постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 482/334/18
провадження № 51-4723км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
судового секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 листопада 2021 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 18 травня 2023 року у кримінальному провадженні № 42016151190000092за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Сухий Єланець Новоодеського району Миколаївської області та жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 367Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
За вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 листопада 2021 року ОСОБА_8 визнано невинуватою та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що в її діях є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 367 КК.
Відповідно до зміненого прокурором у суді обвинувачення в порядку ст. 338 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ОСОБА_8 обвинувачувалась у тому, що вона, працюючи на посаді державного виконавця Новоодеського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, тобто будучи службовою особою, яка є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та зобов`язаною відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" вживати передбачених Законом заходів примусового виконання цих рішень, а також неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, допустила службову недбалість, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян, вчинену за наступних обставин.
У Новоодеському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області (далі -Новоодеський РВ ДВС ГТУЮ в Миколаївській області) на виконанні перебував виконавчий лист Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 серпня 2015 року №482/1511/2014 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 боргу в сумі 25 984, 28 грн (виконавче провадження за ЄДРВП № 48610440).
21 жовтня 2015 року державним виконавцем ОСОБА_8 було винесено постанову про арешт майна, зареєстрованого за ОСОБА_6, а саме автомобіля "Daewoo Nubira 1,6" д.н.з. НОМЕР_1 .
Надалі ОСОБА_8 склала акт опису та арешту цього автомобіля і 18 березня 2016 року направила заявку на його реалізацію до Миколаївської філії ДП "СЕТАМ".
Оскільки 12 квітня та 08 червня 2016 року торги не відбулися, автомобіль було двічі переоцінено, внаслідок чого його вартість зменшилась на 50% до 31 050 грн. Чергові торги було призначено на 20 липня 2016 року.
24 та 30 червня 2016 року до Новоодеського РВ ДВС ГТУЮ надійшли письмові заяви ОСОБА_6 про долучення до матеріалів виконавчого провадження рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2016 року за №482/259/16-ц (провадження № 2/482/188/2016), яким частково задоволено позов ОСОБА_7 (чоловіка) до ОСОБА_6 (дружини) та визнано за ним право власності на частину автомобіля, а також знято арешт з автомобіля накладений постановою державного виконавця ОСОБА_8 від 11 вересня 2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, накладений на майно арешт знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому було скеровано на виконання постанову про накладення арешту на це майно.
Проте ОСОБА_8 не вчинила цих дій, не виконала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них і не винесла постанову про зняття арешту з автомобіля та всупереч положенням п. 6 розділу XI "Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, не направила до Миколаївської філії ДП "СЕТАМ" постанову про зняття арешту з автомобіля.
Унаслідок допущеної ОСОБА_8 службової недбалості електронні торги Миколаївською філією ДП "СЕТАМ" не були припинені, автомобіль "Daewoo Nubira 1,6" ринковою вартістю 77 255, 84 грн не був знятий з реалізації та 22 липня 2016 року був незаконно проданий з електронних торгів, унаслідок чого потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6, як законні співвласникицього майна, були незаконно позбавлені права власності на нього ізазнали майнової шкоди, яка у сто разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і за цією ознакою є істотною.
Ці дії ОСОБА_8 за обвинувальним актом від 12 липня 2021 року, після зміни обвинувачення прокурором в порядку ст. 338 КПК, були кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 1 ст. 367 КК в редакції Закону України № 3207 - VI від 07.04.2011, зі змінами внесеними Законами України № 1508 - VI від 11.06.2009 та № 2808 - VI від 21.12.2010, як невиконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам окремих громадян.
Оскільки у зміненому обвинувальному акті прокурором ставилось питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в порядку ч. 3 ст. 338 КПКскористались своїм правом підтримувати в суді обвинувачення відносно ОСОБА_8 у раніше пред`явленому обсязі відповідно до обвинувального акта, затвердженого прокурором 07 березня 2018 року.
Згідно з цим обвинуваченням ОСОБА_8 обвинувачувалась у тому, що вона,зловживаючи своїм службовим становищем та діючи умисно, не винесла постанову про зняття арешту з майна потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і відповідно до п. 6 розділу XI Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, не направила її до Миколаївської філії ДП "СЕТАМ", унаслідок чого електронні торги не були припинені, а транспортний засіб - легковий автомобіль "Daewoo Nubira 1,6" д.н.з. НОМЕР_1 не знятий з реалізації.
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи № 17 - 1081 від 31 жовтня 2017 року вартість вказаного автомобіля складає 72 310 грн, що у 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є істотною шкодою.
Ці дії ОСОБА_8 згідно з первісним обвинуваченням були кваліфіковані за ч. 1 ст. 364 КК у редакції Закону України № 3207 - VI від 07 квітня 2011 року, зі змінами, внесеними згідно з Законами України № 222 - VIІ від 18 квітня 2013 року, № 746 - VIІ від 21 лютого 2014 року, № 1261 - VIІ від 13 травня 2014 року та № 770 - VIІІ від 10 листопада 2015 року, як зловживання службовим становищем, а саме умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди інтересам окремих громадян.
При перегляді вироку за апеляційними скаргами прокурора та потерпілих Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 18 травня 2023 року залишив це рішення без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять скасувати оскаржувані судові рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначають, що, незважаючи на допущені судом першої інстанції порушення, а саме невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.
Потерпілі вважають, що суд першої інстанції у вироку допустився суперечностей, зазначивши в одній його частині про недоведеність стороною обвинувачення наявності в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого кримінального правопорушення, а в іншій частині - про відсутність в її діях складу кримінального правопорушення.
На їхню думку, безпідставними є висновки суду у вироку про те, що ОСОБА_8 не повинна була виконувати рішення, яке не набрало законної сили, оскільки до завершення торгів їй було надано копію судового рішення про скасування арешту на автомобіль із відміткою про набрання цим рішенням законної сили.
Вказують, що суд у вироку не обґрунтував належним чином своїх висновків про відсутність істотної шкоди, завданої злочином, та про те, що зняття арешту майна, накладеного постановою державного виконавця від 11 вересня 2015 року, не призвело би до зупинення торгів, ураховуючи діючу постанову державного виконавця від 21 жовтня 2015 року про арешт автомобіля.