ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/698/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.
секретар судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився;
відповідача - Буханистий О.В. (самопредставництво);
третьої особи - не з`явився;
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Гідромеханізація." про винесення додаткового рішення (додаткової постанови суду касаційної інстанції) щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Акціонерного товариства "Гідромеханізація."
до Київської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
про визнання укладеною додаткової угоди до договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Постанова Верховного Суду, щодо якої ухвалюється додаткове рішення
1.1. Постановою Верховного Суду від 15.05.2024 касаційну скаргу Київської міської ради задоволено частково, скасовано додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 910/698/23 в частині його перегляду, прийнято нове, яким заяву Акціонерного товариства "Гідромеханізація." про винесення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, задоволено частково, стягнуто з Київської міської ради на користь Акціонерного товариства "Гідромеханізація." 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 у справі № 910/698/23 залишено без змін.
2. Підстави прийняття додаткової постанови
2.1. Акціонерне товариство "Гідромеханізація." 20.05.2024 звернулося до Суду із заявою про винесення додаткового рішення (додаткової постанови суду касаційної інстанції) щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить стягнути з Київської міської ради 140 000,00 грн таких витрат за результатом розгляду справи в суді касаційної інстанції.
2.2. Заява обґрунтована нормами статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та договором про надання правової допомоги від 02.02.2021
№ 02/02-21/1, укладеним Акціонерним товариством "Гідромеханізація." з Адвокатським об`єднанням "УНІЛЕКС", додатком № 1 до зазначеного договору та актом приймання-передачі наданих послуг від 20.05.2024.
2.3. Відповідач у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги просить залишити заяву Позивача про розподіл витрат без задоволення, а, у разі якщо Суд дійде висновку про обґрунтованість заявленої суми, - зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
2.4. Позивач надав клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення (додаткової постанови) без участі його представника.
3. Позиція Верховного Суду
3.1. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
3.2. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
3.3. Згідно з частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
3.4. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
3.5. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четверті статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) пов`язаність цих витрат з розглядом справи; 2) обґрунтованість та пропорційність розміру таких витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
3.6. За змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
3.7. Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
3.8. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.