ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2024 року
м. Київ
справа № 520/13002/21
касаційне провадження № К/990/17801/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року (головуючий суддя - Бідонько А.В.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Калиновський В.А.; судді: Кононенко З.О., Мінаєва О.М.)
у справі № 520/13002/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоскладське підприємство "Кобальт"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоскладське підприємство "Кобальт" (далі - ТОВ "АП "Кобальт", позивач, платник, товариство, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2021 року № 00125500728.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 09 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, позов задовольнив.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції виходили з того, що висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій позивача з його контрагентами є безпідставними та спростовуються належним чином оформленими первинними документами.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, ГУ ДПС у Харківській області наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з контрагентами.
Ухвалою від 13 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу.
13 липня 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що рішення судових інстанцій відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності судових висновків.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "АП "Кобальт" за фактами, що свідчать про недостовірність визначення платником даних, що містяться в податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих позивачем щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками: Товариством з обмеженою відповідальністю "Вейзен Люкс" за жовтень, листопад 2018 року; Товариством з обмеженою відповідальністю "Колтек" за листопад 2018 року; Приватним акціонерним товариством "Укравтоінвест" за квітень, травень, липень, вересень, жовтень, листопад 2019 року, січень, лютий, листопад 2020 року; Товариством з обмеженою відповідальністю "ПГАКУ "Зубр" за грудень 2020 року; а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів, за результатами якої склав акт від 27 травня 2021 року № 9089/20-40-07-28-09/30655306.
Відповідно до висновків названого акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду, на 15 806 417,50 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення платником правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість при господарських операціях з Приватним акціонерним товариством "Укравтоінвест", Товариством з обмеженою відповідальністю "Колтек" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вейзен Люкс". Такі висновки відповідача ґрунтуються на тому, що контрагенти не мали достатньої кількості трудових ресурсів та технічної можливості виконати спірні поставки. Крім того, неможливо дослідити походження придбаних товарів за ланцюгами постачання. Також, податковий орган звертав увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Колтек" є фігурантом кримінального провадження.
На підставі названого акта перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2021 року № 00125500728, яким зменьшив позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 15 806 418,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття податковим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає таке.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Аналіз вказаних норм свідчить, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.