1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 червня 2024 року

м. Київ

справа № 508/439/22

провадження № 51-512км24

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

(у режимі відеоконференції)

представника потерпілої ОСОБА_6,

(у режимі відеоконференції)

прокурора ОСОБА_7

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на вирок Миколаївського районного суду Одеської області від 26 квітня 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року стосовно

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Біляївки Біляївського району Одеської області, котра зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1,

засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Короткий зміст оскаржених судових рішень

За вироком Миколаївського районного суду Одеської області від 26 квітня 2023 року ОСОБА_8 було засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до ч. 4 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання (за вироком Березівського районного суду Одеської області від 15 грудня 2022 року) більш суворим остаточно визначено засудженій захід примусу у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на неї виконання обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 і стягнуто на її користь із ОСОБА_8 у рахунок відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди - 40 060 грн і 30 000 грн відповідно.

Вирішено питання щодо речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.

Суд визнав ОСОБА_8 винуватою в крадіжці, поєднаній із проникненням у житло та сховище, вчиненій в умовах воєнного стану, за обставин, детально викладених у вироку.

За змістом ухваленого вироку, 1 червня 2022 року близько 22:00 в с. Стрюковому Березівського району Одеської області ОСОБА_8, розбивши молотом вікно, проникла до житла ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) і звідти вилучила сейф. Надалі у дворі засуджена молотом та лопаткою розбила сейф і викрала з цього сховища належні потерпілій кошти - 166 135 грн.

Вирок суду першої інстанції Одеський апеляційний суд ухвалою від 24 жовтня 2023 року залишив без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_6 порушує питання про скасування згаданих вироку й ухвали стосовно ОСОБА_8 і призначення нового розгляду в суді першої інстанції на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Суть доводів скаржниці зводиться до того, що призначене засудженій покарання із застосуванням інституту умовного звільнення є явно несправедливим через м`якість. На думку авторки скарги, місцевий суд усупереч приписам ст. 65 КК повною мірою не врахував усіх обставин кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, необґрунтовано виснував про щирість каяття засудженої, котра не вибачилася перед потерпілою, не сприяла розкриттю злочину і добровільно не відшкодувала завданої шкоди. На переконання скаржниці, указаний суд неправомірно обрав ОСОБА_8 захід примусу, нижчий від найнижчої межі, установленої в санкції ч. 4 ст. 185 КК, і застосував ст. 75 цього Кодексу; крім того, замість призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, помилково визначив його за сукупністю злочинів. Як вважає ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції не проаналізував доводів апеляційної скарги потерпілої сторони, не зважив на допущені порушення, не усунув їх і постановив ухвалу, яка не відповідає статтям 370, 419 КПК.

На касаційну скаргу захисник ОСОБА_9 подав заперечення, в яких із наведенням аргументів зазначає про законність судових рішень стосовно ОСОБА_8 і просить залишити їх без зміни.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило. Засуджена ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_9 повідомили, що не заперечують проти розгляду справи за їх відсутності.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції потерпіла та її представник підтримали касаційну скаргу, прокурор вважала, що є підстави для часткового задоволення поданої скарги, скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження й доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє судові рішення у межах касаційної скарги.

Доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації її діяння за ч. 4 ст. 185 КК у поданій скарзі не оспорюються. Тому в цій частині судові рішення не перевіряються.

За матеріалами кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_5, не погодившись із вироком, оскаржила його в апеляційному порядку. У поданій скарзі, посилаючись на явну несправедливість через м`якість обраного із застосуванням ст. 75 КК покарання, потерпіла порушувала питання про скасування у відповідній частині оспорюваного рішення, ухвалення судом апеляційної інстанції нового вироку і призначення засудженій заходу примусу, що належить відбувати реально. Аргументуючи свою позицію, скаржниця наводила конкретні доводи, зазначала обставини, котрі, на її думку, мали значення при вибору способу відбування покарання і не були враховані місцевим судом. Також потерпіла указувала на положення закону, які вважала недодержаними.


................
Перейти до повного тексту