ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/144/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Кондратюка Д.А., Сімаченко А.О.,
Київської міської ради - Пилипчук І.І., Золотарьової Ю.А.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Веко" - Бойка К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веко"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 (у складі колегії суддів: Агрикова О.В. (головуючий), Мальченко А.О., Козир Т.П.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 (суддя Смирнова Ю.М.)
у справі № 910/144/23
за позовом Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веко"
про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
У 2022 році Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веко" (далі - ТОВ "Веко"), у якому просив:
- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091 шляхом скасування рішення державного реєстратора КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" про державну реєстрацію права власності від 05.01.2012 в реєстровій книзі № 230п-240 за реєстровим № 10812-П та здійсненої на його підставі в реєстрі прав власності на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "Веко" на цілісний майновий комплекс (літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З), загальною площею 308,6 кв. м, за адресою: просп. Романа Шухевича, 1-Д у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35745923) з одночасним припиненням права власності ТОВ "Веко" на нього;
- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091 шляхом зобов`язання ТОВ "Веко" знести об`єкти самочинного будівництва: закладу громадського харчування, до яких відноситься 6 капітальних споруд загальною площею 292 кв. м та 4 альтанки загальною площею 598 кв. м, а також демонтувати тротуарну ФЕМ-плитку, що вимощена на земельній ділянці між будівлями та альтанками;
- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091 шляхом зобов`язання ТОВ "Веко" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,3392 га з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від цілісного майнового комплексу, закладу громадського харчування, що складається з капітальних будівель, альтанок.
Прокурор обґрунтував позовні вимоги тим, що об`єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, яка належить до категорії земель природно-заповідного та водного фонду, є самочинно збудованими, оскільки під їх будівництво не була відведена земельна ділянка, дозвіл на проведення будівельних робіт не надавався, проєкт не затверджувався, а відповідач, який здійснив самочинне будівництво нерухомого майна, не набув права власності на нього. При цьому прокурор зазначив, що здійснення відповідачем державної реєстрації прав відносно цього майна, в силу приписів статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не змінює статусу цього майна як самочинно збудованого.
Також прокурор зазначив, що необхідність пред`явлення цього позову зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони земель природно-заповідного та водного фонду, збереження екосистеми України, захисту довкілля і реалізації екологічних прав громадян, а також захисту прав і інтересів територіальної громади міста Києва щодо використання та розпорядження земельною ділянкою згідно з вимогами законодавства.
Наявність підстав для представництва інтересів держави та подання позову у цій справі в інтересах Київської міської ради, прокурор обґрунтував неналежним виконанням своїх повноважень органом місцевого самоврядування та невжиттям ним заходів на захист інтересів територіальної громади щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні об`єктом природно-заповідного фонду.
ТОВ "Веко" проти позову заперечило та заявило про застосування позовної давності.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 позов задоволено частково. Вирішено усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091 шляхом зобов`язання ТОВ "Веко" знести об`єкти самочинного будівництва: закладу громадського харчування, до яких відноситься 6 капітальних споруд загальною площею 292 кв. м та 4 альтанки загальною площею 598 кв. м, а також демонтувати тротуарну ФЕМ-плитку, що вимощена на земельній ділянці між будівлями та альтанками, усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091 шляхом зобов`язання ТОВ "Веко" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,3392 га з приведенням її у придатний для використання стан. У решті позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Веко" на користь Київської міської прокуратури судовий збір у сумі 4 962,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості з одночасним припиненням права власності ТОВ "Веко" на нього та ухвалено в цій частині нове рішення, яким усунуто перешкоди у володінні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом скасування рішення державного реєстратора КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" про державну реєстрацію права власності від 05.01.2012 в реєстровій книзі № 230п-240 за реєстровим № 10812-П та здійсненої на його підставі в реєстрі прав власності на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "Веко" на цілісний майновий комплекс (літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З), загальною площею 308,6 кв. м, за адресою: просп. Романа Шухевича, 1-Д (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35745923) з одночасним припиненням права власності ТОВ "Веко" на нього.
У іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 залишено без змін. Стягнуто з ТОВ "Веко" на користь Київської міської прокуратури судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3 721,50 грн.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у березні 2024 року ТОВ "Веко" подало касаційну скаргу, у якій (із урахуванням нової редакції касаційної скарги), посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а провадження у справі закрити. Також ТОВ "Веко" подало заяву в порядку частини 7 статті 129 ГПК, у якій зазначило, що має намір сплатити розмір витрат, які ним будуть понесені у зв`язку з поданням касаційної скарги та у зв`язку з розглядом даної справи у суді касаційної інстанції. Докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, будуть подані після ухвалення судом касаційної інстанції постанови у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/144/23 за касаційною скаргою ТОВ "Веко" з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.05.2024.
Прокурор у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у частині задоволених позовних вимог та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 - без змін.
28.05.2024 ТОВ "Веко" подало клопотання про відкладення розгляду справи № 910/144/23 на іншу дату, обґрунтоване тим, що 28.05.2024 скаржник з метою отримання належної та професійної юридичної допомоги під час розгляду справи в суді касаційної інстанції уклав договір про надання правової (правничої) допомоги з адвокатом Бойко К.В., якому необхідно ознайомитися з матеріалами справи та надати належні і ґрунтовні пояснення щодо касаційної скарги та відзиву на неї в порядку, встановленому головуючим.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2024 у судовому засіданні у справі № 910/144/23 оголошено перерву до 05.06.2024.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до пункту 3 рішення Київської міської ради народних депутатів від 17.02.1994 № 14 "Про створення, резервування та збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду в м. Києві" затверджено перелік цінних природних територій та об`єктів, що резервуються для заповідання.
Згідно з додатком № 3 до цього рішення Київської міської ради урочище Муромець (площею 190,0 га) і урочище Лопуховате (площею 52,2 га) увійшли до Переліку цінних природних територій та об`єктів, що резервуються для заповідання.
Рішенням Київської міської ради від 24.10.2002 № 96/256 "Про оголошення заказниками та пам`ятками природи місцевого значення природних об`єктів у м. Києві", зокрема, створений Ландшафтний заказник місцевого значення "Муромець-Лопуховате" загальною площею 217,0 га.
Рішенням Київської міської ради від 23.12.2004 № 878/2288 створено Регіональний ландшафтний парк "Дніпровські острови" на площі 1214,99 га, до складу якого увійшов острів Муромець (урочище Муромець) як заповідна зона.
У судових рішеннях судами попередніх інстанцій зазначено, що в матеріалах справи наявний договір № 138 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.04.2006, укладений між Деснянською районною у м. Києві радою та ТОВ "Веко", відповідно до пункту 1.1 якого Деснянська районна у м. Києві рада на підставі рішення XVI сесії IV скликання від 03.03.2006 № 10 надає, а ТОВ "Веко" приймає в короткострокову оренду земельну ділянку загальною площею 120,0 кв. м, у тому числі за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування - 120,0 кв. м згідно з планом землекористування, що додається.
Відповідно до пункту 1.2 цього договору № 138 земельна ділянка надається в короткострокову оренду строком на 3 роки для обслуговування та експлуатації торговельного кіоску з літнім майданчиком з накриттям № 1 у парку Дружби народів.
Також у матеріалах справи наявний договір № 139 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.04.2006, укладений між Деснянською районною у м. Києві радою та ТОВ "Веко", відповідно до п. 1.1 якого Деснянська районна у м. Києві рада на підставі рішення XVI сесії IV скликання від 03.03.2006 № 10 надає, а ТОВ "Веко" приймає в короткострокову оренду земельну ділянку загальною площею 120,0 кв. м, у тому числі за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування - 120,0 кв. м згідно з планом землекористування, що додається.
Відповідно до пункту 1.2 цього договору № 139 земельна ділянка надається в короткострокову оренду строком на 3 роки для обслуговування та експлуатації торговельного кіоску з літнім майданчиком з накриттям № 2 у парку Дружби народів.
Крім того, судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.04.2010 у справі № 2-2530 2010 р. задоволено позов ТОВ "Веко" до Краснової Оксани Володимиріни, 3-тя особа - КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна", про визнання права власності. Визнано за ТОВ "Веко" право власності на об`єкти нерухомого майна - цілісний майновий комплекс, що розташований: м. Київ, пр-т Генерала Ватутіна, 3-Д, що складається із кафе літ. А площею 215,6 кв. м, нежитлової будівлі літ. Б площею 12,5 кв. м, нежитлової будівлі літ. В площею 38 кв. м, нежитлової будівлі літ. Г площею 7,4 кв. м, нежитлової будівлі літ. Д площею 7,8 кв. м, нежитлової будівлі літ. Е, площею 7,4 кв. м, нежитлової будівлі літ. Ж площею 7,5 кв. м, нежитлової будівлі літ. З площею 12,4 кв. м, загальною площею 308,6 кв. м. Зобов`язано КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" зареєструвати за ТОВ "Веко" право власності на зазначені об`єкти нерухомого майна.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04.04.2011 роз`яснено рішення Деснянського районного суду м. Києва за № 2-2530 від 15.04.2010 у частині поштової адреси, а саме: Визнано за ТОВ "Веко" (код ЄДРПОУ 32246495, місцезнаходження: 04211, м. Київ, парк Дружби Народів) право власності на об`єкти нерухомого майна - цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Генерала Ватутіна, 1-Д, та складається з: кафе літ. А площею 215,6 кв. м, нежитлової будівлі літ. Б площею 12,5 кв. м, нежитлової будівлі літ. В площею 38 кв. м, нежитлової будівлі літ. Г площею 7,4 кв. м, нежитлової будівлі літ. Д площею 7,8 кв. м, нежитлової будівлі літ. Е, площею 7,4 кв. м, нежитлової будівлі літ. Ж площею 7,5 кв. м, нежитлової будівлі літ. З площею 12,4 кв. м, загальною площею 308,6 кв. м.
Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 11.09.2013 № 658/03 посадовою особою Департаменту земельних ресурсів відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890, статей 187, 189 Земельного кодексу України (далі - ЗК) проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Київ, просп. Г. Ватутіна, 1-Д, о.н.62:206:091, у Деснянському районі м. Києва. У ході обстеження встановлено, що згідно бази даних автоматизованої системи міського земельного кадастру земельні ділянки площею 3392,09 кв. м за наведеною адресою на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування обліковується за ТОВ "Веко"; документ, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, згідно вимог статті 126 ЗК в Департаменті земельних ресурсів станом на 31.12.2012 відсутній (не зареєстровано); на момент проведення обстеження на площі приблизно 3400 кв. м навпроти розміщені та експлуатується заклад громадського харчування в дерев`яних, цегляних споруд, споруди з профілю, палатки та навіси; заклад громадського харчування експлуатує ТОВ "Веко".
Згідно з наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 07.10.2013 № 46"д" скасовано реєстрації декларацій про готовність об`єктів до експлуатації, що стосувалися реконструкції приміщень будівель літ. А, Б, В, Г, Д, Ж, З, Е за адресою: просп. Генерала Ватутіна, 1-Д у Деснянському районі м. Києва; замовник будівництва ТОВ "Веко".
Відповідно до наявної у справі копії витягу з протоколу № 20 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 29.07.2015 комісією ухвалено: відмовити у наданні дозволу ТОВ "Веко" на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,34 га в оренду на 10 років для реконструкції з подальшою експлуатацією і обслуговуванням кафе на просп. Генерала Ватутіна, 1-Д у Деснянському районі м. Києва; повернути справу-клопотання К-24697 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для підготовки проекту відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 04.11.2015 № 778/03, складеним посадовою особою Департаменту земельних ресурсів, за результатами проведення обстеження земельної ділянки встановлено, що згідно з базою даних міського земельного кадастру земельна ділянка на просп. Генерала Ватутіна, 1-Д у Деснянському районі м. Києва, код ділянки 62:206:091, площею 0,3392 га обліковується за ТОВ "Веко" (32246495, м. Київ, парк Дружби народів) на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування; рішення щодо передачі будь-якій юридичній чи фізичній особі зазначеної земельної ділянки у власність (користування) Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів не приймала; інформація про оформлення речових прав на земельну ділянку, передбачених статтею 126 ЗК, в Департаменті земельних ресурсів відсутня; під час обстеження з виїздом на місце встановлено, що на території земельної ділянки 62:206:091 розміщені будівлі та споруди закладу громадського харчування кафе "Євразія"; відповідно до клопотання ТОВ "Веко" К-24697 від 16.04.2015 Департаментом земельних ресурсів підготовлений проект дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,34 га на просп. Генерала Ватутіна, 1-Д у Деснянському районі для реконструкції з подальшою експлуатацією і обслуговування кафе від 06.05.2015, проте управління забезпечення діяльності постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землевпорядкування листом від 28.08.2015 № 08/232-655 повернуто клопотання К-24697 на доопрацювання. У цьому акті зазначено, що земельна ділянка використовується без оформлення права оренди (власності).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7421215022021 від 07.07.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091, площею 0,3392 га, що розташована по просп. Романа Шухевича (колишня Генерала Ватутіна), 1-Д, відноситься до категорії земель водного фонду; цільове призначення та вид використання - для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.
У листі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 28.07.2022 № 10-26-0.21-1775/2-22 наведено інформацію, що 07.07.2021 державним кадастровим реєстратором за заявою КП "Київський інститут земельних відносин" та на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель внесено відомості (здійснено реєстрацію) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091.
За інформацією, наведеною у листах Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.01.2022 № 0570202/3-1321 та від 16.02.2022 № 05702-4012 на запити Деснянської окружної прокуратури міста Києва про надання інформації щодо земельної ділянки № 8000000000:62:206:0091, зокрема, у Міському земельному кадастрі земельна ділянка площею 3392,09 кв. м на просп. Генерала Ватутіна, 1-Д у Деснянському районі м. Києва (обліковий код 62:206:0091) обліковується за ТОВ "Веко". Рішень про передачу зазначеної земельної ділянки у власність чи користування будь-якій фізичній чи юридичній особі Київська міська рада не приймала.
У довідці від 30.09.2022, складеній за результатами участі у слідчих діях в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013110030000274 від 16.10.2013 щодо огляду території за адресою просп. Шухевича Романа, 1-Д м. Київ, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091, наведено інформацію, відповідно до якої на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091, площею 0,3392 га, розміщено заклад громадського харчування під назвою "Шашличний хутір"; зазначена земельна ділянка географічно розташована на території острова "Муромець"; під час огляду спеціалістами Державної екологічної інспекції Столичного округу були проведені обміри території та встановлено, що заклад громадського харчування фактично використовує територію площею 0,2181 га (земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091), відстань від урізу води річки Дніпро до закладу громадського харчування становить 102 метра; заклад громадського харчування під назвою "Шашличний хутір" складається з шести капітальних нежитлових будівель та чотирьох споруд малої архітектурної форми у вигляді альтанок.
У листі від 28.10.2022 № 0570202/3-13049 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтвердив, що за поданням Департаменту Київська міська рада не приймала рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на просп. Генерала Ватутіна, 1-Д у Деснянському районі м. Києва, та рішень щодо її передачі у власність чи користування будь-якій фізичній чи юридичній особі, у тому числі ТОВ "Веко". За даними Міського земельного кадастру були зареєстровані такі клопотання ТОВ "Веко" про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на просп. Генерала Ватутіна, 1д у Деснянському районі міста Києва: - К-13257 від 15.01.2008 для розміщення комплексу відпочинку та розваг, на підставі якого повідомленням від 12.11.2008 К-13257 відмовлено в згоді на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельною ділянки; - К-22792 від 10.06.2014 для реконструкції, експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу, яке листом Департаменту від 06.10.2014 № 057023-110456 повернуто на доопрацювання для врахування зауважень; - К-24697 від 16.04.2015 для реконструкції з подальшою експлуатацією і обслуговування кафе, на підставі якого підготовлена згода Київської міської ради на розроблення документації, яка повернута листом управління забезпечення діяльності постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 28.08.2015 № 08/232-655 відповідно до витягу від 29.07.2015 № 08/281-712к; - К-34320 від 23.05.2018 для експлуатації, обслуговування та реконструкції нежитлового комплексу з благоустроєм території та лист від 23.05.2018 № МЗ-3115 про використання права мовчазної згоди, на підставі яких видано завдання на проектування від 18.02.2019 № ЗВП-7625 розробнику документації із землеустрою (справа №Д-9455).
Відповідно до листа від 04.11.2022 № 1/4 за підписом інженера-землевпорядника - Фізичної особи-підприємця Литвина Ігоря Анатолійовича (залученого як спеціаліста до проведення слідчої дії у кримінальному провадженні №42013110030000274 від 16.10.2013), адресованого прокурору Деснянської окружної прокуратури міста Києва, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091 розташована в межах острова Муромець (урочище Чорторий), який відповідно до рішення Київської міської ради від 23.12.2004 № 878/2288 "Про створення регіонального ландшафтного парку "Дніпровські острови" відноситься до регіонального ландшафтного парку "Дніпровські острови"; на земельній ділянці знаходяться капітальні будівлі (№№1, 2, 3, 4, 5, 6 згідно з план-схемою) та альтанки (№№ 7, 8, 9, 10 згідно з план-схемою) закладу громадського харчування "Шашличний хутір" для влаштування відпочинку громадян.
Згідно з план-схемою земельної ділянки (додаток до листа від 04.11.2022 №1/4) на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091 розташовуються: капітальні будівлі: № 1 (двоповерхова) площею 126 кв. м, № 2 площею 50 кв. м, № 3 (двоповерхова) площею 49 кв. м, № 4 площею 37 кв. м, № 5 площею 15 кв. м, № 6 площею 15 кв. м; альтанки: № 7 площею 380 кв. м, № 8 площею 200 кв. м, № 9 площею 9 кв. м, № 10 площею 9 кв. м.
Відповідно до листа Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.11.2022 № 073-2985 Департамент не видавав і не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та не приймав об`єкти будівництва в експлуатацію за адресою: просп. Генерала Ватутіна (Романа Шухевича), 1-Д.
З Інформаційної довідки № 317855090 від 15.12.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що право власності, інші речові права щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091 наразі не зареєстровані.
Відповідно до Інформаційної довідки № 317855026 від 15.12.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 05.01.2012 за ТОВ "Веко" на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва 15.04.2010 та ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 04.04.2011 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: цілісний майновий комплекс (літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З) загальною площею 308,6 кв. м, за адресою: м. Київ, просп. Ватутіна Генерала, будинок 1-Д.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом у цій справі, обґрунтував вимоги тим, що цілісний майновий комплекс за наведеною адресою в силу статті 376 ЦК є самочинним будівництвом, оскільки цей об`єкт збудовано на земельній ділянці комунальної власності, яка під будівництво не відводилась, та за відсутності документа, що посвідчує речове право на цю земельну ділянку. Тим більше з огляду на положення статей 7, 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", статті 61 ЗК, статті 89 Водного кодексу України на землях природно-заповідного та водного фонду, до яких належить спірна земельна ділянка, будівництво заборонено. При цьому, за твердженням прокурора, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка здійснила самочинне будівництво, в силу наведених законодавчих норм та приписів частини 2 статті 376 ЦК не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного, з метою застосування, зокрема, положення частини 4 цієї статті, за змістом якої майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок, а земельна ділянка підлягає поверненню Київській міській раді з приведенням її у придатний для використання стан.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково та мотивував таке рішення тим, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та належить до регіонального ландшафтного парку "Дніпровські острови" відповідно до рішення Київської міської ради від 23.12.2004 № 878/2288. Позивачем належними і допустимими доказами, наявними у матеріалах справи, доведено факт здійснення відповідачем самочинного будівництва на земельній ділянці, яка у встановленому законом порядку відповідачу не надавалася. Крім того, в матеріалах справи відсутні документи, згідно з якими відповідачу надавалося б право виконувати на спірній земельній ділянці будівельні роботи. Отже, за висновками суду першої інстанції, розташований на спірній земельній ділянці об`єкт - заклад громадського харчування, до якого входять 6 капітальних споруд загальною площею 292 кв. м та 4 альтанки загальною площею 598 кв. м, а також тротуарна ФЕМ-плитка, що вимощена на земельній ділянці між будівлями та альтанками, є самочинним будівництвом в розумінні частини 1 статті 376 ЦК. Водночас суд першої інстанції зазначив, що оскільки негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця земельної ділянки, заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності є безпідставною та задоволенню не підлягає. Також місцевий господарський суд зазначив, що оскільки реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс загальною площею 308,6 кв. м, була здійснена на підставі рішення суду про визнання за відповідачем права власності на цей об`єкт, яке набрало законної сили та у встановленому законодавством порядку скасовано не було, вимоги прокурора в частині скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на цей об`єкт нерухомості з одночасним припиненням права власності ТОВ "Веко" на нього задоволенню не підлягають.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо підстав для задоволення позову, проте скасував це рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимоги про скасування рішення державного реєстратора та задовольнив ці вимоги в повному обсязі з огляду на відсутність доказів надання земельної ділянки відповідачу для будівництва спірного майнового комплексу, відсутність доказів реєстрації декларацій щодо цих об`єктів та підстави для набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, тому, за висновками суду, здійснення оспорюваної державної реєстрації права власності за відповідачем є незаконним, що має наслідком її скасування.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Веко" посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору неправильно застосували норми матеріального та процесуального права з огляду на те, зокрема, що:
- задоволення позовних вимог прокурора без скасування відповідного рішення, прийнятого державою в особі Деснянського районного суду м. Києва, в якому не було встановлено факту самочинного будівництва (хоча мало бути встановлене, однак такого зроблено не було через допущену помилку держави) свідчить про виправлення такої помилки за рахунок ТОВ "Веко", що в свою чергу є надмірним тягарем;
- станом на сьогодні відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, право на яке було визнано в результаті вирішення іншого судового спору;
- судами попередніх інстанцій повністю проігноровано факт і не надано оцінки тому, що ТОВ "Веко" неодноразово зверталося до дозвільного органу за наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на просп. Генерала Ватутіна, 1-Д у Деснянському районі міста Києва, та, не одержавши запитуваного дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на просп. Генерала Ватутіна, 1-Д, відповідач реалізував своє право на застосування принципу мовчазної згоди;
- факти, установлені судовим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 15.04.2010 у справі № 2-2530, мають для суду, що розглядав справу № 910/144/23, преюдиціальний характер, проте судом ці обставини не були взяті до уваги, а оцінка вказаному судовому рішенню була надана лише в контексті заявлених позивачем позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості; при цьому судами не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування частини 4 статті 75 ГПК, викладених у постанові від 26.11.2019 у справі № 922/643/19;
- реєстрація за відповідачем права власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 308,6 кв. м була здійснена на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, а отже підтверджує не лише право власності ТОВ "Веко" на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці, а й законність його будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що розташований на спірній земельній ділянці об`єкт - заклад громадського харчування, до якого відноситься 6 капітальних споруд загальною площею 292 кв. м та 4 альтанки загальною площею 598 кв.м, а також тротуарна ФЕМ-плитка, що вимощена на земельній ділянці між будівлями та альтанками, є самочинним будівництвом у розумінні частини 1 статті 376 ЦК;
- суди не врахували, що особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16;
- оскільки позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості заявлені із пропуском строків позовної давності, суд мав би відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог; при цьому суд не врахував висновки щодо застосування статей 257, 261 ЦК, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 922/1425/17, від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц, від 28.11.2018 у справі № 911/926/17, від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15, від 23.01.2019 у справі № 910/2868/16, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.018 у справі №367/6105/16-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 73), від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 07.08.2019 у справі №2004/1979/12 (пункт 71), від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц (пункт 51), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17-ц (пункт 28);
- суди допустили порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.05.2022 у справі № 916/731/21, від 17.02.2022 у справі № 910/19236/20, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 16.10.2019 у справі №460/762/16-ц.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, та доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Статтею 15 ЦК передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК).
Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права.
Разом із тим у статті 4 ГПК визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).
Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частина 1 статті 4 ГПК).
З огляду на положення статті 4 ГПК, статей 15, 16 ЦК підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Водночас, питання належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права або законного інтересу підлягає вирішенню судами після повного встановлення усіх фактичних обставин справи, а також після з`ясування того, чи існує у позивача право або законний інтерес та чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2529/19).
Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачами з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Частиною 2 статті 2 ЦК передбачено, що одним із учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради як представницького органу, який діє від імені та в інтересах територіальної громади м. Києва, та обрав такий спосіб захисту порушеного права як усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:206:0091 шляхом:
1) скасування рішення державного реєстратора КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" про державну реєстрацію права власності від 05.01.2012 в реєстровій книзі № 230п-240 за реєстровим № 10812-П та здійсненої на його підставі в реєстрі прав власності на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "Веко" на цілісний майновий комплекс (літ. А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З), загальною площею 308,6 кв. м, за адресою: просп. Романа Шухевича, 1-Д у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35745923) з одночасним припиненням права власності ТОВ "Веко" на нього;
2) зобов`язання ТОВ "Веко" знести об`єкти самочинного будівництва: закладу громадського харчування, до яких відноситься 6 капітальних споруд загальною площею 292 кв. м та 4 альтанки загальною площею 598 кв. м, а також демонтувати тротуарну ФЕМ-плитку, що вимощена на земельній ділянці між будівлями та альтанками;
3) зобов`язання ТОВ "Веко" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0,3392 га з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від цілісного майнового комплексу, закладу громадського харчування, що складається з капітальних будівель, альтанок.
Необхідність пред`явлення цього позову зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони земель природно-заповідного та водного фонду, збереження екосистеми України, захисту довкілля і реалізації екологічних прав громадян, а також захисту прав і інтересів територіальної громади міста Києва щодо використання та розпорядження земельною ділянкою згідно з вимогами законодавства, оскільки об`єкти нерухомості, розташовані на спірній земельній ділянці, яка належить до категорії земель природно-заповідного та водного фонду, є самочинно збудованими, під їх будівництво не була відведена земельна ділянка, дозвіл на проведення будівельних робіт не надавався, проєкт не затверджувався, а відповідач, який здійснив самочинне будівництво нерухомого майна, не набув права власності на нього.