ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року
м. Київ
справа №298/169/20
провадження № 61-1050св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач ? ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", Публічне акціонерне товариство "Оксі Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Укрфінанс груп",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_2, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Кожух О.А., Бисаги Т.Ю., Собослоя Г.Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), Публічного акціонерного товариства "Оксі Банк" (далі - ПАТ "Оксі Банк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Укрфінанс груп" (далі - ТОВ "ФК "Укрфінанс груп") про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за кредитними та іпотечним договорами.
Позов мотивований тим, що 05 червня 2006 року між ним та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено кредитний договір №014/02-2/185-М, згідно з умовами якого він отримав кредит у розмірі 16 000,00 доларів США строком до 04 червня 2013 року зі сплатою 14 % річних. З метою забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором, між ними було укладено й договір іпотеки від 08 червня 2006 року № 014/02-2/185-Z, відповідно до якого він передав в іпотеку банку майнові права на автосервіс та автомийку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
22 вересня 2006 року між ним та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено кредитний договір № 014/02-2/361-М, а 27 листопада 2009 року ? додаткову угоду № 014/02-2/361-М/1 до вказаного кредитного договору, відповідно до їх умов він отримав кредит у розмірі 13 300,00 доларів США строком до 04 червня 2016 року зі сплатою 15 % річних.
27 червня 2019 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк" укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-11, за яким ПАТ "Оксі Банк" набуло права вимоги за кредитними договорами від 05 червня 2006 року від 22 вересня 2006 року № № 014/02-2/185-М, 014/02-2/361-М відповідно. Цього ж дня між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" укладено договір відступлення права вимоги, згідно з яким останнє набуло права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за вказаними кредитними договорами.
02 липня 2019 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк" укладено договір відступлення прав за договорами іпотеки, згідно з якого ПАТ "Оксі Банк" набуло права вимоги за іпотечними договорами, у тому числі за договором іпотеки від 08 червня 2006 року № 014/02-2/185-Z. Цього ж дня між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" укладено договір відступлення прав за договорами іпотеки, за яким ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" набуло права вимоги, в тому числі, за договором іпотеки від 08 червня 2006 року № 014/02-2/185-Z, укладеного між ним та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".
Про існування договорів про відступлення права вимоги йому стало відомо з заяви від 01 серпня 2019 року, з поданої ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" до суду про заміну сторони виконавчого провадження. Вважає, що оспорювані договори відступлення права вимоги за кредитними договорами є договорами факторингу. Порушення вимог закону щодо форми, змісту, суб`єктивного складу договору факторингу, відповідно до статті 203 ЦК України зумовлюють його недійсність.
З оскаржуваних договорів слідує, що сторони погодили вартість відступлення права вимоги, однак така вимога не була ними виконана, а тому договори є недійсними з моменту їх укладення. Крім того, за договором відступлення права вимоги за кредитними договорами № 114/2-11, укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк", сторони погодили вартість відступлення права вимоги у розмірі 1 783 000,00 грн, а за договором укладеним між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" ? 1 792 000,00 грн. Вважає, що такі договори зачіпають його права як споживача кредитних послуг.
ОСОБА_3 просив суд визнати недійсними:
договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 27 червня 2019 року №114/2-11, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк", в частині відступлення права вимоги за кредитними договорами від 05 червня 2006 року, від 22 вересня 2006 року № № 014/02-2/185-М, 014/02-2/361-М, позичальником за якими є ОСОБА_1 ;
договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 27 червня 2019 року №114/2-11, укладений між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс груп", в частині відступлення права вимоги за кредитними договорами від 05 червня 2006 року, від 22 вересня 2006 року № № 014/02-2/185-М, 014/02-2/361-М, позичальником за якими є ОСОБА_1 ;
договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 02 липня 2019 року, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк", у частині відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08 червня 2006 року №014/02-2/185-Z, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_1 ;
договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 02 липня 2019 року, укладений між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс груп", в частині відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08 червня 2006 року №014/02-2/185-Z, іпотекодавцем за яким є ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 червня 2020 року позов задоволено.
Визнано недійсними з моменту укладання:
договір, укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк", про відступлення права вимоги за кредитними договорами від 27 червня 2019 року №114/2-11 в частині відступлення права вимоги за кредитними договорами від 05 червня 2006 року, від 22 вересня 2006 року № № 014/02-2/185-М, 014/02-2/361-М відповідно зі змінами і доповненнями, позичальником за якими є ОСОБА_1 ;
договір, укладений між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс груп", про відступлення права вимоги від 27 червня 2019 року №114/2-11 за кредитними договорами в частині відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за кредитними договорами від 05 червня 2006 року, від 22 вересня 2006 року № №014/02-2/185-М, 014/02-2/361-М відповідно зі змінами і доповненнями, позичальником по якому є ОСОБА_1 ;
договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, укладений 02 липня 2019 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк" в частині відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за іпотечним договором від 08 червня 2006 року № 014/02-2/185-Z, позичальник та іпотекодавець за яким є ОСОБА_1 ;
договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, укладений 02 липня 2019 між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ ФК "Укрфінанс груп", в частині відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за іпотечним договором від 08 червня 2006 року № 014/02-2/185-Z, позичальник та іпотекодавець за яким є ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у ЦК України проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договорів відступлення права вимоги, в них визначена плата послуги за договором факторингу, однак ці вимоги ПАТ "Оксі Банк", ТОВ ФК "Укрфінанс груп" не виконані. Ураховуючи наведене та те, що оспорювані правочини суперечать вимогам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, то вони підлягають визнанню недійсними відповідно до частини першої статті 215 ЦК України. Таким чином підлягають визнанню недійсними і договори про відступлення прав за договорами іпотеки.
Короткий зміст ухвали та постанови апеляційного суду
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ФК "Укрфінанс груп" на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 червня 2020 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що станом на 20 грудня 2022 року ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" не надало належних документів на підтвердження того, що особа, яка підписала апеляційну скаргу, ? Науменко Ю. М. уповноважена діяти від імені ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" у судовому процесі у порядку самопредставництва.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу ПАТ "Райффазен Банк Аваль" задоволено, рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обставини щодо здійснення оплати за договорами відступлення права вимоги спростовують доводи позивача про те, що сторони договорів, погодивши вартість відступлення права вимоги, не дотрималися вимог щодо її сплати. При цьому, колегія суддів зауважує, що обставини проведення розрахунків між сторонами договору відступлення права вимоги - не впливають у цьому випадку на права і обов`язки ОСОБА_1 як боржника у кредитному зобов`язанні.
Договір про відступлення права вимоги від 27 червня 2019 року №114/2-11 укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк", тобто між банками, які є фінансовими установами, що можуть надавати фінансові послуги, у тому числі у формі факторингу. З моменту укладення між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" договору про відступлення права вимоги від 27 червня 2019 року №114/2-11 відбулася заміна кредитодавця - банку на ТОВ "ФК "Укрфінанс груп", що є фінансовою установою, яка має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, належить до фінансових установ у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", та може надавати фінансові послуги, у тому числі у формі факторингу на час укладення спірного договору.
Таким чином, оспорювані договори відступлення права вимоги за кредитними договорами не суперечать приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, тому не підлягають визнанню недійсним. Обставини, встановлені у справі, яка розглядається апеляційним судом, відрізняються від обставин, що були встановлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, де було встановлено заміну кредитодавця-банку на товариство, котре не може надавати фінансові послуги та не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
За результатами розгляду спору про визнання правочинів недійсними вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочинів і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Водночас ОСОБА_1 не довів обставин, на які посилався, як на підставу для визнання недійсними оспорюваних договорів, не довів порушень вимог закону щодо форми, змісту, суб`єктного складу таких договорів, не довів наявності підстав, за яких ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" не мали права укладати оспорювані договори (у частині відступлення права вимоги щодо позичальника та іпотекодавця ОСОБА_1 ). Також позивач не довів, що укладеними договорами між фінансовими установами про відступлення права вимоги було порушено його права, у тому числі, як споживача кредитних послуг.
Крім того, законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. Відповідний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 10 березня 2021 року в справі № 278/2083/18. Тому сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.
Аргументи учасників справи
17 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов суперечливих висновків в частині того, що права та інтереси оплатністю чи неоплатністю правочину не порушені та зробив висновок про законність договорів відступлення права вимоги, які містять ознаки факторингу. При тому, що такий договір в силу суб`єктного складу та правових наслідків є удаваним правочином.
Помилковим, як підстава для відмови у позові, є посилання на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 05 березня 2015 року у справі № 298/2/15-ц за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до нього та ОСОБА_5 (поручителя) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 червня 2006 року № 014/02-2/185-М про стягнення заборгованості у розмірі 159 489,57 грн, а також на постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 березня 2020 року, якою замінено у виконавчому провадженні сторону стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "ФК "Укрфінанс груп". Всупереч вимог статті 13 ЦПК України апеляційний суд з власної ініціативи збирав докази у справі, в томі числі судові рішення про стягнення боргу та заміну сторони виконавчого провадження. Крім того, суд зробив помилковий висновок про значення вказаних судових рішень для розгляду цієї справи, оскільки розглядаючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, яка може бути проведена на будь-якій стадії процесу, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. А правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В оскарженій постанові апеляційного суду не обґрунтовано необхідність задоволення апеляційної скарги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у повному обсязі та скасування рішення суду першої інстанції в частині вимог про укладені договори між ПАТ "Оксі банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс груп". При цьому ухвалою апеляційного суду закрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Укрфінанс груп", а отже доводи апеляційної скарги ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" не були предметом апеляційного перегляду. Апеляційний суд проігнорував ту обставину, що інші учасники рішення суду першої інстанції не оскаржували.
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Райффайзен Банк", у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивований тим, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорювані правочини відступлення права вимоги за кредитними договорами не суперечать приписам цивільного законодавства України щодо суб`єктного складу договору факторингу, тому не підлягають визнанню їх недійсним. Неможливо також погодитись із твердженням позивача про те, що в договорах відступлення відсутня вартість прав вимоги за договором (ціна договору). Наведене спростовується пунктами 2.1, 3.1 договорів відступлення права вимоги, укладених між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк", якими передбачено, що первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає права вимоги до боржників, вказаним у Реєстрі боржників (Портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в Додатку 1 до договору (Попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною. Загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 1 783 000,00 грн. Також випискою за рахунком АТ "Оксі Банк" підтверджується здійснення оплати згідно з договором відступлення права вимоги. Так само відповідним платіжним дорученням підтверджується здійснення оплати ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" за договором відступлення права вимоги на користь АТ "Оксі Банк". Отже позивач не довів обставин, на які він посилався обґрунтовуючи позовні вимоги.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні порушив норми процесуального права застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19, від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010).
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року заперечення ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп, підписаний Гаврилюк К. В., повернуто без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 05 червня 2006 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/02-2/185-М, згідно з умов якого останній отримав кредит у розмірі 16 000,00 доларів США строком до 04 червня 2013 року зі сплатою 14% річних.
Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором № 014/02-2/185-М, між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 08 червня 2006 року №014/02-2/185-Z, за умовами якого останній передав у іпотеку банку нерухоме майно: майнові права на автосервіс та автомийку, що знаходиться на АДРЕСА_1 .
22 вересня 2006 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/02-2/361-М, до якого в подальшому укладено додаткову угоду від 27 листопада 2009 року № 014/02-2/361-М/1, згідно з умов яких ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 13 300,00 доларів США строком до 04 червня 2016 року зі сплатою 15 % річних.
Рішенням Великоберезнянського районного суду від 05 березня 2015 року у справі № 298/2/15-ц позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_7 (поручитель) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 червня 2006 року № 014/02-2/185-М задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором в розмірі 159 489,57 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом - 6 204,37 доларів США (77 747,15 грн); заборгованість по простроченим та нарахованим відсоткам - 2 309,22 доларів США (289 36,91 грн); пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків - 4 213,98 доларів США (52 805,51 грн) та судові витрати в розмірі 1 594,89 грн.
Рішенням Великоберезнянського районного суду від 14 травня 2014 у справі 298/935/13-ц позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 вересня 2006 року № 014/02-2/361-М задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором в розмірі 6 411,78 доларів США (51 249,39 грн) в тому числі: заборгованість за кредитом - 5 518,17 доларів США (44 106,73 грн); заборгованість по сплаті відсотків - 794,68 доларів США (6 351,88 грн); пеню за невчасну сплату кредиту та відсотків - 98,93 доларів США (790,78 грн) та судові витрати в розмірі 512,49 грн.
27 червня 2019 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк" укладено договір відступлення права вимоги №114/2-11, згідно з якого ПАТ "Оксі Банк" набуло права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором від 05 червня 2006 року № 014/02-2/185-М та кредитним договором від 22 вересня 2006 року № 014/02-2/361-М, що укладені з ОСОБА_1 .
Відповідно до умов цього договору від 27 червня 2019 року №114/2-11: первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору за плату, а новий кредитор прийняти права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (Портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в Додатку 1 до Договору (Попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною (пункт 2.1); внаслідок передачі портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі боржників та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами (пункт 2.3); загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору) становить 1 783 000 грн (пункт 3.1).
Відповідно до виписки з рахунку АТ "Оксі Банк" здійснило 27 червня 2019 року оплату згідно з договором відступлення права вимоги від 27 червня 2019 року №114/2-11 у розмірі 1 783 000,00 грн .
27 червня 2019 року між ПАТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Укрфінанс груп" укладено договір відступлення права вимоги, згідно з якого останнє набуло права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором від 05 червня 2006 року №014/02-2/185-М та кредитним договором від 22 вересня 2006 року № 014/02-2/361-М, укладеними із ОСОБА_1 .