ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
справа № 280/5012/20
касаційне провадження № К/990/18334/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року (головуючий суддя - Сіпака А.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Круговий О.О.; судді: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.)
у справі № 280/5012/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАДА-ЛТД"
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАДА-ЛТД" (далі - ТОВ "ЛАДА-ЛТД", позивач, платник, товариство) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 квітня 2020 року № 0004530507, № 0004540507.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами.
Рішенням від 23 лютого 2022 року Запорізький окружний адміністративний суд позов задовольнив у повному обсязі.
Постановою від 19 квітня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 квітня 2020 року № 0004540507 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій у розмірі 592 035,00 грн, № 0004530507 в частині нарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій в розмірі 657 815,79 грн. В задоволенні цієї частини позовних вимог відмовив.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року залишив без змін.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року в частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з контрагентами.
Ухвалою від 06 липня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що, з огляду на частину четверту статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судових інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права під час встановлення фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЛАДА-ЛТД" за період діяльності з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІМІОН", Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІАНТ ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОЙ ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕЛСЕРВІС", Товариством з обмеженою відповідальністю "СПРІНГ-ПРОЕКТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕНОРА", Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНІРІНГ КОНСАЛТИНГ ЮА", за результатами якої склав акт від 26 лютого 2020 року № 75/08-01-05-07/20470713.
Відповідно до висновків акта перевірки податковим органом встановлено порушення платником вимог:
пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 689 335,00 грн;
підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 1 877 039,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення платником правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат при обчисленні податку на прибуток при господарських операціях з визначеними в акті перевірки контрагентами. Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що контрагенти не мали достатньої кількості трудових ресурсів, встановлена відсутність будь-якої інформації про наявність основних фондів (транспортних засобів, складських приміщень), не підтверджена поставка товару та послуг за ланцюгом постачання.
На підставі висновків акта перевірки 02 квітня 2020 року контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення:
№ 0004540507, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 2 534 002,50 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1 689 335,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 844 667,50 грн;
№ 0004530504, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 2 815 558,50 грн, з яких за податковим зобов`язанням 1 877 039,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 938 519,50 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом названих актів індивідуальної дії в оскаржуваній частині, Верховний Суд зазначає таке.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.