ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/5450/21 (910/1839/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал Транс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024
та рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал Транс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича
до Фізичної особи-підприємця Мотрича Руслана Івановича
про визнання недійсним правочину та зобов`язання повернути кошти
в межах справи №910/5450/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Логістик Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астрал Транс"
про банкрутство
Учасники справи:
позивач: Шаматрін Є. М.;
відповідач: Башловка А. М. (адв.);
1. Стислий зміст заявлених вимог
1.1. 06.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Астрал Транс" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шаматріна Є. М. (далі - позивач) до ФОВ Мотрича Р. І. (далі - відповідач), в якій позивач (з урахуванням наступних заяв про уточнення позовних вимог та збільшення їх розміру) просив суд:
- визнати недійсним укладений між сторонами договір про надання транспортно-експлуатаційних послуг;
- спростувати майнові дії з перерахування ТОВ "Астрал Транс" на користь ФОП Мотрич Р.І. коштів у сумі 583000 грн;
- застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 583000 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний договір є фіктивним та вчинений із наміром завдати шкоди іншим особам, тобто є фраудаторним. Крім того, боржник здійснював перерахування відповідачу грошових коштів за наявності непогашеної заборгованості перед іншими кредиторами та фактично відмовився від майнового активу у вигляді грошових коштів на суму 583 000 грн, оскільки не отримав від відповідача жодних послуг чи товару.
1.3. Відповідач позов не визнав, зазначивши про те, що між сторонами не укладався договір на транспортно-експедиційне обслуговування і в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів позивача з цього приводу. Що ж до перерахування грошових коштів відповідачу, то воно здійснювалося на підставі рахунків, які є окремими правочинами (договорами).
2. Стислий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Рішення суду мотивовано наступним:
- зі змісту пред`явлених позовних вимог слідує, що позивач просив визнати недійсним договір про надання транспортно-експедиційних послуг, про укладення якого, на думку позивача, свідчить перерахування боржником на рахунок відповідача грошових коштів за рахунками за організацію перевезень, оренду легкового авто, за послуги ТЄП. Натомість, відповідний договір про надання транспортно-експедиційних послуг до матеріалів справи жодною із сторін не долучено;
- між сторонами не укладався окремий договір про надання транспортно-експедиційних послуг, а перерахування грошових коштів протягом спірного позовного періоду здійснювалося на рахунок відповідача за окремими рахунками на оплату за фактом надання відповідних послуг;
- правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
3. Обставини, встановлені судом першої інстанції
3.1. У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/5450/21 про банкрутство ТОВ "Астрал Транс".
3.2. Під час здійснення ліквідаційної процедури ТОВ "Астрал Транс" ліквідатором встановлено, що протягом 2018-2020 років боржник здійснював перерахування грошових коштів на користь відповідача, як господарюючого суб`єкта.
3.3. Відповідно до банківських виписок по рахунку ТОВ "Астрал Транс" в АТ КБ "Приватбанк" та АТ "УкрСиббанк", боржником перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 5979157,10 грн за договором про надання транспортно-експедиційних послуг.
3.4. Як наголошував позивач, згідно з виписками АТ КБ "УкрСиббанк", АТ КБ "Приватбанк" боржником перераховано на користь ФОП Мотрич Р. І., зокрема:
- 03.02.2020 суму 140000 грн із призначенням платежу за організацію ТЕО згідно рахунку №6 від 03.01.2020;
- 15.11.2019 суму 160000 грн за організацію перевезень згідно рахунку №250 від 31.10.2019 без ПДВ;
- 15.11.2019 суму 50000 грн за організацію перевезень згідно рахунку №241 від 30.09.2029 без ПДВ;
- 04.12.2019 суму 12000 грн за оренду легкового авто згідно договору від 01.01.2019;
- 04.12.2019 суму 12000 грн за оренду вантажного авто згідно договору від 01.01.2019;
- 04.12.2019 суму 12000 грн за оренду легкового авто згідно договору від 01.12.2018;
- 18.12.2019 суму 50000 грн за послуги ТЄП згідно рахунку №277 від 30.11.2019 без ПДВ;
- 18.12.2019 суму 100000 грн за послуги ТЄП згідно рахунку №276 від 31.10.2019 без ПДВ;
- 23.01.2020 суму 47000 грн за послуги ТЄП згідно рахунку №277 від 30.11.2019 без ПДВ.
3.5. У зв`язку з тим, що номера рахунків на оплату не повторюються протягом одного року, ліквідатор стверджував, що всі вказані операції здійснено в рамках одного договору на транспортно-експедиційне обслуговування без фактичного надання послуг за ним.
3.6. Також позивач зауважив, що перерахування грошових коштів здійснювалося майже одразу після отримання боржником грошових коштів від здійснення господарської діяльності або після повернення боржнику поворотної фінансової допомоги від ТОВ "Агро Спец Послуга", керівником якого є Мотрич Р.І .
3.7. Жодного письмового договору про надання транспортно-експедиційних послуг між сторонами не надано. Відтак, пред`явлені в межах даного спору позовні вимоги стосуються визнання недійсним правочину, доказів укладення якого в письмовій формі з визначеними реквізитами, такими як дата укладення та номер (назва договору), та підписами сторін, матеріали справи не містять.
4. Стислий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 щодо відмови в задоволенні вимог про спростування майнових дій ТОВ "Астрал Транс" з перерахування товариством на користь ФОВ Мотрич Р. І. коштів у сумі 583000 грн, виклавши її в редакції даної постанови. В іншій частині вказане рішення місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову про спростування майнових дій ТОВ "Астрал Транс" з перерахування ТОВ "Астрал Транс" на користь ФОП Мотрич Р. І. коштів у сумі 583000 грн та про стягнення з ФОП Мотрич Р. І. на користь ТОВ "Астрал Транс" 583000 грн - залишено без змін.
4.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у цій справі переглядалося судом апеляційної інстанції лише в частині відмови в задоволенні вимог про спростування майнових дій ТОВ "Астрал Транс" з перерахування ТОВ "Астрал Транс" на користь відповідача коштів у сумі 583000 грн та про стягнення з відповідача 583000 грн.
4.3. Постанова суду в частині зміни мотивувальної частини рішення місцевого господарського суду обґрунтована тим, що:
- судом першої інстанції не наведено мотиви відмови у позові в частині спростування майнової дії боржника. Виходячи з підстав позову та доводів позивача, ця вимога заявлена як альтернативна відносно тих же господарських операцій, щодо яких була заявлена вимога про визнання недійсним договору про надання транспортно-експедиційних послуг;
- підставою звернення з заявою позивач вказав положення частини другої статті 42 КУзП, яка не передбачає спростування майнової дії боржника, як спосіб захисту, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимоги про спростування майнових дій з перерахування ТОВ "Астрал Транс" на користь ФОП Мотрич Р.І. коштів у сумі 583000 грн.
5. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції
5.1. ТОВ "Астрал Транс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Шаматріна Є. М. звернулось з позовом до суду першої інстанції - 06.02.2023.
5.2. Станом на 06.02.2023 стаття 42 КУзПБ не передбачала інститут спростування майнової дії боржника, як спосіб захисту.
5.3. Водночас, 15.04.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 20.03.2023, яким внесено зміни до статті 42 КУзПБ.
5.4. Таким чином, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення інститут спростування майнової дії боржника, як спосіб захисту, був передбачений частиною першої статті 42 КУзПБ.
5.5. Водночас, підставою звернення з вказаною заявою позивач вказує саме на приписи частини другої статті 42 КУзПБ, зокрема, що правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора внаслідок того, що боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог. Частина друга статті 42 КУзПБ не передбачає спростування майнової дії боржника, як спосіб захисту з вказаних підстав.
5.6. Відповідач не надав витребуваних судом документів, зокрема, первинних документів, якими б підтверджувалося законність та обґрунтованість отримання ним грошових коштів від ТОВ "Астрал Транс" в розмірі 583000 грн, що може свідчити про факт набуття грошових коштів без достатньої правової підстави.
5.7. Проте, позивач не обрав спосіб захисту, який відповідав би приписам статті 1212 ЦК України. Натомість позивач наголошував на факті укладення саме певного договору між ФОП Мотрич Р. І. та ТОВ "Астрал Транс", на виконання та на підставі якого останнім перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 583000 грн.
5.8. Позивач не зазначав в суді першої інстанції в обґрунтування позову про укладення певних договорів/правочинів, які укладено в спрощений спосіб шляхом обміну рахунками, листами, та не просив визнати недійсними договори/правочини, які укладено в спрощений спосіб та відповідно, повернути безпідставно набуті відповідачем грошові кошти з підстав, визнання таких правочинів недійсними, як він зазначає в апеляційній скарзі. Такої підстави позову в суді першої інстанції не було заявлено.
5.9. В суді першої інстанції ця позовна вимога щодо стягнення коштів у сумі 583000 грн обґрунтовувалась як похідна вимога від основної вимоги про визнання недійсним Договору про надання транспортно-експедиційних послуг. Тому суд вірно відмовив у задоволенні позову в цій частині, виходячи з підстав позову, правомірно надавши оцінку цій вимозі, як похідній від основної вимоги про визнання недійсним Договору про надання транспортно-експедиційних послуг.
5.10. Скаржник в апеляційній скарзі наводить інші підстави цієї позовної вимоги, як повернення безпідставно набутих коштів, як результат спростування майнової дії боржника у вигляді правочинів, укладених у спрощений спосіб, що не була підставою позову, який розглядав суд першої інстанції.
6. Стислий зміст касаційної скарги
6.1. Ліквідатор ТОВ "Астрал Транс" арбітражний керуючий Шаматріна Є. М. звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
7. Узагальнені доводи касаційної скарги
7.1. Судами попередніх інстанцій прийнято оскаржувані рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судами попередніх інстанцій не встановлено факт наявності чи відсутності зазначених відповідачем договорів або правочинів, які укладено в спрощений спосіб, копій вказаних договорів відповідачем не було надано, а відтак оскаржувані рішення ухвалені на підставі неналежних та недопустимих доказів.
7.2. Норма частини другої статті 42 КУзПБ є універсальною, яка передбачає не тільки визнання недійними окремих договорів, однак й інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності.
7.3. Судами попередніх інстанцій не було забезпечено ефективного захисту порушеного права кредиторів боржника на отримання виконання зобов`язання.
7.4. Наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 42 КУзПБ у разі, коли є майнова дія з боку боржника, направлена на уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами, однак вона не має оформлення у вигляді "правочину" (наприклад, здійснення перерахування коштів без будь-якого договору), у зв`язку з чим така майнова дія підлягає оскарженню з таким же формулюванням, як вказане в частині другій статті 42 названого Кодексу, хоч на час подання позову та вчинення відповідних майнових дій їх "спростування" не було прямо передбачено КУзПБ.
8. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
8.1. ФОП Мотрич Р. І. у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд відмовити у задоволенні скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін, зазначаючи наступне:
- доводи касаційної скарги про те, що судами здійснено розгляд позовних вимог лише в контексті спеціальної норми - частини другої статті 42 КУзПБ, але при цьому взагалі не розглядалося питання про недійсність (фраудаторність) договорів (правочинів), укладених у спрощений спосіб на суму 583 000 грн не відповідають дійсності та суперечать змісту оскаржуваних судових рішень;
- суди попередніх інстанцій розглянули дану справу відповідно до статті 14 ГПК України в межах заявлених ліквідатором вимог та на підставі поданих ним доказів;
- відносно посилання скаржника на невиконання відповідачем вимог суду першої інстанції в частині надання доказів, то судом витребувано саме оспорюваний ліквідатором договір, але такий правочин між сторонами не укладався і відповідно він відсутній у відповідача, про що останній повідомив суд;
- перекази грошових коштів, про які вказано у позові, здійснені позивачем як оплата за реально надані послуги, не пов`язані з договором про надання транспортно-експлуатаційних послуг, на який посилається позивач. Оскільки такі договори укладалися у спрощеній формі і вони не були предметом позову, копії документів за цими правочинами суду першої інстанції не надавалися.
9. Касаційне провадження
9.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2024 касаційну скаргу ТОВ "Астрал Транс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Шаматріна Є. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у цій справі залишено без руху, надано строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом сплати судового збору у визначеному розмірі та надання Суду доказів направлення касаційної скарги іншим учасникам справи.
9.2. 20.04.2024 скаржником через систему "Електронний суд" направлено заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими до неї документами на виконання вимог Суду.
9.3. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Астрал Транс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Шаматріна Є. М. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.06.2024 - 15:00. Крім того, витребувано з Господарського суду міста Києва / Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/5450/21 (910/1839/23).
9.4. 06.05.2024 до Верховного Суду на запит від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/5450/21 (910/1839/23).
9.5. В судовому засіданні позивач підтримав касаційну скаргу з викладених у ній мотивів, просив Суд скаргу задовольнити. Представник відповідача заперечував проти касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві, просив Суд залишити скаргу без задоволення.
10. Позиція Верховного Суду
10.1. Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2023 року ліквідатор ТОВ "Астрал Транс" арбітражний керуючий Шаматрін Є. М. звернувся до місцевого господарського суду з позовом до фізичної особи - підприємця Мотрича Р. І., в якому з урахуванням поданих заяв про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, зміну предмету позову, просив визнати недійсним укладений між сторонами договір про надання транспортно-експедиційних послуг, спростувати майнові дії з перерахування позивачем на користь відповідача 583 000 грн, а також застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача вищезгаданої суми коштів.
10.2. В обґрунтування заявлених вимог ліквідатор посилався на те, що оспорюваний договір є фіктивним, вчинений з наміром завдати шкоди іншим особам, відтак має ознаки фраудаторного правочину. Боржник здійснював перерахування відповідачеві грошових коштів за наявності непогашеної заборгованості перед іншими кредиторами і фактично відмовився від майнового активу у вигляді грошових коштів у розмірі 583000 грн, сплативши які, не отримав натомість від відповідача жодних послуг чи товару. Нормативно заявлені ліквідатором вимоги обґрунтовані з посиланням на положення статті 42 КУзПБ та статей 3, 11, 13, 16, 202, 203, 215, 234 ЦК України.
10.3. Місцевий господарський суд відмовив у позові повністю, зазначивши про те, що оспорюваний ліквідатором договір не укладався між сторонами, а тому він не може бути визнаний недійсним і відповідно у такому випадку не підлягають застосуванню наслідки недійсності правочину.
10.4. Суд апеляційної інстанції загалом погодився з висновком місцевого господарського суду про відмову у позові, проте змінив мотивувальну частину рішення, доповнивши її аргументацією щодо відмови у задоволенні вимоги про спростування майнових дій боржника, чого не було зроблено судом першої інстанції.