ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
справа № 759/3950/18
провадження № 51- 7105 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця смт Советське
Советського району АР Крим,
зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Святошинський районний суд м. Києва вироком від 21 жовтня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 21 серпня 2023 року:
- засудив ОСОБА_7 за:
- ч.1 ст. 111 КК (в редакції Закону № 1183-VII від 08 квітня 2014 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна та з позбавленням на підставі ст. 54 КК військового звання "підполковник";
- за ч. 1 ст. 408 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна та з позбавленням на підставі ст. 54 КК військового звання "підполковник".
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
Так, ОСОБА_7 01.03.2014, будучи військовослужбовцем Служби безпеки України, обіймаючи посаду начальника 4 відділу головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, маючи військове звання "підполковник", перебуваючи у приміщенні Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, провів особисті бесіди зі співробітниками зазначеного Управління, під час чого здійснив схиляння останніх до державної зради шляхом їх агітації щодо вступу на службу до новоствореної іноземної організації, так званої "Служби безпеки Республіки Крим", яка в подальшому приєднається до Федеральної служби безпеки Російської Федерації, чим сприяв у наданні іноземній організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, та в подальшому вступив на службу до іноземної організації, так званої "Служби безпеки Республіки Крим", головною метою існування якої було здійснення підривної діяльності проти України на території Автономної Республіки Крим, та проходив військову службу в Федеральній службі безпеки Російської Федерації, держави, з якою Україна перебуває у збройному конфлікті, чим вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту.
Крім того, всупереч розпорядженню Голови Служби безпеки України від 24.03.2014 № 44, з метою повністю ухилитись від проходження військової служби, ОСОБА_7 до 30.03.2014 та до цього часу безпідставно не з`явився для подальшого проходження військової служби до нового місця служби - Центрального управління Служби безпеки України, розташованого у АДРЕСА_2, чим вчинив дезертирство.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого, просить їх скасувати, кримінальне провадження - закрити за відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 було допущено істотні порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), які призвели до ухвалення обвинувального вироку, а саме, проведення слідчих дій не у визначеному КПК порядку;
- сторона обвинувачення не скористалась своїм правом на здобуття доказів у порядку міжнародної співпраці для отримання належних і допустимих доказів, не провела відповідної експертизи для встановлення особи на відео;
- ОСОБА_7 фактично не було оголошено про підозру у зв`язку із тимчасовою окупацією території АР Крим, на якій він опинився, та припиненням відправлення поштової кореспонденції, тому посилання суду на обізнаність ОСОБА_7 про існування кримінального провадження стосовно нього є безпідставним й свідчить про порушення його права на захист;
- надані стороною обвинувачення докази не підтверджують причетність ОСОБА_7 до інкримінованих злочинів;
- висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 ґрунтуються на недопустимих та неналежних доказах, припущеннях, викривлених показаннях свідків;
- обвинуваченому призначено надмірно суворе та несправедливе покарання;
- суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки допущеним порушенням та безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, крім того, зазначив про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки на час інкримінованих ОСОБА_7 подій санкція ч. 1 ст. 111 КК не передбачала додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги сторони захисту за викладеними в ній доводами, проте просив змінити оскаржувані судові рішення та виключити з них призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За приписами ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - під кутом зору достатності та взаємозв`язку.
Згідно зі ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У поданій касаційній скарзі захисник покликається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону під час судового провадження, що, на його думку, є достатніми підставами для скасування судових рішень.
Суд уважає доводи сторони захисту такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК, та правильність кваліфікації його дій за даними нормами кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
При цьому суд урахував, зокрема:
показання:
- свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 про те, що вони були присутніми на зборах у приміщенні Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, які відбулись на початку березня 2014 року за участю ОСОБА_7 . На зборах виступав представник ФСБ РФ, який представлявся " ОСОБА_10" та агітував за перехід працівників СБУ до новоствореної організації "Служби безпеки Республіки Крим", мотивуючи це тим, що України як держави більше не існує, працівники поліції та працівники інших силових структур, крім СБУ, вже перейшли в підпорядкування "керівництва Криму". Після чого виступили співробітники СБУ, зокрема, ОСОБА_7, який продовжив агітувати за вступ на службу до новоствореної іноземної організації, так званої "Служби безпеки Республіки Крим". ОСОБА_7 був начальником ІНФОРМАЦІЯ_2, брав участь в агітаційних зборах та перейшов на службу до Служби безпеки Республіки Крим;
- свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 про те, що вони проходили службу в Головному управлінні Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим з жовтня 2012 року до березня 2014 року. ОСОБА_7 був їхнім безпосереднім начальником - начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 . 02.03.2014 були проведені загальні збори, на яких проводили агітацію за вступ на службу до новоствореної організації, так званої "Служби безпеки Республіки Крим", обіцяли високі зарплати. 03.03.2014 вони разом з іншими колегами з СБУ виїхали з АР Крим до м. Одеси. В подальшому з відео на " ОСОБА_13" дізнались, що ОСОБА_7 вже служить у складі співробітників ФСБ РФ, затримує контрабанду м`яса на кордоні АДРЕСА_3 та роздає вказівки іншим співробітникам ФСБ РФ. Також їм відомо з урядового сайту НОМЕР_1, що ОСОБА_7 17.12.2019 указом 483-У за підписом Аксьонова нагороджений державною нагородою та знаходився на посаді начальника управління УФСБ РФ в Республіці Крим та м. Севастополь у військовому званні "підполковника";
- свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, які під час перегляду відеозапису з " ОСОБА_13" (посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 ) впізнали ОСОБА_7 як особу, яка бере участь в оперативних заходах по затриманню контрабандистів;
відомості, що містяться у:
- протоколі огляду документа від 01 вересня 2015 року, згідно з яким видана СБУ довідка № 9/7091 від 06.07.2015 щодо анкетних даних ОСОБА_7 . постановою прокурора військової прокуратури Сумського гарнізону від 01.09.2015 визнана документом, в ній зазначені анкетні дані ОСОБА_7, зокрема те, що на час інкримінованих подій ОСОБА_7 був військовослужбовцем Служби безпеки України;
- наказі Голови Служби безпеки України від 26.06.2002 № 954-ос про те, що ОСОБА_7 зарахований до особового складу Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим; ОСОБА_7 26.06.2002 склав військову присягу на вірність народу України;
- наказі Голови Служби безпеки України №724-ос від 13 червня 2013 року про присвоєння ОСОБА_7 військового звання "підполковник";
- наказі Голови Служби безпеки України від 21.12.2013 № 1513-ос про призначення ОСОБА_7 на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- розпорядженні Голови Служби безпеки України від 24.03.2014 № 44, згідно з яким зобов`язано військовослужбовців Служби безпеки України, які проходять військову службу в органах, підрозділах, закладах, установах Служби безпеки України, що дислоковані в Автономній Республіці Крим, прибути до підрозділів Центрального управління Служби безпеки України у термін до 30.03.2014;
- листі начальника Управління внутрішньої безпеки СБУ від 18.03.2015 № 9/2491 про те, що військовослужбовець ОСОБА_7 до відповідних підрозділів Центрального управління СБУ не прибув та до виконання службових обов`язків не приступив, зв`язок із вказаним військовослужбовцем втрачений. За оперативною інформацією проходить військову службу в підрозділах ФСБ РФ, які дислокуються на території Кримського півострова;
- протоколах огляду відеозапису від 01, 10, 30 березня, 01 та 13 квітня, 21 червня 2016 року, згідно з якими на відеозаписі під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_5" (посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з "Youtube" зафіксовані певні процесуальні дії ФСБ РФ, в яких ОСОБА_7 брав участь у затриманні контрабандистів.