ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/3555/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
Офісу ГП - Савицька О.В.
позивача - Якових Є.В. (адвокат)
відповідача - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Стройтекс"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 (у складі колегії суддів: Ярош А.І. (головуючий), Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 (суддя Литвинова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Стройтекс"
до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області
за участю Чорноморської окружної прокуратури
про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. 16.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Стройтекс" (далі - ТОВ "БФ "Стройтекс", Позивач, Орендар, Скаржник) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі - Міськрада, Відповідач, Орендодавець), з позовними вимогами:
- визнати недійсним договір про розірвання договору оренди землі №11 від 13.05.2020;
- зобов`язати Міськраду повернути орендарю ТОВ "БФ Стройтекс" у користування земельну ділянку площею 0,7818 га з кадастровим номером 5110800000:02:026:0066 шляхом складання та підписання акту прийому-передачі.
1.2. На обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що спірний договір є недійсним, оскільки укладений на підставі рішення Міськради №564/31-VII від 17.04.2020 "Про поновлення ТОВ "Будівельна фірма Стройтекс" договору оренди землі площею 0,7818 га за адресою Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13Д", яке було визнано незаконним та скасовано рішенням суду від 04.04.2023 у справі №916/2859/21 (набуло чинності 15.06.2023).
За таких обставин, на думку Скаржника, має бути визнаний недійсним і договір, укладений на підставі незаконного рішення, за приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.11.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, у задоволенні позовних вимог ТОВ "БФ "Стройтекс" відмовлено повністю.
2.2. Суди дійшли висновку, що договір оренди землі № 67 від 23.08.2013 був укладений на 10 років, тому його строк у будь-якому випадку вже сплинув. Крім того, згідно зі статтею 31 Закону України "Про оренду землі" та пунктом 13.2 договору оренди землі №67 від 23.08.2013 його може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін. За таких обставин не вимагається прийняття рішення органом місцевого самоврядування, у даному випадку Міськрадою. З огляду на викладені норми законодавства, сторони за взаємною згодою розірвали договір оренди землі № 67 від 23.08.2013, уклавши договір про розірвання договору від 13.04.2020 №11. Таким чином, Позивачем не доведено, що зміст договору від 13.04.2020 про розірвання договору оренди землі № 11 суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. В такий спосіб суди виснували про відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного договору.
Як наслідок, відсутні підстави і для задоволення пов`язаних позовних вимог про зобов`язання Відповідача повернути спірну земельну ділянку, оскільки Позивач не є її орендарем.
2.3. Суди також врахували, що договір оренди землі № 67 від 23.08.2013 був укладений на 10 років, тобто строк його дії на час розгляду справи закінчився.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
3.1. Провадження у справі відкрито 16.05.2024 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. У касаційній скарзі ТОВ "БФ "Стройтекс" просить скасувати постанову та рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
3.3. Свої доводи Скаржник мотивує неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18, від 21.09.2023 у справі № 385/1392/22, від 16.06.2023 у справі № 357/9169/18, від 22.01.2020 у справі № 394/301/19, від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 (щодо оцінки та дослідження доказів); від 15.10.2019 у справі № 903/879/18 (щодо змагальності сторін та законності і обґрунтованості судового рішення).
3.4. Також ТОВ "БФ "Стройтекс" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що, на його думку, виразилося у безпідставному та немотивованому неприйнятті його доказів, наданих безпосередньо апеляційному суду.
3.5. Прокурор та Відповідач не скористалися правом надати Суду відзив на касаційну скаргу.
4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
4.1. 23.08.2013 між Іллічівською міською радою Одеської області та ТОВ "БФ Стройтекс" був укладений договір оренди землі № 67, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішень Іллічівської міської ради від 06.10.2010 № 696/14-V "Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Стройтекс" земельної ділянки площею 1,0528 га; від 16.12.2011 №132/33-VI "Про внесення змін в рішення Іллічівської міської ради від 06.10.2010 №696/14-V"; рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 16.05.2013 № 147 "Про присвоєння адреси земельній ділянці ТОВ "Будівельна фірма Стройтекс" надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7818 га несільськогосподарського призначення, із земель рекреаційного призначення (кадастровий номер 5110800000:02:026:0066), що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 13-Д, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору, строком на 10 років (далі - Договір оренди від 23.08.2013).
4.2. Згідно з пунктом 3.2 вказаного договору, після закінчення строку його дії Орендар має переважне право поновити його на новий строк, письмово повідомивши Орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії.
4.3. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Договору оренди від 23.08.2013, земельна ділянка передається в оренду для розташування спортивно-оздоровчого комплексу з яхт-клубом та облаштування прибережної зони (берегоукріплення та будівництво гідротехнічних протизсувних споруд) в районі кемпінгу Україна та прикордонної застави (район вул. Набережна) в прибережній зоні м. Іллічівська. Категорія земель за основним цільовим призначенням - Е.07.02 (для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту).
4.4. Як узгоджено сторонами у пункті 6.1 вказаного договору, передача земельної ділянки в оренду здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на підставі статті 123 Земельного кодексу України.
4.5. Пунктом 9.1 Договору оренди від 23.08.2013 встановлено, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 № 1051, враховуючи Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку Відділу Держземагенства у м. Іллічівську Одеської області від 10.06.2013 № НВ-5100275662013, відомості про обмеження на даній земельній ділянці не зареєстровані.
4.6. За пунктами 13.1, 13.2 вказаного договору зміни його умов вносяться у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Цей договір може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін.
4.7. На виконання Договору оренди від 23.08.2013 сторонами було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.
4.8. Постановою Верховної Ради України від 04.02.2016 № 984-VIII "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" місто Іллічівськ було перейменовано на місто Чорноморськ.
4.9. 17.04.2020 рішенням Міськради "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Стройтекс" договору оренди землі площею 0,7818 га за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д" № 564/31-VII було поновлено Договір оренди від 23.08.2013 строком на 49 років та вирішено, зокрема, зобов`язати Орендаря укласти договір оренди землі в новій редакції, оформити речові права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Водночас цим рішенням (пункт 3) вирішено припинити Договір оренди від 23.08.2013 шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.
4.10. 13.05.2020 між Чорноморською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Стройтекс" укладено договір № 11 про розірвання Договору оренди від 23.08.2013, відповідно до умов якого на підставі вищевказаного рішення Міськради Орендодавець і Орендар дійшли згоди добровільно розірвати Договору оренди від 23.08.2013.
4.11. За таких обставин суди дійшли висновку, що з моменту набрання чинності договором від 13.05.2020 № 11 припиняє свою дію Договір оренди землі від 23.08.2013 №67. Зобов`язання сторін, що виникли з Договору оренди землі, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками. Орендар повертає орендодавцю земельну ділянку - предмет оренди в належному стані, придатному для її використання за цільовим призначенням, не гіршому, ніж на час передачі її в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки.
4.12. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 13.05.2020 між Міськрадою та ТОВ "БФ Стройтекс" укладено договір оренди № 40, за умовами якого Відповідач передає, а Позивач приймає в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,7818 га з кадастровим номером 5110800000:02:026:0066 за адресою: м. Чорноморськ, вул. Набережна 13-Д строком на 49 років.
4.13. У подальшому 21.09.2021 Чорноморська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ "Будівельна фірма Стройтекс" (справа № 916/2859/21), у якій просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської міської ради № 564/31 -VII від 17.04.2020 "Про поновлення ТОВ Будівельна фірма Стройтекс договору оренди землі площею 0,7818 га за адресою Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Набережна, 13-Д;
- визнати недійсним договір оренди землі № 40, укладений 13.05.2020 між Чорноморською міською радою Одеської області та ТОВ "Будівельна фірма Стройтекс";
- зобов`язати ТОВ "Будівельна фірма Стройтекс" повернути у комунальну власність в особі Чорноморської міської ради земельну ділянку площею 0,7818 га з кадастровим номером 5110800000:02:026:0066, шляхом складання та підписання акту прийому-передачі.
4.14. За результатами розгляду справи №916/2859/21 рішенням Господарського суду Одеської області від 04.04.2023, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023, позовні вимоги задоволено. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2023 касаційне провадження у справі закрито.
4.15. У постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 у справі № 916/2859/21 серед іншого зазначено, що будівництво спортивно-оздоровчого комплексу з яхт-клубом на спірній земельній ділянці не відповідає режиму використання земель водного фонду.
4.16. Суди також зазначили, що Договір оренди землі № 67 від 23.08.2013 був укладений на 10 років, у встановленому законом порядку продовжений/поновлений не був, тому на час розгляду справи судом відсутні підстави для повернення спірної земельної ділянки Позивачу.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні Прокурора та представника Позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
5.3. У даній справі № 916/3555/23 предметом позову є матеріально-правові вимоги про визнання недійсним договору від 13.05.2020 № 11, яким було розірвано Договір оренди землі від 23.08.2013 № 67, та зобов`язання Міськради повернути орендарю ТОВ "БФ Стройтекс" у користування земельну ділянку площею 0,7818 га.
При цьому до матеріалів справи додано засвідчену копію оспорюваного договору від 13.04.2020, що вочевидь є технічною помилкою, оскільки він укладений на підставі рішення Міськради від 17.04.2024. Факт укладення вказаного правочину саме 13.05.2020 сторонами не заперечується та відповідні доводи у касаційній скарзі не наводяться.
5.4. Як вже зазначалося, підстави його недійсності Позивач обґрунтовує тим, що він був укладений на підставі визнаного судом незаконним та скасованого рішення Міськради. За доводами ТОВ "БФ Стройтекс", у разі визнання недійсним одного договору (про оренду землі № 40), прийнятого на підставі незаконного та скасованого рішення Міськради, так само має бути визнаний недійсним і інший договір (про розірвання договору № 11).
5.5. Позивач у касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.6. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували положення статей 86, 210, 236 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18, від 21.09.2023 у справі № 385/1392/22, від 16.06.2023 у справі № 357/9169/18, від 22.01.2020 у справі № 394/301/19, від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 15.10.2019 у справі № 903/879/18.
5.7. З приводу підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
5.8. Вказаною нормою закону встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.