П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року
м. Київ
Справа № 990/143/23
Провадження № 11-68заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Усенко Є. А.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 990/143/23 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.03.2024 (судді Стеценко С. Г., Шарапа В. М., Стрелець Т. Г., Єзеров А. А., Тацій Л. В.),
У С Т А Н О В И Л А:
1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП, Рада), у якій просив визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 10.07.2023 № 701/0/15-23 "Про повернення подання заступника Генерального прокурора Войтенка А. Б. про надання згоди на утримання під вартою судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1" (далі - рішення ВРП № 701/0/15-23).
1.2. На обґрунтування позову зазначив, що Рада на порушення положень законодавства, які визначають гарантії незалежності суддів, повноваження ВРП та презумпції невинуватості особи, положень Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та сталої судової практики щодо неможливості використання протоколів слідчих дій та інших доказів, здобутих у кримінальному провадженні в інших процедурах до ухвалення судом вироку, прийняла протиправне рішення, у якому поза процедурою, визначеною законом, без належних доказів, у межах розгляду подання про надання згоди на утримання під вартою судді визнала встановленим факт щодо набуття 13.07.2020 ним, ОСОБА_1, громадянства російської федерації, у зв`язку із чим з цієї дати припинилися його повноваження судді Брянківського міського суду Луганської області.
1.3. Позивач посилається на те, що ВРП ухвалила оскаржуване ним рішення на підставі інформації, зазначеної в поданні заступника Генерального прокурора, без доведення в установленому законом порядку факту набуття ним громадянства іншої держави, не врахувала, що він продовжує перебувати у статусі судді України, а також у штаті Брянківського міського суду Луганської області (про що зазначено безпосередньо в поданні заступника Генерального прокурора, а також підтверджується інформацією Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Касаційний адміністративний суд рішенням від 04.03.2024 у задоволенні позову відмовив.
2.2. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ВРП ухвалила рішення № 701/0/15-23 повноважним складом у межах повноважень, визначених законом. Отримавши подання заступника Генерального прокурора про надання згоди на утримання судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 під вартою, Рада перевірила зазначені для цього в поданні підстави, вчинила дії щодо перевірки обставин, на які зроблено посилання в поданні (зокрема, звернулась до Служби безпеки України задля з`ясування інформації, зазначеної у поданні), та прийняла вмотивоване рішення за наслідком розгляду подання.
2.3. Суд першої інстанції зазначив, що ВРП дала власну оцінку обставинам, наведеним у поданні заступника Генерального прокурора, і не зробила оцінку цих обставин на предмет наявності у діяннях ОСОБА_1 ознак складу кримінального правопорушення відповідно до кваліфікації його діянь органом досудового розслідування. Рада не оцінювала докази отримання позивачем громадянства іншої держави щодо їх належності та допустимості в розумінні кримінального процесуального закону, а лише надала правову оцінку обставинам, викладеним у поданні.
2.4. Суд першої інстанції визнав необґрунтованим довід ОСОБА_1, що Рада всупереч встановленим законодавством процедурам, діючи поза межами своїх повноважень, встановила факт отримання ним громадянства та паспорта російської федерації, оскільки ВРП, зробивши оцінку зазначених у поданні заступника Генерального прокурора відомостей щодо позивача, дійшла висновку про залишення подання без розгляду та його повернення.
2.5. Ураховуючи, що ВРП не надала згоди на утримання під вартою ОСОБА_1, Касаційний адміністративний суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення не створює для нього негативних правових наслідків. Суд зазначив, що у разі надання такої згоди можна було б стверджувати, що права позивача за таких умов були б обмежені, тоді як повернення подання заступника Генерального прокурора щодо позивача не порушує його прав та охоронюваних законом інтересів.
3. Короткий зміст апеляційної скарги
3.1. ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду від 04.03.2024, у якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення його позову в повному обсязі.
3.2. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що суд першої інстанції фактично допустив підміну понять та проігнорував його доводи щодо незаконності рішення ВРП № 701/0/15-23, виснувавши, що це рішення не порушує його, ОСОБА_1, прав і охоронюваних законом інтересів, а мотиви, з яких ВРП виходила, ухвалюючи таке рішення та встановлюючи поза межами своєї компетенції відповідні факти, не мають значення.
3.3. Позивач доводить, що використання відомостей досудового розслідування (матеріалів кримінального провадження) поза кримінальним процесом з будь-якою іншою метою, ніж ті, що зазначені у КПК, неможливо. Разом з тим ВРП, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходила з відомостей, зібраних у кримінальному провадженні, та вважала їх доказами отримання ним, ОСОБА_1, громадянства російської федерації. Це, однак, є необґрунтованим, оскільки Президент України не видавав указ про припинення ОСОБА_1 громадянства України, як не було прийнято відповідне рішення й іншими органами.
4. Рух апеляційної скарги
4.1. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11.04.2024 відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду від 04.03.2024, а ухвалою від 24.04.2024 призначила справу до розгляду в порядку письмового провадження.
5. Позиція відповідача щодо апеляційної скарги позивача
5.1. ВРП у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не погоджується з наведеними в ній доводами, стверджує, що вони не спростовують правильності висновків Касаційного адміністративного суду в рішенні від 04.03.2024 щодо підстав для відмови в задоволенні позову, законності та обґрунтованості цього рішення.
6. Обставини справи
6.1. 10.07.2023 ВРП ухвалила рішення № 701/0/15-23 "Про повернення подання заступника Генерального прокурора Войтенка А. Б. про надання згоди на утримання під вартою судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1".
6.2. У цьому рішення Рада зазначила, що 06.07.2023 до ВРП надійшло подання заступника Генерального прокурора Войтенка А. Б. про надання згоди на утримання під вартою судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 62020050000001741 від 04.08.2020 за підозрою його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК). До подання додано копії матеріалів, якими обґрунтовано наведені в ньому обставини та доводи щодо підстави звернення з таким поданням.
6.3. Рада встановила, що 29.05.2023 заступником Генерального прокурора складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК, - у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому в особливо великих розмірах.
6.4. Повідомлення про підозру ОСОБА_1 було опубліковано 31.05.2023 в газеті "Урядовий кур`єр", розміщено на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, а також направлено Голові Державної судової адміністрації України.
6.5. У поданні заступника Генерального прокурора Войтенка А. Б. зазначено, що ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно усвідомлюючи, що після набуття громадянства російської федерації його повноваження судді мають бути припинені і що він не має законного права на отримання суддівської винагороди, перебуваючи в не установленому слідством місці, у період з 14.07.2020 по 30.09.2022 з метою протиправного заволодіння шляхом обману державними грошовими коштами Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області умисно не поінформував Державну судову адміністрацію України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області як про набуття ним громадянства іноземної держави, так і про необхідність припинення виплат йому грошових коштів як суддівської винагороди.
6.6. Окрім цього, у поданні зазначено, що під час виїзду на територію російської федерації 13.07.2020, перебуваючи у відділі з питань міграції відділу МВС росії по Абинському району, ОСОБА_1 подав документи для отримання громадянства російської федерації та 14.07.2020 отримав паспорт громадянина російської федерації. Також було зареєстровано його місце проживання на території російської федерації.
6.7. 07.07.2023 член ВРП Мельник О. П. листом (вихідний № 5856/0/9-23) звернувся із запитом відповідно до статті 31 Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII) до Служби безпеки України, в якому просив надати інформацію щодо наявності / відсутності громадянства іншої держави у судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1
6.8. 10.07.2023 Служба безпеки України листом № 5/6/5-4274 повідомила Раду, що під час проведення слідчих (розшукових) заходів у кримінальному провадженні № 62020050000001741 здобуто докази отримання 13.07.2020 позивачем громадянства російської федерації та надано копії паспорта громадянина російської федерації ( ОСОБА_1 ) серії 0320 № 619315.
6.9. З урахуванням наведених обставин ВРП у рішенні № 701/0/15-23 виснувала, що у зв`язку з тим, що повноваження судді Снегірьова В. А. в силу норми статті 126 Конституції України припинилися з дня отримання громадянства російської федерації, а саме 13.07.2020, подання заступника Генерального прокурора Войтенка А. Б. про надання згоди на утримання ОСОБА_1 під вартою як судді Брянківського міського суду Луганської області в межах кримінального провадження № 62020050000001741 від 04.08.2020 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК, не підлягає розгляду Радою та має бути повернуто.
7. Позиція Великої Палати Верховного Суду
7.1. Велика Палата Верховного Суду відповідно до встановлених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) меж апеляційного перегляду справи дослідила наявні у справі докази, перевірила обґрунтованість наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводів сторін і дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких міркувань.
7.2. Правовий статус судді та гарантії здійснення суддею професійної діяльності встановлені Конституцією України та Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).
7.3. Частиною першою статті 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканність судді гарантується Конституцією і законами України.
7.4. Вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів, надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону № 1798-VIII визначені як повноваження ВРП.
7.5. Відповідно до частини третьої статті 126 Конституції України, норма якої кореспондується з нормами частини першої статті 58 Закону № 1798-VIII, частини першої статті 49 Закону № 1402-VIII, без згоди ВРП суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
7.6. Подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом вноситься на розгляд ВРП Генеральним прокурором або його заступником, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду таке подання вноситься Генеральним прокурором (виконувачем обов`язків Генерального прокурора). Подання про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешт судді повинно відповідати вимогам, встановленим КПК, при цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання.
Подання повинно бути вмотивованим, містити конкретні факти і докази, що підтверджують вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного КК, обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).
Подання, що не відповідає вимогам цієї статті, ВРП вмотивованим рішенням повертає Генеральному прокурору або його заступнику (частини друга - четверта статті 58 Закону № 1798-VIII).
7.7. Відповідно до частини першої статті 482 КПК затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою ВРП. Без згоди ВРП суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з`ясування його особи, за винятком: