ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 638/13948/20
провадження № 51-2667км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
а також в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженої ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженої ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220480002598, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Антрацит, Луганської області, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України і призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з 14 липня 2020 року, а запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін до набранням вироком законної сили.
Вирішено питання про долю речових доказів та процесуальні витрати.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 травня 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні закінченого замаху на вчинення умисного вбивства за обставин, детально наведених у судових рішеннях.
Так, ОСОБА_7, перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2, в період часу з 22:00 13 липня 2020 року до 05:30 14 липня 2020 року, в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, під час словесного конфлікту, який виник на ґрунті наявних раніше та виниклих в цей день особистих неприязних стосунків, скляною пляшкою "Coca-Cola" заподіяла ОСОБА_8, з яким перебувала у фактичних шлюбних відносинах, один удар в тім`яну ділянку голови зліва, а потім - прицільно два удари ножем в ділянку шиї зліва, чим спричинила останньому два колото-різаних поранення із пошкодженням м`язів та гілки сонної артерії зліва, які супроводжувалися зовнішньою кровотечею та ускладнилося травматичним (геморагічним) шоком тяжкого ІІІ ступеня, що за своєю тяжкістю належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Потім ОСОБА_7, будучи впевненою, що вчинила всі дії, які вважала необхідними для настання смерті ОСОБА_8, залишила останнього в кімнаті на місці заподіяння ушкоджень та пішла в іншу кімнату, де лягла спати.
Однак суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_8 не настали через незалежні від волі ОСОБА_7 обставини, а саме через те, що свідок ОСОБА_9 надав потерпілому своєчасну первинну допомогу і викликав карету швидкої медичної допомоги Працівники швидкої доставили ОСОБА_8 до медичного закладу, де йому було надано кваліфіковану медичну допомогу.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , зазначаючи про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення і закрити кримінальне провадження.
Аргументуючи свою позицію, стверджує, що вирок ґрунтується на припущеннях та недопустимих доказах. Місцевий суд не звернув уваги на те, що показання свідка ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_8 є неналежними, оскільки останні перебували в стані алкогольного сп`яніння та могли не пам`ятати подій, що мали місце в період часу з 22:00 13 липня 2020 року до 05:30 14 липня 2020 року.
Також захисник наголошує на тому, що висновком експертизи встановлено наявність у потерпілого тільки одного тілесного ушкодження - однієї колото-різаної рани, а допитаний експерт не підтвердив, що вона була заподіяна саме ножем, а не іншим предметом.
Крім цього, сторона захисту вважає, що місцевий суд безпідставно відмовив у допиті свідка, яка могла б підтвердити факт систематичного побиття потерпілим ОСОБА_7, що у сукупності з іншими фактичними даними свідчить про перебування засудженої у момент події у стані необхідної оборони.
У свою чергу апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув, не надав вмотивованих відповідей на усі доводи апеляційних скарг захисника та обвинуваченої та постановив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370 і 419 КПК України.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_7 наводить доводи, аналогічні доводам касаційної скарги свого захисника та окрім того стверджує, що після виходу в нарадчу кімнату місцевий суд безпідставно відновив з`ясування обставин, встановлених під час цього кримінального провадження, чим істотно порушив вимоги КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджена ОСОБА_7 підтримали доводи своїх касаційних скарг та просили їх задовольнити на викладених підставах.
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційні скарги сторони захисту необґрунтованими, просив залишити їх без задоволення, а судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
За змістом ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, при цьому він перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального і процесуального права та правової оцінки з огляду на ті фактичні обставини справи, які встановлені й визнані доведеними судами першої та апеляційної інстанцій (судами факту).
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Під час вирішення питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Перевіряючи доводи, наведені у скаргах, касаційний суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог закону; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Суд першої інстанції, виконуючи приписи ст. 94 КПК України, ретельно перевірив зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором фактичні дані, на підставі яких ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв`язку. При цьому констатував, що надані стороною обвинувачення докази поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_7 скоїла саме закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_8, а не перебувала в стані необхідної оборони. З позицією місцевого суду погодився і суд апеляційної інстанції.
Суди навели переконливі аргументи на обґрунтування цього висновку, тому Верховний Суд вважає доводи касаційних скарг захисника ОСОБА_6 та засудженої ОСОБА_7 такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, виходячи з наступного.
Постановляючи вирок, місцевийсуд послався на показання самої обвинуваченої, яка повідомила, що між нею та потерпілим, з яким вона співмешкала, протягом тривалого часу виникали конфліктні ситуації та сварки. 13 липня 2020 року до неї прийшов ОСОБА_8 із ОСОБА_9 і під час розпивання спиртних напоїв, коли ОСОБА_9 вийшов до вбиральні, між нею та потерпілим виник черговий конфлікт.
Також, суд узяв до уваги показання свідка ОСОБА_9, який підтвердив наведені вище обставини та показав, що повернувшись із вбиральні, побачив, що ОСОБА_7 вийшла з кімнати, де вони вживали алкогольні напої, в той же час ОСОБА_8 залишився сидіти на дивані, затуляючи глибоку рану на шиї. Після цього ОСОБА_9 надав потерпілому домедичну допомогу та викликав швидку. Інших осіб в квартирі не було.