ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року
м. Київ
справа № 754/6127/22
провадження № 61-216св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1,суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна, боржник - ОСОБА_2,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Юхименко Юрій Юрійович, на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року у складі судді Лісовської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у складі колегії суддів Гаращенка Д. Р., Олійника В. І., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст скарги
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії/бездіяльність приватного виконавця.
Скаргу мотивовано тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 08 березня 2023 року № 754/6127/22, виданого Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 488 467,51 грн.
20 березня 2023 року приватний виконавець винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, а також постанову про арешт майна у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, якою накладено арешт на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1, яка належить боржнику ОСОБА_2
28 червня 2023 року приватний виконавець винесла постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .
10 липня 2023 року представник стягувача адвокат Юхименко Ю. Ю. подав приватному виконавцю Лановенко Л. О. заяву про винесення постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, а саме 1/4 частки квартири
АДРЕСА_1, та передання квартири на реалізацію.
Приватний виконавець Лановенко Л. О. направила у відповідь повідомлення про те, що 20 березня 2023 року вона надіслала запит до Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з вимогою про надання дозволу на примусову реалізацію нерухомого майна боржника, а саме
1/4 частки квартири АДРЕСА_1, в якій зареєстрована неповнолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З відповіді, отриманої від Служби у справах дітей Деснянської районної у
м. Києві державної адміністрації, приватному виконавцю дозволу на реалізацію зазначеної квартири надано не було.
Згідно з листом Київського міського бюро встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_1, в рівних частках є ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Малолітній ОСОБА_3 має право на користування часткою права власності своїх батьків, а саме ОСОБА_5, якій належить 1/4 частка квартири.
Скаржник просила суд:
визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О., яка полягає в непереданні у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 на реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_2, а саме 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, шляхом проведення електронних аукціонів;
зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. вчинити дії щодо передання на реалізацію майна, що належить ОСОБА_2, а саме 1/4 частки квартири
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що, враховуючи вимоги Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передання на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна.
У разі здійснення операції щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, попередня згода органу опіки та піклування є обов`язковою.
Рішення суду про передачу спірного майна на реалізацію, право на користування яким має неповнолітня дитина (племінник боржника), не ухвалювалось.
Отже, приватний виконавець із метою отримання дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, належного ОСОБА_2, право користування яким має неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, направила відповідний запит до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації. У зв`язку з тим, що дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна не надано, у приватного виконавця відсутні правові підстави для передання арештованого нерухомого майна на реалізацію.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Юхименко Ю. Ю., на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця посилається на порушення судами норм процесуального права,
а також вказує на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - застосування судами норм права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно не дослідили обставини, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, не надали належної оцінки тому факту, що неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є племінником боржника ОСОБА_2, а чинним законодавством України не передбачено обмежень під час реалізації права власника на розпоряджання майном залежно від того, чи мають право на користування інші особи, зокрема малолітні чи неповнолітні діти, якщо власник не є їх батьком (матір`ю) або ж особою, що їх замінює.
Реалізація 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, власником якої є боржник ОСОБА_2, не звужує обсяг існуючих майнових прав неповнолітнього ОСОБА_3 та не обмежує його право користування 1/4 часткою спірної квартири, яка належить його матері.
У зв`язку з зазначеним, на думку скаржника, у приватного виконавця були відсутні підстави звертатися до Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з вимогою про надання дозволу на примусову реалізацію нерухомого майна боржника.
Висновки судів про відмову в задоволенні скарги суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 19 червня 2019 року у справі
№ 695/2714/15, від 08 червня 2021 року у справі № 607/8145/18, від 06 травня 2019 року у справі № 639/5828/15, від 06 листопада 2019 року у справі
№ 346/432/16.
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У лютому 2024 року справу № 754/6127/22 передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією в складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 754/6127/22, виданого 08 березня 2023 року Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 488 467,51 грн за договором позики від 14 грудня 2021 року та борговою розпискою від 14 грудня 2021 року.
20 березня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
20 березня 2023 року приватний виконавець Лановенко Л. О. винесла постанову про стягнення основної винагороди приватного виконавця.
20 березня 2023 року приватний виконавець Лановенко Л. О. винесла постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
20 березня 2023 року приватний виконавець Лановенко Л. О. винесла постанову про арешт коштів боржника.
20 березня 2023 року приватний виконавець Лановенко Л. О. винесла постанову про арешт майна боржника, а саме 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1519286080000, тип об`єкта - об`єкт житлової нерухомості, опис об`єкта - загальна площа 95,6 кв. м, житлова площа 53,6 кв. м.
28 червня 2023 року приватний виконавець Лановенко Л. О. винесла постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме описано та накладено арешт на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .
Указана квартира на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 22 лютого 2018 року.
Відповідно до відомостей із Реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про розгляд запиту приватного виконавця повідомлено, що реалізація 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 призведе до порушення житлових прав малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право користування на яке мають діти, надається органом опіки та піклування лише у разі гарантування та збереження охоронюваних законом інтересів дитини.
Малолітній ОСОБА_9 має інвалідність та перебуває на обліку у лікаря-психіатра, через особливості розвитку навчається онлайн у приватній школі "Альтернатива", а тому реалізація 1/4 частки квартири призведе до порушення житлових прав дитини.
Листом від 10 липня 2023 року на заяву представника стягувача
Юхименка Ю. Ю. від 07 липня 2023 року приватний виконавець надала відповідь про те, що для передання на реалізацію нерухомого майна, в якому зареєстровані діти, необхідно отримати дозвіл органу опіки та піклування. Такого дозволу орган опіки та піклування приватному виконавцю не надав.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У частині першій статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши доводи касаційної скарги з підстав та у межах касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення повною мірою не відповідають зазначеним вимогам закону.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
У справі, що є предметом касаційного перегляду, встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 30 січня 2023 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 14 грудня 2021 року у розмірі 352 810,31 грн та заборгованість за борговою розпискою від 14 грудня 2021 року у розмірі 122 900,00 грн, а також витрати, понесені на правничу допомогу, у розмірі 8 000,00 грн та судовий збір у розмірі 4 757,20 грн.
ОСОБА_1, яка є стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 754/6127/22, виданого 08 березня 2023 року Деснянським районним судом міста Києва, звернулася зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л. О., яка полягає в непереданні на реалізацію арештованого майна - 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 .
Відмовляючи в задоволенні скарги на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л. О., суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що приватний виконавець із дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", а також положень Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, з метою отримання дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, належного ОСОБА_2, право користування яким має неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, правомірно направив запит до Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації. У зв`язку з тим, що дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна не надано, у приватного виконавця відсутні правові підстави для передання арештованого нерухомого майна на реалізацію.
Колегія суддів із зазначеним висновком судів повною мірою не погоджується з огляду на таке.
Щодо суті скарги
Звертаючись до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця, ОСОБА_1, яка є стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1,посилалася на те, що у приватного виконавця були відсутні підстави звертатися до Служби у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації з вимогою про надання дозволу на примусову реалізацію нерухомого майна боржника попри проживання у спірній квартирі малолітньої дитини, оскільки боржник ОСОБА_2 є дядьком малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому чинним законодавством України не передбачено обмежень під час реалізації права власника на розпоряджання майном залежно від того, чи мають право на користування інші особи, зокрема малолітні чи неповнолітні діти, якщо власник не є їх батьком (матір`ю) або ж особою, що їх замінює.
У постанові від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) Велика Палата Верховного Суду вирішувала виключну правову проблему в контексті необхідності отримання держаним (приватним) виконавцем дозволу органу опіки і піклування на примусову реалізацію житлової нерухомості, право на користування якою мають діти.
Велика Палата Верховного Суду у контексті дослідження зазначеного правового питання дійшла висновку, що вимога про отримання дозволу державним виконавцем від органу опіки та піклування на реалізацію майна, право власності на яке або право користування яким належить неповнолітній дитині, встановлена задля додаткового забезпечення захисту прав цієї дитини, зокрема передбачених статтями 17 та 18 Закону України "Про охорону дитини", статтею 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей".