ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2024 року
м. Київ
справа № 278/1556/22
провадження № 51-116 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженої ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Житомирського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Житомира, жительки АДРЕСА_1,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 28 квітня 2023 року
ОСОБА_7 було засуджено за ч. 2 ст. 121 КК із застосуванням ст. 69 цього кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки і покладено на неї виконання обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК.
2. Вирішено питання щодо речових доказів та інших заходів забезпечення кримінального провадження.
3. Житомирський апеляційний суд 10 жовтня 2023 року скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання і ухвалив новий вирок, яким
ОСОБА_7 призначив покарання за ч. 2 ст. 121 КК із застосуванням ст. 69 цього кодексу у виді позбавлення волі на строк 4 роки. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
4. За обставин, детально викладених у вироку, 28 квітня 2022 року близько 17 години ОСОБА_7 перебувала за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1, де між нею та її чоловіком ОСОБА_8, на ґрунті триваючих неприязних відносин виникла сварка. Під час суперечки в обвинуваченої виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, з метою реалізації якого вона, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, зі значною силою прикладання умисно руками штовхнула потерпілого в ділянку грудної клітки, унаслідок чого він упав на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачена зі значною силою прикладання умисно завдала потерпілому не менше чотирьох ударів своєю правою ногою в ділянку живота.
5. У результаті злочинних дій ОСОБА_7 . ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, які в сукупності є тупою поєднаною травмою тулуба, перебувають у прямому причинному зв`язку зі смертю, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, унаслідок спричинення яких наступила смерть.
6. Таким чином, ОСОБА_7 вчинила дії, спрямовані на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
7. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом апеляційної інстанції положень статей 75, 76 КК, просить змінити вирок цього суду в частині призначеного покарання. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що, скасовуючи вирок суду першої інстанції, яким до засудженої було застосовано положення цих статей, апеляційний суд не оцінив усіх обставин справи у їх взаємозв`язку з підставами звільнення особи від відбування покарання з випробуванням. Вказує, що вирок апеляційного суду не відповідає ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
На адресу Суду від потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких вони, наводячи відповідні аргументи, просять вирок апеляційного суду залишити без зміни.
Позиції учасників судового провадження
8. У судовому засіданні захисник та засуджена підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити. Прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги та просили судове рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
9. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
11. Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
12. Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 та правильність кваліфікації її дій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 121 КК у касаційній скарзі захисник не оспорює.
13. Щодо доводів у касаційній скарзі про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність колегія суддів зазначає таке.
14. Згідно з положеннями статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
15. Відповідно до ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків, визначених цим Кодексом, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше