ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 723/2002/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/822/351/23
Провадження № 51 - 420 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
виправданого ОСОБА_6 у режимі відеоконференції,
його захисників адвоката ОСОБА_7 у режимі
відеоконференції та
адвоката ОСОБА_8,
представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10,
перекладача ОСОБА_11 у режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015260150000037 від 20 січня
2015 року, щодо
ОСОБА_12,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дерменешть повіту Сучава Республіки Румунія, громадянина Румунії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 190 ч. 4, ст. 366 ч. 1 КК України,
за касаційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13 та представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 14 липня 2023 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_14 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 14 липня
2023 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 4, ст. 366 ч. 1 КК України, та виправдано.
Запобіжний захід ОСОБА_15 у вигляді застави скасовано, а заставу в розмірі
240 000 гривень повернуто заставодавцю. Вирішено питання щодо речових доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_16 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
ОСОБА_16 протягом липня-серпня 2015 року під час зустрічей з колишнім директором ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод" ОСОБА_17 та його дружиною ОСОБА_9, діючи з умислом на заволодіння чужим майном, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов`язання, обіцяв за передачу йому частки в статутному фонді зазначеного товариства в розмірі 40 % сплатити кошти в сумі 100 000 доларів США, яких не мав.
01 липня 2015 року ОСОБА_17, повіривши в дійсність намірів ОСОБА_6, надав йому наказ директора ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод" від 01 липня 2015 року № 1 про призначення ОСОБА_6 на посаду виконувача обов`язків директора ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод" на час свого перебування на лікарняному, а заступником директора - ОСОБА_18, проект Статуту товариства у новій редакції та проект протоколу зборів засновників товариства.
Будучи згідно зазначеного наказу призначеним на посаду виконувача обов`язків директора та наділеним організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими обов`язками, після смерті в липні 2015 року директора товариства ОСОБА_17, в період часу з 23 липня 2015 року по 04 серпня
2015 року, увійшовши в довіру до ОСОБА_9, розуміючи, що покійний ОСОБА_17 після викупу 88,8339% часток являється фактичним володільцем товариства, хоча вказане рішення не було прийнято на зборах учасників товариства, попросив зібрати акціонерів товариства та написати заяви про передачу їх часток на його користь, за що мав надати обіцяні раніше гроші. У свою чергу ОСОБА_9, довіряючи ОСОБА_15, зібрала акціонерів даного товариства, та у період часу з початку липня по 02 серпня 2015 року супроводжувала їх до приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу - ОСОБА_19, де останні написали заяви про виведення їх зі складу учасників товариства та передачу часток на користь ОСОБА_14 .
У подальшому ОСОБА_16, переслідуючи умисну корисливу мету, направлену на незаконне заволодіння майном та правами учасників ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод", без проведення зборів учасників товариства, склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол зборів учасників ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод" від 02 серпня 2015 року № 01/2015, в який вніс завідомо неправдиві відомості, та підписав цей протокол як секретар зборів. Продовжуючи свої злочинні дії по заволодінню майном, достовірно знаючи, що зазначений протокол зборів учасників товариства є підробленим, ОСОБА_16 протокол зборів разом з іншими документами подав до відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Сторожинецької районної державної адміністрації для внесення змін до установчих документів юридичної особи. У результаті вказаних дій, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_9,
ОСОБА_16 став власником частки в статутному фонді товариства в розмірі 62,1092%.
У період часу з 02 серпня 2015 року по 19 травня 2016 року ОСОБА_16 виготовив та надав до відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Сторожинецької районної державної адміністрації протоколи зборів учасників товариства, на підставі яких поступово вносив зміни до Статуту товариства, шляхом штучного збільшення статутного капіталу товариства до 9 000 000 гривень, у зв`язку з чим акції інших учасників знецінились. У результаті таких дій ОСОБА_16 став єдиним 100% власником товариства.
19 травня 2016 року з метою виведення активів ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод" за межі України та управління даним товариством із-за кордону, ОСОБА_16 скликав збори учасників, на яких був присутній він, як голова зборів, та його знайомий ОСОБА_20 як директор юридичної особи - резидента Великобританії
"MD INVESTGROUP LTD", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_16, прийняв рішення про вихід зі складу учасників товариства та передачу належної йому частки у статутному капіталі, тобто 100 % капіталу, на користь "MD INVESTGROUP LTD", склав відповідний протокол зборів учасників товариства та у подальшому вніс відповідні зміни до Статуту товариства.
У результаті протиправних дій ОСОБА_16 шляхом обману та зловживання довірою заволодів частками ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод", спричинивши
ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 100 000 доларів США, що еквівалентно
2 161 000 гривень (згідно з курсом НБУ станом на 31 липня 2015 року).
Крім того, ОСОБА_16, не маючи коштів для інвестування у ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод" та його розвитку, будучи особою, яка володіла 62,1092 % статутного капіталу зазначеного товариства, а в подальшому - 100%, шляхом обману та зловживанням довірою ОСОБА_18 запропонував останньому надати йому кошти для подальшого розвитку ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод" взамін на передачу ОСОБА_18 30 % частки статутного фонду товариства.
Після призначення ОСОБА_18 на посаду в.о. директора ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод", останній надав свої гроші в сумі 559 000 гривень, що були внесені в касу товариства, які були використані ОСОБА_21 для придбання собі майнових прав. Крім того, ОСОБА_16 безкоштовно проживав у оздоровчому комплексі за адресою: АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_18, протягом
405 діб і за вказаний період часу безкоштовно харчувався, користувався офісом, використовував транспорт та приймав гостей, здійснивши витрати на загальну суму 600 000 гривень.
Не бажаючи виконувати взяті на себе зобов`язання перед ОСОБА_18, 19 травня
2016 року ОСОБА_16 з метою виведення активів ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод" за межі України та в майбутньому здійснення одноособового управління даним товариством із-за кордону, прийняв рішення про вихід зі складу учасників товариства та передачу належної йому частки у статутному капіталі, тобто 100 % капіталу, на користь юридичної особи резидента Великобританії
"MD INVESTGROUP LTD", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_16, тим самим заподіяв ОСОБА_18 матеріальну шкоду на загальну суму 1 159 000 гривень.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_13, потерпілого ОСОБА_18 та представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на безпідставність та незаконність виправдання ОСОБА_6, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність винуватості ОСОБА_6 вважає необґрунтованими. Зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не наведено мотивів, з яких відкинуто докази обвинувачення, зокрема:
- показання потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_18 щодо підстав передачі ОСОБА_15 частки в ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод" за умови сплати ним коштів у розмірі 100 000 доларів США та оформлення відповідних документів, щодо надання ОСОБА_18 грошей на розвиток товариства в рахунок придбання обумовленої з ОСОБА_21 частки в зазначеному товаристві; - показання потерпілої ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 щодо викупу ОСОБА_17 у них часток в статутному капіталі ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод" та обставин написання ними у нотаріуса заяв про передачу належних їм часток ОСОБА_15, а також про те, що вони не брали участь у проведенні зборів учасників 02 серпня 2015 року; - письмові докази; - рішення Західного апеляційного господарського суду від 31 січня 2019 року за позовом ОСОБА_9 до ТОВ "Буденецький завод мінеральних вод", за яким визнано недійсним спірне рішення загальних зборів учасників товариства від 02 серпня 2015 року № 01/125, а також всі послідуючі рішення загальних зборів до 19 травня 2016 року. Указує на істотні порушення кримінального процесуального закону, які були допущенні судом першої інстанції, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції. Зокрема зазначає, що: - у судовому засіданні 07 березня 2023 року були відсутні з поважних причин потерпілий ОСОБА_18 та його представник - адвокат ОСОБА_30, які клопотали про відкладення судового розгляду, проте розгляд кримінального провадження було продовжено, в ході якого допитано обвинуваченого ОСОБА_6 та прийнято рішення про закінчення з`ясування фактичних обставин і перехід до судових дебатів; - під час судових дебатів прокурор ОСОБА_31 в порушення вимог статей 340, 341 КПК України без погодження з прокурором вищого рівня висловила позицію щодо відмови від підтримання обвинувачення; - 11 липня 2023 року продовжено розгляд кримінального провадження, однак потерпілим не було роз`яснено положення ст. 340 ч. 2 КПК України щодо їх права підтримувати обвинувачення в суді; - суд першої інстанції без участі прокурора у судовому засіданні 11 липня 2023 року закінчив судові дебати, після чого вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, який ухвалив за відсутності прокурора, хоча старший групи прокурорів ОСОБА_32 клопотав про відкладення судового розгляду 11 липня 2023 року; - суд першої інстанції безпідставно не вирішив клопотання представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про доповнення судового розгляду рядом документів, які були оголошені адвокатом ОСОБА_10 лише в судових дебатах. Вважає, що апеляційний суд у порушення вимог ст. 419 КПК України належним чином не перевірив та не спростував доводів апеляційних скарг прокурора та потерпілої сторони. Указує на необґрунтовану відмову судом апеляційної інстанції в повторному дослідженні доказів в порядку ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотаннями прокурора та потерпілої сторони. Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції не прийняв рішення за клопотанням представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про долучення до матеріалів кримінального провадження та дослідження документів, які подавали до суду першої інстанції, проте не були ним дослідженні.
У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 як незаконні та необґрунтовані і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Доводи його касаційної скарги аналогічні доводам касаційної скарги прокурора. Крім того, указує на те, що судом першої інстанції належно не було встановлено особу обвинуваченого, оскільки обвинувачення було пред`явлене ОСОБА_33, а у судовому провадженні брала участь інша особа. Зазначає, що під час судових дебатів потерпіла ОСОБА_9 та її представник не мали можливості заявити відвід прокурору ОСОБА_31 Указує на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у проведенні судової економічної експертизи, а апеляційний суд взагалі таке клопотання залишив без вирішення. Крім того, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 404 ч. 3 КПК України не дослідив письмові докази.
У запереченнях на касаційні скарги прокурора та представника потерпілого захисник виправданого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить залишити їх без задоволення через необґрунтованість наведених прокурором та представником потерпілого доводів.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги прокурора та представника потерпілого не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Представник потерпілої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити, вважав також обґрунтованою касаційну скаргу прокурора і просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційні скарги прокурора та представника потерпілого обґрунтованими частково і просив задовольнити їх частково, скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Виправданий ОСОБА_16 та його захисники - адвокати ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у судовому засіданні вважали касаційні скарги прокурора та представника потерпілого необґрунтованими і просили залишити їх без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційних скарг прокурора та представника потерпілого про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями
368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених
у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.