ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6490/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючої - Вронської Г.О., суддів - Бакуліної С.В., Баранця О.М.,
за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,
представників учасників справи:
від позивача: Давидюка І.А.,
від відповідача-1: не з`явився,
від відповідача-2: Багрія І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс"
на рішення Господарського суду міста Києва
в складі судді Ярмак О.М.
від 03.10.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
в складі колегії суддів: головуючого - Андрієнка В.В., суддів - Буравльова С.І., Шапрана В.В.
від 21.02.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг"
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Фірма "Трейдінвестбуд",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс"
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Енергоконсалтинг" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Фірма "Трейдінвестбуд" (далі - Відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Транс Сервіс" (далі - Відповідач-2, Скаржник) (далі разом - Відповідачі) про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 08.12.2021 № 08122021/2, укладеного між Відповідачами (далі - Договір).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що як на момент укладення спірного Договору, так і на момент пред`явлення позову у Позивача відсутні грошові зобов`язання перед Відповідачем-1, а отже і перед Відповідачем-2.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у справі № 910/6490/23, позов задоволено повністю. Договір визнано недійсним. Стягнуто з кожного із Відповідачів на користь Позивача 1 342 грн судового збору.
4. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким:
- сторони у договорі про надання послуг від 22.03.2019 № 20190322/1 (далі - Основний договір) передбачили порядок виникнення у Позивача зобов`язання з оплати сум податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за надані послуги, визначивши, що такий обов`язок виникає протягом п`яти банківських днів після здійснення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН);
- основним юридичним фактом, який підлягає встановленню у цій справі, є настання обставин виникнення зобов`язання з оплати вартості послуг задля можливості передачі права вимоги такої оплати третій особі;
- у справі № 902/611/22 Господарський суд Вінницької області дослідив та зазначив у рішенні від 13.01.2023, що факт реєстрації у ЄРПН податкових накладних ПН № 1 від 26.03.2019; ПН № 2 від 26.03.2019; ПН № 3 від 26.03.2019; ПН № 4 від 26.03.2019; ПН № 5 від 26.03.2019; ПН № 6 від 26.03.2019; ПН № 7 від 02.04.2019; ПН № 8 від 09.04.2019; ПН № 9 від 16.04.2019; ПН № 10 від 23.04.2019; ПН № 11 від 02.05.2019; ПН № 16 від 14.05.2019; ПН № 21 від 21.05.2019; ПН № 23 від 28.05.2019; ПН № 12 від 02.05.2019; ПН № 14 від 07.05.2019; ПН № 17 від 21.05.2019; ПН № 18 від 21.05.2019; ПН № 22 від 28.05.2019 на загальну суму 19 407 910,16 грн податкового кредиту з ПДВ є підтвердженим. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої установлено ці обставини, якщо інше не установлено законом. Натомість факт реєстрації податкових накладних № 13 від 07.05.2019 (на суму ПДВ 1 128 506,95 грн) та № 20 від 21.05.2019 (на суму ПДВ 346 708,60 грн) не підтверджений, що не спростовано жодною із сторін.
Таким чином, суди дійшли висновку, що на момент укладення спірного Договору Відповідач-1 передав Відповідачу-2 право вимоги за зобов`язаннями Позивача, зокрема на суму ПДВ у розмірі 1 128 506,95 грн та 346 708,60 грн, яке відповідно до пункту 2.7 Основного договору не настало з огляду на відсутність підтвердженої обставини реєстрації податкових накладних № 13 від 07.05.2019 та № 20 від 21.05.2019 на вказані суми. При цьому пунктом 2.7 Основного договору сторони визначили, що зазначений пункт застосовується незалежно від умов оплати, передбачених будь-якими додатками до Основного договору, і має перевагу перед будь-якими іншими умовами додатків чи специфікацій, які визначають умови оплати послуг.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
5. 26 березня 2024 року Відповідач-2 подав до Верховного Суду дві касаційні скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у справі № 910/6490/23.
6. Проаналізувавши доводи та аргументи касаційних скарг, Суд встановив, що вони є тотожними за формою та змістом, тому розглядає їх як одну скаргу.
7. Скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції повністю і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання Договору недійсним; покласти судові витрати на Позивача.
8. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Кодексу - неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права (частина перша статті 514 та частина перша статті 519 Цивільного кодексу України) без урахування висновку, викладеного у пунктах 84-92, 96-97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21.
9. Позивач у межах встановленого Судом строку подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін; покласти судові витрати на Скаржника.
10. 15 травня 2024 року Скаржник подав до Суду заяву про визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у якій просить:
(1) долучити до матеріалів справи копії актів здачі-приймання правничої допомоги та рахунків на оплату;
(2) у разі задоволення касаційної скарги та ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову - стягнути з Позивача на користь Скаржника 4 026 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 5 368 грн судового збору за подання касаційної скарги, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 70 510 грн - за розгляд справи у суді першої інстанції, 35 255 грн - за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, 35 255 грн - за розгляд справи у суді касаційної інстанції.
11. Ухвалою від 21.05.2024 Суд оголосив перерву в розгляді касаційної скарги Скаржника до 04 червня 2024 року.
12. 04 червня 2024 року Позивач подав до Суду додаткові пояснення щодо касаційної скарги; просить долучити їх до матеріалів справи; залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення; покласти судові витрати на Скаржника.
13. Оскільки додаткові пояснення Позивача подані поза межами строку, встановленого для подання відзиву на касаційну скаргу, Суд долучає їх до матеріалів справи, однак залишає без розгляду згідно з приписами статей 118, 295 ГПК України (пункти 20-24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).
14. 04 червня 2024 року Позивач також подав до Суду клопотання про зменшення витрат Скаржника на професійну правничу допомогу, в якому просить за потреби урахувати його при ухваленні постанови; заяву Скаржника у частині стягнення судових витрат задовольнити частково шляхом зменшення заявленого розміру до 19 550 грн - у суді першої інстанції, до 12 018,75 грн - у суді апеляційної інстанції, до 9 615 грн - у суді касаційної інстанції.
15. Разом із цим Позивач подав до Суду заяву про попередній розрахунок розміру судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді касаційної інстанції, повідомивши, що його орієнтовний розмір становить 40 000 грн; докази розміру витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення постанови Суду.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
16. 22 березня 2019 року Відповідач-1 (виконавець) та Позивач (замовник) уклали Основний договір, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити вартість послуг виконавця у розмірі і в порядку, що визначені цим договором.
17. Відповідно до пункту 2.4 Основного договору виконавець зобов`язується надати замовнику податкову накладну в електронній формі (розрахунок коригування до податкової накладної) у термін і в порядку, що встановлені законодавством, чинним на момент виникнення податкових зобов`язань.
18. Пунктом 2.5 Основного договору встановлено, що у разі порушення виконавцем зобов`язань, передбачених пунктом 2.4 цього договору, що спричинить ризик нарахування або нарахування іншій стороні штрафу податковими органами згідно з Податковим кодексом України за невиконання іншою стороною своїх зобов`язань як платника податку, винна сторона зобов`язана сплатити іншій стороні штраф у наступному розмірі від суми ПДВ, яка зазначена у розрахунках коригувань:
- 10 відсотків у разі порушення терміну від 1 до 5 календарних днів;
- 20 відсотків у разі порушення терміну від 6 до 25 календарних днів;
- 30 відсотків у разі порушення терміну від 26 до 55 календарних днів;
- 40 відсотків у разі порушення терміну від 56 до 175 календарних днів;
- 50 відсотків у разі порушення терміну протягом 175 календарних днів і більше.
19. Замовник має право не здійснювати оплату виконавцю за вже надані послуги у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ, до подання виконавцем на користь замовника податкової накладної з ПДВ, складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої виконавцем особи, та зареєстровану у ЄРПН. Замовник сплачує суму, що дорівнює податковому кредиту з ПДВ, протягом п`яти банківських днів з моменту виконання виконавцем відповідних зобов`язань, передбачених Податковим кодексом України. Зазначений пункт застосовується незалежно від умов оплати, передбачених будь-якими додатками до цього договору, і має перевагу перед будь-якими іншими умовами додатків чи специфікацій, які визначають умови оплати послуг (пункт 2.7 Основного договору).
20. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 травня 2019 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо жодна із сторін письмово не заявить про намір розірвання цього договору не пізніше ніж за 20 календарних днів до моменту закінчення строку його дії, то договір вважається автоматично пролонгованим на наступний період часу на аналогічних умовах (пункт 9.2 Основного договору).
21. Відповідно до специфікації послуг від 22.03.2019 (додаток № 1 до Основного договору) сторони погодили найменування та вартість за одиницю виміру таких послуг.
22. 22 березня 2019 року Позивач та Відповідач-1 уклали додаткову угоду № 1 до вказаного Основного договору, виклавши специфікацію послуг у новій редакції.
23. На виконання умов Основного договору протягом березня-травня 2019 року сторони підписали низку актів прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 125 298 754,35 грн, а саме: №№ ВР-20190322/1-001.1 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.2 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.3 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.4 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.5 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.6 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-002 від 02.04.2019, ВР-20190322/1-003 від 09.04.2019, ВР-20190322/1-004 від 16.04.2019, ВР-20190322/1-005 від 23.04.2019, ВР-20190322/1-006 від 02.05.2019, ВР-20190322/1-007 від 07.05.2019, ВР-20190322/1-008 від 14.05.2019, ВР-20190322/1-009 від 21.05.2019, ВР-20190322/1-010 від 21.05.2019, ВР-20190322/1-011 від 28.05.2019.
24. На підставі зазначених актів приймання-передачі наданих послуг та на виконання пункту 2.7 Основного договору Відповідач-1 підготував та зареєстрував у ЄРПН податкові накладні: ПН №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 26.03.2019, № 7 від 02.04.2019, № 8 від 09.04.2019, № 9 від 16.04.2019, № 10 від 23.04.2019, № 11 від 02.05.2019, № 13 від 07.05.2019, № 16 від 14.05.2019, №№ 20, 21 від 21.05.2019, № 23 від 28.05.2019.
25. Надалі реєстрація податкових накладних була зупинена органами Державної податкової служби України, унаслідок чого Відповідач-1 звернувся з відповідним позовом до суду.
26. За наслідками розгляду справи № 640/12789/19 Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22.11.2019 задовольнив вимоги Відповідача-1 та зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати у ЄРПН, зокрема, зазначені вище податкові накладні, складені Відповідачем-1, днем їх направлення на реєстрацію.
27. Фактична реєстрація податкових накладних за рішенням суду, окрім податковий накладних № 13 від 07.05.2019 та № 20 від 21.05.2019, відбулася 10 листопада 2021 року, що підтверджується даними електронного кабінету платника податків Відповідача-1 та не заперечується Позивачем.
28. 08 грудня 2021 року Відповідач-1 (первісний кредитор) та Відповідач-2 (новий кредитор) уклали Договір, за умовами якого Відповідач-1 відступив Відповідачу-2, а Відповідач-2 набув право вимоги, належне Відповідачу-1 за Основним договором.
29. Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Відповідач-2 одержав право замість Відповідача-1 вимагати від Позивача (боржника) належне виконання зобов`язань за Основним договором у сумі 20 883 125,71 грн з ПДВ.
30. Право вимоги Відповідача-1 до Позивача на суму 20 883 125,71 грн за Основним договором підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.07.2019 та актами-прийому-передачі виконаних робіт №№ ВР-20190322/1-001.1 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.2 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.3 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.4 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.5 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-001.6 від 26.03.2019, ВР-20190322/1-002 від 02.04.2019, ВР-20190322/1-003 від 09.04.2019, ВР-20190322/1-004 від 16.04.2019, ВР-20190322/1-005 від 23.04.2019, ВР-20190322/1-006 від 02.05.2019, ВР-20190322/1-007 від 07.05.2019, ВР-20190322/1-008 від 14.05.2019, ВР-20190322/1-009 від 21.05.2019, ВР-20190322/1-010 від 21.05.2019, ВР-20190322/1-011 від 28.05.2019.
31. Натомість Позивач зазначає, що податкові накладні оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, отже не дозволяють Позивачу, як платнику податків, ідентифікувати такі операції станом на дату їх реєстрації за рішенням суду. На підставі неналежної реєстрації Відповідачем-1 податкових накладних Позивач скористався правом, передбаченим пунктом 2.7 Основного договору, не здійснювати оплату виконавцю за надані послуги у розмірі, що дорівнює сумі податкового кредиту з ПДВ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
32. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов наступних висновків.
33. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
34. За змістом частин першої, третьої статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
35. Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).