ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 761/24775/19
провадження № 51-7081 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року (справа № 761/6230/17) на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:019:0114.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою про відмову у задоволенні клопотання, представник ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2023 року.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі представник ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог представник посилається на те, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року кримінальне провадження № 12016110000000169 від 26 травня 2016 року за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК) закрито, однак, всупереч положенням ч. 4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК), при вирішенні питання про закриття вказаного кримінального провадження судом не було прийнято рішення про долю речових доказів, в тому числі, земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:05:019:0114, яка на праві власності належить ОСОБА_7, що і стало підставою для звернення до місцевого суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Проте, як зазначає представник, ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, а суд апеляційної інстанції, помилково сприйнявши зазначену ухвалу як ухвалу слідчого судді, постановлену в порядку ч. 1 ст. 174 КПК, а не як ухвалу суду, постановлену в порядку ч. 4 ст. 174 КПК, дійшов передчасного та хибного висновку про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження.
Звертає представник увагу і на ту обставину, що в іншій аналогічній та подібній ситуації Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження та прийняв відповідне рішення (ухвала від 25 січня 2022 року у справі № 761/24775/19).
Від учасників касаційного провадження заперечень на касаційну скаргу представника не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення касаційної скарги представника.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Доступ до правосуддя як один з основоположних принципів верховенства права гарантований Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 7, ч. 6 ст. 9 КПК).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право кожному на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Воловік проти України" зазначає, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, то держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року (справа № 761/6230/17) на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:019:0114, представник ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2023 року.
Обґрунтовуючи своє рішення, суддя суду апеляційної інстанції, серед іншого, зазначив, що: