ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2024 року
м. Київ
справа № 750/728/21
провадження № 61-4685св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Черніговавід 12 січня 2023 року у складі судді Логвіної Т. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 березня
2024 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на майно.
Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, з якою він з 23 травня 1981 року до 15 грудня 1992 року перебував у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у них народилися діти - відповідачі у справі. Зазначав, що після розірвання шлюбу він та
ОСОБА_4 продовжували проживати однією сім`єю до дня смерті останньої та у цей період за спільні кошти ними було набуто у спільну сумісну власність: квартиру АДРЕСА_1 ; земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок на
АДРЕСА_2 ; приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_4" на АДРЕСА_3,
а також автомобіль ВАЗ-2108.
Посилаючись на викладене, позивач просив встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 після 15 грудня 1992 року і до її смерті
ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати право власності на частку вказаного майна, а за кожним із відповідачів на частку цього майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Черніговавід 12 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження факту його спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4, їхнього спільного побуту, існування взаємних прав та обов`язків у період з 1992 року до 2019 року. З огляду на зазначене, відсутні підстави для визнання за позивачем право власності на
частку спірного майна, яке набуто після розірвання укладеного
з ОСОБА_4 шлюбу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 березня 2024 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 січня 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позовна вимога ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 не є належним способом захисту прав подружжя у спорі між позивачем та спадкоємцями померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо визнання права власності за позивачем на частину майна, оскільки не є вимогою, яка забезпечує ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише є підставою для вирішення такої справи. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на частку спірного майна, оскільки він не довів, що на момент набуття цього майна у власність ОСОБА_4, він з останньою проживав однією сім`єю як чоловік та жінка.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження проживання його та ОСОБА_4 однією сім`єю на момент набуття спірного майна у власність, а тому суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.Вважає, що суди необґрунтовано відхилили його клопотання про допит свідків.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відзиви на касаційну скаргу
У травні 2024 року від відповідачів надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони посилаються на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень. Зазначають, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про проживання позивача та їх матері однією сім`єю після розірвання шлюбу.
Встановлені судами фактичні обставини справи
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, з якою позивач з 23 травня
1981 року до 15 грудня 1992 року перебував у зареєстрованому шлюбі.
Відповідачі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є дітьми позивача та ОСОБА_4 .
З 26 серпня 2003 року ОСОБА_4 була зареєстрована, як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець.
Відповідно до довідки ОЖБК від 30 жовтня 2020 року ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . На день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаною адресою був зареєстрований її колишній чоловік - позивач у справі ОСОБА_1 .
За життя ОСОБА_4 належало таке майно:
- квартира АДРЕСА_1, набута на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 17 липня
2006 року;
- земельна ділянка, площею 0,1740 га,яка була придбана на підставі договору купівлі-продажу 27 грудня 2011 року, та розташований на ній житловий будинок на АДРЕСА_2, який належав їй на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20 березня 2013 року;
- частина нежитлової будівлі на АДРЕСА_3, яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу від 26 липня 2007 року;
- автомобіль ВАЗ-2108, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, який зареєстрований з 08 вересня 2004 року на її ім`я.
Як слідує із матеріалів спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, із заявою про прийняття спадщини після її смерті звернувся син ОСОБА_3 . Дочка померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_2 звернулася із заявою про те, що на спадщину після смерті матері вона не претендує, та не заперечує проти видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 .
Звертаючись до суду із позовом, позивач зазначав, що доказами його проживання із ОСОБА_4 після формального розірвання ними шлюбу є реєстрація постійного проживання за адресою місця проживання його дружини, фотографії сумісного відпочинку, відсутність в паспортах записів про розірвання шлюбу, показання свідків.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, відзивів на касаційну скаргу та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із частиною другою статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Тобто і для "фактичного подружжя" повинні бути характерними усі ознаки сім`ї, передбачені 3 СК України, а саме: спільне проживання, спільний побут та наявність взаємних прав та обов`язків.
Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
Саме лише встановлення судом факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу без вирішення питання виникнення, зміни або припинення юридичних наслідків чинним законодавством не передбачено.
Вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю позивачем заявлена з певною правовою метою - визначення правового статусу нерухомого майна, набутого сторонами у період спільного проживання, як такого, що є спільним майном сторін.
Правовими наслідками встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є встановлення належності їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі статті 74 СК України.
Для визначення осіб такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбане спірне майно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі
№ 554/8023/15-ц звернуто увагу на те, що відповідно до вимог статті 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення
глави 8 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, вирішуючи спір про поділ майна, необхідно встановити як обсяг спільного нажитого майна і з`ясувати час та джерела його придбання, а вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільного побуту; взаємних прав та обов`язків (статті 3, 74 СК України).