ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/2812/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Ємця А.А.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Комбінат, відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 (головуючий - суддя Юзіков С.Г.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2023 (головуючий - суддя Іванов О.Г., судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.)
у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Товариство, позивач)
до Комбінату
про стягнення 169 621,55 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Предметом судового розгляду є наявність/відсутність підстав для стягнення суми боргу за надання послуг з передачі електричної енергії, 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат, пені та штрафу за надання послуг з передачі електричної енергії.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0062-02024 (далі - Договір) у частині своєчасної плати за послуги.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/2812/22 позов задоволено частково; стягнуто з Комбінату на користь Товариства 119 641,12 грн основного боргу, 4 866,21 грн 3 % річних, 18 846,35 грн інфляційних втрат, 8 374,88 грн штрафу, 2 275,93 грн судового збору; у решті позову відмовлено.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2023 у справі №904/2812/22 апеляційну скаргу Комбінату залишено без задоволення; апеляційну скаргу Товариства задоволено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/2812/22 в частині відмови у стягненні пені скасовано та змінено у частині розподілу судових витрат; прийнято в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення пені задовольнити, стягнувши з Комбінату на користь Товариства 17 890,71 грн пені та 2 544,32 грн судового збору за подачу позову; в іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/2812/22 залишено без змін; стягнуто з Комбінату на користь Товариства 4 026 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі (уточненій) Комбінат просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції у повному обсязі та передати справу №904/2812/22 у повному обсязі на новий розгляд до Господарського суду дніпропетровської області.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. В уточненій касаційній скарзі (уточненій), поданій на виконання ухвали Верховного Суду, Комбінат з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги Товариства щодо стягнення з Комбінату штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені не врахували дію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду" (далі - Постанова №332) та винесли оскаржувані рішення всупереч практики Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22.
4.2. Також, скаржник у касаційній скарзі з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України, зазначає, що судами попередніх інстанцій не були враховані пояснення відповідача, саме щодо періоду виникнення заборгованості, а прийняті пояснення та доводи позивача, у зв`язку з чим судами порушені вимоги ГПК України про всебічний та об`єктивний розгляд та з`ясування всіх обставини справи та врахування всіх наявних та доданих відповідачем доказів.
4.3. Водночас скаржник не погоджується з оскаржуваною постановою апеляційного суду у цій справі щодо стягнення пені та вважає, що Господарський суд Дніпропетровської області правомірно застосував норми частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відмовивши позивачу у стягненні пені у розмірі 17 890,71 грн, у зв`язку з тим, що пеня нарахована поза межами строку, протягом якого можливо нараховувати пеню.
5. Позиція іншого учасника справи
5.1. У визначений Судом строк відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
6.2. Товариством і Комбінатом укладено Договір, за умовами якого:
- Товариство (далі - Оператор системи передачі/ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов Договору, а Комбінат (далі - Користувач) зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов Договору (пункт 1.1 в редакції додаткової угоди від 21.09.2021 №3);
- планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується НКРЕКП (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет (пункт 3.1 в редакції додаткової угоди від 21.09.2021 №3);
- для розрахунків за Договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання Користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді;
2) фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі (пункт 4.1 в редакції додаткової угоди від 21.09.2021 №3);
- розрахунковим періодом за Договором є 1 календарний місяць (пункт 5.1 в редакції додаткової угоди від 21.09.2021 №3);
- Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 3 Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця (пункт 5.2 в редакції додаткової угоди від 21.09.2021 №3);
- Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, в порядку, визначеному законодавством. Вартість наданих послуг за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку. Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку. Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідно розрахункового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості послуг, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, Користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта (пункт 5.5 в редакції додаткової угоди від 21.09.2021 №3);
- у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передач послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей (пункт 5.6 в редакції додаткової угоди від 21.09.2021 №3);
- у випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за Договором Користувач сплачує ОСП пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. ОСП направляє Користувачу окремий рахунок на суму пені та/або штрафу протягом 5 робочих днів після виявлення порушення. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання. У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або, у разі відсутності такої заяви Користувача, ураховує їх як оплату послуги останнього платежу наступного розрахункового періоду відповідно до пункту 5.2 Договору. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача. У разі недотримання ОСП термінів повернення коштів Користувач має право нараховувати пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню (пункт 5.7 в редакції додаткової угоди від 21.09.2021 №3);
- Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 13.1 в редакції додаткової угоди від 21.09.2021 №3).
6.3. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що позивач і відповідач підписали такі акти приймання-передачі послуг: за липень 2019 року від 31.07.2019 на суму 1 182 572,69 грн; за серпень 2019 року від 31.08.2019 на суму 1 317 920,28 грн; за вересень 2019 року від 30.09.2019 на суму 2 361 189,16 грн; за жовтень 2019 року від 31.10.2019 на суму 2 645 896,19 грн; за грудень 2019 року від 31.12.2019 на суму 1 567 659,22 грн; за листопад 2019 року від 30.11.2019 на суму 1 602 625 грн; за лютий 2020 року від 29.02.2020 на суму 2 959 251,12 грн; за січень 2020 року від 31.01.2020 на суму 3 296 092,37 грн; за березень 2020 року від 31.03.2020 на суму 3 146 673, 41 грн; за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 3 509 338,78 грн; за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 3 983 032,66 грн; за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 3 862 958,94 грн; за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму 3 634 195, 15 грн; за серпень 2020 року від 31.08.2020 на суму 5 101 715,22 грн; за вересень 2020 року від 30.09.2020 на суму 5 435 771,17 грн; за жовтень 2020 року від 31.10.2020 на суму 5 814 356,54 грн; за листопад 2020 року від 30.11.2020 на суму 6 403 694,46 грн; за грудень 2020 року від 31.12.2020 на суму 8 966 947,55 грн; за січень 2021 року від 31.01.2021 на суму 7 404 835,75 грн; за лютий 2021 року від 28.02.2021 на суму 7 069 238,12 грн; за березень 2021 року від 31.03.2021 на суму 7 226 057,06 грн; за квітень 2021 року від 30.04.2021 на суму 7 156 745,20 грн; за травень 2021 року на суму 7 326 009,73 грн; за червень 2021 року від 30.06.2021 на суму 6 101 651,72 грн; за липень 2021 року від 31.07.2021 на суму 6 908 962,56 грн.
6.4. В подальшому сторонами підписані такі акти коригування: від 28.11.2019 до акта від 31.07.2019, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 1 181 760,31 грн; від 31.12.2019 до акта від 31.08.2019, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 1 307 146,75 грн; від 31.12.2019 до акта від 30.09.2019, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 1 162 967,71 грн; від 31.12.2019 до акта від 31.10.2019, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 1 554 299,41 грн; від 17.02.2020 до акта від 31.12.2019, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 1 173 332,99 грн; від 30.03.2020 до акта коригування від 31.12.2019 та до акта від 31.10.2019 приймання-передачі послуги, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 1 547 547,83 грн; від 18.05.2020 до акта від 30.11.2019, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 1 595 687,59 грн; від 19.06.2020 до акта від 31.12.2019, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 1 558 714,92 грн; від 18.08.2020 до акта від 31.01.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 3 275 855 грн; від 23.09.2020 до акта від 29.02.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 2 925 540,20 грн; від 29.09.2020 до акта від 31.03.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 3 120 577,58 грн; від 02.11.2020 до акта від 30.04.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 3 487 773,30 грн; від 17.11.2020 до акта від 31.05.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 3 971 860,08 грн; від 25.11.2020 до акта від 30.06.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 3 849 922,49 грн; від 21.12.2020 до акта від 31.07.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 3 625 437,49 грн; від 18.01.2021 до акта від 31.08.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 5 094 656,48 грн; від 19.02.2021 до акта від 30.09.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 5 422 029,92 грн; від 16.08.2021 до акта від 31.10.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 5 789 900,08 грн; від 20.09.2021 до акта від 30.11.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 6 370 036,85 грн; від 27.09.2021 до акта від 31.12.2020, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 8 921 719,08 грн; від 20.10.2021 до акта від 31.01.2021, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 7 342 625,12 грн; від 29.10.2021 до акта від 28.02.2021, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 7 005 657,89 грн; від 17.11.2021 до акта від 31.03.2021, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 7 181 377,82 грн; від 17.12.2021 до акта від 30.04.2021, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 7 124 795,12 грн; від 29.12.2021 до акта від 31.05.2021, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 7 296 195 грн; від 30.12.2021 до акта від 30.06.2021, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 6 296 995,72 грн; від 28.01.2022 до акта від 31.07.2021, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 6 971 629,61 грн.
6.5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач частково оплатив надані послуги, що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 02.06.2020 №628 на суму 721 624,82 грн; від 09.06.2020 №635 на суму 721 624,82 грн; від 12.06.2020 №637 на суму 721 624,82 грн; від 12.06.2020 №636 на суму 130 866,31 грн; від 19.06.2020 №640 на суму 721 624,82 грн; від 24.06.2020 №645 на суму 721 624,82 грн; від 02.07.2020 №654 на суму 723 514,06 грн; від 09.07.2020 №660 на суму 245 890,54 грн; від 09.07.2020 №658 на суму 723 514,06 грн; від 14.07.2020 №661 на суму 723 514,06 грн; від 17.07.2020 №665 на суму 723 514,06 грн; від 24.07.2020 №666 на суму 723 514,06 грн; від 04.08.2020 №667 на суму 1 092 853,45 грн; від 07.08.2020 №671 на суму 1 092 853,45 грн; від 10.08.2020 №675 на суму 16 624,85 грн; від 14.08.2020 №677 на суму 1 092 853,45 грн; від 19.08.2020 №680 на суму 1 092 853,45 грн; від 21.08.2020 №682 на суму 1 092 853,45 грн; від 02.09.2020 №685 на суму 1 183 173,78 грн; від 09.09.2020 №691 на суму 1 183 173,78 грн; від 14.09.2020 №697 на суму 800 384,38 грн; від 18.09.2020 №702 на суму 1 183 173,78 грн; від 24.09.2020 №703 на суму 1 183 173,78 грн; від 02.10.2020 №706 на суму 1 221 408,12 грн; від 09.10.2020 №709 на суму 1 221 408,12 грн; від 13.10.2020 №712 на суму 994 651,95 грн; від 19.10.2020 №713 на суму 1 221 408,12 грн; від 23.10.2020 №714 на суму 1 221 408,12 грн; від 03.11.2020 №715 на суму 1 351 755,56 грн; від 09.11.2020 №720 на суму 1 351 755,56 грн; від 13.11.2020 №724 на суму 1 216 186,58 грн; від 19.11.2020 №726 на суму 898 754,11 грн; від 24.11.2020 №730 на суму 1 351 755,56 грн; від 02.12.2020 №740 на суму 1 645 996,45 грн; від 09.12.2020 №745 на суму 1 645 996,45 грн; від 14.12.2020 №750 на суму 1 277 876,67 грн; від 18.12.2020 №752 на суму 1 645 996,45 грн; від 24.12.2020 №758 на суму 1 645 996,45 грн; від 05.01.2021 №763 на суму 1 441 929,82 грн; від 06.01.2021 №767 на суму 1 441 929,82 грн; від 14.01.2021 №43 на суму 728 207,64 грн; від №44 14.01.2021 на суму 1 441 929,82 грн; від 19.01.2021 №49 на суму 1 441 929,82 грн; від 22.01.2021 №52 на суму 1 441 929,82 грн; від 02.02.2021 №62 на суму 1 490 162,32 грн; від 09.02.2021 №63 на суму 1 490 162,32 грн; від 12.02.2021 №68 на суму 1 490 162,32 грн; від 19.02.2021 №72 на суму 1 490 162,32 грн; від 24.02.2021 №75 на суму 1 490 162,32 грн; від 24.02.2021 №79 на суму 188 127,90 грн; від 02.03.2021 №876 на суму 1 436 067,32 грн; від 09.03.2021 №82 на суму 1 436 067,32 грн; від 12.03.2021 №84 на суму 1 040 752,59 грн; від 19.03.2021 №90 на суму 1 436 067,32 грн; від 24.03.2021 №93 на суму 1 436 067,32 грн; від 02.04.2021 №31143 на суму 1 496 939,76 грн; від 09.04.2021 №101 на суму 1 496 939,76 грн; від 14.04.2021 №103 на суму 1 496 939,76 грн; від 19.04.2021 №106 на суму 1 496 939,76 грн; від 23.04.2021 №113 на суму 1 496 939,76 грн; від 29.04.2021 №112 на суму 45 720,46 грн; від 06.05.2021 №908 на суму 1 534 235,59 грн; від 07.05.2021 №120 на суму 1 534 235,59 грн; від 14.05.2021 №122 на суму 1 206 281,99 грн; від 19.05.2021 №123 на суму 1 534 235,59 грн; від 24.05.2021 №125 на суму 1 534 235,59 грн; від 02.06.2021 №10502 на суму 1 479 670,43 грн; від 09.06.2021 №131 на суму 1 479 670,43 грн; від 14.06.2021 №133 на суму 1 134 502,21 грн; від 18.06.2021 №135 на суму 1 479 670,43 грн; від 24.06.2021 №137 на суму 1 479 670,43 грн; від 02.07.2021 №33864 на суму 1 536 976,90 грн; від 09.07.2021 №142 на суму 1 536 976,90 грн; від 14.07.2021 №144 на суму 240 276,47 грн; від 19.07.2021 №145 на суму 1 536 976,90 грн; від 23.07.2021 №34622 на суму 534 701,40 грн; від 11.08.2021 №946 на суму 150 787,13 грн.
6.6. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції вказав, що сума боргу відповідача складає 119 641,12 грн.
6.7. Судами попередніх інстанцій вказано, що:
- листом від 18.09.2019 №320/04 відповідач повернув рахунок від 04.09.2019 №0062-02024/04/09/2019 та акт прийому-передачі послуги від 01.08.2019 у зв`язку з неправильно зазначеними фактичними обсягами;
- листом від 31.01.2020 №32/04 відповідач направив позивачу підписані акти коригування за серпень, вересень та жовтень 2019 року;
- листом від 17.03.2020 №79/04 відповідач направив позивачу підписані акти коригування за серпень, вересень, жовтень, вересень 2019 року;
- листом від 13.07.2021 №264/04 відповідач повідомив позивача, що відповідно до пункту 15.9 Договору відповідач тимчасово припиняє діяльність з постачання електроенергії як електропостачальник та купує електричну енергію як споживач;
- позивач листом від 09.03.2022 №01/10197 повідомив, що станом на 14.02.2022 користувач не оплатив за надані послуги, тому борг за Договором становить 119 641,12 грн з ПДВ;
- на зазначений лист відповідач надав відповідь від 15.03.2022 №85/04, в якій заперечив борг у розмірі 119 641,12 грн;
- у листі від 29.03.2022 №01/12734 позивач надав роз`яснення щодо заборгованості у розмірі 119 641,12 грн.
6.8. Предметом позовних вимог є заборгованість за Договором за послуги з передачі електричної енергії, яка виникла за період травень 2020 року - липень 2021 року. Крім того, за неналежне виконання грошового зобов`язання позивач нарахував 4 868,49 грн 3 % річних, 18 846,35 грн інфляційних втрат, 17 890,71 грн пені та 8 374,88 грн штрафу.
6.9. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином виконані зобов`язання з надання послуг за Договором, у свою чергу, відповідач в порушення строків оплати, не здійснив оплату отриманих послуг вчасно та в повному обсязі, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині основного боргу.
6.10. Щодо вимог про стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, судом першої інстанції здійснена перевірка розрахунку позивача, встановлена його арифметична правильність, тому в цій частині позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
6.11. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач просив стягнути 3% річних у розмірі 4 868,49 грн і в мотивувальній частині рішення зазначено про правильність цього розрахунку, втім, у резолютивній частині рішення судом стягнуто тільки 4 866,21 грн 3% річних. Таким чином, оскільки вказані обставини не є предметом розгляду апеляційних скарг ні позивача, ані відповідача, суд першої інстанції не позбавлений права виправити цю арифметичну помилку самостійно.
6.12. Щодо вимог про стягнення пені, то суд першої інстанції зазначив, що пеня нарахована поза межами строку, протягом якого можливо нараховувати пеню, у зв`язку з наведеним, вимога про стягнення пені не задоволена.
6.13. Рішення суду першої інстанції оскаржується Товариством лише в частині відмови у стягненні суми пені в розмірі 17890,71 грн, відтак, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає скаргу в межах наведених вимог.
6.14. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови в позові в частині стягнення пені в розмірі 17 890,71 грн з таких мотивів.
6.14.1. За прострочення платежу за актом приймання-передачі послуг за червень 2021 року згідно з актом коригування від 30.12.2021 вона нарахована за період з 21.01.2022 до 20.07.2022 та становить 7 898,32 грн, за прострочення платежу за актом приймання-передачі послуг за липень 2021 року згідно з актом коригування від 28.01.2022 вона нарахована за період з 17.02.2022 до 15.08.2022 та становить 9 992,39 грн.
6.14.2. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що за наведеним у позові розрахунком (помісячним) заборгованість за березень 2021 року на момент настання дати оплати відсутня, а тому неустойка відповідачу позивачем за цей місяць не нараховувалась, натомість, розрахунок неустойки здійснений:
- за актом коригування від 30.12.2021 до акта про приймання-передачі послуг за червень 2021 року, оплата якого, з урахуванням умов Договору та отримання рахунку відповідачем 17.01.2022, мала відбутись 20.01.2022, з 21.01.2022 до 20.07.2022, тобто за шість місяців, як і визначено частиною шостою статті 232 ГК України;
- за актом коригування від 28.01.2022 до акта про приймання-передачі послуг за липень 2021 року, оплата якого, з урахуванням умов Договору та отримання рахунку відповідачем 11.02.2022, мала відбутись 16.02.2022, з 17.02.2022 до 15.08.2022, тобто за шість місяців, як і визначено частиною шостою статті 232 ГК України.
6.14.3. Помилкове посилання у позові позивачем на дату акта від 31.03.2021 в обох випадках нарахування пені, що явно свідчить про допущену описку, не впливає на правильність такого розрахунку, наведеного у позові, зокрема, періоду нарахування, суми заборгованості з якої здійснювалось нарахування неустойки, кількості днів прострочення, договірного розміру неустойки, на що не звернув увагу суд першої інстанції, безпідставно відмовивши позивачу у законних вимогах щодо стягнення неустойки (пені).
6.14.4. Таким чином, позивач при нарахуванні пені дотримався норм матеріального права щодо періоду нарахування пені і строку позовної давності.
6.14.5. Судом апеляційної інстанції перевірений розрахунок пені та встановлено, що на суму заборгованості 56 974,07 грн за актом коригування від 30.12.2021 за період з 21.01.2022 до 20.07.2022, з розміром пені 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір пені становить 10 255,33 грн, а за актом коригування від 28.01.2022 за період з 17.02.2022 до 15.08.2022 на суму заборгованості 62 667,05 грн, розмір пені становить 11 217,40 грн.
6.14.6. В той же час, за нормою частини першої статті 14 та частини другої статті 237 ГПК України, суд не може виходити за межі позовних вимог, а відтак, задоволенню підлягають позовні вимоги у заявленому позивачем розмірі, а саме щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 7 898,32 грн за актом коригування від 30.12.2021 та в розмірі 9 992,39 грн за актом коригування від 28.01.2022.
6.14.7. Більш того, колегія суддів апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що відповідно до пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
6.14.8. З урахуванням наведеного суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, надав їм неправильну оцінку, у зв`язку з чим апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, рішення в частині відмови у стягненні пені - скасувати та змінити у частині розподілу судового збору. Ухвалити у цій частині нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 17 890,71 грн пені та 2 544,32 грн судового збору.
6.15. Щодо апеляційної скарги Комбінату суд апеляційної інстанції вказав таке.
6.15.1. Дослідивши Договір, додаткові угоди, підписані представниками сторін акти приймання-передачі послуг за період з травня 2020 року до грудня 2020 року та акти коригування до актів з грудня 2019 року до червня 2020 року, платіжні доручення, суд першої інстанції визнав обґрунтованими та підтвердженими вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 119 641,12 грн.
6.15.2. Враховуючи те, що що предметом позову є сума основного боргу, яка виникла по актам, складеним в грудні 2020 року та січні 2021 року, вимоги про стягнення нарахувань заявлені в позовній заяві з травня 2020 року до 26 серпня 2022 року, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем правомірно розраховано вартість послуги відповідно до тарифу 347,43 грн/МВт год. без ПДВ, матеріалами справи підтверджена наявна заборгованість за наведений позивачем період травень 2020 року - липень 2021 року, чим спростовуються доводи відповідача про належне виконання зобов`язань.
6.15.3. При цьому, відповідач жодним доказом не підтвердив власні доводи стосовно того, що заявлена позивачем заборгованість стосується саме серпня 2019 року, натомість, відповідно до поданої позовної заяви та доданих до неї доказів, вказані твердження спростовані матеріалами справи.
6.15.4. З огляду на що не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду, як з основною вимогою, так і з нарахуванням пені, 3% річних, інфляційних втрат.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 08.01.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №904/2812/22 на підставі пунктів 1 і 4 частини першої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з пунктами 1 і 3 частини третьої статті 310 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та зупинено касаційне провадження у справі №904/2812/22 за касаційною скаргою Комбінату на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2023 у справі №904/2812/22 до звершення перегляду судового рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №911/1359/22.
7.2. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 21.05.2024 у зв`язку з відпусткою судді Бенедисюка І.М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №904/2812/22, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуюча), Булгакова І.В., Ємець А.А.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2024, зокрема, поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Комбінату на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2023 у справі №904/2812/22.
7.4. Від Товариства 29.01.2024 до Суду через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просив Суд продовжити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу до 30.01.2024.
7.5. Оскільки, в ухвалі від 08.01.2024 у справі №904/2812/22 вказано, що учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 23.01.2024, то відзив подано Товариством поза межами встановленого Судом строку. Ураховуючи те, що клопотання позивача про продовження строку подано після закінчення строку (29.01.2024), то в силу приписів статті 119 ГПК України відсутні підстави для прийняття відзиву. Втім, Суд долучив вказаний відзив як письмові пояснення в силу приписів статті 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.
7.6. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.7. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
7.8. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
8.4. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
8.5. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
8.6. Щодо застосування норми права без урахування висновку щодо застосування якої, викладеного у постанові Верховного Суду, Суд відзначає, що наявність самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
8.6.1. Таким чином, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі (така правова позиція є сталою і послідовною, та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №910/12405/21, від 21.03.2023 у справі №908/125/18, від 19.04.2023 у справі №921/64/22, від 06.06.2023 у справі №914/217/22, від 09.04.2024 у справі №910/6316/23).