ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Усенко Є. А., Гриціва М. І.
у справі № 990/186/23 (провадження № 11-19заі24) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними й скасування рішень та зобов`язання вчинити дії
1. ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 в частині визнання, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді (далі також - Положення), затвердженого рішенням Комісії від 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18, кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0045432 (зафіксовано 28 серпня 2019 року) є істотним і має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит;
- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії від 26 липня 2023 року № 39/зп-23 в частині визнання, що порушення Положення кандидатом на посаду судді ОСОБА_1 є істотним та має наслідком визнання її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, а також затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, згідно з додатком 4, а саме: зазначення в № з/п 66 навпроти прізвища, ім`я, по батькові ОСОБА_1 результату іспиту "не складено"; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, згідно з додатком 5, а саме: зазначення в № з/п 55 навпроти прізвища, ім`я, по батькові ОСОБА_1 результату іспиту "не складено";
- зобов`язати ВККС визнати ОСОБА_1 такою, що склала кваліфікаційний іспит, призначений рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, зі спеціалізації місцевого загального суду і зі спеціалізації місцевого адміністративного суду та включити ОСОБА_1 до рейтингів кандидатів на посаду судді: 1) місцевого адміністративного суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування - 88,875, бал практичного завдання - 89,5, загальна кількість балів - 178,375; 2) місцевого загального суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування - 88,875, бал практичного завдання - 103,5, загальна кількість балів - 192,375, затвердженими рішенням ВККС від 26 липня 2023 року № 39/зп-123, та зарахувати ОСОБА_1 до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевого адміністративного суду, місцевого загального суду.
Позов умотивовано, зокрема, доводами ОСОБА_1, що 28 серпня 2019 року в межах проходження конкурсу на посаду судді місцевого суду вона виконала практичне завдання за спеціалізацією місцевого адміністративного суду. Наприкінці цього іспиту представники ВККС склали стосовно неї протокол реєстрації порушення, що полягало у використанні (відкритті за допомогою офіційного вебсайту Верховної Ради України) тексту Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі № 6-рп/2007. Надалі Комісія прийняла рішення від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 та № 39/зп-23, якими визнала зафіксоване порушення Положення істотним та визнала її ( ОСОБА_1 ) такою, що не склала кваліфікаційний іспит зі спеціалізації місцевого загального суду та місцевого адміністративного суду відповідно.
ОСОБА_1 стверджує, що випадково відкрила Рішення Конституційного Суду України за гіперпосиланням у статті 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" під час пошуку на дозволеному інтернет-ресурсі законів, якими вносилися зміни до цієї статті.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 20 грудня 2023 року позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення ВККС від 26 липня 2023 року № 37/зп-23 в частині порушення Положення кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0045432 (зафіксовано 28 серпня 2019 року) та визнання його таким, що не склав кваліфікаційний іспит. Визнав протиправним та скасував рішення Комісії від 26 липня 2023 року № 39/зп-23 в частині порушення кандидатом на посаду судді ОСОБА_1 . Положення та визнання її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, а також у частині затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, згідно з додатком 4, а саме: зазначення у № з/п 66 навпроти прізвища, ім`я, по батькові ОСОБА_1 результату іспиту "не складено"; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, призначеного рішенням ВККС від 24 червня 2019 року № 107/зп-19, згідно з додатком 5, а саме: зазначення у № з/п 55 навпроти прізвища, ім`я, по батькові ОСОБА_1 результату іспиту "не складено". У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Суд першої інстанції стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ВККС на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову в розмірі 2 576,64 грн.
3. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2024 апеляційну скаргу ВККС задоволено частково; рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2023 року в частині задоволення позовних вимог змінено з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови; в іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2023 року залишено без змін.
4. Велика Палата Верховного Суду визнала встановленими у справі обставини, що ОСОБА_1 перед виконанням практичного завдання була ознайомлена із загальними правилами його виконання, які передбачали, зокрема, що на етапі виконання практичного завдання дозволяється на спеціально призначеному ноутбуці у відкритих джерелах (hudoc/echr.coe/int; rada.gov.ua; ligazakon.net) та/або у власних паперових носіях видавничого тиражування використовувати виключно закони, зокрема коментовані, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, рішення Європейського суду з прав людини, а використання будь-яких інших джерел заборонено. Так само у справі встановлено (і Велика Палата не піддала це сумніву), що ОСОБА_1 під час виконання практичного завдання за адміністративною спеціалізацією відкрила на офіційному вебсайті Верховної Ради України текст Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Погодившись із висновком суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваних ОСОБА_1 рішень ВККС, Велика Палата виходила з того, що:
- позивачці перед виконанням практичного завдання не було роз`яснено, як вона має діяти у випадку, якщо вона на дозволеному електронному носії [спеціально призначеному ноутбуці у відкритих джерелах (hudoc/echr.coe/int; rada.gov.ua; ligazakon.net)] випадково відкриє недозволене джерело інформації, зокрема текст Рішення Конституційного Суду України, тоді як правила виконання практичного завдання, з якими була ознайомлена позивачка, так само як і Положення, не визначають порядку дій учасників іспиту у випадку ненавмисного (випадкового) відкриття на дозволених електронних носіях недозволеного джерела інформації;
- Комісія встановила лише факт відкриття ОСОБА_1 недозволеного джерела інформації, а не факт використання позивачкою під час виконання практичного завдання недозволеного джерела інформації (тексту Рішення Конституційного Суду України), зокрема у спосіб аналізу текстуального змісту виконаного нею практичного завдання.
Відповідно до цих міркувань Велика Палата Верховного Суду виснувала, що викладені ВККС у спірних рішеннях мотиви стосовно допущення позивачкою істотного порушення порядку та правил складання кваліфікаційного іспиту є необґрунтованими, непропорційними (неспівмірними) виявленому порушенню і такими, що зроблені фактично на підставі припущень (сумнівів), за відсутності належних доказів, які доводили б умисне порушення позивачкою правил складання іспиту, свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення до правил кваліфікаційного іспиту та про її недоброчесність, що могло б мати наслідком припинення її участі в іспиті та визнання її такою, що не склала іспиту відповідно до пункту 18 розділу IVта підпункту 5 пункту 12 розділу VIПоложення.
Отже, Велика Палата Верховного Суду фактично виснувала, що правомірність застосування правових наслідків за порушення учасником кваліфікаційного оцінювання правил складання іспиту, встановлених пунктом 17 Положення, вимагає доведення ВККС обставин, які б свідчили про умисні дії учасника кваліфікаційного оцінювання, зокрема використання (відтворення, посилання тощо) безпосередньо в практичному завданні інформації, отриманої з джерела, використання якого Положенням заборонено.
5. З наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося і свою позицію обґрунтовуємо такими доводами.
5.1. Однією з конституційних вимог до особи, яка може бути призначена на посаду судді, є компетентність (частина третя статті 127 Конституції України).
Частиною першою статті 70 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі так само), зокрема, визначено, що добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.