06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 607/8238/20
провадження № 61-13003св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 липня 2023 року у складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Гірського Б. О., Храпак Н. М.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 15 травня 2013 року між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 50008675. Відповідно до його умов позивач надав відповідачу кредит у розмірі 268 700,46 грн, що було еквівалентно на дату укладення кредитного договору 32 957,25 дол. США, на строк до 15 травня 2018 року зі змінною процентною ставкою, для придбання автомобіля марки "Volkswagen", модель - СС, номер кузова - НОМЕР_1, 2013 року випуску, об`єм двигуна - 1 968,00 куб. см. ОСОБА_1 прийняла кошти та зобов`язалася належним чином їх використати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування ним, а також інші платежі відповідно до умов договору кредиту. Сторони погодили, що усі платежі за договором кредиту повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США, відповідно до пункту 1.3 загальних умов кредитування. Пунктом 1.4.2 зазначених умов сторони узгодили, що повернення кредиту здійснюється відповідачем у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, яким передбачено щомісячну сплату чергових платежів на відповідну дату поточного місяця.
За пунктом 1.6 загальних умов кредитування виконання зобов`язання ОСОБА_1 за цим кредитним договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного між сторонами договору застави транспортного засобу № 50008675 від 28 травня 2013 року, за яким ОСОБА_1 було передано у заставу ТОВ "Порше Мобіліті" автомобіль марки "Volkswagen", модель - СС, номер кузова - НОМЕР_1, 2013 року випуску, об`єм двигуна - 1 968,00 куб. см, із заставною вартістю - 358 267,28 грн. Для забезпечення виконання грошових зобов`язань позивачем перед відповідачем поручителем ОСОБА_1 виступив ОСОБА_3 згідно з договором поруки.
У зв`язку з систематичним невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, 03 квітня 2015 року позивачем було направлено їй вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, яка не була задоволена.
З метою захисту своїх прав, ТОВ "Порше Мобіліті" у жовтні 2015 року звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу в рахунок звернення стягнення на предмет застави (справа № 607/17248/15-ц).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2017 року у справі № 607/17248/15-ц позовні вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено частково: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перед ТОВ "Порше Мобіліті" за кредитним договором № 50008675 від 15 травня 2013 року у розмірі 858 831,21 грн звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки "Volkswagen", модель - СС, номер кузова - НОМЕР_1, 2013 року випуску, об`єм двигуна - 1 968,00 куб. см, який належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом його реалізації на публічних торгах відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", встановивши його початкову вартість у розмірі 358 267,28 грн згідно з договором застави транспортного засобу від 28 травня 2013 року.
Після зарахування коштів в сумі 320 612,73 грн від реалізації автомобіля за виконавчим провадженням № НОМЕР_3, в рамках якого було виконано зазначене рішення суду, непогашена сума заборгованості відповідача, встановлена вищевказаним рішенням суду у справі № 607/17248/15-ц становить 538 218,48 грн (858 831,21 грн - 320 612,73 грн). В межах розгляду вказаної справи не розглядалось питання щодо стягнення з відповідача суми 3 % річних та інфляційних втрат за період з 16 листопада 2016 року до 25 квітня 2019 року на суму заборгованості, та з 26 квітня 2019 року до 14 лютого 2020 року на непогашену суму заборгованості. Також згідно з пунктом 8.5 загальних умов кредитування передбачено, що збитки, заподіяні у зв`язку з неналежним виконанням кредитного договору, повинні бути відшкодовані винною стороною, тобто відповідачем, у повному обсязі. Їх розмір становить 100 888,89 грн.
Позивач просив:
стягнути заборгованість за кредитним договором № 50008675 від 15 травня 2013 року, яка станом на 14 лютого 2020 року становила 899 423,72 грн та складається згідно наданого розрахунку з наступних нарахувань: 538 218,48 грн - непогашена сума боргу, встановлена рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2017 року у справі № 607/17248/15-ц (після його виконання), 42 766,36 грн - сума 3% річних за прострочення дострокового повернення кредиту за період з 16 листопада 2016 року до 25 квітня 2019 року; 176 361,24 грн - сума інфляційних втрат за прострочення дострокового повернення кредиту за період з 16 листопада 2016 року до 25 квітня 2019 року; 12 753,70 грн - сума 3% річних за прострочення дострокового повернення кредиту за період з 26 квітня 2019 року до 14 лютого 2020 року; 4 208,00 грн - сума інфляційних втрат за прострочення дострокового повернення кредиту за період з 26 квітня 2019 року до 14 лютого 2020 року; 2 170,85 грн - сума 3 % річних за прострочення сплати періодичних платежів за кредитом за період з 16 листопада 2016 року до 25 квітня 2019 року; 8 952,24 грн - сума інфляційних втрат за прострочення сплати періодичних платежів за кредитом за період з 16 листопада по 25 квітня 2019 року; 2 557,45 грн - сума 3 % річних за прострочення з відшкодування страхових платежів за період з 16 листопада 2016 року до 25 квітня 2019 року; 10 546,48 грн - сума інфляційних втрат за прострочення з відшкодування страхових платежів за період з 16 листопада 2016 року до 25 квітня 2019 року; 100 888,89 грн - сума заборгованості за компенсацію інших витрат за кредитним договором (за пунктом 8.5 загальних умов кредитування);
вирішити питання про розподіл судових витрат (судового збору та витрат на правничу допомогу).
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 листопада 2020 року у складі судді Грицай К. М. у задоволенні позову ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що поданням позивачем позову 12 жовтня 2015 року в межах справи № 607/17248/15-ц про звернення стягнення на предмет застави було перервано позовну давність. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду у справі № 607/17248/15-ц не було визначено обов`язку відповідача ОСОБА_1 про виплату суми заборгованості 858 831,21 грн, тому позовна давність для вимог про стягнення основної суми минула через три роки з моменту відновлення перебігу позовної давності після переривання - 12 жовтня 2018 року, для вимог про стягнення пені, штрафу - через рік з моменту відновлення перебігу строку позовної давності після переривання - 12 жовтня 2016 року. Оскільки відповідач надала заяву про застосування позовної давності, у задоволенні позову суд першої інстанції відмовив.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Мобіліті" залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 листопада 2020 року залишено без змін.
Додатковою постановою Тернопільського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Магдич О. О., про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ТОВ "Порше Мобіліті" на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року касаційну скаргу ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено частково. Постанову Тернопільського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що висновок апеляційного суду про те, що звернення ТОВ "Порше Мобіліті" до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави 12 жовтня 2015 року перериває перебіг строку позовної давності, відповідно до вимог частини другої статті 264 ЦК України та, що її трирічний строк сплив 12 жовтня 2018 року, а річний - 12 жовтня 2016 року, про застосування якого заявлено відповідачем у справі, є помилковим з огляду на те, що позовна давність у разі стягнення з боржника різниці між отриманою від реалізації заставного майна сумою та загальним розміром заборгованості, визначеним рішенням суду з метою звернення стягнення на заставне майно, починає свій перебіг з моменту, коли кредитору стало відомо про те, що суми, вирученої від реалізації заставного майна, недостатньо для повного погашення заборгованості (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 467/395/16-ц).
Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 20 липня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 листопада 2020 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" 751 378,64 грн, 21 672,00 грн за надання правничої допомоги та 28 331,89 грн сплаченого судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
рішенням суду від 16 серпня 2017 року у справі № 607/17248/15-ц, в якій брали участь ті ж самі особи, що і у розгляді цієї справи і яке набрало законної сили, суд визначив розмір заборгованості за кредитним договором, який становить 858 831,21 грн, а тому в силу вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України вказана обставина не підлягає доказуванню під час розгляду цієї справи;
на виконання рішення суду від 16 серпня 2017 року у справі № 607/17248/15-ц, відповідно до акту про проведені електронні торги від 25 квітня 2019 року у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 реалізовано предмет застави, кошти від його реалізації у сумі 320 612,73 грн перераховано ТОВ "Порше Мобіліті" 25 квітня 2019 року. Таким чином, у ТОВ "Порше Мобіліті" на підставі статті 591 ЦК України, статті 24 Закону України "Про заставу" виникло право щодо стягнення залишку боргу за кредитним договором. Товариство до виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет застави, тобто до реалізації транспортного засобу, не могло пред`явити новий позов, оскільки не знало, яка сума заборгованості не буде погашена. Тобто позивачем не пропущена позовна давність по вимогах про стягнення суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 538 218,48 грн (858 831,21 - 320 612,73), яка залишилась непогашеною після реалізації заставного майна;
посилаючись на пропуск позивачем позовної давності по вимогах про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач звернувся з указаним позовом 15 квітня 2020 року, а тому враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, вимоги про стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат за період з 16 листопада 2016 року по 14 квітня 2017 року не підлягають задоволенню у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності;
разом з тим, враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав грошового зобов`язання з повернення заборгованості за кредитом, він повинен на підставі статті 625 ЦК України сплатити 3 % річних та інфляційні втрати за період з 15 квітня 2017 року по 14 лютого 2020 року, а саме 3 % річних за період з 15 квітня 2017 року по 25 квітня 2019 року у розмірі 39 445,62 грн (648 542,92 х 3% / 365 днів х 740 днів), а з 26 квітня 2019 року по 14 лютого 2020 року 12 753,70 грн (526 000,00 х 3% / 365 х 295 днів), та відповідно інфляційні втрати з 15 квітня 2017 року по 25 квітня 2019 року 156 752,84 грн (648 542,92 х 124,175) і з 26 квітня 2019 року по 14 лютого 2020 року 4 208,00 грн (526 000,00 х 1,008);
апеляційний суд погодився з рішенням суду в частині відмови у стягненні на користь позивача 100 888,89 грн та не вбачав підстав для стягнення вказаних коштів з відповідача, оскільки з договору про надання колекторських послуг від 01 серпня 2011 року, укладеного між ТОВ "Порше Мобіліті" та ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу" Дельта М", актів про надання колекторських послуг № 4 від 26 квітня 2019 року та № 35 20 листопада 2017 року не видно, які послуги надавались агенцією.
Посилання відповідача на те, що пред`явлення вказаного позову лише до позичальника (за рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 липня 2017 року про звернення стягнення на предмет застави відповідачами були позичальник ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_3 ) є підставою для відмови у задоволенні позову, апеляційний суд оцінив критично, оскільки позивач визначає відповідачів у справі.
Щодо судових витрат суд апеляційної інстанції вказав, що надання адвокатським об`єднанням послуг позивачу підтверджується матеріалами справи, а тому вказані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 0,84 % від 15 000,00 (перша інстанція) + 10 800,00 (апеляційна інстанція) = 21 672,00 грн. Пропорційно до розміру задоволених вимог підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви 13 491,37 грн та за подачу апеляційної скарги 20 237,07 грн = 28 331,89 грн (0,84%).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, в якій просить постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 липня 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
суди залишили поза увагою, що умови кредитного договору щодо нарахування процентів, штрафів, пені, перерахунку суми боргу у дол. США не можуть бути застосовані після пред`явлення вимоги про дострокове розірвання спірного кредитного договору № 50008675, тобто з 03 квітня 2015 року (дата подачі позову про звернення стягнення на предмет застави у справі № 607/17248/15-ц). Вважає, що позивач отримав повне задоволення своїх вимог в результаті звернення стягнення на предмет застави і його вимоги про додаткове стягнення 899 423,72 грн не підлягають задоволенню. Зарахування позивачем отриманих від реалізації заставного майна коштів в рахунок погашення штрафних санкцій, пені, сплачених позивачем страхових платежів, процентів за користування кредитними коштами суперечить статтям 1048, 1050 ЦК України та сформованій судовій практиці Верховного Суду щодо порядку стягнення процентів та пені після закінчення дії кредитного договору;
апеляційний суд не врахував, що надана у рішенні Тернопільського міськрайонного суду від 16 серпня 2017 року у справі № 607/17248/15-ц правова оцінка фактам, не має преюдиційного значення для іншого складу суду, оскільки встановлює не фактичні обставини справи, а правову позицію іншого суду щодо цих обставин. Суд не врахував, що резолютивна частина рішення суду у справі № 607/17248/15-ц не містить висновку суду про стягнення суми боргу в розмірі 858 831,21 грн, питання про стягнення вказаної суми боргу не було предметом розгляду, визначений у тексті судового рішення розмір боргу на загальну суму 884 281,59 грн, є оцінкою суду обставин справи, а не встановленням суми боргу, яка підлягає примусовому стягненню. Суд у справі № 607/17248/15-ц не аналізував можливість та підстави нарахування процентів, штрафів та пені після дострокового припинення дії кредитного договору;
судом апеляційної інстанції не надано оцінки тому факту, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 серпня 2017 року у справі № 607/17248/15-ц відповідачами визнано дві особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3, тому, на думку відповідача, у цій справі позов розглянуто за відсутності одного з належних відповідачів у справі, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині задоволених позовних вимог, тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 607/8238/20, витребувано справу з суду першої інстанції.
У листопаді 2023 року матеріали цивільної справи № 607/8238/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, від 27 липня 2021 року у справі № 910/18943/20, від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 175/4753/15-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 320/4938/17, від 08 липня 2019 року у справі № 908/156/18, від 21 лютого 2019 року у справі № 420/2383/16-ц, від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 15 травня 2013 року між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 50008675, в якому зазначено, що договір між сторонами складають цей кредитний договір, загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами у відношенні кредиту.
На підставі умов укладеного договору, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 268 700,46 грн, який еквівалентний сумі 32 957,25 дол. США на дату укладення договору, з процентною ставкою 9,90 % річних, яка є змінною згідно із пунктом 2.3 загальних умов кредитування.
Згідно з пунктом 1.4.2, 2.4., 2.5 загальних умов кредитування, повернення кредиту та процентів за його використання здійснюється шляхом сплати чергових платежів в обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту по договору не пізніше 15-го числа кожного місяця на підставі рахунку, виставленого позивачем. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом "30/360" (для цілей розрахунку один календарний місяць складається: із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до графіку погашення кредиту.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.2.1 загальних умов кредитування у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць, кредитор має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору.
За пунктом 3.3 загальних умов кредитування позичальник зобов`язаний повернути кредитору у повному обсязі суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення позичальником розраховується кредитором і вказується у повідомленні кредитора) протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником та протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних-осіб-підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.
Відповідно до пункту 1.6 загальних умов кредитування зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ "Порше Мобіліті" за кредитним договором було забезпечено договором застави № 50008675 від 28 травня 2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіною Л. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 409. За умовами останнього заставодавець ОСОБА_1 надала в заставу автомобіль марки "Volkswagen", модель - СС, номер кузова - НОМЕР_1, 2013 року випуску, об`єм двигуна - 1 968,00 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_2, заставна вартість - 358 267,287 грн.
23 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами. Вигодонабувачем за цим договором виступило ТОВ "Порше Мобіліті". Строк дії договору - 27 травня 2018 року.
Для забезпечення виконання грошових зобов`язань позивачем перед відповідачем поручителем ОСОБА_1 виступив ОСОБА_3 згідно з договором поруки від 15 травня 2013 року.
03 квітня 2015 року на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позивачем направлено вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором № 50008675, у якій позивач вимагав дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов договору. У цій вимозі також було зазначено, що у випадку неповернення суми кредиту та заборгованості протягом 30 календарних днів з дати одержання вимоги, відбудеться примусове їх стягнення, в тому числі за рахунок автомобіля, що був переданий ТОВ "Порше Мобіліті" у заставу. Однак, ця вимога відповідачем отримана не була та повернута відправнику "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується відміткою на конверті АТ "Укрпошта".
23 червня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О. С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований за № 708, щодо звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб - автомобіль марки "Volkswagen", модель - СС, номер кузова - НОМЕР_1, 2013 року випуску, об`єм двигуна - 1 968,00 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_2, для задоволення вимог ТОВ "Порше Мобіліті" за договором № 50008675 у розмірі 708 500,39 грн.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 лютого 2016 року в справі № 607/14197/15-ц, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23 червня 2015 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О. С., зареєстрований в реєстрі за № 708, за яким звернуто стягнення на транспортний засіб - автомобіль марки "Volkswagen", модель - СС, номер кузова - НОМЕР_1, 2013 року випуску, об`єм двигуна - 1 968,00 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У жовтні 2015 року ТОВ "Порше Мобіліті" звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. 16 листопада 2016 року позивач ТОВ "Порше Мобіліті" уточнив позовні вимоги та просив суд звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення боргу. Відповідач ОСОБА_1 подала зустрічний позов про визнання частково недійсним кредитного договору та додатків до нього (справа № 607/17248/15-ц).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 серпня 2017 року у справі № 607/17248/15-ц, яке набрало законної сили, первісний позов ТОВ "Порше Мобіліті" задоволено частково: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перед ТОВ "Порше Мобіліті", за кредитним договором № 50008675 від 15 травня 2013 року у розмірі 858 831,21 грн, звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки "Volkswagen", модель - СС, номер кузова - НОМЕР_1, 2013 року випуску, об`єм двигуна - 1 968,00 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом його реалізації на публічних торгах відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", встановивши його початкову вартість - 358 267,28 грн. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .
Згідно із актом про проведені електронні торги від 25 квітня 2019 року у рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 реалізовано предмет застави. Кошти від його реалізації у сумі 320 612,73 грн перераховано Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ТОВ "Порше Мобіліті" 25 квітня 2019 року.
01 серпня 2011 року позивачем укладений договір про надання колекторських послуг з ТОВ "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та сплачено за надані послуги 100 888,89 грн згідно актів виконаних робіт від 20 листопада 2017 року та від 26 квітня 2019 року.
Позиція Верховного Суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).