ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 913/50/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - Суткового А. М. (адвокат),
третіх осіб - не з`явилися,
прокуратури - Круш Т. О. (за посвідченням),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі
за позовом заступника керівника Луганської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Луганської обласної державної адміністрації - обласної військово-цивільної адміністрації
до Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Державного підприємства "Білокуракинське лісомисливське господарство",
2) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України",
3) Державного підприємства "Старобільське лісомисливське господарство",
та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області,
про витребування земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.01.2022 у справі № 113/22.
2. Додатковим рішенням Господарського суду Луганської області від 20.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, клопотання Лозно-Олександрівської селищної військової адміністрації Сватівського району Луганської області (далі - Лозно-Олександрівська СВА, відповідач, заявник) від 08.09.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 913/50/22 задоволено частково. Стягнуто з Луганської обласної прокуратури на користь Лозно-Олександрівської СВА витрати на професійну правничу допомогу адвоката Суткового А. М. у розмірі 51 000 грн. У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.
3. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2024 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2023, додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 20.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 913/50/22 залишено без змін.
4. 06.05.2024 Лозно-Олександрівська СВА через систему "Електронний суд" звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в справі № 913/50/22, в якій (заяві) просить розподілити судові витрати шляхом стягнення з Харківської обласної прокуратури витрат на професійну правничу допомогу адвоката Суткового А. М. в загальній сумі 35 760,33 грн, які будуть понесені заявником під час касаційного провадження в цій справі, з яких: 30 000 грн - фіксований гонорар за супровід розгляду справи в суді касаційної інстанції, складання та подання відзиву на касаційну скаргу, представництво при розгляді в суді касаційної інстанції; 3000 грн - за участь адвоката у судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; 1410 грн - добові за 2 календарні дні відрядження адвоката для участі в судовому засіданні в суді касаційної інстанції; 1340,33 грн - вартість проїзду залізничним транспортом з м. Львова до м. Києва та в зворотному напрямку.
5. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження в справі № 913/50/22 відповідач долучив до заяви такі докази:
1) копії договору про надання послуг з адвокатської діяльності від 29.04.2024 № 52 (далі - договір № 52) та додатка № 1 до нього (специфікації);
2) копію акта від 02.05.2-24 № 1 до договору № 52;
3) копію ордера від 29.04.2024 серії АН № 1412863, виданого адвокату Сутковому А. М. на представництво інтересів Лозно-Олександрівської СВА у Верховному Суді;
4) копії роздрукованих двох електронних посадочних документів (залізничних квитків) від 12.04.2024 на загальну суму 1340,33 грн за маршрутами Львів-Київ і Київ-Львів відповідно.
6. Зазначена заява аргументована посиланням на положення статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також на ту обставину, що Верховним Судом під час ухвалення постанови в цій справі не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.
7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2024 заяву Лозно-Олександрівської СВА про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в справі № 913/50/22 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.06.2024.
8. Колегія суддів, дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, дійшла висновку про необхідність задоволення зазначеної заяви частково з огляду на таке.
9. Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
10. Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
11. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
12. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
13. 04.04.2024, тобто ще до ухвалення Верховним Судом постанови від 30.04.2024 у справі № 913/50/22, відповідач у поданому відзиві на касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Луганської області від 04.09.2023, додаткове рішення Господарського суду Луганської області від 20.09.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у цій справі заявив про те, що ним попередньо очікується понесення витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції у сумі 33 000 грн (без урахування компенсації вартості квитків на проїзд для участі в судовому засіданні та добових витрат).
Отже, заявник дотримався вимог пункту 2 частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.
14. У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
15. Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (аналогічні правові висновки викладено в пунктах 6.1 і 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
16. Верховний Суд установив, що згідно з пунктами 1.1, 2.5 договору № 52 адвокат Сутковий А. М. (далі - Адвокат) зобов`язується здійснити представництво прав та інтересів Клієнта (Лозно-Олександрівської СВА) при розгляді справи № 913/50/22 на стадії касаційного провадження, код ДК 021:2015 79110000-8 - послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (послуги з адвокатської діяльності) а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором. На підтвердження факту надання Адвокатом Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі адвокатських послуг і направляється Клієнту.
Пунктами 4.1- 4.4 договору № 52 передбачено, що сума договору становить 35 760,33 грн без ПДВ. Вартість послуг Адвоката становить: за супровід розгляду справи в суді касаційної інстанції, складання та подання відзиву на касаційну скаргу, представництво при розгляді в суді касаційної інстанції тощо оплачується Клієнтом Адвокату у виді фіксованого гонорару у розмірі 30 000 грн. Додатково оплачується: участь Адвоката у судових засіданнях у розмірі 3000 грн за одне судове засідання; добові в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження для участі у судових засіданнях у розмірі 710 грн; вартість проїзду з м. Львова до місця слухання справи на залізничному транспорті. Вартість послуг Адвоката сплачується Клієнтом у такому порядку: 100 % - протягом десяти днів з дати підписання відповідного акта наданих послуг. Фіксований гонорар сплачується Клієнтом у такому порядку: 100 % - протягом десяти днів з дати ухвалення постанови судом касаційної інстанції.
17. 02.05.2024 Адвокатом і Клієнтом складено та підписано акт № 1 до договору № 52, зі змісту якого вбачається, що сторони узгодили такий перелік і вартість тарифікованих послуг на загальну суму 35 760,33 грн, які були надані на виконання вказаного договору:
1) представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні 30.04.2024 (в приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 202) - 3000 грн;
2) проїзд Адвоката з м. Львова до м. Києва 29.04.2024 - 700,70 грн;
3) проїзд Адвоката з м. Києва до м. Львова 01.05.2024 - 639,63 грн;
4) добові Адвоката - 1420 грн (за 2 календарних дні);
5) супровід розгляду справи в суді касаційної інстанції, складання та подання відзиву на касаційну скаргу, надання правового висновку, консультацій та інше - 30 000 грн.
Відповідно до цього акта Клієнт визнає та приймає виконану роботу та надані Адвокатом послуги згідно з договором.