1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

справа № 757/11609/22

провадження № 61-769св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Леандра",

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зокема-Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Цільова комерція", Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд", Приватне підприємство "СПМК-7", приватний нотаріус Київського міського округу Незнайко Євген Вікторович, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Тетяна Андріївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Музкомпані", Приватне підприємство "Сфінкс", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леандра", треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зокема-Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Цільова комерція", Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморгідробуд", Приватне підприємство "СПМК-7", приватний нотаріус Київського міського округу Незнайко Євген Вікторович, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Тетяна Андріївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Музкомпані", Приватне підприємство "Сфінкс", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович, про визнання недійсним договору іпотеки та витребування майна з чужого незаконного володіння

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Літинського Олександра Павловича на постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Немировської О. В. Мазурик О. Ф., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив визнати недійсним договір іпотеки, укладений 01 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леандра" (далі - ТОВ "Леандра") і Товариством з обмеженою відповідальністю "Музкомпані" (далі - ТОВ "Музкомпані"), з моменту його укладення; витребувати з володіння ТОВ "Леандра" на його користь нерухоме майно - нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13 літ. А), що знаходяться на АДРЕСА_1, загальною площею 536,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 745383980000, шляхом передачі йому в натурі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що йому на праві приватної власності належать нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень АДРЕСА_2, загальною площею 536,5 кв. м.

У грудні 2018 року позивач дізнався, що нежитлові приміщення було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (далі - ТОВ "Тедіс Україна") та передано в іпотеку на підставі іпотечного договору від 04 жовтня 2018 року № 2505.

08 січня 2019 року право власності на нежитлові приміщення перейшло від ТОВ "Тедіс Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цільова комерція" (далі - ТОВ "Цільова комерція").

У подальшому ТОВ "Цільова комерція" це нерухоме майно передало в іпотеку ТОВ "Чорноморгідробуд".

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року та постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 року, у справі № 757/51501/19-ц задоволено позов ОСОБА_1 про визнання недійсними довіреності та іпотечного договору, скасування рішень державного реєстратора та записів про право власності, витребування майна.

Незважаючи на це 28 квітня 2021 року право власності на спірні нежитлові приміщення було зареєстроване за ТОВ "Чорноморгідробуд", а 23 червня 2021 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Зокема-Україна" (далі - ТОВ "Зокема-Україна").

23 червня 2022 року ТОВ "Зокема-Україна" відчужило спірні нежитлові приміщення ТОВ "Леандра", яке в свою чергу 01 липня 2022 року передало це майно в іпотеку ТОВ "Музкомпані".

Ураховуючи викладені обставини, позивач вважає незаконним договір іпотеки, укладений 01 липня 2022 року між ТОВ "Леандра" і ТОВ "Музкомпані", оскільки цей правочин порушує його право власності на нежитлові приміщення, які підлягають витребуванню на його користь.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Печерський районний суд міста Києва рішенням від 23 березня 2023 року позов задовольнив. Визнав недійсним договір іпотеки, укладений 01 липня 2022 року між ТОВ "Леандра" і ТОВ "Музкомпані", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим номером 983, з моменту його укладення. Витребував із володіння ТОВ "Леандра" на користь ОСОБА_1 нерухоме майно - нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13 літ. А), що знаходяться на АДРЕСА_1, загальною площею 536,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 745383980000, шляхом передачі приміщень в натурі ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки позивач не надавав згоди на вибуття спірного нерухомого майна з його власності. ОСОБА_1 набув право власності на спірне майно за рішенням суду, яке набрало законної сили, яке в подальшому було порушено ТОВ "Чорноморгідробуд". Задовольняючи вимогу позивача про витребування майна з володіння ТОВ "Леандра", суд врахував, що позивач вдруге звертається за захистом свого порушеного права. При цьому суд виходив з того, що після відкриття провадження у справі ТОВ "Леандра" уклало договір іпотеки з ТОВ "Музкомпані", та дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про визнання цього договору недійсним.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Київський апеляційний суд постановою від 12 грудня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Леандра" задовольнив. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору іпотеки, позивач не зазначив співвідповідачем сторону вказаного правочину - ТОВ "Музкомпані", яке є іпотекодержателем, та на права і обов`язки якої безпосередньо впливає рішення суду, а тому в задоволенні зазначеної вимоги слід відмовити через неналежний суб`єктний склад учасників.

Водночас апеляційний суд зазначив, що заявлена позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння також не може бути задоволена з огляду на наявність обтяження на це майно. Крім того, суд зазначив, що за умови відсутності висновку суду про недійсність договору іпотеки предмет іпотеки не може бути витребуваний на користь позивача.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Літинський О. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 та постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 910/14115/16, від 12 лютого 2020 року у справі № 761/17142/15.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що позов про витребування майна з чужого незаконного володіння є самостійною позовною вимогою, вирішення якої не залежить від вирішення інших пред`явлених вимог. Оскільки на час розгляду справи спірне майно перебувало в незаконному володінні ТОВ "Леандра", вимога про витребування майна в останнього набувача є належною та ефективною. Водночас вимога про визнання недійсним договору іпотеки від 01 липня 2022 року, укладеного між ТОВ "Леандра" і ТОВ "Музкомпані", була заявлена як допоміжна вимога з метою запобігання черговій перереєстрації речових прав на нерухоме майно за третьою особою, що у свою чергу унеможливить виконання позовної вимоги про витребування, оскільки на момент виконання судового рішення сторони можуть перереєструвати право власності на майно за іпотекодержателем.

У березні 2024 року ТОВ "Леандра" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що воно є законним і обґрунтованим. При цьому зазначило, що оскільки фактичним володільцем спірного майна є позивач, рішення про витребування майна шляхом передання приміщень в натурі неможливо виконати, і такий спосіб захисту є неефективним.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

28 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належали нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень АДРЕСА_2, загальною площею 536,5 кв. м.

14 грудня 2018 року вказані нежитлові приміщення вибули з власності ОСОБА_1 на користь ТОВ "Тедіс Україна". Державну реєстрацію права власності за ТОВ "Тедіс Україна" провів державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкін О. В. із внесенням запису № 29462207. Правовою підставою набуття права власності ТОВ "Тедіс Україна" на вказані нежитлові приміщення став договір іпотеки від 04 жовтня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Папушею І. І. за реєстровим № 2505, укладений між ТОВ "Тедіс Україна" і ОСОБА_1, від імені якого на підставі довіреності від 24 вересня 2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. за реєстровим № 234, діяв ОСОБА_2

08 січня 2019 року зазначені нежитлові приміщення вибули з власності ТОВ "Тедіс Україна" до ТОВ "Цільова комерція" на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу № 1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н. М., про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 29789645.

14 січня 2019 року між ТОВ "Цільова комерція" і ТОВ "Чорноморгідробуд" був укладений договір іпотеки № 13, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є. В. На підставі цього договору проведено державну реєстрацію іпотеки з унесенням запису № 29845621.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року та постановою Верховного Суду від 31 березня 2021 року, у справі № 757/51501/19-ц позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсною довіреність від 24 вересня 2018 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д. Г. та видана на бланку ННІ 632343, ННІ 632344, що зареєстрована в реєстрі за № 234; визнано недійсним іпотечний договір, укладений 04 жовтня 2018 року між ТОВ "Тедіс Україна" і ОСОБА_1, в особі представника за довіреністю - Літинського О. П., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Папушею І. І. за реєстровим № 2505; скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Прошкіна О.В. про державну реєстрацію права власності від 14 грудня 2018 року індексний номер 44628588, на нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: вул. Велика Васильківська, 5 в м. Києві, загальною площею 536,5 кв. м за ТОВ "Тедіс Україна" із скасуванням запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29462207; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Н. М. від 08 січня 2019 року, індексний номер 44982746, про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення з АДРЕСА_3, загальною площею 536,5 кв. м за ТОВ "Цільова комерція" із скасуванням запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 29789645; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Є. В. від 14 січня 2019 року, індексний номер 45042670, про реєстрацію іпотеки на нежитлові приміщення з АДРЕСА_3 загальною площею 536,5 кв. м, із скасуванням запису про іпотеку номер 29845621; витребувано з володіння ТОВ "Цільова комерція" на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення з № 1 по № 21 (групи приміщень № 13, літера А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 536,5 кв. м, які були предметом іпотечного договору від 04 жовтня 2018 року № 2505, а також договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 08 січня 2019 року № 1, укладеного між ТОВ "Тедіс Україна" і ТОВ "Цільова комерція", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Н. М., шляхом передачі приміщень в натурі ОСОБА_1

28 квітня 2021 року щодо вказаних нежитлових приміщень приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є. В. провів державну реєстрацію права власності за ТОВ "Чорноморгідробуд" на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57919260.

Підставою набуття ТОВ "Чорноморгідробуд" права власності на вказані нежитлові приміщення зазначено договір іпотеки від 14 січня 2019 року № 13, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є. В., який було укладено на підставі правочинів, визнаних недійсними за рішенням суду, яке набрало законної сили.

23 червня 2021 року ТОВ "Чорноморгідробуд" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т. А. та зареєстрованого в реєстрі за № 2293, відчужило вказані нежитлові приміщення ТОВ "Зокема-Україна".

У подальшому, вже після відкриття провадження у справі № 757/11609/22-ц, ТОВ "Зокема-Україна" відчужило спірні нежитлові приміщення на користь ТОВ "Леандра" на підставі договору купівлі-продажу від 23 червня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. за реєстровим номером 869, на підставі якого внесено запис про право власності № 47144412, за яким власником вказаних нежитлових приміщень стало ТОВ "Леандра".

На підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В. С. від 01 липня 2022 року № 64053406 проведено державну реєстрацію іпотеки (запис про іпотеку № 47221914) на підставі договору іпотеки від 01 липня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Войтовським В. С. за реєстровим номером 983. Іпотекодержателем за договором іпотеки є ТОВ "Музкомпані", іпотекодавцем - ТОВ "Леандра", а боржником - Приватне підприємство "Сфінкс" (далі - ПП "Сфінкс").

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтями 263-265 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. У мотивувальній частині рішення зазначаються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зазначеним вимогам оскаржувана постанова відповідає не повною мірою з огляду на таке.

Щодо визнання недійсним договору іпотеки

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.


................
Перейти до повного тексту