Постанова суду № 559/2655/23 від 06.06.2024 про захист прав споживачів та стягнення коштів

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року

м. Київ

справа № 559/2655/23

провадження № 61-5860св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 13 березня 2024 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Шимківа С. С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про захист прав споживачів та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про захист прав споживачів та стягнення коштів, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 25 000,00 грн, безпідставно списаних з банківського рахунку 08 серпня 2020 року, 27 200,00 грн пені за неналежний переказ коштів, 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 6 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року, з урахуванням ухвали цього суду від 10 січня 2024 року про виправлення описки, позов задоволено частково. Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 25 000,00 грн, безпідставно списаних з банківського рахунку 08 серпня 2020 року, 1 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 3 000,00 грн витрат на правову допомогу, всього стягнено 29 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій за відсутності доказів сприяння ним втраті, використання пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

На думку суду, у цьому конкретному випадку відповідач незаконно списав грошові кошти з рахунків позивача. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 порушив вимоги щодо умов збереження конфіденційності рахунків, а також про наявність його вини у списанні коштів.

Вчасно помітивши факт несанкціонованого доступу до його рахунків, позивач проінформував про це банківську установу, тоді як відповідач не забезпечив належної охорони інформації, необхідної для проведення платіжних операцій та безпечного користування платіжною системою банку, не вжив усіх заходів щодо збереження коштів клієнта на рахунку, не забезпечив належне функціонування його платіжної системи з метою захисту від доступу сторонніх осіб.

Крім того, в момент здійснення операції позивач знаходився за кордоном, а не в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, де було зафіксовано здійснення транзакції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 25 000,00 грн, які були безпідставно списані із банківського рахунку позивача, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Звертаючись до суду із вимогою про стягнення пені за період з 08 серпня 2020 року до 31 липня 2023 року у розмірі 27 200,00 грн позивач вказав, що обрахунок пені проведено із дня неналежного переказу, що узгоджується з положеннями пункту 37.2 статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Разом із тим, вказаний Закон втратив чинність 01 серпня 2022 року на підставі Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ "Про платіжні послуги", що унеможливлює стягнення пені відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

З врахуванням глибини та характеру душевних страждань, яких позивач зазнав внаслідок неправомірних дій банку, а також засад розумності, виваженості та справедливості, суд оцінив моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АТ КБ "ПриватБанк" 27 грудня 2023 року подало засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 09 лютого 2024 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно було подати заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, а також доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 987,33 грн.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначив, що повний текст рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року складено 09 листопада 2023 року, супровідний лист про надсилання учасникам справи копій цього рішення датований 15 листопада 2023 року.

Представник АТ КБ "ПриватБанк" - адвокат Ляхов О. В. брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що на підставі вимог пунктів 18, 45, 49 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), передбачає автентифікацію такого учасника процесу в ЄСІТС з використанням офіційної електронної адреси.

Згідно з довідкою про доставлення електронного листа документ в електронному вигляді "Рішення" від 30 жовтня 2023 року у справі № 559/2655/23доставлено до електронної скриньки представника АТ КБ "ПриватБанк" 15 листопада 2023 року, тоді як апеляційну скаргу направлено до Рівненського апеляційного суду засобами поштового зв`язку 27 грудня 2023 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи встановлені обставини, а також те, що банк не вказує дату ознайомлення з рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд позбавлений можливості встановити наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та визнати поважними наведені заявником доводи про поновлення процесуального строку.

На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного судуАТ КБ "ПриватБанк" надало докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, у якому вказало, що на поштову адресу банку не надходила копія повного тексту оскаржуваного рішення, а тому він 28 грудня 2023 року звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу повного судового рішення, яке отримано 03 січня 2024 року, що підтверджується відомостями з електронної пошти представника. Крім того, через масштабний збій у роботі оператора мобільного зв`язку "Київстар" 12 грудня 2023 року доступ до електронного листування був обмежений та навіть неможливий.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 13 березня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що у пункті 37 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Як з`ясовано раніше, представник АТ КБ "ПриватБанк" брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що на підставі вимог пунктів 18, 45, 49 Положення про ЄСІТС передбачає автентифікацію такого учасника процесу в ЄСІТС з використанням офіційної електронної адреси.

Як зазначено в апеляційній скарзі банк зареєстрований у ЄСІТС 12 березня 2019 року.

Отже, з урахуванням того, що підсистема "Електронний суд" передбачає автоматичне надходження процесуальних документів в електронні кабінети користувачів, а також того, що копія оскаржуваного судового рішення була доставлена представнику АТ КБ "Приватбанк" на його офіційну електронну адресу, то доводи заявника про отримання копії рішення 03 січня 2024 року не є достатніми та достовірними для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, банк надіслав засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу 27 грудня 2023 року, що вказує на ознайомлення зі змістом судового рішення раніше звернення із заявою про його видачу. Сам собою збій у роботі конкретного постачальника електронних комунікаційних послуг не вказує на наявність перешкод, які абсолютно унеможливлювали доступ до підсистеми "Електронний суд" та електронної адреси.

Таким чином колегія суддів вважала, що заявник не навів інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Інакший підхід до вирішення вказаної процесуальної ситуації буде свідчити про формування судових висновків про поважність причин пропуску процесуального строку на основі припущень.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У квітні 2024 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 13 березня 2024 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" подано на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України і мотивовано тим, що копію оскаржуваного рішення представник банку отримав наручно у приміщенні суду першої інстанції 03 січня 2024 року, а тому апеляційну скаргу подано з дотриманням визначеного процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.

Вказує, що апеляційний суд мав надати належну оцінку та врахувати аргументи банку про те, що через масштабний збій у роботі операторамобільного зв`язку"Київстар" 12 грудня 2023 року доступ до електронного листування був обмежений та навіть неможливий.

Крім того, оцінці та врахуванню підлягали обставини правового режиму воєнного стану в Україні, в тому числі те, що через перебої з електропостачанням як у споживачів послуг, так і у відділеннях "Укрпошти", регулярні сигнали про повітряну тривогу, які спричинені військовою агресією російської федерації та масованими ракетними атаками території України, доступ до електронного листування також був обмежений та навіть неможливий.

Отже, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском процесуальних строків, апеляційний суд порушивправо на апеляційне оскарження, що включає як забезпечення можливості оскарження судового рішення, так і обовʼязок суду прийняти та розглянути подану апеляційну скаргу.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

08 травня 2024 року справа № 559/2655/23 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини, з`ясовані апеляційним судом

З`ясовано, що рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року (повний текст якого складено 09 листопада 2023 року), з урахуванням ухвали цього суду від 10 січня 2024 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів та стягнення коштів задоволено частково. Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 25 000,00 грн, безпідставно списаних з банківського рахунку 08 серпня 2020 року, 1 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 3 000,00 грн витрат на правову допомогу, всього стягнено 29 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а. с. 94-98).

АТ КБ "ПриватБанк" зареєстровано у підсистемі "Електронний кабінет" ЄСІТС 12 березня 2019 року (а. с. 120).

Представник АТ КБ "ПриватБанк" - адвокат Ляхов О. В. 30 жовтня 2023 року брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду першої інстанції (а. с. 91-94).

Супровідним листом Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, вихідна дата якого - 15 листопада 2023 року, підтверджується, що копія повного рішення цього суду від 30 жовтня 2023 року була надісланапредставнику - адвокату Ляхову О. В. на його офіційну електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, яку сам адвокат зазначив у поданих ним до суду клопотаннях (а. с. 62, 75, 99).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АТ КБ "ПриватБанк" 27 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку надіслало до Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження (а. с. 120-134).

На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду АТ КБ "ПриватБанк" надало докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а також клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, у якому вказало, що на поштову адресу банку не надходила копія повного тексту оскаржуваного рішення, а тому 28 грудня 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду першої інстанції із заявою про видачу повного судового рішення, яке отримало 03 січня 2024 року, що підтверджується відомостями з електронної пошти його представника. Крім того, через регулярні сигнали про повітряну тривогу, які спричинені військовою агресією російської федерації, та масштабний збій у роботі операторамобільного зв`язку"Київстар" 12 грудня 2023 року доступ до електронного листування був обмежений та навіть неможливий (а. с. 141-142).

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 13 березня 2024 року відмовленоу відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 30 жовтня 2023 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України (а. с. 160-161).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У статті 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє в відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Системний аналіз змісту частини третьої статті 357 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що на підставі вказаної процесуальної норми суд має право залишити апеляційну скаргу без руху з двох підстав: 1) якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або 2) якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку (у разі її не подання разом з апеляційною скаргою) або вказати інші підстави для поновлення строку (за умови визнання судом підстав, вказаних заявником у клопотанні про поновлення строку неповажними).

Відповідно до частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися; 2) копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи; 3) документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції" (Bellet v. France), "Ільхан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey), "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).

Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа "Белле проти Франції" (Bellet v. France)); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа "Мушта проти України"); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа "Станьо проти Бельгії" (Stagno v. Belgium)).

................

Перейти до повного тексту