ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/8002/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Врища Максима Івановича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 (суддя Демидов В.О.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 (колегія суддів: Копитова О.С., Остапенко О.М., Поляков Б.М.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (далі - ТОВ "Нова Пошта")
до фізичної особи-підприємця Врища Максима Івановича (далі - ФОП Врищ М.І.)
про видачу судового наказу
Суть спору
1. ТОВ "Нова Пошта" звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ФОП Врища М.І. заборгованості.
2. Суд першої інстанції цю заяву задовольнив, копію судового наказу, заяви та доданих до неї документів направив поштою на адресу ФОП Врища М.І., вказану ним Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Судова кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою "За закінченням терміну зберігання".
3. У встановлений законом строк ФОП Врищ М.І. із заявою про скасування судового наказу не звернувся; звернувся з пропуском строку, вказував, що про існування наказу дізнався під час ознайомлення з матеріалами справи, а повернення судової кореспонденції "За закінченням терміну зберігання" не свідчить про належне повідомлення його про існування судового наказу.
4. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання ФОП Врища М.І. про поновлення пропущеного строку на подання заяви; заяву ФОП Врища М.І. про скасування судового наказу та додані до неї документи повернув боржнику. Суд апеляційної інстанції залишив це судове рішення без змін.
5. ФОП Врищ М.І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказані рішення, просив їх скасувати, поновити пропущений строк для подання заяви для скасування судового наказу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Перед Верховним Судом у цій справі постало таке питання: чи можна вважати судову кореспонденцію, направлену фізичній особі-підприємцю, що повернулася на адресу суду з вказівкою "за закінченням терміну зберігання" такою, що вручена такій особі належним чином (застосування статей 156, 242 Господарського процесуального кодексу України).
7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
8. 22.05.2023 ТОВ "Нова Пошта" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою до ФОП Врища М.І. про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №К-31 від 10.07.2019 в розмірі 225 326,56 грн.
9. Господарський суд міста Києва 29.05.2023 видав судовий наказ №910/8002/23 про стягнення з ФОП Врища М.І. на користь ТОВ "Нова Пошта" заборгованості у розмірі 225 326,56 грн та 268,40 грн витрат зі сплати судового збору.
10. 06.11.2023 ФОП Врищ М.І. звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування судового наказу.
11. Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.11.2023 заяву представника ФОП Врища М.І. про скасування судового наказу та додані до неї документи повернув без розгляду з підстав неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу (не вказані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, неправильно вказаний ідентифікаційного коду юридичної особи ТОВ "Нова Пошта").
12. 14.11.2023 ФОП Врищ М.І. звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про поновлення строку та скасування судового наказу (надіслана засобами поштового зв`язку 10.11.2023).
13. Заява ФОП Врищ М.І. обґрунтована тим, що копії судового наказу, заяви та доданих до неї документів представник боржника отримав 19.10.2023 під час ознайомлення з матеріалами справи; з ухвалою Господарського суду міста Києва про повернення заяви без розгляду Врищ М.І. ознайомився 09.11.2023 в застосунку "Дія".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.11.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024, відмовив в задоволенні клопотання ФОП Врища М.І. про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу; заяву ФОП Врища М.І. про скасування судового наказу та додані до неї документи повернув боржнику.
15. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані, зокрема, таким:
- на виконання вимог ст.156 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) копію судового наказу від 29.05.2023 та копію заяви стягувача з доданими до неї документами було направлено 01.06.2023 на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР); судова кореспонденція повернулася на адресу суду першої інстанції 07.07.2023 з відміткою "За закінченням терміну зберігання";
- направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20);
- адреса боржника (АДРЕСА_1) є актуальною; саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції; датою вручення копії судового наказу боржнику є 03.07.2023;
- строк на подачу заяви про скасування судового наказу закінчився 24.07.2023, однак боржник звернувся до суду з належною заявою з дотриманням вимог ГГПК про скасування судового наказу лише 14.11.2023 (надіслана засобами поштового зв`язку 10.11.2023);
- суд поновлює пропущені процесуальні строки, якщо учасник справи належними засобами доказування доведе у заяві про поновлення такого строку поважність причин його пропуску; право на пред`явлення заяви про скасування судового наказу та поновлення строку на подання такої заяви не є абсолютним, подаючи заяву про скасування судового наказу та поновлення строку на подання такої заяви заявник повинен дотримуватись вимог ГПК щодо її подання;
- боржник без поважних причин пропустив процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
16. 24.04.2024 ФОП Врищ М.І. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024, у якій просить їх скасувати, поновити пропущений строк для подання заяви для скасування судового наказу у справі №910/8002/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
17. Скаржник вказував, що висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не відповідають обставинам справи та наданим документам, прийняті з порушенням процесуальних та матеріальних норм; суди не врахували поважність підстав пропущення процесуальних строків та неправильно застосували ст.157 ГПК.
18. У касаційній скарзі скаржник, зокрема, зазначає:
- винесення Господарським судом міста Києва наказу від 25.05.2023 у цій справі здійснювалось без повідомлення ФОП Врища М.І., а направлений судовий наказ був єдиним процесуальним документом, з якого особа могла дізнатись за існування провадження у цій справі та ознайомитись з його змістом;
- у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №523/8249/14-ц та від 06.10.2020 у справі №2-24/494-2009 вказано, що повернення відправлення до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування сторони; ця позиціє є останньою та підлягає врахуванню; положення ГПК також не свідчать про це; у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 вказані умови, за яких причина пропуску строку може вважатися поважною;
- повернуте 21.08.2020 на адресу Господарського суду міста Києва поштове відправлення №0105494424912 з причин "за закінченням терміну зберігання" не може свідчити про відмову сторони від його одержання та не є доказом належного інформування особи зі змістом наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.2023 у цій справі; будь-яких повідомлень, про надходження кореспонденції до поштового відділення боржник не отримував, а сам він не знав про наявність наказного провадження, щоб відслідковувати таке надходження;
- подання заяви про скасування судового наказу, виданого в порядку наказного провадження, є єдиним способом оскарження боржником правомірності видачі такого наказу; у боржника відсутня спірна заборгованість перед позивачем, він не згідний з обставинами, викладеними у заяві про видачу судового наказу, між сторонами наявний спір;
- боржник випадково дізнався про наявність виконавчого провадження та судового наказу; зміст наказу став відомим 19.10.2023 після ознайомлення представника із матеріалами наказного провадження.
19. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
20. Верховний Суд ухвалою від 20.05.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Врища М.І., розгляд касаційної скарги призначив у порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Суди попередніх інстанцій відмовили ФОП Врищу М.І. у поновленні пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу, заяву про скасування судового наказу з додатками повернули боржнику. Суди вказали, що копія судового наказу від 29.05.2023 та заява стягувача були направлені на адресу ФОП Врища М.І., зазначену ним в ЄДР, однак повернулися на адресу суду з відміткою "За закінченням терміну зберігання". Суди вважали, що належним чином проінформували боржника про наявність судового наказу, оскільки саме на ФОП Врища М.І. покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
22. ФОП Врищ М.І. у касаційній скарзі зазначив, що повернуте на адресу суду поштове відправлення з причин "за закінченням терміну зберігання" не може бути доказом відмови сторони від його одержання та не є беззаперечним доказом належного інформування особи зі змістом судового наказу, оскільки будь-яких повідомлень про надходження кореспонденції до поштового відділення боржник не отримував, про наявність наказного провадження не було відомо. Наголосив, що з положень ГПК не вбачається, що повернення ухвали на адресу суду з вказівкою "за закінченням терміну зберігання" є доказом належного отримання стороною процесуального документа суду та обізнаності з його змістом.
23. Також ФОП Врищ М.І. послався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №523/8249/14-ц та від 06.10.2020 у справі №2-24/494-2009, в яких вказано, що повернення відправлення до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування сторони; ця позиціє є останньою та підлягає врахуванню.
24. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та погоджується з аргументами судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
25. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 ГПК (ч.1 ст.147 ГПК тут і далі в редакції, чинній на дату видачі судового наказу).
26. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у суді, а другий видається під розписку або надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного після набрання ним законної сили у разі відсутності електронної офіційної адреси (ч.3 ст.155 ГПК).