №509/3/18/19 та зобов`язання відповідача підписати акт звіряння розрахунків та зобов`язання звільнити та передати будівельний майданчик також підлягають задоволенню.
3.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Заперечення іншої сторони
3.1.Корпорація "Укртрансбуд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в вступній частині якої просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у цій справі і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
3.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, посилається на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи, що:
- судами попередніх інстанцій не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, від 24.11.2022 №914/1904/21, від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, від 22.02.2022 у справі №906/762/20, від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 12.05.2020 у справі №911/991/19, від 14.07.2021 у справі №911/1442/19, від 21.06.2022 у справі №911/3276/20, від 05.07.2022 у справі №922/2469/21, від 16.09.2022 у справі №913/703/20, від 14.09.2023 у справі №910/4725/22, від 11.12.2023 у справі №200/658/21-а, щодо застосування статей 651, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статте 56, 58, 60, 226 ГПК;
- відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування: (1) частини четвертої статті 621 ЦК у взаємозв`язку з частиною першою статті 613 ЦК за обставин, коли генпідрядник не повідомив замовника про необхідність внесення змін до календарного графіку виконання робіт у зв`язку з відсутністю проектної документації; (2) частини четвертої статті 612 ЦК у взаємозв`язку з частиною першою статті 613 ЦК та частиною сьомою статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; (3) частини другої статті 16 ЦК та частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК) щодо того чи є "зобов`язання підписати акт звірки взаєморозрахунків" належним способом захисту прав;
- справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; судами необґрунтовано відхиллено клопотання учасника справи (пункт 1 частини першої та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК).
3.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) суди попередніх інстанцій не врахували наданих відповідачем актів приймання-передачі виконаних робіт та не перевірили реальності виконання цих робіт;
(2) заявлене відповідачем з метою перевірки реальності виконання робіт за актами, не підписаними позивачем, клопотання про призначення експертизи суд першої інстанції залишив без задоволення з огляду на те, що запропоновані для вирішення експертизи питання не стосуються предмету спору, а апеляційний суд взагалі проігнорував клопотання, чим суди позбавили відповідача можливості довести свою правову позицію, оскільки іншими доказами, крім судової експертизи, неможливо довести факт реальності виконання робіт за договором підряду, зокрема, з огляду на те, що відповідач позбавлений можливості самостійно провести судову експертизу, оскільки об`єкт будівництва, прийнятий позивачем і перебуває в його віданні;
(3) необґрунтоване відхилення судом першої інстанції та ігнорування (відсутність рішення з питання заявленого клопотання) судом апеляційної інстанції клопотання відповідача про призначення судової експертизи унеможливило належне встановлення судами попередніх інстанцій реального обсягу та вартості виконаних відповідачем робіт;
(4) відхиляючи аргументи відповідача щодо виконання робіт, що підтверджується підписаними зі сторони відповідача звітними документами, суди посилалися на листи позивача, які відсутні у матеріалах цієї справи, проте наявні у справі №910/11438/22, з рішення в якій суд першої інстанцій ймовірно й скопіював своє рішення;
(5) відповідно до цих листів позивач не заперечує факт виконання будь-яких робіт, зазначених в актах, відповідне твердження відсутнє й у позовній заяві;
(6) штрафні санкції були нараховані відповідачу не за невиконання робіт чи прострочення виконання робіт, а за затримку відповідачем у прийнятті виконаних робіт;
(7) у справі №910/9985/21, рішення в якій позивач не оскаржив, суд встановив, що виконані відповідачем у березні 2020 (в строк встановлений в контракті) роботи приймались позивачем протягом 2021-2023;
(8) решта робіт також були виконані відповідачем у встановлений строк, однак позивач припинив їх прийняття;
(9) тлумачення апеляційним судом частини другої статті 612 ЦК таким чином, що для настання прострочення кредитора, що мало б виключати прострочення боржника, недостатньо самого факту прострочення, а необхідне також звернення боржника до кредитора щодо внесення змін до договору в частині строків виконання зобов`язання, є неправильним, оскільки ця норма є імперативною та містить безумовне твердження щодо неможливості прострочення боржника, у випадку констатації прострочення кредитора;
(10) невиконанням позивачем вимог частини сьомої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо повідомлення органу державного архітектурно-будівельного контролю про коригування проектно-кошторисної документації, у зв`язку з чим відповідач не мав права виконувати роботи до такого повідомлення, є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК та виключає прострочення боржника;
(11) ухвалення суми рішення про зобов`язання відповідача підписати акт звіряння розрахунків за контрактом по суті свідчить про неправильне застосування частини другої статті 16 ЦК та частини другої статті 20 ГК, які як і укладений контракт, не передбачають такого способу захисту порушеного права;
(12) суди попередніх інстанцій, всупереч практиці Верховного Суду, ухвалили рішення про розірвання контракту, дія якого вже закінчилась (30.03.2022 на підставі пункту 62 (в редакції додаткової угоди від 16.12.2021 №17) на момент звернення до суду із позовною заявою (22.09.2022). Позивач не заперечує факт закінчення строку дії контракту 30.03.2022, а тому ця обставина є встановленою відповідно до частини першої статті 75 ГПК;
(13) позовну заяву Міноборони у цій справі підписав ОСОБА_1, щодо якого відсутні докази того, що він є представником позивача, як і докази того, що він має повноваження діяти від імені позивача в судах в порядку самопредставництва (статут, положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція). Додано лише довіреність, якою згідно позиції Верховного Суду не може бути оформлено самопредставництво;
(14) апеляційний суд не повідомив відповідача завчасно про відкладення судового засідання 07.02.2024 на інший час, внаслідок чого представник відповідача не зміг взяти участь в судовому засіданні.
3.4.В касаційній скарзі скаржник повідомив, що за час розгляду справи в суді касаційної інстанції він планує понести судові витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.
3.5.Міноборони подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
3.6.За твердженнями позивача:
(1) доказами та доводами сторін доведено факт порушення відповідачем умов контракту щодо ненадання відповідачем оформлених у відповідності до умов контракту актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), і, відповідно, незасвідчення виконання робіт у встановлені Календарним планом строки;
(2) у судовому засіданні було досліджено акти приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ- 3), накладні, тому висновки суду щодо відсутності у матеріалах справи перевірених представниками технічного нагляду відповідних актів та довідок є цілком обґрунтовані та є правомірною підставою для неприйняття робіт позивачем;(3) при перевірці актів форми КБ-2в, КБ-3, які надавалися відповідачем на перевірку технічному нагляду, були виявлені зауваження і вказані акти поверталися відповідачу на доопрацювання. Позивачем неодноразово вказувалося відповідачу на недоліки та невідповідності в наданих актах форми КБ-2в, КБ-3. Деякі з недоліків, що були виявлені представником технічного нагляду, носили систематичний характер та не усувались тривалий час, що унеможливлювало прийняття виконаних робіт;
(4) ігнорування відповідачем пунктів контракту щодо порядку приймання і передачі виконаних робіт стало підставою прострочення строків виконання робіт та, відповідно, нарахування штрафних санкцій;
(5) акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості та її сплати тощо. Непідписанням акта звіряння взаєморозрахунків відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за контрактом, тому рішення суду щодо зобов`язання підписати акт взаємних розрахунків відповідачем є цілком логічним та справедливим;
(6) закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, а також не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Тобто, зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилося невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився. Підтвердження розірвання договору в судовому порядку дасть змогу позивачу укласти договір підряду з іншим виконавцем та поставить крапку в питаннях подальших взаємовідносин з контролюючими органами;
(7) судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Водночас суди встановили, що відповідач всупереч умов державного контракту, у порушення норм процесуального законодавства, не підтвердив належними доказами виконання передбачених контрактом робіт, їх обсягу та вартості на суму 30 986 592,72 грн попередньої оплати;
(8) в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують повноваження особи представляти юридичну особу у якості представника (адвоката) в суді або діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, що, серед іншого, підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
(9) представники відповідача не з`являлися в судові засідання, а маніпулювали та затягували судовий процес отриманням доступу до державної таємниці, неналежним повідомленням про дату та час розгляду справи та іншими причинами.
4.Позиція Верховного Суду
4.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2.Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
4.3.Згідно з пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
4.4.Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення судом норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4.5.Як зазначалось, однією із підстав касаційного оскарження відповідач скаржник визначив пункт 1 частини першої та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК (справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; судами необґрунтовано відхиллено клопотання учасника справи).
Щодо доводів скаржника про неналежне повідомлення його апеляційним судом про час судового засідання
4.6.Відповідно до частини другої-четвертої статті 120 ГПК суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).
4.7.Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
4.8.Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
4.9.Виходячи з системного аналізу положень частин другої-четвертої статті 120, частин першої, другої статті 202, статті 242 ГПК, належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов`язком суду, а відсутність на час проведення судового засідання в матеріалах справи доказів про належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - підставою для відкладення розгляду справи. При цьому розгляд справи за відсутності учасників справи та інших осіб є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання (подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 зі справи № 918/1478/14).
4.10.Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК основними принципами господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін.