ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 924/1155/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А. А. (головуючий), Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО"
на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.01.2024 (суддя Грамчук І.В.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 (колегія суддів: Розізнана І.В., (головуючий), Грязнов В. В., Павлюк І.Ю.) .
за позовом Приватного підприємства "Подільський міжрегіональний ринок" (далі - ПП "Подільський міжрегіональний ринок", позивач)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО" (далі - ТОВ "НВО", відповідач 1, скаржник), ОСОБА_1, м. Київ (далі - відповідач 2)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олени Олександрівни
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.07.2023, який посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуцевич Оленою Олександрівною, що укладений між ПП "Подільський міжрегіональний ринок" та ТОВ "НВО" та зареєстрований в реєстрі за № 813, а також визнання недійсним договору іпотеки від 09.08.2023р., укладеного між ТОВ "НВО" та гр. ОСОБА_1, м. Київ, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич Оленою Олександрівною, за реєстровим № 971.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2023 року ПП "Подільський міжрегіональний ринок" звернулося до Суду з позовом до ТОВ "НВО" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.07.2023, який посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Гуцевич О.О., що укладений між ПП "Подільський міжрегіональний ринок" та ТОВ "НВО" та зареєстрований в реєстрі за № 813.
1.1. Від представника позивача адвоката Гопка В.В. надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно та заборонити відповідачу - ТОВ "НВО", а саме: 04080 м. Київ, вул. Кирилівська, 82 оф. 256 код ЄДРҐІОУ 44360153 та іншим особам вчиняти дії відносно майна.
1.2. Подана заява обґрунтована тим, що 27.07.2023 Квасницький Дмитро Валерійович, як директор "Подільський міжрегіональний ринок" звернувся до Державного реєстратора для перевірки наявності майна підприємства та отримання повного його переліку. Отримавши інформаційну довідку № 340682329 з`ясував, що майно, яке належало підприємству продано за договором купівлі продажу від 25.07.2023, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. за реєстровим номером 813.
Узагальнений зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2. Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 25.01.2024 у справі № 924/1155/23 заяву представника ПП "Подільський міжрегіональний ринок" адвоката Гопки В.В. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно задовольнив та заборонив відповідачу - ТОВ "НВО" (а саме: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82 оф. 256 код ЄДРҐІОУ 44360153) та іншим особам вчиняти дії відносно майна.
2.1. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача. При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування такого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 залишено без змін ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.01.2024 у цій справі.
2.2. Суд апеляційної інстанції залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що у даному випадку, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту, забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду у разі задоволення судом позову, тому ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. ТОВ "НВО", посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.01.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПП "Подільський міжрегіональний ринок" у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4. У касаційній скарзі ТОВ "НВО" наводить підставу оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, а саме: порушення норм процесуального права (невірно застосовано статті 136, 137 ГПК України).
Доводи інших учасників справи
5. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема, про дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
5.1. Інші учасники цієї справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 ГПК України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
6. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
6.1. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
6.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову та постанова, якою залишена вказана ухвала без змін.
6.2. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.
6.3. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
6.4. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
6.5. Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 тощо.
6.6. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі
№ 914/1570/20 виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
6.7. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
6.8. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
6.9. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
6.10. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
6.11. Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
6.12. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. ухвалу Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 906/824/17 та постанову від 21.01.2019 у справі № 902/483/18).