ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/4338/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р.- головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
прокурора - Зарудяна Н.О.
представників учасників справи:
Відділу освіти, молоді та спорту Валківської районної державної адміністрації Харківської області - не з`явився,
Фізичної особи-підприємця Левченка Віктора Григоровича - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2023 (суддя Ольшанченко В.І.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 (колегія суддів: Шевель О.В., Білоусова Я.О., Здоровко Л.М.)
у справі за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Валківської районної державної адміністрації Харківської області (далі - прокурор)
до фізичної особи-підприємця Левченка Віктора Григоровича (далі - ФОП Левченко В.Г.)
про визнання недійсними договору, акту та протоколу.
Суть спору
1. У 2017 році Відділ освіти, молоді та спорту Валківської районної державної адміністрації уклав попередній договір з ФОП Левченко В.Г., за яким останній мав розробити проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт будівлі школи.
2. У 2020 році ФОП Левченко В.Г. в судовому порядку стягнув з Відділу заборгованість за договором (справа №922/20/20). У справі №922/20/20 суди встановили, що ФОП Левченко В.Г. у повному обсязі виконав роботи за договором, а Відділ прийняв їх без будь-яких заперечень.
3. Прокурор вважав, що договір є підробленим, оскільки у ньому та документах до нього (протоколі та акті) проставлені різні печатки (нового зразка), зокрема ті, які Відділ почав використовувати більш ніж через рік після дати укладення договору та документів до нього. Тому він звернувся до суду з позовом до ФОП Левченка В.Г. про визнання недійсним договору, протоколу погодження договірної ціни, акту виконаних робіт.
4. Справа розглядалась судами неодноразово. Верховний Суд постановою від 20.06.2023 направив цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Суд першої інстанції під час нового розгляду справи закрив провадження в частині визнання недійсним акту виконаних робіт (вважав, що він не є правочином, належить до первинних документів, тому ці вимоги не підлягають розгляду судом), а в іншій частині позову відмовив (вважав, що заявлені прокурором вимоги про визнання договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту). Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
6. Прокурор звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
7. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи є ефективним спосіб захисту в частині визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності;
- чи впливає на законність та обґрунтованість судового рішення відмова суду витребувати оригінали доказів за клопотанням особи, яка надала засвідчені копії таких документів.
8. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. 19.01.2017 Відділ освіти, молоді та спорту Валківської районної державної адміністрації (далі - Відділ) (як замовник) в особі директора Новосел В.В. та ФОП Левченко В.Г. (як підрядник) підписали попередній договір (далі - Договір), за умовами якого:
- підрядник зобов`язався за плату розробити за завданням замовника та передати останньому проектно-кошторисну документацію на: Капітальний ремонт будівлі Шарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Центральна, 10, с. Шарівка Валківського району Харківської області (документація), у порядку та на умовах, визначених цим договором;
- види і зміст робіт щодо розробки документації підрядником, вимоги щодо таких робіт визначаються дефектним актом з переліком необхідних робіт; завершення виконання робіт щодо розробки документації та передача такої документації оформляється шляхом підписання акта виконаних робіт (п.1.2);
- замовник зобов`язується надати підряднику необхідні для виконання робіт щодо розробки документації вихідні дані, а саме: дефектний акт, в строк не пізніше 3-х діб з моменту підписання договору (п.1.3);
- завдання замовника на розробку документації за цим договором готується підрядником на підставі вихідних даних, наданих замовником, і стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником; підрядник підтверджує, що він має усі необхідні дозволи (сертифікати), які вимагаються чинним законодавством України для виконання ним своїх обов`язків за цим договором (пункти 1.4-1.5);
- загальна ціна робіт щодо розробки документації підрядником включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним роботи розраховується згідно з чинними Правилами визначення вартості проектно-кошторисних робіт та експертизи проектної документації на будівництво ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013 Зміна №1,2 і становить: 376 575,65 грн, у тому числі єдиний податок 5%; протокол погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації є невід`ємною частиною цього договору (п.2.1);
- згода сторін стосовно розміру договірної ціни на виконання робіт за Договором підтверджується протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації, що був підписаний та завірений печатками сторін;
- за 3 календарних дні до закінчення строку передання документації підрядником замовнику, підрядник подає замовнику акт виконаних робіт та саму документацію у двох примірниках шляхом особистої передачі (п.4.1);
- замовник зобов`язаний прийняти подані підрядником відповідно до п.4.1 цього договору документацію та акт і протягом 3-х календарних днів з дня отримання акта виконаних робіт підписати його та в строк 3-х календарних днів повернути підряднику один примірник (п.4.2);
- Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін; строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 7.1 цього договору та закінчується 31.02.2017; договір має силу основного договору та не зобов`язує сторони укладати будь-які інші договори на проведення проектно-кошторисних робіт (пункти 7.1-7.3).
10. Підписанню Договору передувало проведення ФОП Левченко В.Г. технічного обстеження будівлі Шарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Центральна, 10, с.Шарівка Валківського району Харківської області. На підставі цього обстеження складено акт технічного обстеження від 19.01.2017, який затверджено начальником Відділу Новосел В.В.
11. 06.02.2017 начальник Відділу Новосел В.В. та ФОП Левченко В.Г. на виконання вимог пунктів 1.2 та 1.3 Договору склали акт виконаних робіт, відповідно до якого ФОП Левченко В.Г. виконав та оформив роботу з виготовлення проектно-кошторисної документації на "Капітальний ремонт будівлі Шарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Центральна, 10, с.Шарівка Валківського району Харківської області"; загальна вартість робіт 376 575,65 грн. Актом сторони підтвердили повне виконання ФОП Левченко В.Г. Договору.
12. ФОП Левченко В.Г. звертався до суду з позовом до Відділу про стягнення заборгованості за Договором (справа №922/20/20).
13. Господарський суд Харківської області рішенням від 18.03.2020 у справі №922/20/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2020, позов задовольнив: стягнув з Відділу на користь ФОП Левченко В.Г. 1 046 215,96 грн, з яких 376 575,65 грн боргу, 106 118,84 грн інфляційних втрат, 108 020,28 грн 10% річних, 342 528,49 грн пені, 112 972,70 грн штрафу за Договором.
14. Суди у справі №922/20/20, суди виходили з наявності між сторонами договірних відносин на підставі попереднього Договору, який за своїм змістом є договором підряду на виконання проектно-кошторисних робіт, та обставини щодо виконання ФОП Левченко В.Г. у повному обсязі обумовлених Договором проектно-кошторисних робіт у визначеній вартості, прийнятих Відділом без будь-яких заперечень за актом приймання-передачі від 06.02.2017. Судові рішення у справі №922/20/20 не оскаржувались в касаційному порядку, зокрема, з підстав не укладення Договору.
Короткий зміст позовних вимог
15. Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Відділу з позовом до ФОП Левченка В.Г. про визнання недійсним Договору, протоколу погодження договірної ціни від 06.02.2017, акту виконаних робіт від 06.02.2017.
16. Позовні вимоги мотивовані тим, що
1) у ході досудового розслідування процесуальний керівник встановив, що у Договорі та акті технічного обстеження від 19.01.2017, які складені в один день, проставлені печатки різних зразків від імені Відділу:
- у дефектному акті від 22.01.2017 та завданні на розробку кошторисної документації від 22.01.2017 проставлені від імені Відділу аналогічні печатки тій, що проставлена у акті технічного обстеження від 19.01.2017;
- у протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017 та акті виконаних робіт від 06.02.2017 проставлені від імені Відділу аналогічні печатки тій, що проставлена у Договорі;
2) згідно з журналом обліку і видачі печаток і штампів Відділу встановлено, що печатка, проставлена в дефектному акті від 22.01.2017, завданні на розробку кошторисної документації від 22.01.2017, акті технічного обстеження від 19.01.2017, введена в експлуатацію 19.03.2012 та використовувалась Відділом на момент підписання зазначених документів;
- водночас печатка, проставлена у протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017, акті виконаних робіт від 06.02.2017, Договорі була введена в експлуатацію та почала використовуватись Відділом лише з 25.12.2018, тобто через 1 рік та 10 місяців від дати складання документів, на яких стоїть відбиток, на підтвердження чого додано відповідь ФОП Зягун М.В. від 14.05.2021 на запит слідчого та копію журналу обліку і видачі печаток і штампів Відділу;
3) печатка, виготовлена 19.12.2018, проставлена на Договорі, протоколі погодження договірної ціни від 06.02.2017, акті виконаних робіт від 06.02.2017, а тому Договір не міг бути укладеним; з огляду на положення статей 203, 207, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), п.7.1 Договору, оскільки днем виготовлення печатки є 19.12.2018, такий договір є недійсним.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
17. Господарський суд Харківської області рішенням від 21.12.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2023, у задоволенні позову відмовив повністю.
18. Верховний Суд постановою від 20.06.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 скасував, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
19. Верховний Суд виходив, зокрема, з такого:
- суди, з урахуванням посилань Прокуратури на те, що у ході досудового розслідування встановлено використання Відділом різних печаток при оформлені документів, для правильного вирішення спору мали встановити дату набрання чинності Договором, та, в залежності від встановленого перевірити можливість фактичного виконання сторонами зобов`язань за спірним договором;
- до матеріалів справи долучено копію попереднього Договору, на який також міститься посилання у справі №922/20/20, водночас у матеріалах справи №922/4338/21 наявна копія акта виконаних робіт від 06.02.2017, в якому сторони вказали про виконання робіт згідно з Договором підряду на проведення проектно-кошторисних робіт від 19.01.2017, при цьому номер такого договору, з копії вказаного акта встановити неможливо з огляду на якість копії акта; суди залишили поза увагою та не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам у частині встановлення повного чи часткового виконання Договору з урахуванням позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата), викладеної у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, щодо застосування ч.3 ст.215, частин 1, 2 ст.216 ЦК;
- суди для визначення ефективності/нефективності обраного Прокуратурою способу захисту мали встановити факт виконання чи невиконання (повністю або частково) спірного попереднього Договору;
- передчасними є висновки про відмову в задоволенні позову в частині вимог про визнання недійсним протоколу погодження договірної ціни від 06.02.2017 та про визнання недійсним акта виконаних робіт від 06.02.2017 як похідних від вимоги про визнання недійсним основного договору, адже суди мали встановити, чи взагалі підлягають розгляду в господарському судочинстві вказані вимоги і в залежності від встановленого здійснити відповідну процесуальну дію, в тому числі таку як закриття провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК.
20. Господарський суд Харківської області рішенням від 20.11.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, закрив провадження у справі в частині визнання недійсним акту виконаних робіт від 06.02.2017, а в решті позову відмовив.
21. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача (правова позиція Об`єднаної палати, викладена у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21);
- оскільки прокурор заявив позов про визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, то такі вимоги не є ефективним способом захисту, оскільки цей спосіб не призводить до поновлення майнових прав позивача, що є підставою для відмови у позові в цій частині;
- виходячи зі змісту спірного попереднього Договору, він не є попереднім договором, а є договором підряду на проведення проектних робіт; п.7.1 Договору сторони визначили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, отже, навіть якщо припустити, що на момент підписання сторонами Договору він не був скріплений печатками сторін, оскільки печатка Відділу, відбиток якої міститься на спірному договорі від 19.01.2017, була виготовлена лише 19.12.2018, то позовні вимоги про визнання цього договору недійсним все одно не підлягають задоволенню, оскільки в такому випадку договір є неукладеним, а неукладений договір не може бути визнаний недійсним (висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц);
- позовні вимоги про визнання протоколу від 06.02.2017 погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації також не є ефективним способом захисту та не підлягають задоволенню, оскільки згідно з п.2.1 Договору протокол погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації є невід`ємною частиною цього договору та відповідно до статей 844, 887 ЦК є істотною умовою договору підряду на проведення проектних робіт; отже, якщо прокурор просить визнати недійсним Договір повністю, то визнавати недійсним протокол погодження договірної ціни, який є невід`ємною його частиною, окремо від Договору не потрібно;
- позовні вимоги про визнання недійсним акту виконаних робіт від 06.02.2017 не підлягають розгляду господарським судом відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки акт виконаних робіт від 06.02.2017 не є правочином або ненормативним актом індивідуальної дії; акт виконаних робіт належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції, відображає факт виконання робіт/надання послуг та конкретні види, може бути використаний у справі лише в якості доказу виконання або невиконання зобов`язання за договором та не є окремим правочином у розумінні ст.202 ЦК, а отже визнання його недійсним за ст.215 ЦК, якою встановлено підстави недійсності правочину, не передбачено; провадження у справі в частині визнання недійсним акту виконаних робіт від 06.02.2017 підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
22. 27.02.2024 прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, в якій просить скасувати їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
23. Верховний Суд ухвалою від 22.03.2024 касаційну скаргу залишив без руху. 09.04.2024 від прокурора, серед іншого, надійшла уточнена редакція касаційної скарги.
24. Прокурор посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), та, зокрема, зазначає:
1) відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ч.1 ст.2, ч.2 ст.320 ГПК, ч.1 ст.203 ЦК, абз.3 ч.2 ст.207 ЦК (станом на 19.01.2017), ч.1 ст.215 ЦК щодо ефективності способу захисту в частині визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності за відсутності об`єктивної можливості заявити позовну вимогу про застосування наслідків недійсності правочину;
2) відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування положень ч.1 ст.86, ч.2 ст.74, ч.1 ст.236 ГПК щодо законності та обґрунтованості судового рішення, винесеного судом без безпосереднього дослідження оригіналів документів, пов`язаних з укладенням та виконанням договору, за умови посилання учасника справи на невчинення сторонами належних дій щодо його укладення та виконання та заявлення стороною клопотання про витребування відповідних доказів.
25. Прокурор у касаційній скарзі також зазначає:
- відповідно до абз.3 ч.2 ст.207 ЦК (станом на 19.01.2017) обов`язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін; така обов`язковість була прямо прописана у тексті Договору (п.7.1. - Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін);
- висновки судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги прокурора не є ефективним способом захисту, не відповідають обставинам справи; суди не врахували, що прокурор позбавлений можливості заявити позовну вимогу про застосування наслідків недійсності правочину, оскільки Господарський суд Харківської області рішенням від 18.03.2020 у справі №922/20/20 стягнув з Відділу на користь ФОП Левченко В.Г. 1 046 215,96 грн боргу за оспорюваним договором; рішення суду у цій справі може стати підставою для перегляду рішень у справі №922/20/20 за нововиявленими обставинами;
- метою звернення прокурора до суду з позовом не є створення підстав для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційної обставини чи доказу для іншого судового провадження; мета позовної заяви - відновлення порушеного права, яке буде реалізоване шляхом оскарження рішень у справі №922/20/20 за нововиявленими обставинами та повернення до бюджету грошових коштів;
- суди закрили провадження в частині визнання недійсним акту виконаних робіт від 06.02.2017, проте оскільки цей акт складений у зв`язку з виконанням Договору, питання щодо недійсності акту відноситься до компетенції господарського суду, не суперечить закону та відповідає вимогам ст.5 ГПК;
- суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про витребування у відповідача доказів, а саме оригіналів Договору, акту технічного обстеження від 19.01.2017, дефектного акту від 22.01.2017, завдання на розробку кошторисної документації від 22.01.2017, протоколу погодження договірної ціни від 06.02.2017 та акта виконаних робіт від 06.02.2017, які знаходяться у володінні ФОП Левченко В.Г.; саме за наявності оригіналів цих документів можна встановити дату набрання чинності Договором (як це зазначено у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у цій справі) та дотримання вимог законодавства при його укладенні та виконанні.
26. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
27. Верховний Суд ухвалою від 29.04.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 12.06.2024.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо порушених інтересів держави та способу їх захисту
28. Прокурор у касаційній скарзі вказує, що відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування ч.1 ст.2, ч.2 ст.320 ГПК, ч.1 ст.203 ЦК, абз.3 ч.2 ст.207 ЦК (станом на 19.01.2017), ч.1 ст.215 ЦК щодо ефективності способу захисту в частині визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності за відсутності об`єктивної можливості заявити позовну вимогу про застосування наслідків недійсності правочину.
29. Суди попередніх інстанцій врахували правову позицію Об`єднаної палати, викладену у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21, та вказали, що оскільки прокурор заявив позов про визнання виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності, то такі вимоги не є ефективним способом захисту, оскільки цей спосіб не призводить до поновлення майнових прав позивача, що є підставою для відмови у позові в цій частині.
30. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та погоджується з позицією судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
31. Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
32. Гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
33. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
34. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (п.2 ч.2 ст.16 ЦК).
35. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст.203 ЦК (ч.1 ст.215 ЦК).
36. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини 1 - 3, 5 та 6 ст.203 ЦК).