ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/917/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шольц-Груп" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 (колегія суддів: Орищин Г. В., Галушко Н. А., Желік М. Б.) та рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2022 (суддя Король М. Р.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шольц-Груп" до Малого підприємства "Сніжинка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело", про усунення перешкод у володінні та користуванні майном,
про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, але не скористалися правом направити для участі у розгляді справи своїх повноважних представників,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Шольц-Груп" (далі - ТОВ Шольц-Груп") звернулося до суду з позовом до Малого підприємства "Сніжинка" (далі - МП "Сніжинка"), в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просило:
- зобов`язати МП "Сніжинка" усунути перешкоди у володінні та користуванні ТОВ "Шольц-Груп" земельною ділянкою з кадастровим номером 4623683700:02:001:0526, розташованою за адресою: Львівська область, село Холодновідка, вул. Кільцева, 5 під літ. "г", та майном, що на ній розміщене: вагами тензометричними ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 КС-3, заводський номер 388, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача, припинення дій, що порушують право позивача на безперешкодне володіння та користування зазначеним майном, або створюють загрозу його порушенню;
- усунути перешкоди у в`їзді/виїзді на земельну ділянку;
- усунути перешкоди у використанні ваг тензометричних шляхом звільнення (прибрання) з них автомобіля "Рено", державний номерний знак НОМЕР_1, з вантажним причепом, державний номерний знак НОМЕР_2 ; звільнення (прибрання) із в`їзду/виїзду на земельну ділянку вказаного автомобіля;
- заборонити МП Сніжинка" надалі блокувати в`їзд/виїзд на земельну ділянку з кадастровим номером 4623683700:02:001:0526, та на ваги тензометричні, розміщені на цій земельній ділянці, будь-якими транспортними засобами.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Шольц-Груп" здійснює господарську діяльність з оптової торгівлі відходами та брухтом, зокрема, на території земельної ділянки з кадастровим номером 4623683700:02:001:0526 загальною площею 1,299 га, яка розташована за адресою: Львівська область, село Холодновідка, вул. Кільцева, 5 під літ. "г", з використанням автомобільних ваг, а також об`єкта нерухомості, позначеного на плані під літ. "Б-1", ангар-склад загальною площею 475,9 кв.м, які розміщені на зазначеній земельній ділянці та перебувають у строковому платному користуванні позивача на підставі договору оренди від 04.01.2021 № 0401/21-1, укладеному між ТОВ "Шольц-Груп" та власником переліченого майна - ТОВ "НДВП "Джерело".
3. Позивач стверджує, що починаючи з 01.03.2021 МП "Сніжинка" чинить йому перешкоди в користуванні орендованим за договором оренди майном, що полягає у блокуванні вантажними транспортними засобами МП "Сніжинка" земельної ділянки (кадастровий номер 4623683700:02:001:0526), в`їзду/виїзду на вказану земельну ділянку та ваг автомобільних тензометричних, що знаходяться посеред дороги (проїзду) на зазначеній земельній ділянці. Вказані дії відповідача унеможливлюють здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі відходами та брухтом ТОВ "Шольц-Груп", внаслідок чого позивач продовжує зазнавати значних збитків через неможливість використання ним орендованого нерухомого майна для здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці та складі -ангарі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 04.01.2021 між ТОВ "НДВП "Джерело" (орендодавець) та ТОВ "Шольц-Груп" (орендар) укладений договір оренди № 0401/21-1, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування та володіння нерухоме майно:
- об`єкт нерухомості - земельна ділянка (кадастровий номер 4623683700:02:001:0526) площею 1,299 га, розташована на вул. Кільцевій, 5 під літ. "г" у с. Холодновідка Львівської області,
- автомобільні ваги тензометричні ТВА 60-20-18 (8)-Пф-12 RC-3, заводський номер 388, розміщені на території (на в`їзді/виїзді до/з) вищевказаної земельної ділянки,
- об`єкт нерухомості, позначений на плані під літ. "Б-1" - ангар-склад загальною площею 475,9 кв.м, розташований на вищезазначеній земельній ділянці за адресою: Львівська область, с. Холодновідка, вул. Кільцева, 5 під літ. "г".
5. На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування об`єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами за договором.
6. Наголошуючи на тому, що МП "Сніжинка" чиняться перешкоди у користуванні позивачем орендованим майном, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. 20.01.2022 Господарський суд Львівської області ухвалив рішення про відмову у позові.
8. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що договір оренди у частині оренди земельної ділянки не вчинений, адже щодо такого не проведена державна реєстрація, яка є обов`язковою згідно із законом.
9. Суд першої інстанції також не прийняв як належні докази фотознімки та відеофіксацію на флешнакопичувачі, а також експертний висновок, оскільки такі не дають змогу повно, чітко, об`єктивно та достовірно встановити ті обставини, на підтвердження яких вони надані, а саме: протиправну поведінку відповідача, що перешкоджала б позивачу належним чином користуватися спірним майном, зокрема орендованими тензометричними вагами, ідентифікація яких унеможливлена, враховуючи розбіжності в поданих документах.
10. 22.06.2022 Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову про часткове скасування цього рішення.
11. Верховний Суд постановою від 15.11.2022 скасував зазначену постанову суду апеляційної інстанції, а справу направив до цього ж суду на новий розгляд.
12. Суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний господарський суд правомірно наголосив на помилковості висновків місцевого господарського суду стосовного того, що договір оренди в частині оренди земельної ділянки є невчиненим (неукладеним), однак, не надав оцінки наявності у позивача порушеного речового права чи інтересу на час звернення до місцевого господарського суду з позовом у цій справі, а саме тому, яке право позивача порушено і у чому полягає таке порушення. Зокрема, апеляційна інстанція не звернула увагу та не дослідила обставини набуття позивачем цивільних прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямовано волевиявлення сторін під час укладення договору оренди, зокрема, набуття права оренди земельної ділянки за цим договором, а відповідно й можливість захисту такого права від третіх осіб.
13. За результатами нового розгляду Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову від 08.02.2024 про залишення рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2022 без змін.
14. Суд апеляційної інстанції з огляду на те, що між сторонами (позивачем та третьою особою) було підписано акт приймання-передачі майна до договору оренди, дійшов висновку, що вказаний договір виконується сторонами, відтак його не можна вважати неукладеним.
15. Досліджуючи обставини набуття позивачем цивільних прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямовано волевиявлення сторін під час укладення договору оренди, апеляційна інстанція виходила з того, що лише з моменту реєстрації речового права оренди орендар може захищати його речово-правовими способами захисту, тобто від третіх осіб (вимагати усунення сторонньою особою перешкод у користуванні, тощо). Натомість позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про державну реєстрацію за ним права оренди за договором оренди, що свідчить про відсутність у позивача суб`єктивного права, на захист якого подано даний позов.
Короткий зміст касаційної скарги та позицій інших учасників справи
16. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2022, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
17. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наполягаючи на ухваленні оскаржуваних судових рішень без урахування правових позицій суду касаційної інстанції, викладених у постанові від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17 (щодо застосування положень статті 391 Цивільного кодексу України).
18. Заявник також доводить, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази у справі (фотознімки та відеофіксацію на флешнакопичувачі, експертний висновок), якими підтверджується порушення відповідачем прав позивача.
Позиція Верховного Суду
19. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
20. Тобто відповідно до положень згаданої норми касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
21. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.