ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/721/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Ємця А.А., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" - Бондар Ю.М. адвокат (ордер від 23.05.2024)
відповідача-1 - Рівненської міської ради - не з`явився,
відповідача-2 - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради - не з`явився,
відповідача-3 - фізичної особи - підприємця Буяна Романа Анатолійовича - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Буяна Романа Анатолійовича
на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 (головуючий суддя: Юрчук М.І., судді: Тимошенко О.М., Крейбух О.Г.)
у справі № 918/721/23
за позовом виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Кантар" (далі - ВТОВ "Кантар")
до Рівненської міської ради (далі - Рада), Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління) та фізичної особи - підприємця Буяна Романа Анатолійовича (далі - Підприємець)
про визнання незаконним та скасування рішення Рівненської міської ради, визнання недійсним протоколу про результати електронного аукціону, визнання незаконним та скасування наказу Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ВТОВ "Кантар" звернулося до суду з позовом до відповідачів (з урахуванням заяви про зміну [уточнення] підстав позову) про:
- визнання незаконним та скасування рішення 41 сесії Ради 7 скликання від 20.10.2020 за № 8115 "Про приватизацію споруди (нежитлового приміщення), розташованої за адресою: м. Рівне, вул. В`ячеслава Чорновола, 74-Г";
- визнання недійсним протоколу про результати електронного аукціону від 19.04.2023 № SPE001-UA-20230331-92915;
- визнання незаконним та скасування наказу Управління від 26.04.2023 № 121 про затвердження протоколу про результати електронного аукціону від 19.04.2023 № SPE001-UA-20230331-92915;
- визнання недійсним договору від 25.05.2023 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, який укладений між Управлінням та Підприємцем
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на: незаконність обраного способу приватизації оспорюваного майна шляхом продажу його на аукціоні, а не шляхом викупу об`єкта оренди позивачем, як орендарем, який належно виконував обов`язки за договором найму, та яким здійснено невід`ємні поліпшення, що становить 33,29% від вартості приміщення, а також виконано умови, передбачені частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"; порушення принципу не дискримінації по відношенню до позивача щодо процедури приватизації спірного майна; відсутності опублікування Управлінням оголошення про аукціон на офіційному веб-сайті Ради; вчинення правочину з недодержанням у момент його вчинення вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у зв`язку з чим останній підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.10.2023 у справі № 918/721/23 (суддя Марач В.В.) у задоволенні позову відмовлено, з посиланням на недоведеність позивачем: порушення вимог законодавства при ухваленні Радою оспорюваного рішення; здійснення приватизації не у спосіб та не в порядку, визначеними законодавчими актами України, невідповідності договору від 25.05.2023 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації актам цивільного законодавства.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 зі справи (головуючий суддя: Юрчук М.І., судді: Тимошенко О.М., Крейбух О.Г.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
До Північно-західного апеляційного господарського суду 01.03.2024 від представника Підприємця надійшла заява про прийняття додаткового рішення у справі 918/721/23 (вх. 980/24 від 01.03.2024).
Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 зі справи (з урахуванням ухвали від 19.04.2024 про виправлення описки) заяву представника відповідача-3 (Підприємця) про прийняття додаткового рішення у справі задоволено частково: стягнуто з ВТОВ "Кантар" на користь Підприємця 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Додаткову постанову суду апеляційної інстанції мотивовано, зокрема, тим, що перелік заявлених Підприємцем послуг та їх вартість не відповідають критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності); правова позиція відповідача-3 вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього аналізу чинного законодавства, положення якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин та аналізу судової практики вирішення аналогічних спорів на стадії апеляційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається; такі витрати не мають характеру необхідних і не співмірні з виконаною роботою в суді апеляційної інстанції. Відповідно обґрунтованим та співмірним є розмір витрат Підприємця на професійну правничу допомогу адвоката за договором про надання правової допомоги від 10.08.2023 із урахуванням часу здійснення представництва у суді апеляційної інстанції та обсягу виконаних робіт (наданих послуг) у розмірі 6 000,00 грн (консультації щодо правової позиції поданої апеляційної скарги ВТОВ "Кантар" у справі № 918/721/23 - 1 000,00 грн; аналіз судової практики Верховного Суду та підготовка відзиву на апеляційну скаргу ВТОВ "Кантар" у справі № 918/721/23 - 2 000,00 грн; участь у засіданні господарського суду у справі № 918/721/23 - 2 000,00 грн; підготовка додаткового пояснення у справі № 918/721/23 - 1 000,00 грн).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Підприємець, з посиланням на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про стягнення з позивача на користь відповідача-3 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у повному обсязі, а саме 65 000,00 грн.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права, а саме, приписів статей 126, 129 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14.03.2024 зі справи № 904/141/20, від 13.03.2024 зі справи № 910/5273/22, від 27.02.2024 зі справи № 904/138/21, від 22.02.2024 зі справи № 910/4866/23, від 05.12.2023 зі справи № 927/192/22, від 07.06.2022 зі справи № 906/323/21.
Доводи інших учасників справи
ВТОВ "Кантар" у відзиві на касаційну скаргу просило Суд залишити додаткову постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, з посиланням, зокрема, на необґрунтованість доводів касаційної скарги.
Згідно з ухвалою Суду від 12.06.2024 задоволено заяву ВТОВ "Кантар" про участь у судовому засіданні касаційного провадження у справі № 918/721/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного перегляду у цій справі є додаткова постанова суду апеляційної інстанції про розподіл судових витрат, а саме, витрат відповідача-3 на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Отже, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є принципом господарського судочинства, а статті 123, 129 ГПК України - нормами процесуального права, які регламентують види судових витрат, розподіл судових витрат та визначають оптимальний порядок застосування.
При цьому Суд зазначає, що приписи статей 126, 129 ГПК України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 905/1840/21).
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій та другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.