ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 420/1936/23
адміністративне провадження № К/990/38243/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 (суддя - Хом`якова В. В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023 (колегія суддів у складі: Градовського Ю. М., Турецької І. О., Шеметенко Л. П.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - відповідач ГУНП в Херсонській області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 № 401 в частині притягнення до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції капрала поліції ОСОБА_1 поліцейського відділення № 2 взводу № 1 роти конвойної служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Херсонській області від 22.06.2022 № 626о/с в частині застосування дисциплінарного стягнення до капрала поліції ОСОБА_1 поліцейського відділення № 2 взводу № 1 роти конвойної служби у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції у званні капрала поліції, на посаді поліцейського відділення № 2 взводу № 1 роти конвойної служби;
- стягнути за рахунок державних асигнувань ГУНП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме: з 23.06.2022 по день фактичного поновлення на посаді;
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідно до наказу ГУНП в Херсонській області від 22.06.2022 № 626о/с по особовому складу вона була звільнена зі служби в поліції, згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) наказом ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 № 401 у зв`язку з грубим порушенням службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського, недотримання Правил етичної поведінки. Ознайомлена з наказом 23.06.2022 електронними засобами зв`язку. Уважає його протиправним, оскільки викладені у ньому та у висновку службового розслідування підстави не відповідають фактичним обставинам. Зазначає, що про розпочате службове розслідування їй стало відомо 24.05.2022. При підготовці, виданні та реалізації ГУНП в Херсонській області наказів про застосування дисциплінарного стягнення від 31.05.2022 № 401 та про звільнення від 22.06.2022 № 626 о/с не була досліджена та урахована поважність причин її відсутності на службі, не встановлена вина в існуванні таких причин, зокрема, відсутність гуманітарних коридорів для евакуації, блокування з 24.02.2022 в`їздів та виїздів з Херсонської області. За наказом командира роти конвойної служби ГУНП в Херсонській області капітан ОСОБА_3 близько тижня з початку військової агресії позивачка проживала разом з двома співробітницями у м. Херсон. У подальшому після окупації частини Херсонської області та м. Херсон разом з чоловіком ОСОБА_4 позивачка переїхала за місцем реєстрації чоловіка до м. Олешки Херсонського району Херсонської області. Як зазначає позивачка, письмових наказів від свого керівництва про необхідність прибуття у певний термін на підконтрольну державі Україна територію вона не отримувала, вони їй не доводились. Була присутня у чаті "Беседа" у соціальній мережі "VhatsApp" мінімум декілька разів на тиждень, відписувалась щодо стану справ.
24.05.2022 електронною поштою вона отримала лист від 24.05.2022 № 873/04/32-2022, в якому повідомлялось про розпочате проведення службового розслідування за фактом невиконання наказу начальника ГУНП в Херсонській області щодо евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП у визначений безпечний район, а також відсутності її без поважних причин на службі. Цим листом їй запропоновано прибути 27.05.2022 за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5, для надання пояснень дисциплінарній комісії ГУНП. У той же час, відповідачем жодного безпечного "зеленого" коридору для виїзду з тимчасово окупованої території м. Херсона та області на підконтрольну територію України не було створено. На момент прийняття рішення про проведення службового розслідування, та на момент винесення спірних наказів ОСОБА_1 не могла бути присутньою у м. Миколаєві та не могла надати жодних пояснень. 01.03.2022 окупантами було вбито дядю її чоловіка ОСОБА_5 та його дружину ОСОБА_6 при спробі покинути окуповану територію, що справило значне враження на позивачку і прямо вплинуло на можливість та готовність до подальшого виїзду з окупованих територій. Позивачка посилається на відсутність сприяння ГУНП в Херсонській області у частині забезпечення виконання наказу, а саме: організації безпечного маршруту, автомобільного транспорту, інформаційної та організаційної координації.
16.06.2022 позивачкою було написано та відправлено керівництву дві заяви: 1) щодо ознайомлення з копією наказу начальника ГУНП від 24.02.2022 № 87 "Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район"; 2) щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Херсонській області від 10.05.2022 № 184. У відповідь, листом від 06.07.2022 № 2077/32/01-2022 керівництво ГУНП в Херсонській області зазначило, що наказ від 24.02.2022 № 87 належить до інформації з обмеженим доступом, а отже їй досі невідомо зміст наказу, за невиконання якого вона була звільнена.
Тільки 15.12.2022 вона з чоловіком виїхали з м. Олешки Херсонської області через Автономну Республіку Крим у напрямку Латвії та України, і 21.12.2022 заїхали на підконтрольну Україні територію. Одразу позивачка звернулась до ГУНП в Херсонській області, надала пояснення та здала своє службове посвідчення НОМЕР_1 до відділу кадрів. Звільнення уважає незаконним, бо воно відбулося за відсутності правових підстав для цього, в її діях жодного дисциплінарного проступку не має. Крім того, відповідачем при проведенні службового розслідування та прийнятті спірних наказів було зокрема проігноровано вимоги статей 12, 13, частин 3-14 статті 19, частини 3 статті 26, частин 1-2 статті 27, частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту, тому позивачка змушена звернутися до суду із цим позовом з метою ефективного захисту порушеного права на працю.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 у період з 11.11.2019 до 22.06.2022 проходила службу у Національній поліції України на посаді поліцейського відділення № 2 взводу № 1 роти конвойної служби ГУНП в Херсонській області, мала звання капрал поліції.
У квітні 2022 року позивачка змінила прізвище внаслідок реєстрації шлюбу - 27.04.2022 з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб (у подальшому воєнний стан було продовжено).
За підписом начальника ГУНП в Херсонській області видано наказ від 24.02.2022 № 87 "Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області у безпечний район", згідно з яким з 06.00 год 24.02.2022 у зв`язку із веденням активних дій на більшості території Херсонської області основним місцем евакуації ГУНП в Херсонській області визначено Миколаївську область, додатковими - Кіровоградську, Чернівецьку та Івано-Франківську.
10.05.2022 начальнику ГУНП в Херсонській області ОСОБА_15 від заступника начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_10 надійшла доповідна записка про те, що деякі поліцейські ГУНП не виконали вимоги наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87 "Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район", не покинули територіальні громади Херсонської області, які перебувають у тимчасовій окупації рф, для здійснення відповідно до своєї посади повноважень, безпосередньо пов`язаних з реалізацією завдань та виконанням функцій покладених на поліцію, на підконтрольній Україні території та станом на 07.05.2022 відсутні без поважних причин на службі.
Наказом ГУНП від 10.05.2022 № 184 за фактом порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Херсонській області, що виразилось у невиконанні наказу начальника ГУНП щодо евакуації (передислокації) підпорядкованих підрозділів у визначений безпечний район, а також відсутності працівників поліції без поважних причин на службі, призначене службове розслідування.
Службовим розслідуванням встановлено, що заступником начальника УКЗ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_11, у присутності в якості свідків заступника начальника відділу УКЗ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_12 та начальника відділу УКЗ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_13 07.05.2022 та 10.05.2022 складено акти про відсутність на службі (робочому місці) в місцях дислокації ГУНП працівників поліції, зокрема ОСОБА_1 (акти № 621/2/02-2022 від 07.05.2022 та № 660/2/02-2022 від 10.05.2022).
Згідно з частиною третьою статті 26 Дисциплінарного статуту, за вмотивованим рапортом голови комісії, керівництвом ГУНП строк проведення службового розслідування було продовжено до 31.05.2022 (наказ ГУНП від 23.05.2022 № 220).
Керуючись положеннями статті 27 Дисциплінарного статуту, пунктом 14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, за підписом голови дисциплінарної комісії працівникам (у тому числі позивачці) надіслано лист ГУНП (вих. № 873/04/32-2022 від 24.05.2022), де запропоновано прибути 27.05.2022 за визначеною адресою для надання пояснень дисциплінарній комісії ГУНП за фактом невиконання наказу начальника ГУНП щодо евакуації (передислокації) підпорядкованих підрозділів у визначений безпечний район, а також відсутності без поважних причин на службі. Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Дисциплінарного статуту, виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
В ході службового розслідування оцінюючи зібрані матеріали дисциплінарна комісія прийшла до висновків, що в діях поліцейського відділення № 2 взводу № 1 роти конвойної служби ГУНП в Херсонській області ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, яким згідно з Дисциплінарним статутом визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ними службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Наявні відомості зібрані в ході службового розслідування підтвердили вчинення тяжкого дисциплінарного проступку, а саме: порушення Присяги працівника поліції, стану в Україні, не здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, що стало наслідком неприбуття до місця несення служби (евакуації), визначених наказом ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 № 87, та відсутності з 24.02.2022 на службі без поважних причин.
Порушення у період дії воєнного стану частини четвертої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону № 580-VIII, частини першої статті 5 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, абзацу 1, 2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила), ОСОБА_1, свідчить про вчинення тяжкого дисциплінарного проступку не сумісного з подальшим проходженням служби в поліції.
За результатами службового розслідування наказом ГУНП від 31.05.2022 № 401 позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського, вимог частини четвертої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону № 580-VIII, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, абзаців 1, 2 Розділу ІІ Правил, шляхом звільнення зі служби в поліції.
Згідно з наказом ГУНП в Херсонській області від 22.06.2022 № 626о/с ОСОБА_1 звільнена зі служби в Національній поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення за результатами проведеного службового розслідування на підставі наказу ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 № 401.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2023, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку, оскільки висновок службового розслідування сформований в межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в Державі. При цьому, вина позивачки у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивачки.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження зазначає пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України позивачка указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції за вчинення дисциплінарного проступку в умовах правового режиму воєнного стану. Крім того, посилається на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо правильності застосування частини шостої статті 14, частини четвертої статті 15, частини сьомої статті 19 Дисциплінарного статуту. При цьому зазначає про те, що судами попередніх інстанцій такі норми не були застосовані.
Також скаржниця посилається на те, що суди попередніх інстанцій, у порушення вимог статей 2, 73-80, 90, частин третьої, четвертої статті 211, 242 КАС України, не надали належної процесуальної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, підійшли до дослідження доказів вибірково, що унеможливило всебічний розгляд справи та свідчить про порушення судами норм процесуального права. Наголошує, що фактично всі доводи, які свідчать про незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції та були покладені в основу апеляційної скарги, було з невідомих причин залишено поза увагою апеляційного суду. Зокрема, факт організації та проведення службового засідання за безпосереднім наказом керівництва Національної поліції із заздалегідь відомими результатами його проведення, матеріали інтерв`ю голови Національної поліції ОСОБА_14, застосування відносно неї негативної дискримінації у вигляді відмови застосування позасудової процедури відновлення на службі. Зазначає, що ці обставини взагалі не досліджувалися у ході апеляційного розгляду, що своєю чергою призвело до зосередження апеляційного суду на питаннях, які лежали поза межами апеляційної скарги.
Крім того, на думку скаржниці, суди попередніх інстанцій не дослідили усі зібрані у справі докази, безапеляційно надавши перевагу доводам сторони відповідача, хоча останні були обґрунтовано спростовані позивачем, що також залишилося поза увагою суддів. Уважає, що судами попередніх інстанцій у порушення наведених вище норм процесуального права не було досліджено протокол наради НПУ № 9, а також матеріали інтерв`ю голови Національної поліції ОСОБА_14 . При цьому, на її думку, указані докази обґрунтовано наводяться нею як свідчення протиправності притягнення її до дисциплінарної відповідальності за результатами упередженого, необ`єктивного та формального службового розслідування, що у порушення норм матеріального права не було взято до уваги судами попередніх інстанцій.
Окрім цього, на думку скаржниці, рішення про її звільнення було прийнято до початку проведення службового розслідування, а саме: 22.04.2022 на нараді НПУ та зафіксовано у протоколі наради НПУ № 9. Уважає, що наказ про її звільнення був безальтернативним та обов`язковим до виконання, оскільки вказувалось, що рішення про можливість поновлення на службі приймаються виключно після виходу з тимчасово окупованих територій або їх деокупації. Рішення наради НПУ, оформлене протоколом № 9, з огляду на резолюцію начальника ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_15 та позицію відповідача у відзиві на позовну заяву, перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із ініціацією та проведенням службового розслідування. Керівник та члени комісії були проінформовані про рішення, прийняте 22.04.2022. На керівника та членів комісії, згідно з резолюцією начальника ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_15 було покладено обов`язок забезпечити виконання рішення від 22.04.2022, зафіксоване у протоколі наради НПУ № 9. Невиконання положень згаданого протоколу у своєму наслідку "загрожувало" відповідальним особам застосуванням дисциплінарного стягнення.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
14.11.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 420/1936/23.
Ухвалою Верховного Суду від 04.12.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2023.
08.01.2024 до Верховного Суду від позивачки надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких вона не погодилась з позицією відповідача, викладеною у відзиві на касаційну скаргу.
09.01.2024 до Верховного Суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону № 580-VIII).
Частиною четвертою статті 8 Закону № 580-VIII, яка набула чинності 01.05.2022, передбачено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Згідно з пунктами 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною третьою статті 24 Закону № 580-VIII передбачено, що у ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
За змістом частини першої статті 59 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 64 Закону № 580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За змістом пункту 1 розділу Правил вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно до абзаців другого, третього та тринадцятого пункту 1 розділу II Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Пунктом 3 розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Пунктами 1, 4, 5, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Частиною першою статті 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Згідно з частиною другою статті 4 Дисциплінарного статуту наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.
Частиною четвертою статті 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
Згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статі 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами першою, другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частини другої, третьої, четвертої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з частиною першою статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Частинами шостою, сьомою, восьмою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Статтею 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.