ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6306/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Босий В.П.)
від 04.10.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)
від 05.03.2024
у справі № 910/6306/21
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення 451 059 147,20 грн
за участю представників учасників справи:
позивача - Комісар С.П.
відповідача - Янович-Бунь І.Б.
третьої особи - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 311 342 049,80 грн, з яких: 298 712 397,05 грн борг за послуги з транспортування теплової енергії, 22 100 555,19 грн пеня, 18 306 777,61 грн 3% річних та 111 939 417,35 грн інфляційні втрати з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 5 від 01.06.2017 про надання послуг з транспортування теплової енергії в частині здійснення повної та своєчасної оплати за надані послуги у період з 01.10.2020 по 28.02.2021.
1.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/6306/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022, у позові відмовлено повністю.
2.2. Судові рішення мотивовано тим, що відповідач у своїй діяльності у сфері теплопостачання зобов`язаний виконувати імперативні рішення НКРЕКП, відтак правові підстави для застосування до нього тарифів, визначених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.09.2020 № 1487 (зі змінами), відсутні.
2.3. Верховний Суд постановою від 05.10.2022 у цій справі рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 скасував, справу скерував на новий розгляд до суду першої інстанції.
2.4. Мотивуючи свою постанову, Верховний Суд виходив із того, що попередніми судовими інстанціями не надано належної оцінки доводам позивача, що у спірний період, за який заявлено до стягнення заборгованість за послуги з транспортування теплової енергії, саме виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є уповноваженим органом, який законодавчо наділений повноваженнями на формування тарифів для суб`єкта господарювання (ліцензіата, позивача), який має відповідну ліцензію на транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами. При вирішенні питання, який саме тариф повинен застосовуватись у спірних правовідносинах, суди не врахували положення Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги" та не з`ясували, на яких суб`єктів поширюються тарифи на транспортування теплової енергії, встановлені для ліцензіата - суб`єкта господарювання, який одержав відповідну ліцензію на транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами. Cуд касаційної інстанції відмітив, що висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для застосування у спірний період тарифу, затвердженого уповноваженим органом - Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації), є передчасним, здійсненим без належної правової оцінки норм матеріального права та умов укладеного сторонами договору.
Тобто, під час нового розгляду справи судам необхідно дослідити умови та порядок застосування у спірний період тарифів на транспортування теплової енергії, які затверджені уповноваженим органом, виходячи з умов укладеного між сторонами договору та положень нормативно-правих актів цивільного законодавства, якими урегульовано умови та порядок встановлення чи зміни тарифів.
2.5. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі № 910/6306/21 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 298 712 397,05 грн заборгованості, 22 100 555,19 грн пені, 18 306 777,61 грн 3% річних, 111 939 417,35 грн інфляційних.
2.6. Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскільки тарифи на послуги із транспортування теплової енергії не можуть встановлюватися на розсуд сторін, а є державною врегульованою ціною, тоді як встановлення тарифів на транспортування теплової енергії для позивача віднесено до повноважень КМДА (відповідно до Порядку № 869 від 01.06.2021 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги", затвердженого Кабінетом Міністрів України), до спірних правовідносин слід застосовувати тарифи на транспортування теплової енергії для позивача встановлені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1487 від 23.09.2020 та № 2077 від 29.12.2020.
Також суд відмітив, що у спірний період жодні інші тарифи на транспортування теплової енергії вже не діяли, оскільки постановою НКРЕКП від 12.04.2019 №549 "Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП щодо встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП" визнано такою, що втратила чинність, зокрема постанова НКРЕКП від 11.05.2017 №637 "Про встановлення тарифу на транспортування теплової енергії Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго". У подальшому НКРЕКП не встановлювало жодного тарифу на транспортування теплової енергії підприємству.
2.7. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/6306/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
2.8. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/6306/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги під час попереднього розгляду справи у розмірі 2 780 750,00 грн.
2.9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі № 910/6306/21 скасовано та прийнято нове рішення. Закрито провадження у справі №910/6306/21 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 58 485 611,16 грн. Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 240 226 785,89 грн заборгованості, 22 032 854,40 грн пені, 15 622 488,82 грн 3% річних, 91 705 951,32 грн інфляційних втрат. У решті вимог відмовлено. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 910/6306/21 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі №910/6306/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг під час попереднього розгляду даної справи у розмірі 2 278 546,55 грн.
2.10. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком місцевого господарського суду, що оскільки тариф на транспортування теплової енергії для позивача у спірний період НКРЕКП не встановлювався, тоді як органом державного регулювання діяльності позивача з транспортування теплової енергії є КМДА, з урахуванням унормованого чинним законодавством принципу державного регулювання тарифів на транспортування теплової енергії, а також враховуючи предмет договору № 5 (надання послуг з транспортування теплової енергії), до спірних правовідносин слід застосовувати тарифи на транспортування позивачем теплової енергії, що встановлювалися КМДА згідно з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що до спірних правовідносин з 01.10.2020 слід застосовувати тариф на транспортування теплової енергії з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних пунктів підприємства у розмірі 378,32 грн/Гкал без ПДВ (згідно розпорядження КМДА №1487 від 23.09.2020), а з 01.01.2021 у розмірі 418,49 грн/Гкал без ПДВ (згідно розпорядження КМДА №2077 від 29.12.2020).
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, не погодився із розміром присудженої до стягнення основної заборгованості за договором, встановивши обставини часткового погашення відповідачем заборгованості (під час розгляду спору) за договором № 5 за період грудень 2020 року по січень 2021 року, в зв`язку з чим прийняв рішення про закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 58 485 611,16 грн та стягнення основного боргу в розмірі 240 226 785,89 грн. Крім того, врахувавши здійснені відповідачем оплати, суд апеляційної інстанції здійснив власний розрахунок розміру пені, інфляційних та 3% річних, належного до стягнення.
Переглядаючи додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/6306/21, яким стягнуто з ТОВ "Євро-Реконструкція" на користь КП "Київтеплоенерго" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн, суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про співмірність, розумність та належність до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Щодо додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2023, яким стягнуто з ТОВ "Євро-Реконструкція" на користь КП "Київтеплоенерго" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг під час попереднього розгляду справи у розмірі 2 780 750,00 грн, суд апеляційної інстанції, врахувавши принцип пропорційності задоволених вимог, дійшов висновку про скасування додаткового рішення та прийняття нового, яким вирішено стягнути судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг під час попереднього розгляду справи у розмірі 2 278 546,55 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №910/6306/21, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані рішення та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
3.2. Підставами касаційного оскарження ТОВ "Євро-Реконструкція" визначило пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування:
- норм частини четвертої статті 19 та частини тринадцятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання", а саме висновку про те, який тариф на транспортування теплової енергії підлягає застосуванню до послуг транспортування теплотранспортуючою організацією теплової енергії, виробленої іншою - теплогенеруючою організацією, яка не є теплотранспортуючою сама;
- норм частини першої статті 20 Закону України "Про теплопостачання", а саме щодо визначення джерела компенсації різниці в тарифах у випадку застосування у правовідносинах між теплогенеруючою та теплотранспортуючою організацією тарифу на транспортування теплової енергії в розмірі, який не може бути відшкодовано за рахунок тарифу на теплову енергію (складовою якого є тариф на транспортування);
- застосування статті 2 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", якою передбачено гарантії, що надаються суб`єктам господарювання, що здійснюють виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії і надають послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, щодо яких запроваджено мораторій згідно з частиною першою статті 1 цього Закону.
3.5. Також скаржник зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання про зменшення пені, 3% річних та інфляційних є таким, що не ґрунтується на повній та всебічній оцінці доводів відповідача та винесений без врахування висновків Верховного Суду, зокрема, викладених у постанові від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 29.04.2020 у справі № 910/1193/19, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
3.6. КП "Київтеплоенерго" у відзиві на касаційну скаргу проти вимог та доводів останньої заперечує та просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що при новому розгляді судами враховано вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.10.2023 у цій справі; також враховано висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 910/16781/21 в аналогічних правовідносинах (ті самі сторони, той самий спірний договір № 5, різний період надання послуг). Також судами враховано, що договір транспортування теплової енергії є договором про надання послуг, а відповідач як замовник є споживачем послуги з транспортування теплової енергії, а відтак застосовується діючий тариф на транспортування теплової енергії, встановлений саме як окремий тариф. При цьому позивач також зазначає, що відповідач по суті вказує на економічну необґрунтованість його тарифів на теплову енергію і житлово-комунальні послуги, оскільки вони не покривають витрати на послуги з транспортування теплової енергії. Крім того, позивач зазначає, що питання зменшення розміру штрафних санкцій відносить до дискреційних повноважень судів першої та апеляційної інстанцій, яким надано оцінку клопотанню відповідача про зменшення пені.
3.7. Представником ТОВ "Євро-Реконструкція" у судовому засіданні усно заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для мирного врегулювання спору.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Розглянувши у судовому засіданні клопотання скаржника, Верховний Суд відмовляє у задоволенні цього клопотання з огляду на те, що зазначена скаржником підстава для відкладення не підпадає під випадки, встановлені частиною другою статті 202 Господарського процесуального кодексу України. При цьому Верховний Суд зазначає про те, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Крім того, Суд зауважує, що під час розгляду справи № 910/6306/21 у суді касаційної інстанції вже оголошувалася перерва.
Також колегія суддів враховує право сторін укласти мирову угоду на будь-якій стадії, в тому числі і в процесі виконання рішення в порядку статті 330 Господарського процесуального кодексу України.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Між Комунальним підприємством "Київтеплоенерго" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (товариство) 01.06.2017 укладено договір № 5 про надання послуг з транспортування теплової енергії, за умовами якого підприємство зобов`язується транспортувати теплову енергію, яка виробляється товариством і постачається споживачам зони теплопостачання товариства, тепловими мережами, які перебувають у господарському віданні підприємства, а товариство зобов`язується оплачувати за послуги з транспортування теплової енергії у порядку та на умовах, визначених договором (пункт 1.1 договору).
Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що тариф на транспортування теплової енергії за 1 Гкал встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
У пунктах 4.2 - 4.4 договору сторони погодили, що загальна сума вартості транспортування теплової енергії товариства за цим договором складається із сум вартості щомісячного транспортування теплової енергії товариства мережами підприємства, яка визначається згідно з пунктом 4.7 договору. Товариство зобов`язується до 8 числа місяця, наступного за звітним місяцем, надавати нарочно підприємству форму № 2-НКП-тепло (місячна), що подається до НКРЕКП, підписану уповноваженою особою. Підприємство протягом 4 календарних днів після отримання форми № 2-НКП-тепло (місячна) передає нарочно товариству акт про надання послуг з транспортування теплової енергії за формою наведеною у додатку 3 до цього договору у двох екземплярах. Товариство протягом 4 календарних днів розглядає проект акта про надання послуг з транспортування теплової енергії за звітний місяць та підписує його зі своєї сторони та один примірник надсилає підприємству або у цей же строк надає обґрунтовані заперечення, з урахуванням пункту 3.3.3 договору.
Згідно із пунктом 3.3.3 договору товариство зобов`язується щомісяця підписувати та повертати підприємству один екземпляр акта про надання послуг з транспортування теплової енергії протягом 4 календарних днів з дня їх отримання або в цей же термін надати обґрунтовані письмові заперечення. Заперечення не можуть стосуватися визначення обсягу теплової енергії, що транспортувалась мережами підприємства, якщо цей обсяг співпадає з фактичним корисним відпуском теплової енергії, згідно пункту 1 (код рядка 005) форми № 2-НКП-тепло (місячна), форми акта про надання послуг з транспортування теплової енергії, якщо вона співпадає з затвердженою договором формою і датою акту про надання послуг з транспортування теплової енергії, якщо вона співпадає з останнім днем календарного місяця, в якому надавалися послуги.
Відповідно до пункту 4.5 договору товариство зобов`язалось до 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому здійснювалось транспортування теплової енергії, сплачувати підприємству 30% від вартості місячного транспортування теплової енергії, який визначається на підставі прогнозного обсягу теплової енергії, передбаченого пунктом 1.2 договору. Товариство зобов`язалося здійснити остаточну оплату за надані за відповідний місяць послуги з транспортування теплової енергії протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акта про надання послуг з транспортування теплової енергії за вирахуванням здійсненої попередньої оплати.
Сторони погодили, що у випадку не підписання акта на надання послуг з транспортування теплової енергії з причин наявності заперечень, передбачених абз. 2 пунктом 3.3.3 договору, остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування теплової енергії за звітний місяць повинен бути здійснений товариством не пізніше 26 числа місяця наступного за звітним на підставі ціни транспортування однієї гігакалорії теплової енергії, затвердженої уповноваженим органом, та кількості теплової енергії у відповідному місяці, визначеної відповідно до форми № 2-НКП-тепло.
Згідно із пунктами 4.6 та 4.7 договору сторони домовилися для визначення обсягів теплової енергії, що транспортується тепловими мережами підприємства та інших необхідних даних керуватися даними Звіту про транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами форма № 2-НКП-тепло (місячна). Окрім цього, сторони домовилися, що місячний обсяг теплової енергії, що транспортується тепловими мережами підприємства є фактичним корисним відпуском теплової енергії, обсяг якої встановлюється згідно з пунктом 1 (код рядка 005) форми № 2-НКП-тепло (місячна).
Додатковою угодою №1 від 01.06.2018 до договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.05.2019 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання. Якщо протягом 30 днів до терміну закінчення цього договору жодна із сторін не попередить письмово іншу сторону про намір його розірвати, договір вважається автоматично продовженим на тих же умовах на кожний наступний календарний рік.
Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" направляло Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" акти про надання послуг з транспортування, на які товариство висловлювало заперечення.
Так, 12.11.2020 (лист №40/25/4351) позивач надіслав відповідачу два примірники підписаних актів про надання послуг з транспортування теплової енергії за жовтень 2020 року на суму 16918167,74 грн (із зазначенням у графі "Тариф на транспортування теплової енергії (ціна)" - 378,32 грн/Гкал"), у відповідь на який листом від 23.11.2020 №09/2311 відповідач висловив заперечення щодо вартості послуг вказуючи, що в структурі тарифів на теплову енергію Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (додаток 1 до постанови НКРЕКП від 14.01.2020 №77, у редакції постанови НКРЕКП від 17.03.2020 №623) експлуатаційні витрати на транспортування власної теплової енергії тепловими мережами інших суб`єктів господарювання становлять - 89,74 грн/Гкал. А тому, оплату наданих послуг з транспортування теплової енергії товариство буде здійснювати за тарифом - 89,74 грн/Гкал.
В подальшому, позивач надіслав відповідачу: лист №40/25/5055 від 15.12.2020 з двома примірниками підписаних актів про надання послуг з транспортування теплової енергії за листопад 2020 року на суму 51 955 290,91 грн (із зазначенням тарифу на транспортування теплової енергії - 378,32 грн/Гкал); лист №40/25/62 від 11.01.2021 з актом про надання послуг з транспортування теплової енергії за грудень 2020 року на суму 71 458 443,55 грн (із зазначенням тарифу на транспортування теплової енергії - 378,32 грн/Гкал); лист №40/25/495 від 11.02.2021 з актом про надання послуг з транспортування теплової енергії за січень 2021 року на суму 88 194 256,56 грн (із зазначенням тарифу на транспортування теплової енергії - 418,49 грн/Гкал) та лист №40/25/787 від 15.03.2021 з актом про надання послуг з транспортування теплової енергії за лютий 2021 року на суму 86 523 477,08 грн із зазначенням тарифу на транспортування теплової енергії - 418,49 грн/Гкал.
Відповідач у відповідь на всі вказані вище акти, не заперечуючи проти обсягу наданих послуг, висловлював заперечення щодо їх вартості вказуючи, що експлуатаційні витрати на транспортування власної теплової енергії тепловими мережами інших суб`єктів господарювання становлять - 89,74 грн/Гкал, оскільки тариф на транспортування теплової енергії має встановлюватись НКРЕКП, відповідно до пункту 4.1 договору, та у структурі тарифу на теплову енергію товариства експлуатаційні витрати на транспортування власної теплової енергії відповідача тепловими мережами інших суб`єктів господарювання враховано у розмірі 89,74 грн за 1 Гкал.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за наданні послуг з транспортування теплової енергії за тарифами зазначеними у спірних актах, вказав на те, що встановлення тарифів на транспортування теплової енергії для нього віднесено до повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який своїм розпорядженням від 23.09.2020 №1487 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", зареєстрованим в Центральному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Київ) від 29.09.2020 за №№224/227, 225/228, 226/229, 227/230, 228/231, 229/232, 230/233, 231/234, 232/235, 233/236, 234/237, 235/238, 236/239, 237/240, 238/241, 239/242, 240/243, 241/244, 242/245, 243/246 (дата оприлюднення 01.10.2020), визначив тариф на транспортування теплової енергії з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних пунктів КП "Київтеплоенерго" у розмірі 378,32 грн/Гкал без ПДВ, а з 01.01.2021 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2020 №2077), у розмірі 418,49 грн/Гкал без ПДВ, тому саме за такими тарифами відповідач зобов`язаний здійснити оплату наданих послуг з транспортування теплової енергії за спірний період.
За твердженнями позивача, протягом спірного періоду (01.10.2020 - 28.02.2021) він належним чином виконав зобов`язання за договором та надав відповідачу послуги з транспортування теплової енергії на загальну вартість 315 049 635,84 грн, за які відповідач розрахувався частково в сумі 16 337 238,79 грн, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 298 712 397,05 грн.
Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем за весь період прострочення з 05.12.2020 по 08.03.2023 (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) здійснено нарахування 22 100 555,19 грн пені, 18 306 777,61 грн 3 % річних та 111 939 417,35 грн інфляційних втрат.
Відповідач, у свою чергу, вважає, що тариф за послуги з транспортування теплової енергії, який застосовується до нього, встановлюється НКРЕКП у структурі тарифу на послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"), який визначено як експлуатаційні витрати на транспортування власної теплової енергії тепловими мережами інших суб`єктів господарювання, і складає - 89,74 грн за 1 Гкал до 01.12.2020 та 378,72 грн з 01.12.2020.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Предметом спору у даній справі є стягнення суми заборгованості за транспортування теплової енергії, розмір якої залежить від тарифу на транспортування теплової енергії місцевими (розподільними) тепловими мережами, які перебувають у користуванні суб`єкта господарювання (ліцензіата), який одержав відповідну ліцензію на транспортування теплової енергії такими тепловими мережами.
5.4. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
5.5. Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
5.6. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
5.7. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
5.8. Правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 19.06.2019 у справі №923/496/18, від 12.08.2021 у справі №910/7914/20, від 21.10.2021 у справі №908/3027/20, від 25.05.2023 у справі №910/16781/21.
5.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що укладений між сторонами договір № 5 про надання послуг з транспортування теплової енергії від 01.06.2017 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
5.10. Відносини у сфері транспортування теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання". У преамбулі цього Закону зазначено, що ним визначено основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та врегульовано відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії.
У статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що сфера теплопостачання - це сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг; транспортування теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору; теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; теплотранспортуюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який здійснює транспортування теплової енергії; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
5.11. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією, яка не є теплотранспортуючою організацією, а тому транспортування теплової енергії, виробленої відповідачем, здійснюється тепловими мережами, які перебувають у господарському віданні позивача, як теплотранспортуючої організації, на підставі договору про надання послуг транспортування теплової енергії.
Таким чином, відповідач як замовник послуги з транспортування теплової енергії зобов`язаний оплачувати надані послуги у порядку та на умовах, визначених договором, та/або умовах, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
5.12. Згідно зі статтею 15 Закону України "Про теплопостачання" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) діяльність у сфері теплопостачання підлягає державному регулюванню.
Державне регулювання у сфері теплопостачання здійснюється:
- Кабінетом Міністрів України;
- Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до закону.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень НКРЕКП, зокрема належать: