ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 220/976/23
провадження № 51-6942 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18 серпня 2023 року й ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023053620000049, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця й жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 18 серпня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
Також суд у вироку розподілив процесуальні витрати й вирішив долю речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 05 травня 2023 року, будучи військовослужбовцем, перебуваючи у відпустці за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2, діючи умисно, через соціальну мережу "телеграм" замовив у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - канабіс, який 08 травня 2023 року отримав у посилці в поштовому відділенні в смт Нові Білокоровичі, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб без мети збуту. Далі ОСОБА_6 переніс канабіс до місця свого проживання та став зберігати його в коробці від wi-fi роутера без мети збуту, для власного вживання.
Того ж дня ОСОБА_6 виїхав до військової частини НОМЕР_1, а потім 13 липня 2023 року, перебуваючи за місцем тимчасової дислокації підрозділу в АДРЕСА_3 в телефонному режимі попросив знайомого ОСОБА_7 переслати йому зазначену коробку, не повідомивши останнього про її вміст. Після того 18 липня 2023 року ОСОБА_6 отримав посилку з канабісом у поштовому відділенні в АДРЕСА_4 та на автомобілі "Мерседес Бенс Спрінтер" направився до місця дислокації свого підрозділу. Однак близько 15:40 на одному з блок-постів на автомобільній дорозі "Запоріжжя - Донецьк" поблизу АДРЕСА_3 працівники правоохоронних органів зупинили зазначений автомобіль та виявили в особистих речах ОСОБА_6 наркотичний засіб - канабіс загальною масою 17,562 г, який останній незаконно придбав, зберігав і перевозив без мети збуту.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 26 жовтня 2023 року залишив вирок місцевого суду без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить змінити судові рішення та пом`якшити призначене йому покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Зазначає, що суди, призначаючи йому покарання, повною мірою не врахували позитивних даних про його особу, а також утримання ним трьох дітей і перебування дочки на диспансерному обліку в лікаря-кардіолога. Просить зважити і на те, що він вчинив кримінальне правопорушення під тиском складних життєвих обставин, оскільки на той час проходив військову службу на посаді водія-санітара в зоні бойових дій, надавав медичну допомогу тяжко пораненим побратимам, був відповідальним на ділянці роботи з загиблими і в цій ситуації почувався вкрай важко. Як твердить ОСОБА_6, після вчинення кримінального проступку він стаціонарно лікувався в психіатричних і наркологічних закладах з діагнозом "посттравматичний стресовий розлад, пов`язаний з бойовими діями", на цей час подав рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами та перебуває в резервній роті військової частини. Наголошує, що він щиро кається у вчиненні протиправних дій та висловлює готовність нести за них кримінальну відповідальність, однак призначене йому покарання вважає явно несправедливим через суворість.
Позиції інших учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу прокурор, яка затвердила обвинувальний акт щодо ОСОБА_6, просить залишити судові рішення без змін як законні, а скаргу засудженого - без задоволення як необґрунтовану. Крім того, прокурор надіслала Верховному Суду довідку про суму нарахованого й виплаченого ОСОБА_6 доходу для долучення до матеріалів кримінального провадження.
Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_5 вважала, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги засудженого та зміни судових рішень, оскільки призначене йому покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Засуджений ОСОБА_6 у касаційній скарзі не оспорює доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та правильність кваліфікації його дій, тому судові рішення в цій частині суд касаційної інстанції не перевіряє.
Що стосується доводів, наведених у касаційній скарзі засудженого, про невідповідність призначеного йому покарання тяжкості цього кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, необхідно зазначити таке.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, є, зокрема невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Положенням ст. 414 КПК України передбачено, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке, хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість.
Визначення ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у значенні ст. 414 КПК України полягає у з`ясуванні судом насамперед питання про те, до кримінальних правопорушень якої категорії тяжкості відносить закон вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги, що в ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості кримінального правопорушення, що відображається у санкції статті, встановленій за кримінальне правопорушення цього виду, суд при призначенні покарання, на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.