ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 320/4136/22
адміністративне провадження № К/990/12597/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мацедонської В. Е.,
суддів: Білак М. В., Губської О. А.
за участю:
секретаря судового засідання - Рейтаровської О. С.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Терехова М. С.,
представника відповідача - Кшемінської Ю. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року (головуючий суддя Мєзєнцев Є. І., судді: Собків Я. М., Сорочко Є. О.),
І. Суть спору
У травні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області (далі - відповідач, ГУ НП у Київської області), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Київській області від 08 березня 2022 року № 55;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Київській області від 08 березня 2022 року № 46о/с у частині звільнення з органів Національної поліції підполковника поліції ОСОБА_1 - заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП у Київській області;
- поновити позивача на посаді заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП у Київській області;
- стягнути з ГУ НП у Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 березня 2022 року по дату прийняття судового рішення, виходячи з середнього заробітку позивача.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що жодними своїми діями не підірвав авторитет Національної поліції, оскільки завжди сумлінно ставився до виконання службових обов`язків. Висновок службового розслідування та рішення відповідача про звільнення ОСОБА_1 з органів Національної поліції є безпідставними та необґрунтованими.
При цьому, позивач стверджує, що відповідач, при застосуванні до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення, не врахував ані характер його проступку, ані обставини, за яких він був вчинений, а також його особу, ступінь вини позивача, попередню поведінку та ставлення до служби. Уважає, що відповідач жодним чином не вмотивував неможливості застосування до позивача іншого, передбаченого статтею 13 Дисциплінарного статуту, виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення зі служби в поліції.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП у Київській області.
3 18:00 год 23 лютого 2022 року до 06:00 год 24 лютого 2022 року, за наказом начальника управління превентивної діяльності ГУ НП у Київській області, ОСОБА_1 ніс добове чергування на одному з блокпостів м. Іванків, Вишгородського району Київської області.
24 лютого 2022 року о 03:40 год розпочався відкритий воєнний напад російської федерації на Україну. Згідно з Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні", на території України з 05:30 год 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан.
Цього ж дня, о 17:00 год позивач отримав за допомогою телефонного зв`язку наказ від свого безпосереднього керівника - начальника Управління превентивної діяльності - ОСОБА_2, направлятись за місцем проживання - с. Мироцьке, Бучанського району Київської області.
25 лютого 2022 року значна частина Бучанського району, в тому числі і с. Мироцьке, було окуповане військами російської федерації, з метою стримання наступу ворожої техніки Збройними Силами України були зірвані мости через річку Ірпінь на території всього району.
Зі слів позивача, отримавши наказ від ОСОБА_2 залишитись за місцем свого проживання, позивач повідомляв свого керівника про ситуацію за допомогою телефонного зв`язку, зокрема те, що він перебуває в окупації. Також надсилав електронні повідомлення з геолокацією та відомості про переміщення ворожої техніки. Після звільнення від окупації Бучанського району, позивач прибув до ГУ НП у Київській області, де дізнався про своє звільнення.
Так, наказом ГУ НП у Київській області від 08 березня 2022 року № 55 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області", за порушення службової дисципліни, статей 3, 8, 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 частини третьої статті 1, статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, наказу Національної поліції України від 23 лютого 2022 року № 171 "Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності та Ситуаційного центру Національної поліції України й ситуаційних центрів головних управлінь Національної поліції в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності", підпункту 5 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01 лютого 2016 року № 70, які виразилися у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги працівника поліції, безпідставному невиході на службу з 24 лютого 2022 року по 08 березня 2022 року для виконання завдань, пов`язаних з захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам, поданні неналежного прикладу підлеглим, невжитті заходів щодо дотримання службової дисципліни підпорядкованим особовим складом, неналежному проведенні індивідуально-виховної роботи з останніми та нездачі до чергової частини отриманої вогнепальної зброї, заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування УПД ГУ НП у Київській області підполковника поліції ОСОБА_1 наказано звільнити зі служби в поліції. Час невиходу на службу без поважних причин означених в наказі працівників ГУ НП у Київській області, у тому числі ОСОБА_1, визнати прогулами.
Наказом ГУ НП у Київській області від 10 березня 2022 року № 46 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". Підставою зазначено: наказ ГУ НП у Київській області від 08 березня 2022 року № 55, порушення Присяги на вірність Українському народові та Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022.
Указані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на зміст Присяги поліцейського та обов`язок служити народу України, позивач на місце служби не прибув та не отримав дозволу залишити службу. Крім того, позивач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаних обставин (окупація), і тим більше, не обґрунтував, якими нормативно-правовими актами передбачено такий спосіб повідомлення керівника (за допомогою телефонного зв`язку) про невиконання своїх обов`язків за вказаних причин.
Суд першої інстанції зазначив, що відстань між с. Мироцьке (місце проживання позивача - АДРЕСА_1 ) та Києвом приблизно 40 км, які можна подолати на автомобілі, враховуючи дорожню обстановку тих днів, за 1 год. Отже, позивач міг та повинен був дістатись до місця служби, однак останній цього не зробив, що свідчить про те, що ОСОБА_1 фактично самоусунувся від виконання своїх службових обов`язків.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільненні зі служби в поліції. Дисциплінарне стягнення застосовано з метою, з якою надано відповідне повноваження, зокрема, для недопущення проходження служби поліцейськими, які дискредитують Національну поліцію. Також суд вважає, що застосоване дисциплінарне стягнення є пропорційним до вчиненого порушення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року скасовано, прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази ГУ НП у Київській області від 08 березня 2022 року № 55 та від 08 березня 2022 року № 46о/с у частині звільнення з органів Національної поліції підполковника поліції ОСОБА_1 - заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП у Київській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності ГУ НП у Київській області з 27 березня 2023 року. Стягнуто з ГУ НП у Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 березня 2022 року по 27 березня 2023 року у сумі 255 520,65 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність ОСОБА_1 на службі була зумовлена окупацією його місця проживання (с. Мироцьке, Бучанського району Київської області) у зв`язку з повномасштабним військовим вторгненням російської федерації в Україну. Указана інформації підтверджується відомостями з відкритих джерел, а тому визнана судом загальновідомою в порядку статті 78 Кодексу адміністративного суду України та не потребує документального доказування.
Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на покази свідка ОСОБА_3, яка підтвердила, що блокпости окупантів з`явились з 02 березня 2022 року, а до того часу по с. Мироцьке їздила ворожа техніка. Крім того, вона заначила, що з 24 лютого 2022 року до 02 березня 2022 року по селу їздили бронетранспортери, а тих хто виходив з подвір`я розстрілювали. До того ж, військові російської федерації мали список працівників поліції, а тому могли вбити позивача. Свідок ОСОБА_4 повідомив, що під час спроби виїхати з села, були випадки розстрілу машин, а військові російської федерації ходили по селу розшукували когось, показували фото позивача. Крім того, зазначив, що позивач повідомляв керівництво про переміщення ворожої техніки.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що матеріали справи містять скріншоти з додатку WhatsApp, датовані 26 лютого 2022 року, з яких убачається, що позивач надіслав начальнику Управління превентивної діяльності ГУ НП у Київській області ОСОБА_2 фотографії переміщення військової техніки російської федерації, а також геолокацію свого місцеперебування. Також, у матеріалах справи міститься довідка старости Мироцького старостинського округу Бучанської міської ради Деревинського О. В. від 18 квітня 2022 року № 60, за змістом якої вбачається, що ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 року під час окупації населеного пункту, перебував за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Провина поліцейського у вчиненні дисциплінарного проступку, в даному випадку, не була доведена відповідачем, не наведено фактів свідомого настання несприятливих наслідків після вчинення ним відповідних дій, навпаки, позивач перебуваючи в окупації, ризикуючи своїм життям, вчиняв дії, направлені на захист територіальної цілісності держави.
Водночас, суд апеляційної інстанції констатував відсутність на теперішній час підзаконного нормативного акту, який затверджує внутрішню процедуру МВС у разі окупації, які б вимагали від працівників поліції дотримання певного алгоритму дій у разі окупації зони відповідальності поліцейського ворожими військами, у тому числі прибуття поліцейського у певну точку, з певними засобами захисту та самозабезпечення тощо.
Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що висновки проведеного службового розслідування відносно позивача не могли стати фактичною підставою для видання оскаржуваних наказів ГУ НП у Київській області від 08 березня 2022 року № 55 та від 08 березня 2022 року № 46о/с у частині звільнення з органів Національної поліції підполковника поліції ОСОБА_1, а тому останні підлягають скасуванню.
Також, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08 березня 2022 року по 27 березня 2023 року у розмірі 255 520,65 грн, оскільки відповідно до довідки ГУ НП у Київській області від 04 липня 2022 року № 252 середньомісячна заробітна плата позивача за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням склала 19 578,76 грн, а середньоденна заробітна плата складала (39 157,59/59 календарних дні) 663,69 грн.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
07 квітня 2023 року ГУ НП у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями (у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_5 та обранням судді Шевцової Н. В. до складу Великої Палати Верховного Суду) від 20 травня 2024 року визначено склад суду: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), судді: Губська О. А., Білак М. В.
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі ГУ НП у Київській області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування позиції, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо законності та правомірності звільнення поліцейських у період воєнного стану, які, в свою чергу, зганьбили звання поліцейського, порушили Присягу поліцейського, при цьому самовільно залишивши місце несення служби (місце дислокації підрозділу) починаючи з 24 лютого 2022 року, в момент оголошення воєнного стану в Україні, а тому даний висновок є необхідним задля формування єдиної правозастосовчої практики.
При цьому, відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції не застосовано вимоги статей Закону України "Про Національну поліцію України", зокрема згідно зі статтею 24 Закону № 580-VIII виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом. Також, на думку скаржника, неправильно тлумачено частину першу статті 64 Закону № 580-VIII та не враховано частину першу статті 18 Закону № 580-VIII, статті 1 та 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".
ГУ НП у Київській області зазначає, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 населений пункт - с. Мироцьке Бучанської міської територіальної громади перебувало в тимчасовій окупації з 02 березня 2022 року по 01 квітня 2022 року, а тому у період з 24 лютого 2022 року по 02 березня 2022 року позивач мав змогу приїхати до місця несення служби (місця дислокації підрозділу).
Також, відповідач критично ставиться до інформації, викладеної у довідці старости Мироцького старостинського округу Бучанської міської ради Деревинського О. В. від 18 квітня 2022 року № 60, про перебування ОСОБА_1 з 25 лютого 2022 року за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1, оскільки така інформація не відповідає дійсності. Зазначає, що у СВ Бучанського РУП ГУ НП у Київській області перебуває кримінальне провадження № 12023111050001243 від 06 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (стосується перевірки інформації, яка зазначена у цій довідці та щодо законності та правомірності її видання).
ГУ НП у Київській області не погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про те, що до позивача було проявлено непряму дискримінацію, у зв`язку з тим, що останній має звання "підполковник поліції" та саме по цій причині він був звільнений на відміну від інших поліцейських, які також знаходилися в окупації. Однак, позивач взагалі не надав жодних фактичних даних на підтвердження наявності факту непрямої дискримінації та переконливо не довів, що відповідач вчинив таку дискримінацію.
Скаржник уважає, що ним правомірно обрано ОСОБА_1 такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками і цілями, на досягнення яких він спрямований.
05 червня 2023 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить відмовити у її задоволенні, постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі. Зазначає, що з урахуванням положень Закону України "Про Національну поліцію" убачається, що законодавець не пов`язує знаходження на тимчасово окупованій території з вчиненням дисциплінарного проступку, а у випадку позивача - прогулом без поважних причин. Позивач наголошує, що він опинився на тимчасово окупованій території вимушено та під час активних бойових дій, які відбувалися в період з 24 лютого 2022 року по 01 квітня 2022 року на території Київської області в містах Гостомель, Буча та Ірпінь, про що позивач повідомим свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 особисто за допомогою телефонного зв`язку. Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що факт його перебування у с. Мироцьке підтверджується довідкою старости Мироцького старостинського округу Бучанської міської ради Деревинського О. В. від 18 квітня 2022 року № 60.
Також позивач зазначає, що він, ризикуючи своїм життям, періодично відправляв ОСОБА_2 за допомогою месенджера WhatsApp фото ворожої техніки та відомості щодо її пересування, що свідчить про належне виконання своїх посадових обов`язків і такі дії виключають будь-яке порушення присяги працівника поліції.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію"(далі - Закон № 580-VIII).
Стаття 18 Закону № 580-VIII визначає обов`язки поліцейських, зокрема, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Пунктами 1, 2, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки та сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Частиною 2 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно зі статями 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
У висновку за результатами службового розслідування, у тому числі, зазначаються: причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок) передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
VІІ. Висновки Верховного Суду
У силу положень частини першої статті 341 КАС України перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Спірним питанням у цій справі є встановлення законності та правомірності звільнення поліцейських у період воєнного стану, які, в свою чергу, зганьбили звання поліцейського, порушили присягу поліцейського, при цьому самовільно залишивши місце несення служби (місце дислокації підрозділу), починаючи з 24 лютого 2022 року, в момент оголошення воєнного стану в Україні.
З цього приводу колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке.
Аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну). Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у перевірці, чи прийняте таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 620/4545/22 та у постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а.