ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року
м. Київ
справа № 520/21316/23
адміністративне провадження № К/990/13283/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 520/21316/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, прийняте в складі: головуючого судді Григорова Д.В., і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді П`янової Я.В., суддів Русанової В.Б., Присяжнюк О.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач) з вимогами:
1.1. визнати протиправним рішення військової частини НОМЕР_1 про відмову у задоволенні вимог рапорту сапера інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 від 04.07.2023 вх. №12228, з урахуванням документів, доданих до рапорту від 02.06.2023 вх. №9931, про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";
1.2. зобов`язати уповноважену особу військової частини НОМЕР_1 здійснити розгляд рапорту сапера інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 від 04.07.2023 вх. №12228, з урахуванням документів, доданих до рапорту від 02.06.2023 вх. №9931, про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", а саме: у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком, що підтверджується відповідним висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує, що він проходить службу в Збройних Силах України та має хворого батька, який потребує постійного стороннього догляду. У зв`язку з цим позивач направив відповідачу рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, водночас відповідач позивача на цій підставі не звільнив.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Позивач проходив військову службу за контрактом на посаді сапера інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення.
4. Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) від 15.05.2023 №367, виданого Комунальним некомерційним підприємством "Балаклійський центр первинної медико-санітарної допомоги" Балаклійської міської ради Харківської ради (далі - КНП "БЦПМСД" БМР ХО), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є батьком позивача, потребує постійного стороннього догляду.
5. 02.06.2023 позивачем подано рапорт на ім`я командира інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби у запас Збройних Сил України за сімейними обставинами, а саме: у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком, що підтверджується вказаним медичним висновком ЛКК. Указаний рапорт передано за підлеглістю до командування військової частини НОМЕР_1 .
6. 14.06.2023 складено висновок правової оцінки обставин, наведених у рапорті позивача від 02.06.2023. Указаним документом повідомлено позивача про те, що надані ним документи не є належним підтвердженням наявності зазначеної ним підстави для звільнення з військової служби та у рапорті відсутня думка щодо його бажання проходити службу в резерві Збройних Сил України, отож фактично відмовлено в задоволенні рапорту.
7. 01.07.2023 позивач повторно подав рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами. У цьому ж рапорті позивач повідомив, що не бажає проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України.
8. До рапорту ним додатково додано копію акту підтвердження фактичного проживання ОСОБА_2 за адресою позивача, засвідченого депутатом Балаклійської міської ради ОСОБА_3 ; копію акту підтвердження здійснення позивачем постійного догляду за ОСОБА_2, засвідченого депутатом Балаклійської міської ради ОСОБА_3 .
9. Цей рапорт, який зареєстровано 04.07.2023, скеровано на розгляд командування військової частини НОМЕР_1 . 06.07.2023 відповідачем знову складено висновок правової оцінки обставин, наведених у рапорті позивача, та повторно відмовлено у звільненні зі служби в Збройних Силах України, у зв`язку з відсутністю правових підстав.
10. Відмовляючи у задоволені рапорту, відповідач наголосив, що висновок ЛКК від 15.05.2023 №367, виданий КНП "БЦПМСД" БМР ХО, у довільній формі і не може вважатися медичним висновком ЛКК закладу охорони здоров`я. Додані до рапорту незасвідчені копії актів, навіть у разі їх подання в оригіналі або у вигляді нотаріально засвідчених копій, не є медичними висновками медико-соціальної експертної комісії або ЛКК закладу охорони здоров`я, а тому не підтверджують необхідності здійснення постійного догляду. Таким чином, надані позивачем до рапорту документи не підтверджують наявності підстав для звільнення з військової служби.
11. Не погоджуючись з наведеними рішеннями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з позовом у цій справі.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
12. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій зауважили, що, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу" від 12.06.2013 №413, необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), а також батьками своїми чи дружини (чоловіка) підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії. Проте необхідність постійного стороннього догляду за хворою дитиною підтверджується висновком ЛКК.
14. Отже, у спірному випадку для підтвердження необхідності стороннього догляду за батьком позивач мав надати висновок медико-соціальної експертної комісії.
15. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що поданий позивачем до рапорту про звільнення висновок ЛКК від 15.05.2023 №367, виданий КНП "БЦПМСД" БМФ ХО, не є належним документом для звільнення з військової служби за підпунктом "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
16. Щодо доданих до апеляційної скарги нових висновків ЛКК від 04.12.2023 № 767 та від 04.12.2023 № 768, то суд апеляційної інстанції додав, що вони на розгляд відповідача позивачем не подавалися та їхня оцінка відповідачем не здійснювалася, а тому вони не були підставою для прийняття оскаржуваних у цій справі рішень і не беруться до уваги.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
17. До Суду 08.04.2024 надійшла касаційна скарга позивача на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі № 520/21316/23.
18. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
19. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
20. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо можливості чи неможливості підтвердження потреби у постійному сторонньому догляді за особою віком понад 18 років висновком ЛКК у випадку звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
21. Скаржник пояснює, що підпункт "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 був внесений до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" на підставі Закону України від 01.04.2022 №2169-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян". Статтею 2 розділу ІІ вказаного Закону було зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цього Закону привести свої нормативно-правові акти відповідно до цього Закону та забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, відповідно до цього Закону. Однак Кабінетом Міністрів України, станом на день подання позивачем позову, не вчинено таких дій.
22. Таким чином, скаржник уважає помилковим посилання суддів попередніх інстанцій на норму постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу", яка не узгоджена з Законом України від 01.04.2022 №2169-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян".
23. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М. І., Мацедонській В. Е.
24. Суд ухвалою від 30.04.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
25. Від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких він наполягає на її безпідставності, просить у задоволенні відмовити і залишити оскаржувані судові рішення без змін.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
27. Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
28. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
29. Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
30. У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.
31. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
32. За змістом частин першої та третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
33. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
34. Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
35. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п`ята статті 1 Закону № 2232-XII).
36. Підстави звільнення з військової служби передбачено статтею 26 Закону № 2232-XII.
37. За змістом підпункту "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.
38. Частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
39. Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі (пункт 1).
40. Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
41. Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція).
42. Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
43. Через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413 та визначено підпунктом "г" пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом "ґ" пункту 2 частини п`ятої, підпунктом "г" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років) (пункт 5 Додатку 19 до Інструкції).
VI. Позиція Верховного Суду
44. Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у звільненні позивача з військової служби за контрактом через сімейні обставини на підставі підпункту "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII. Підставою для такої відмови стало, як зазначено у висновках правової оцінки обставин, наведених у рапортах позивача, ненадання військовослужбовцем (позивачем у справі) до рапортів про звільнення документів, які підтверджують необхідність здійснення постійного догляду за батьком.
45. Як зазначалося, на підтвердження наявності підстав для звільнення з військової служби позивач надав висновок ЛКК, виданий КНП "БЦПМСД" БМР ХО від 15.05.2023 №367, відповідно до якого батько позивача потребує постійного стороннього догляду.
46. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказаний висновок ЛКК не є належним документом для підтвердження обставин необхідності постійного догляду за хворим батьком, оскільки таким документом є лише медичний висновок медико-соціальної експертної комісії.
47. Отож спірним у цьому провадженні є питання допустимості висновку ЛКК на підтвердження необхідності здійснення позивачем постійного догляду за батьком та можливості його звільнення із військової служби за сімейними обставинами.
48. З огляду на доводи касаційної скарги, Суд насамперед уважає за потрібне дослідити питання щодо того, який саме орган видає медичний висновок щодо необхідності здійснення постійного догляду.
49. Визначення терміна "медичний висновок" наведено у пункті 3 Порядку ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України "Деякі питання ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я" від 18.09.2020 № 2136, як електронний документ, що формується на підставі медичних записів в системі та містить висновок лікаря про тимчасову або постійну втрату працездатності, придатність до певних видів діяльності, про стан здоров`я пацієнта або щодо інших питань, визначених законодавством.
50. У пункті 3 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 №705, термін "медичний висновок" вжито у значенні висновку у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого поліцейського.
51. У пункті 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, термін "медичний висновок" визначено як висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу.
52. Отже, медичний висновок - це документ, який містить відомості про стан здоров`я особи та видається з питань, пов`язаних з таким станом здоров`я.
53. Суб`єктами формування та видачі медичного висновку є лікарі, лікарсько-консультативні та лікарсько-експертні комісії закладів охорони здоров`я.
54. Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначено Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення № 1317).
55. Відповідно до пунктів 19, 24 Положення № 1317 комісія (МСЕК) проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акту огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.