iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року

м. Київ

справа № 640/13822/20

адміністративне провадження № К/990/778/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №640/13822/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Холдинг "Шевченківський" до Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2021 (суддя Добрівська Н.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 (головуючий суддя Чаку Є.В., судді: Федотов І.В., Коротких А.Ю.),

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний Холдинг "Шевченківський" (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.12.2019:

- №1902615572, яким ТОВ "БХ "Шевченківський" у зв`язку з порушеннями пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.2, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1745460,00 грн (за основним платежем - 1396368,00 грн, за штрафними санкціями - 349092,00 грн);

- №1912615572, яким позивачеві у зв`язку з порушеннями пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 723377,00 грн (за основним платежем - 578702,00 грн, за штрафними санкціями - 144675 грн);

- №0005964207, яким Товариству у зв`язку з порушеннями підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту "е" підпункту 161.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, пункту 171.2 "а" статті 171 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, на 190952,41 грн (за основним платежем - 114128,30 грн, за штрафними санкціями - 760824,11 грн);

- №0005974207, яким ТОВ "БХ "Шевченківський" у зв`язку з порушеннями підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, на 13048,55 грн (за основним платежем 7798,85 грн, за штрафними санкціями 5249,70 грн).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за відсутності у діях позивача порушень приписів податкового законодавства, на підставі висновків акта перевірки, які не відповідають дійсним обставинам справи. На думку позивача, висновки контролюючого органу щодо нереального характеру господарських операцій позивача із контрагентами ТОВ "ДАЛТЕР ГРУП", ТОВ "КОНЦЕПТ АКТИВ", ТОВ "СТЕЛАТТА КОМПАНІ", ТОВ "БІГЛАЙН", ТОВ "РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТАРГЕТ", ТОВ "АВТОМОДУС" спростовуються належним чином оформленими первинними документами. Ці документи були об`єктом дослідження та аналізу контролюючого органу і стосовно них жодних зауважень не надходило. Отже, на переконання позивача, висновки акта перевірки здійснено на підставі припущень та міркувань, що не передбачено чинним законодавством.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2021, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2019 №1912615572, №0005964207 та №0005974207. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БХ "Шевченківський" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 18.03.2014 по 31.12.2018 та іншого законодавства.

Результати перевірки оформлені актом №6/26-15-05-07-02-10/39139346 від 25.09.2019, у висновках якого зазначено про порушення позивачем:

- пунктів 44.1, 44.2 і 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.2, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1431680,00 грн;

- пунктів 198.2, 198.3 і 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1796156,00 грн;

- пункту 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України в частині не надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, статті 171.2 "а" статті 171 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 229447,88 грн;

- статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту 176.2 "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України, в результаті чого встановлено подання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманою з них податку (форма №1 ДФ) за III квартал 2016 року, за І, II, ІІІ, IV квартал 2018 року;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування військового збору до бюджету в періоді, шо перевірявся, на загальну суму 15679,10 грн;

- підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 6 розділу II Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI зі змінами, і результаті чого встановлено подання з порушення встановлених строків Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за березень 2016 року.

Товариство скористалось правом подання письмових заперечень на акт перевірки.

Після розгляду заперечень висновки акта №6/26-15-05-07-02-10/39139346 від 25.09.2019 щодо виявлених під час перевірки порушень викладено у нові редакції:

- пунктів 198.2, 198.3 і 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1796156,00 грн.;

-підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, статті 171.2 "а" статті 171 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 229447,88 грн;

На підставі висновків акта перевірки (з урахуванням внесених уточнень) відповідачем 23.12.2019 винесено податкові повідомлення-рішення:

- №1912615572, яким ТОВ "БХ "Шевченківський" у зв`язку з порушеннями пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 723377 грн (з них: за основним платежем - 578702,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 144675,00 грн);

- №1902615572, яким ТОВ "БХ "Шевченківський" у зв`язку з порушеннями пунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.2, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1745460,00 грн (з них: за основним платежем - 1396368,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 349092,00 грн);

- №0005974207, яким ТОВ "БХ "Шевченківський" у зв`язку з порушеннями підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, на суму 13048,55 грн (з них: за основним платежем - 7798,85 грн, штрафні (фінансові) санкції - 5249,70 грн);

- №0005964207, яким ТОВ "БХ "Шевченківський" у зв`язку з порушеннями підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту "е" підпункту 161.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, пункту 171.2 "а" статті 171 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, на суму 190952,41 грн (з них: за основним платежем - 114128,30 грн, штрафні (фінансові) санкції - 760824,11 грн).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції, позицію якого підтримав й апеляційний суд, дійшов переконання, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства; також суди вказали, що висновки перевірки щодо виявлених порушень ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого порушення податкового законодавства контрагентами позивача, без будь-якого посилання на відсутність первинних документів або їх недоліки, та вмотивовані виключно наявною інформацією відносно зазначених товариств. Щодо посилань на наявність кримінальних проваджень, то суди виходили з того, що доказів, які б свідчили про існування вироків суду відносно контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагентів позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Також суди вказали, що оскільки ФОП ОСОБА_1 не мав трудових відносин з позивачем, а лише надавав йому послуги у галузі туристичної діяльності, то суб`єкт господарювання не мав законодавчих підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичній особі-підприємцю.

В частині ж позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, суди виходили з того, що дані щодо вартості основних засобів, зазначені у наданих платником податків оборотно-сальдових відомостях та у фінансовому звіті за 2016 рік значно відрізняються. Проте, розбіжність в оборотно-сальдовій відомості з даними, наведеними у фінансовому звіті за 2016 рік, платником податків усунута не була, а обставини, які слугували відповідачу підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства в цій частині - не спростовані.

З такими рішеннями судів в частині задоволення позовних вимог не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на висновки акту перевірки (про які буде вказано далі у цій постанові) та неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення процесуальних норм з вказівкою на неповне з`ясування усіх обставин справи, просив їх скасувати в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та прийняття ними рішень без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи. Насамперед йдеться про нереальність господарських операцій з контрагентами ПП "МЕГАБУДІНДУСТРІЯ", ТОВ "ДАЛТЕР ГРУП", ТОВ "КОНЦЕПТ АКТИВ", ТОВ "СТЕЛАТТА КОМПАНІ", ТОВ "БІГЛАЙН", ТОВ "РЕМОНТНО-ТОРГОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТАРГЕТ", ТОВ "АВТОМОДУС", на підставі яких позивачем формувались дані податкового обліку, а також про непідтвердження платником податку їх фактичного здійснення належними і допустимими доказами, оформленими у відповідності до вимог нормативних актів. Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою певні обставини, що викликають сумніви у реальності вчинення задекларованих позивачем господарських операцій, з огляду на наступне: наявність у контролюючого органу інформації про нездійснення контрагентами господарської діяльності, недекларування взаємовідносин з позивачем, відсутність по ланцюгу постачання придбання контрагентами товару в подальшому реалізованого Товариству, заперечення особами, які зазначені директорами Товариств їх причетності до будь-якої діяльності останніх.

За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження відповідач вказав пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Так, скаржник наводить низку постанов Верховного Суду, правові висновки яких не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при застосуванні норм матеріального права -пункту 44.1 ст.44, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України.

Верховний Суд ухвалою від 09.02.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судові рішення фактично оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові рішення відповідачем не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише у цій частині.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час їх виникнення) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

................

Перейти до повного тексту