ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/466/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,
за участю представників сторін:
позивача - Парубець Є. О.,
відповідача - Проскурня Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "АНТОНОВ"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Джарти В. В.)
від 24.04.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуюча - Ходаківська І. П., судді - Демидова А. М., Владимиренко С. В.)
від 07.02.2024
за позовом Державного підприємства "АНТОНОВ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО"
про стягнення штрафних санкцій в розмірі 247 665,60 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЕКС ЕКО"
до Державного підприємства "АНТОНОВ"
про визнання робіт прийнятими та стягнення 711 802,13 грн.
Короткий зміст позовних вимог та зустрічних позовних вимог
1. У січні 2022 року Державне підприємство "Антонов" (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінекс Еко" (далі - Товариство) про стягнення 247 665,60 грн, з яких: 178 869,60 грн пені та 68 796 грн штрафу. На обґрунтування позовних вимог Підприємство послалося на порушення Товариством умов договору про закупівлю від 21.01.2021 № 23.4489,2020 у частині своєчасного та повного виконання робіт.
2. У лютому 2022 року Товариство звернулося до цього ж суду із зустрічним позовом до Підприємства про визнання робіт з проведення ремонту під`їзної залізничної колії на перегоні від парку під`їзної колії ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод" до території АТП ДП "Антонов" та приймально-відправної під`їзної залізничної колії № 3 і № 5 парку під`їзної колії ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод", здійснених Товариством за договором про закупівлю від 21.01.2021 № 23.4489.2020, прийнятими Підприємством від 25.06.2021. Просило також стягнути з Підприємства 457 774,44 грн основного боргу, 84 230,50 грн пені, 89 534, 63 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 15 275, 87 грн. На обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство послалося на безпідставну відмову Підприємства підписати акт приймання виконаних робіт та здійснити оплату їх вартості.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 21.01.2021 Підприємство як замовник і Товариство як виконавець уклали договір № 23.4489.2020 за наслідками проведення процедури закупівлі на виконання робіт ДК 021:2015 код 50220000-3 "Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги" (тендер № 7986533 від 03.11.2020) на електронному торговому майданчику "SmartTender.biz".
4. За умовами цього договору виконавець зобов`язався протягом 90 календарних днів з моменту підписання договору відремонтувати під`їзну залізничну колію на перегоні від парку під`їзної колії ПрАТ "Ветропак Гостомельський склозавод" до території АТП Підприємства та приймально - відправної під`їзної залізничної колії № 3 і № 5 парку під`їзної колії ПрАТ "Ветропак Гостомельський Склозавод", вартість якої замовник взяв на себе зобов`язання оплатити. Сума договору визначена ними у розмірі 982 800 грн.
5. Підприємство посилається на те, що виконавець не виконав у визначений договором строк до 31.05.2021 ці роботи.
6. 03.06.2021 виконавець надіслав замовнику лист № 195, в якому повідомив про закінчення строку на проведення робіт і зменшення суми договору, додавши до нього підписаний одноособово акт приймання послуг та рахунок № 10 на суму 457 774,44 грн.
7. 06.07.2021 Підприємство у листі № 229/7813-21 висловило свої зауваження Товариству щодо якості та об`єму робіт та вимагало привести їх у відповідність до специфікації № 1.
8. Підприємством також звернулося до Товариства з вимогою № 126/14402-21 про сплату штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язання за договором. Ця вимога залишилась без задоволення Товариством. Тому на підставі домовленості сторін, викладеної у пункті 4.2 договору, Підприємство нарахувало Товариству за період з 01.06. по 21.12.2021 пеню у сумі 178 869,60 грн та штраф у розмірі 68 796 грн.
9. Товариство, зі свого боку, стверджувало, що роботи ним виконані, тоді як Підприємство безпідставно ухиляється від підписання акта приймання цих робіт.
10. За умовами пункту 6.2 договору замовник має право відмовитися від підписання акта виконаних робіт. У разі такої відмови у зв`язку з виявленими недоліками, сторони домовилися про складання протягом десяти робочих днів з моменту отримання виконавцем зауважень замовника двостороннього акта з переліком виявлених недоліків і термінів їх усунення за рахунок виконавця, але не більше п`яти робочих днів від дати складання цього акта.
11. Як зазначалося раніше, замовник акт не підписав і не деталізував виявлені ним недоліки.
12. Аналогічне звернення виконавець надіслав замовнику листом від 29.07.2021 № 259, у відповідь (лист від 19.08.2021 № 229/9780-21) на яке замовник просив направити представника для складання двостороннього акта із зазначенням виявлених недоліків і термінів їх усунення.
13. 03.06.2021 за результатами виконаних робіт за названим договором виконавець склав податкову накладну № 3 на суму 457 774,44 грн з ПДВ і зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних, тоді як Підприємство не вчинило дій щодо її відхилення.
14. За твердженням Товариства замовник жодного разу не надав обґрунтованої заяви щодо виявлених недоліків, не замовив експертизу з метою фіксації якості виконаних робіт, а лише направляв листи на адресу виконавця із загальними формулюваннями про існування зауважень. Так, у листі від 06.07.2021 замовник зазначив про те, що "Існують зауваження щодо кількості та якості виконаних робіт, а саме по дотягуванню та встановленню відсутніх та дефектних клемних і закладних болтів, досипці колії щебенем та встановленню дефектних резин".
15. Натомість до цього листа не додано детальної інформацію щодо дефектів у роботі виконавця, а саме: не надано схеми з визначенням місць виявленої неякісної роботи; не зазначено кількості недотягнутих клемних і закладних болтів; не зазначено, де виявлено відсутність або дефектність клемних та закладних болтів і місць встановлення дефектних резин; не вказано локацій щодо неякісної досипці щебнем. У названому вище листі від 19.08.2021 замовник лише зауважив про виконання робіт неповністю, без визначення їх якості.
16. На переконання Товариства, Підприємство безпідставно ухилялось від підписання акта приймання виконаних робіт і здійснювало назване вище листування з метою затягування строків оплати. Тому Товариство наполягає на тому, що роботи за актом приймання наданих послуг від 03.06.2021 № 12 вважаються прийнятими замовником 25.06.2021 - у день отримання ним акта, тоді як останній допустив порушення приписів статей 853, 858 ЦК України, ухиляючись від прийняття робіт, не заявивши належним чином про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, а, отже, зобов`язаний оплатити їх вартість.
17. За домовленості сторін, викладеної у пункті 3.2 договору, оплата робіт мала відбутися протягом 15 банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт.
18. Оскільки акт складений 03.06.2021 і цього ж дня Товариство виставило Підприємству рахунок для оплати, а останнє не уточнило своїх зауважень щодо якості робіт, то виконавець стверджує про настання строку оплати 19.07.2021, якого замовник не дотримався.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
19. 24.04.2023 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024, про відмову у задоволенні первісного позову, тоді як зустрічний позов задовольнив частково шляхом присудження до стягнення з Підприємства на користь Товариства заявлену суму основного боргу, а в решті позову відмовив.
20. Покладаючи на Підприємство обов`язок сплатити Товариству суму основного боргу, суди не знайшли підстав для стягнення решти грошових коштів у зв`язку з неможливістю визначення початку періоду прострочення виконання обов`язку з оплати виконаних робіт. При цьому суди установили факт виконання Товариством обумовлених договором робіт, чого замовник не спростував, але висловив незгоду з їх якістю, не надавши доказів на підтвердження цього.
21. Відмову у задоволенні зустрічної немайнової вимоги суди мотивували тим, що така вимога є вимогою про встановлення певних фактів, розгляд якої знаходиться поза компетенцією господарських судів.
22. Оскільки Товариство довело обставину виконання них робіт, то суди відмовили у задоволенні первісного позову Підприємства, яке, посилаючись на їх невиконання, просило притягнути його до відповідальності у вигляді стягнення пені і штрафу.
23. До того ж апеляційний господарський суд не знайшов підстав для задоволення клопотання Підприємства про призначення у цій справі будівельно-технічної експертизи, поданого ним разом з апеляційною скаргою, мотивувавши не доведенням заявником наявності обґрунтованих підстав для її призначення, обставин щодо неможливості ініціювання ним призначення експертизи у суді першої інстанції, зокрема відсутністю його клопотання про це, а також звернув увагу на право скаржника, яким він не скористався, про можливість самостійного замовлення експертизи на стадії розгляду справи у місцевому господарському суді.
24. Відмова Підприємству у задоволенні його клопотання про приєднання до матеріалів справи акта комісійного огляду від 31.07.2023 зумовлена тим, що скаржник посилався на доказ, датований після ухвалення рішення судом першої інстанції, якого не існувало на момент вирішення спору цим судом, і така відмова відповідає приписам статті 269 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
25. Підприємство оскаржило ці судові рішення до Верховного Суду і в касаційній скарзі просить їх скасувати у частинах відмови у задоволенні первісного позову й у задоволенні зустрічного позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
26. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункти 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах статтю 853 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у випадку, коли замовник відмовляється від прийняття робіт у зв`язку з неналежним їх виконанням при наявності у договорі порядку врегулювання цього питання за участю обох сторін шляхом складення двостороннього акта з переліком виявлених недоліків і термінів їх усунення за рахунок виконавця. На переконання скаржника, суди помилково не застосували статтю 611 ЦК України щодо стягнення неустойки за договором підряду, де виконавець має надати замовнику послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги за власний рахунок, але не виконав роботи належним чином. Тому просить надати висновок стосовно застосування цієї норми.
27. Крім того, Підприємство посилається на порушення норм процесуального права, а саме частини восьмої статті 80 ГПК України у частині відмови йому у прийнятті письмового доказу - акта комісійного огляду від 31.07.2023, за умови обґрунтованої неможливості його подання у визначений цією статтею строк, з незалежних від нього причин. Також стверджує про безпідставну відмову у задоволенні його клопотання про призначення у цій справі будівельно-технічної експертизи, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
28. Додатково аргументує касаційну скаргу застосуванням апеляційним господарським судом висновків Верховного суду у справах, правовідносини в яких, на його думку, не є подібними з цією справою.
29. У додаткових поясненнях, підтримуючи доводи касаційної скарги, Підприємство наполягає на тому, що під час розгляду справи у суді першої інстанції воно звертало увагу на неможливість призначення експертизи унаслідок проведення на цій території протягом лютого-березня 2022 року активних бойових дій, після закінчення яких вона перебувала під контролем військових Збройних Сил України і на ній залишалися вибухонебезпечні предмети, що унеможливлювало проведення експертизи. Натомість акти на виконання робіт по перевірці місцевості від вибухонебезпечних предметів скаржник надав до місцевого господарського суду під час закриття підготовчого засідання і не звернувся з клопотанням про призначення судової експертизи.
30. Товариство у відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях просить відмовити в її задоволенні на тій підставі, що доводи скаржника зводяться виключно до переоцінки доказів, які досліджувалися судами попередніх інстанцій, а також до необхідності їх повторного аналізу судом касаційної інстанції. Звернуло увагу на правильне застосування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду, спростувавши посилання скаржника про їх неподібність. Додатково зауважив на тому, що апеляційний господарський суд правильно спростував заперечення скаржника з приводу недотримання сторонами умов пункту 6.2 названого договору. Адже договір не передбачає алгоритму подальших дій сторін у випадку, якщо вони не дійшли згоди про виявлені недоліки і терміни їх усунення. Серед іншого підкреслює, що Підприємство мало право зібрати комісію і самостійно скласти акт недоліків та направити його виконавцеві, або застосувати норми частини четвертої статті 853 ЦК України щодо призначення на його вимогу експертизи, тоді як замовник не визначив чіткого переліку недоліків, а всі його звернення містили загальні формулювання про недоліки до усього переліку робіт, що не підтверджує обставин неналежного виконання Товариством робіт.
31. Товариство також наполягає на дотриманні апеляційним господарським судом, який відмовив у задоволенні клопотання Підприємства про призначення експертизи, положень процесуального права, посилаючись на те, що докази щодо замінування колій останнє надало у суді першої інстанції під час закриття підготовчого засідання після переходу суду до розгляду справи по суті. До того ж клопотання про призначення експертизи скаржник не заявляв.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
Щодо застосування норм матеріального права
32. Предметом касаційного оскарження є незгода Підприємства з відмовою судів попередніх інстанцій у задоволенні його позову про стягнення з Товариства пені і штрафу, а також із задоволенням зустрічної позовної вимоги останнього про стягнення з Підприємства на користь цього Товариства боргу, який складає вартість виконаних робіт.
33. Оскільки в інших частинах судові рішення не оскаржуються жодною зі сторін, то касаційний перегляд судових рішень здійснюється лише в оскаржуваних частинах з дотриманням меж доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
34. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, колегія суддів, ураховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає про таке.
35. Аналізуючи правову природу договору, підписаного сторонами, суди виснували, що його умови опосередковують правовідносини з виконання робіт, що за своєю суттю відповідає характеру підряду.
36. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 ЦК України).
37. Положення статті 839 цього ж Кодексу передбачають обов`язок підрядника виконати роботу зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
38. Приписи статті 845 ЦК України передбачають право підрядника на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.
39. Положення статті 849 цього ж Кодексу установлюють право замовника у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
40. Суди установили, що Товариство зі свого матеріалу виконувало роботи, Підприємство не контролювало їх виконання та не заявляло у процесі про виявлені ним недоліки. Натомість Підприємство повідомило Товариство про неякісно виконані ним роботи, тоді як доказів на підтвердження цього не надало, комісійних перевірок за участі обох сторін не провело, дефектних актів не склало, експертизу з метою фіксації якості робіт самостійно не замовило і в суді першої інстанції не клопотало про це.
41. Відповідно до частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
42. Частина четверта цієї статті передбачає, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин, на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
43. Стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у пункті 6.3 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та інших. Він полягає у тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".