ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 823/2287/18
адміністративне провадження № К/9901/2614/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Гайдаш В.А. від 19 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мельничука В.П., суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевського І.О. від 20 грудня 2018 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про анулювання реєстрації (свідоцтва) платника єдиного податку,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, Управління), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2018 року №0004651303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на 195922,13 грн., в тому числі: за основним платежем - 156737,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 39184,43 грн., а також рішення про анулювання реєстрації (свідоцтва) платника єдиного податку від 16 січня 2018 року №1/23-00-13-0320.
Оспорювані рішення Управління прийняло на підставі проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік, результати якої оформлено актом від 22 грудня 2017 року №547/23-00-13-0214/3142023498, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог: підпункту 292.1.1 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено єдиний податок з фізичних осіб в сумі 156737,70 грн.; пункту 293.8 статті 293, підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 299.11 статті 299 цього Кодексу з 01 січня 2017 року анульовано реєстрацію платника єдиного податку.
Зокрема перевіркою встановлено заниження позивачем доходу на загальну суму 1078150,00 грн., допущення перевищення ФОП у податковому (звітному) періоді, що перевірявся, обсягу доходу у розмірі 5000000 грн., визначеного для суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, й знаходяться на третій групі платників єдиного податку, та неоподаткування відповідних сум за ставкою 3% (для платників єдиного податку у разі сплати податку на додану вартість) та 15% (від суми перевищення обсягу доходу, встановленого пунктом 291.4 статті 291 ПК України). При цьому контролюючий орган виходив з того, що згідно з даними податкової декларації платника єдиного податку за 2016 рік позивачем задекларовано дохід, отриманий від провадження діяльності, у розмірі 4958460,00 грн., проте за наслідками перевірки встановлено отримання ФОП у вказаному періоді доходу в розмірі 6036610,00 грн., тобто різниця складає 1078150,00 грн. За наведеного Управління зазначило, що відповідно до вимог пункту 293.8 статті 293, підпункту 298.2.3 пункту 298 статті 198 ПК України ФОП до суми перевищення обсягу доходу, встановленого пунктом 291.4 статті 291 ПК України (5000000 грн.), був зобов`язаний застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%, а також перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом; до того ж згідно пункту 299.11 статті 299 цього Кодексу з 01 січня 2017 року підлягає анулюванню його реєстрація як платника єдиного податку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано оспорювані податкове повідомлення-рішення та рішення про анулювання реєстрації (свідоцтва) платника єдиного податку.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що позивачем за наявності правових підстав визначено у декларації платника єдиного податку за 2016 рік суму доходу в розмірі 4958460,00 грн. з урахуванням поверненої суми передоплати (авансу) ТОВ "Нафтида Еко" за товар у розмірі 1152000,00 грн., тому ФОП не було занижено обсягу доходу від провадження підприємницької діяльності за результатами звітного (податкового) періоду, податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб й, як наслідок, обсягу доходу, встановленого пунктом 291.4 статті 291 ПК України (5000000 грн.), що свідчить про протиправність збільшення контролюючим органом грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб та анулювання реєстрації (свідоцтва) платника єдиного податку.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ФОП.
В касаційній скарзі зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, прийняття ними рішень за неправильного застосування норм матеріального права (статей 292, 299 ПК України) та оцінки зібраних у справі доказів, які, зокрема, не підтверджують обставин як отримання передоплати (авансу) від ТОВ "Нафтида Еко", так і її повернення, а також включення її до складу доходу звітного періоду, в якому ці кошти були надані, що виключає підстави для зменшення (перерахунку, коригування) обсягу доходу підприємця від провадження діяльності у 2016 році, й, як наслідок, свідчить про вчинення позивачем порушень, про які вказується у акті перевірки.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
У відповідності до пункту 291.4 вказаної статті Кодексу суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, до яких, зокрема, належить третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 грн.
Як передбачено пунктом 293.8 статті 293 ПК України, платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов`язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.
Також згідно підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку (пункт 292.16 статті 292 ПК України).
Тобто однією з умов для перебування платника єдиного податку третьої групи (фізичної особи - підприємця) на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності є неперевищення обсягу доходу, визначеного для таких платників у пункті 291.4 статті 291 ПК України (5000000 грн.).
В контексті наведеного слід зазначити, що порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп наведено у статті 292 ПК України.
Так, доходом платника єдиного податку у відповідності до підпункту 1 пункту 292.1 статті 292 ПК України є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
За правилами пункту 292.6 статті 292 ПК України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).