1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/7008/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 (колегія суддів: Іоннікова І. А. - головуючий, Тищенко А. І., Шаптала Є. Ю.) і рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 (суддя Андреїшина І. О.) у справі

за позовом Корпорації "ТСМ ГРУП"

до Державного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (правонаступник Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом")

про стягнення 3 760 676,31 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У травні 2023 року Корпорація "ТСМ ГРУП" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про стягнення з відповідача на користь позивача 3 760 676,31 грн, з яких 2 056 843,45 грн основного боргу, 1 521 415,41 грн інфляційних втрат та 182 417,45 грн 3 % річних.

1.2. Позовні вимоги Корпорації "ТСМ ГРУП" обґрунтовані неналежним виконанням ДП "НАЕК "Енергоатом" взятих на себе зобов`язань за договором на виконання комплексу робіт від 05.08.2019 № 05/19 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/7008/23 задоволено в повному обсязі позовні вимоги Корпорації "ТСМ ГРУП" до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення з відповідача на користь позивача 3 760 676,31 грн, з яких 2 056 843,45 грн основного боргу, 1 521 415,41 грн інфляційних втрат та 182 417,45 грн 3 % річних.

2.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 у справі № 910/7008/23, зокрема, замінено відповідача - ДП "НАЕК ""Енергоатом" на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК ""Енергоатом").

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/7008/23 про задоволення позовних вимог Корпорації "ТСМ ГРУП" щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 182 417,45 грн.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги Корпорації "ТСМ ГРУП", господарський суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до актів від 27.10.2021 № 5, від 29.10.2021 № 6, від 28.01.2022 № 7, від 28.01.2022 № 8 підтверджено виконання позивачем робіт за договором від 05.08.2019 № 05/19 на загальну суму в розмірі 2 056 843,45 грн. При цьому місцевий господарський суд зазначив, що будь-яких зауважень щодо виконаних позивачем робіт від відповідача не надходило, а наведені акти були підписані уповноваженим представником відповідача без жодних заперечень. Однак, як зазначив господарський суд першої інстанції, відповідач не оплатив вартість виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 2 056 843,45 грн. За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу в розмірі 2 056 843,45 грн є обґрунтованою, а тому їх слід задовольнити.

2.5. Крім того, господарський суд першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат та періоди, за які здійснено нарахування інфляційних втрат, дійшов висновку про обґрунтованість цих позовних вимог Корпорації "ТСМ ГРУП" та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 1 521 415,41 грн інфляційних втрат.

2.6. При цьому місцевий господарський суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 % річних, констатував, що цей розрахунок не суперечить нормам чинного законодавства, є обґрунтованим, арифметично правильним, а тому вирішив стягнути з відповідача на користь позивача суму 3 % річних у розмірі 182 417,45 грн.

2.7. Апеляційний господарський суд, замінюючи відповідача - ДП "НАЕК ""Енергоатом" на його правонаступника - АТ "НАЕК ""Енергоатом" ухвалою від 19.02.2024 у справі № 910/7008/23, виходив із обґрунтованості клопотання відповідача про заміну сторони у справі.

2.8. Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду тільки в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 182 417,45 грн, погодився з висновками господарського суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Корпорації "ТСМ ГРУП" у зазначеній частині.

2.9. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд констатував, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/7008/23 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 182 417,45 грн ухвалено з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/7008/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 182 417,45 грн, до Верховного Суду звернулося Акціонерне товариств "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція") із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 182 417,45 грн та ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення зазначені позовні вимоги Корпорації "ТСМ ГРУП".

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" зазначає, що судові рішення господарських судів попередніх інстанцій у оскаржуваній частині ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення в оскаржуваній частині, неправильно застосували приписи статті 625 Цивільного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

3.4. За доводами скаржника, АТ "НАЕК "Енергоатом" має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України. При цьому на сьогоднішній день АТ "НАЕК "Енергоатом" працює в кризових умовах та в умовах обмеженості ресурсів, про що свідчить, зокрема, окупація Запорізької АЕС. Наведене, на думку скаржника, свідчить про відсутність вини відповідача у несвоєчасній оплаті робіт, а тому і про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності за прострочення сплати платежів за договором.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 05.08.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір на виконання комплексу робіт № 05/19, за яким генеральний підрядник (позивач) зобов`язується за завданням замовника (відповідач) із дотриманням вимог законодавства виконати роботи з теми: "ВП Южно-Української АЕС. Енергоблоки № 1 та 2. Комплекс інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту. АКТЗ. ІІІ етап. Частина 2. Постачання обладнання та будівельні роботи" в цілому або за етапами в обсягах та у строки, що зазначені у Графіку виконання робіт та у Відомостях обсягів робіт - додаток № 2 та у відомостях обсягів робіт - додаток № 4 до договору (пункт 1.1 договору).

4.2. Згідно з пунктом 2.1 договору договірна ціна робіт, доручених до виконання генеральному підряднику, визначена протоколом угоди про договірну ціну (додаток № 1) і складає 26 005 143,67 грн, у т. ч. ПДВ 20 % з яких:

- постачання обладнання на загальну суму 8 275 970,40 грн, у т. ч. ПДВ 20 % (пункт 2.1.1 договору);

- будівельно-монтажні роботи на загальну суму 16 546 146,53 грн, у т. ч. ПДВ 20 % (пункт 2.1.2 договору);

- пусконалагоджувальні роботи на загальну суму 1 183 026,74 грн, у т. ч. ПДВ 20 % (пункт 2.1.3 договору).

4.3. Відповідно пункту 4.1.1 договору за виконані роботи відповідач перераховує грошові кошти на поточний рахунок позивача після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складену на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом сорока п`яти банківських днів.

4.4. Пунктом 4.1.2 договору передбачено, що оплата за поставлене обладнання здійснюється замовником (відповідачем) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок генпідрядника (позивача) за кожну партію обладнання згідно з видатковою накладною на цю партію протягом сорока п`яти банківських днів з дати поставки. Датою поставки партії обладнання є дата накладної.

4.5. Господарський суд першої інстанції установив, що 01.11.2019 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 з додатками до договору, яка є невід`ємною частиною договору.

4.6. Додатками № 1, № 3, № 4 до додаткової угоди № 1 сторони договору погодили нову договірну ціну договору в сумі 21 670 953,06 грн, у т. ч. ПДВ 20 %.

4.7. Додатком № 2 до додаткової угоди № 1 сторони договору визначили новий графік виконання робіт по договору.

4.8. Додатком № 5 до додаткової угоди № 1 (специфікація обладнання) сторони договору визначили новий перелік обладнання та термін його постачання.

4.9. Крім того, господарський суд першої інстанції установив, що 17.11.2020 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 3 до договору, у якій додатком № 1 до додаткової угоди № 3 сторони визначили новий графік виконання робіт за договором.

4.10. Пунктом 2 додаткової угоди № 3 сторони продовжили строк дії договору до 30.03.2023.

4.11. Як зазначав позивач, він належним чином виконав види робіт, що були передбачені договором. При цьому між позивачем та відповідачем підписані відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (за формою КБ- 3) за відповідні періоди.

4.12. Відповідно до довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 27.10.2021 № 4, від 27.10.2021 № 5, від 28.01.2022 № 7, від 28.01.2022 № (за формою КБ- 3) у жовтні 2021 року позивач виконав роботи на суму 1 858 784,09 грн, у т. ч. ПДВ 20 %; у жовтні 2021 року позивач виконав робіт на суму 184 510,81 грн, у т. ч. ПДВ 20 %; у січні 2022 року позивач виконав роботи на суму 266 596,93 грн, у т. ч. ПДВ 20 %.

4.13. Таким чином, як зазначав позивач, він передав відповідачу належним чином виконані роботи, передбачені договором на загальну суму 2 056 843,45 грн, у т. ч. ПДВ 20 %.

4.14. Господарський суд першої інстанції установив, що позивач звернувся до відповідача з претензією від 06.03.2023 № 2 про сплату зазначеної заборгованості, однак відповідач вимоги претензії не задовольнив.

4.15. Позивач, вважаючи порушеними свої права та посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на виконання комплексу робіт від 05.08.2019 № 05/19 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, звернуся до суду із цим позовом

4.16. При цьому позивач зазначав, що відповідач зі свого боку умови, передбачені пунктом 4.1.1.договору, не виконав, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем з 01.05.2022 виникла та існує заборгованість у розмірі 2 056 843,45 грн.

4.17. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 1 521 415,41 грн інфляційних втрат та 182 417,45 грн 3 % річних.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права в оскаржуваній частині, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги Корпорації "ТСМ ГРУП" до ДП "НАЕК ""Енергоатом" (правонаступник АТ "НАЕК "Енергоатом") про стягнення з відповідача на користь позивача 3 760 676,31 грн, з яких 2 056 843,45 грн основного боргу, 1 521 415,41 грн інфляційних втрат та 182 417,45 грн 3 % річних.

5.4. Підставою позовних вимог, на думку Корпорації "ТСМ ГРУП", є порушення ДП "НАЕК ""Енергоатом" (правонаступник АТ "НАЕК "Енергоатом") умов договору на виконання комплексу робіт від 05.08.2019 № 05/19 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.

5.5. Водночас зміст касаційної скарги свідчить про те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/7008/23 оскаржуються АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" тільки в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 182 417,45 грн.

5.6. Отже, з урахуванням положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд переглядає в касаційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

5.7. Верховний Суд зазначає, що згідно із частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.8. За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.9. Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. За змістом статті 11 цього Кодексу цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

5.10. Згідно зі статтями 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.


................
Перейти до повного тексту