ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 307/1022/21
провадження № 61-16742св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Є. Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - заступник керівника Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Солотвинської селищної ради,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області в складі судді Чопик В. В. від 15 серпня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду в складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Кожух О. А., Кондор Р. Ю. від 11 жовтня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року Тячівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Солотвинської селищної ради звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про витребування майна із незаконного володіння.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4202007116000000104 від 16 вересня 2020 року встановлено, що у період часу з 27 листопада 1997 року по 22 липня 2015 року, ОСОБА_2 використав завідомо підроблений офіційний документ - витяг з рішення сесії 4-го скликання Солотвинської селищної ради від 27 листопада 1997 року, в який внесено недостовірні відомості про надання йому земельної ділянки у приватну власність розміром 0,49 га по АДРЕСА_1, для ведення підсобного господарства, біля роздягальної стадіону "Авангард", достовірно знаючи, що таке рішення сесією Солотвинської селищної ради не приймалося та у подальшому виготовив технічну документацію та 22 липня 2015 року зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,49 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2124455900:02002:0612.
Указана земельна ділянка зареєстрована на підставі витягу із рішення сесії Солотвинської селищної ради сесії 4 скликання Солотвинської селищної ради від 27 листопада 2015 року.
Згідно висновку експерта № 4/419 від 23 листопада 2020 року у витягу із рішення сесії 4 скликання Солотвинської селищної ради від 27 листопада 1997 року підпис голови селищної ради ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а відтиск печатки Солотвинської селищної ради виконаний не печаткою Солотвинської селищної ради.
Позивач стверджує, що ОСОБА_2 не набув у встановленому законом порядку права приватної власності на вказану земельну ділянку, у зв`язку із чим реєстрація вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та реєстрація права власності на дану земельну ділянку є незаконними.
У зв`язку із цим, подальше відчуження вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_3, останнім згідно договору дарування ОСОБА_4, а ОСОБА_4 згідно договору дарування ОСОБА_1, є незаконним.
Позивач посилаючись на пункти 3, 4 розділу 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, статей 328, 386, 387, 317, 319, 391 ЦК України та враховуючи, що власником спірної земельної ділянки є держава Україна в особі Солотвинсько селищної ради, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 25 січня 2021 року, просив суд витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,49 га з кадастровим номером 21224455900:02:002:612, розташовану в АДРЕСА_1 та повернути її в комунальну власність Солотвинської селищної ради.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доводи прокурора з приводу незаконного набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку належними доказами не підтверджено.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що вимоги прокуратури про витребування спірної земельної ділянки в останнього набувача є недоведеними, а тому обґрунтовано відмовив в позові з цих підстав.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
Закарпатська обласна прокуратура 21 листопада 2023 року звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 серпня 2022 року та на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року в справі № 381/622/17, від 14 грудня 2022 року в справі № 477/2330/18, від 27 січня 2021 року в справі № 461/3675/17, від 19 грудня 2019 року в справі № 307/454/18, від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц, від 16 листопада 2021 року в справі № 904/2104/19, від 23 жовтня 2019 року в справі № 917/13-7/18, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року в справі № 911/3681/17, від 22 січня 2020 року в справі № 910/1809/18, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
ОСОБА_1 04 березня 2023 року подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури, у якому просить відмовити в задоволенні цієї касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані судові рішення. Зазначає, що спірну земельну ділянку з кадастровим № 21224455900:02:002:0612 ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3 придбали у ОСОБА_2 у відповідності з діючим законодавством, тому вони є добросовісними набувачами. Представниками прокуратури не надані беззаперечні та допустимі докази того, що спірна земельна ділянка Солотвинською селищною радою не виділялась ОСОБА_2 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 307/1022/21 та витребувано цивільну справу з Тячівського районного суду Закарпатської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
У травні 2023 року третя особа - ОСОБА_6 надала до Верховного Суду копію свідоцтва про смерть ОСОБА_7 від 08 травня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року зупинено касаційне провадження в указаній справі до залучення до участі в ній правонаступників ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла відповідь приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Уколова С. А., у якому зазначено, що 28 липня 2023 року заведено спадкову справу № 47/2023 щодо майна померлої ОСОБА_7 . Відповідно до матеріалів копії спадкової справи спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7 - є ОСОБА_8 .
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі № 334/9579/13-ц та залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_8 .
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суди попередніх інстанцій встановили, що із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна., номер інформаційної довідки 240518595 вбачається, що ОСОБА_1 отримав у дар від ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,49 га., із кадастровим номером 2124455900:02:002:612, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1, яку ОСОБА_4 отримала у дар цю земельну ділянку від ОСОБА_3, а останній купив її від ОСОБА_2 .
Повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 25 січня 2021 року № 0202-560/2-21 стверджено, що земельна ділянка із кадастровим номером 2124455900:02:002:612 знаходиться в межах населеного пункту смт. Солотвино Тячівського району.
З витягу із рішення сесії 4 скликання Солотвинської селищної ради від 27 листопада 1997 року вбачається, що надано гр. ОСОБА_2 земельну ділянку у приватну власність розміром 0,49 га по АДРЕСА_1, для ведення підсобного господарства, біля роздягальної стадіону "Авангард".
У подальшому цільове призначення земельної ділянки переданої в приватну власність ОСОБА_2 було змінено із ведення підсобного господарства на будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також змінено назву вулиці, де знаходиться вказана земельна ділянка, із ОСОБА_9 на Спортивну та при присвоєно їй кадастровий номер 2124455900:02:002:612.
Згідно висновку експерта № 4/419 від 23 листопада 2020 року у витягу із рішення сесії 4 скликання Солотвинської селищної ради від 27.11.1997 року підпис голови селищної ради ОСОБА_5 виконаний не ОСОБА_5, а відтиск печатки Солотвинської селищної ради виконаний не печаткою Солотвинської селищної ради.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.