ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
справа № 159/2228/23
провадження № 51-101 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженої ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 липня 2023 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Ковель Волинської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 липня 2023 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 13 червня 2022 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 2 місяці.
2. Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та інших заходів забезпечення кримінального провадження.
3. Волинський апеляційний суд ухвалою від 23 жовтня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишив без зміни.
4. За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_7 14 лютого 2023 року в період з 18 год 00 хв по 20 год 00 хв в умовах воєнного стану, перебуваючи на автостанції по бульвару АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу повторно, таємно, діючи умисно викрала належні ОСОБА_8, продукти харчування, чим спричинила майнової шкоди на загальну суму 2 332,43 грн., після чого розпорядилась викраденим на власний розсуд.
5. Таким чином, ОСОБА_7 вчинила дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
6. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Суть доводів захисника зводиться до незгоди з оцінкою доказів судами попередніх інстанцій.
На обґрунтування своїх доводів захисник вказує що:
- висновок суду про винуватість ОСОБА_7 ґрунтується на припущеннях, а її винуватість не доведена поза розумним сумнівом;
- не надано належної оцінки показанням свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які на думку захисника, є суперечливими, не усунуто протиріччя між ними і не відображено їх дійсних показань; не взято до уваги показання обвинуваченої, не допитано свідка ОСОБА_12 ;
- не перевірено версії сторони захисту про те, що крадіжку вчинили особи, які є свідками по справі, їх можливу роль як співучасників;
- слідчий експеримент проведений за участі свідка ОСОБА_9 фактично є його допитом, здійсненим на місцевості.
8. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на допущені порушення,не усунув їх, не перевірив усіх наведених доводів та не дав на них вичерпних відповідей. Також суд апеляційної інстанції порушив вимоги ч. 3 ст. 404 КПК, оскільки залишив поза увагою клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів, зокрема, допит потерпілого та свідків. Захисник вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
9. Захисник та засуджена підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
10. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
11. Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
12. Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, посилає в касаційній скарзі захисник, були предметом перевірки в судах першої та апеляційної інстанцій.
13. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
14. Обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише у випадку, коли вина обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом.
15. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння або пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у його вчиненні.
16. Вказаних вимог закону суди не порушили. Як убачається з матеріалів провадження, висновок місцевого суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, було зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.
17. Такого висновку суд дійшов на підставі аналізу показань допитаних у судовому засіданні свідків:
- ОСОБА_10, який пояснив суду, що він, обвинувачена та інші його знайомі проводили час на території привокзальної площі м. Ковеля. ОСОБА_7 з гаманця витягнула 500 грн., де вона його взяла йому не відомо. В гаманці була також, банківська картка, однак будь яких коштів на ній не було. За гроші, які мала обвинувачена, придбали спиртні напої, а сало хтось з них продав невідомій жінці.
- ОСОБА_9, який пояснив суду, що точної дати не пам`ятає, можливо в лютому 2023 року, він, ОСОБА_7 та ще одна особа на прізвисько " ОСОБА_13" на території автостанції в м. Ковель на лавочці розпивали спиртні напої. ОСОБА_7 час від часу відлучалася, згодом принесла чорний поліетиленовий пакет, в якому, як пізніше стало відомо, знаходилося сало. Згодом принесла гаманець темного кольору, в якому він бачив купюру 500 грн. Після розпивання спиртного на пропозицію "Кота" пішли на привокзальну площу, де " ОСОБА_13" за 100 грн. та пляшку горілки продав продукти харчування, які були в пакеті, його знайомій.
- ОСОБА_11, який пояснив суду, що в кінці зими чи ранньої весни, у вечірній час разом з обвинуваченою та чоловіком на ім`я ОСОБА_14 на прізвисько " ОСОБА_13", розпивали спиртні напої на автостанції м. Ковеля. На одній із лавок знаходились двоє осіб чоловічої статті біля яких був поліетиленовий пакет чорного кольору. Коли ОСОБА_7 відійшла від них, то через деякий час він побачив в її руках поліетиленовий пакет чорного кольору з яким вона та чоловік по імені Саша пішли в напрямку залізничного вокзалу, а він в свою чергу пішов додому. Інших подробиць не пам`ятає оскільки був у стані алкогольного сп`яніння. Також стверджував, що ОСОБА_7 переконувала його не з`являтись в судові засідання.
18. Крім того, винуватість ОСОБА_7 підтверджується фактичними даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 02 березня 2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 відтворив події, які відбувалися на території автостанції м. Ковеля 14 лютого 2023 року, вказав на місці де він, ОСОБА_15 і особа на прізвисько " ОСОБА_13" розпивали спиртні напої, куди саме обвинувачена принесла поліетиленовий пакет в якому було сало, гаманець з грошовими коштами, а також де саме " ОСОБА_13" та він реалізовували викрадене майно; інших письмових доказах, зміст яких детально викладено у вироку.