ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2024 року
м. Київ
справа № 0940/1407/18
адміністративне провадження № К/9901/24505/20, К/9901/15315/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Бившева Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційні скарги Приватного фермерського господарства "Геліос" та Головного управління ДПС в Івано-Франківській області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 (суддя Григорук О.Б.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 (Головуючий суддя Обрізко І.М., судді: Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.)
по справі №0940/1407/18
за позовом Приватного фермерського господарства "Геліос"
до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне фермерське господарство "ГЕЛІОС" (надалі - ПФГ "ГЕЛІОС", позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області), Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ДПС в Івано-Франківській області ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006802200 від 20 липня 2018 року та №0002271401 від 12 квітня 2018 року.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002271401 від 12 квітня 2018 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0006802200 від 20 липня 2018 року в частині визначення грошового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1 376 070,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 18 червня 2019 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2019 року скасовано. Адміністративну справу № 0940/1407/18 направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006802200 від 20.07.2018 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 662 747,25 грн, у тому числі за основним зобов`язанням в розмірі 642 390 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 20 357,25 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмовлених позовних вимог, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Підставами касаційного оскарження позивачем зазначено пункти 1 та 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Касаційну скаргу обґрунтовано таким. Наявна в матеріалах копія акта інвентаризації готової продукції не відповідає оригіналу, факт нестачі ТМЦ належними та допустимими доказами контролюючим органом підтверджено не було. У складських приміщеннях ТОВ "Радехівський цукор" зберігався цукор-пісок, що є власністю ПФГ "ГЕЛІОС". Судами попередніх інстанцій не надано оцінку доказу, а саме акту від 31.03.2018 № 4583, який містить відомості про надання позивачу послуг відповідального зберігання. Судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про залучення третьої особи ТОВ "Радехівський цукор". Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки змінам в структурі активів позивача та не спростовано доводи позивача щодо подальшої реалізації цукру. Крім того позивач ставить під сумнів правомірність застосування штрафних санкцій. Товариством зазначено, що податковим органом не було застосовано штрафів до позивача за ненадання до перевірки документів. До прийняття рішення податковим органом за наслідками адміністративного оскарження позивачем надавалися документи, якими спростовується факт вчинення порушення. При цьому позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, що викладена в постановах від 08.08.2019 у справі № 823/1358/13-а, від 12.11.2018 у справі № 806/434/16, від 24.01.2019 у справі № 820/12113/15, від 12.02.2019 у справі №820/6512/16. Скаржник зазначає, що суд самостійно визначив суму грошового зобов`язання, чим фактично підмінив контролюючий орган, в той час як відповідачем було надано чотири різних розрахунки суми штрафних санкцій.
Податковий орган звернувся до суду з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, просив рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2020 в частині задоволення позову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В касаційній скарзі податковий орган посилається на неврахування правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 30.08.2019 у справі № 819/3118/13-а.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Приватне фермерське господарство "Геліос" діє на підставі статуту та зареєстрований як юридична особа 12 квітня 2006 року Городенківською РДА Івано-Франківської області. Згідно КВЕД зареєстровані серед інших також такі види діяльності як: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.30 Змішане сільське господарство.
Позивач зареєстрований як суб`єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до свідоцтва № 200099132 (т.2 а.с.191).
На підставі наказу від 9 лютого 2018 року №223 та направлень від 16 лютого 2018 року №247, №248, №249 податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт №211/09-19-14-01/34161089 від 21 березня 2018 року (том 1, а.с.25-92).
Висновками акта перевірки встановлено наступні порушення позивачем:
- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено суму податку на додану вартість всього в сумі 2 160 335 грн та завищення за грудень 2016 в сумі 79366 грн; завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2017 року у сумі 705105 грн.;
- пункту 209.2, підпункту а підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Податкового кодексу України та пункту 23 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість по операціях з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими та технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) всього на суму 625788 грн., в тому числі за лютий 2016 року в сумі 480950 грн., за грудень 2016 року в сумі 144838 грн.;
- пунктів 1, 2 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995, а саме встановлено непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 313000 грн. та не видано розрахункових документів встановленої форми.
Позивач 28 березня 2018 року подав до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області заперечення на акт перевірки від №211/09-19-14-01/34161089 від 21 березня 2018 року, просив переглянути результати перевірки. За результатами розгляду вказаного заперечення Головне управління ДФС в Івано-Франківській області 6 квітня 2018 року надано відповідь про те, що висновки викладені в акті перевірки є законними, порушень вимог чинного законодавства під час перевірки не встановлено.
На підставі акта перевірки №211/09-19-14-01/34161089 від 21 березня 2018 року та з урахуванням результатів розгляду заперечень позивача Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 12 квітня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0002261401, яким збільшену суму податку на додану вартість на суму 3345197 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 2785440 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 559757 грн. (том 1, а.с.114-115);
- № 0002271401, яким зменшено розмір від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 705105 грн. за грудень 2017 року (том 1, а.с.116-117);
- №0002291401 на суму 1,00 за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а.с.118).
Позивач подав в Державну фіскальну службу України скаргу на податкові повідомлення-рішення №0002261401 та №0002271401 від 12 квітня 2018 року, за результатами розгляду якої 20 червня 2018 року Державна фіскальна служба України прийняла рішення № 21077/6/99-99-11-01-01-25, яким скаргу задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002261401 від 12 квітня 2018 року та № 0002271401 від 12 квітня 2018 року в частині встановлених порушень по взаємовідносинах з ТОВ "Укрдезімпорт", ТОВ "Солд-Прайс", ТОВ "Сенсіс ЛТД", ТОВ "Охоронна компанія "Міська фортеця" ТОВ "Віртон ЛТД", ТОВ "ТД Агроресурс-2017" і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін (том 2, а.с.176-185).
Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області з врахуванням рішення ДФС України прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2018 року №0006802200, на підставі акта перевірки №211/09-19-14-01/34161089 від 21 березня 2018 року та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 20 червня 2018 року №21077/6/99-99-11-01-01-25 за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на суму 1394254 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1224686 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 169568 грн. (том 1, а.с. 22-23).
Направляючи справу на новий розгляд, Верховним Судом було зазначено, що при прийнятті рішення про безпідставність податкового повідомлення-рішення в цій частині, судами попередніх інстанцій не досліджено, чи подавались документи, які підтверджують зберігання цукру, податковому органу під час перевірки, або під час оскарження висновків акта перевірки та податкових повідомлень-рішень. Таким чином, судами попередніх інстанцій не досліджено за якими саме господарськими операціями донараховано податок на додану вартість та застосовані штрафні санкції, не встановлено чи були в розпорядженні податкового органу документи щодо зберігання цукру ТОВ "Радехівський цукор", які надані суду першої інстанції, чи підтверджено документально виконання договору щодо зберігання цукру укладеного з ОСОБА_1 .
За наслідками нового розгляду справи суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів суду апеляційної інстанції, часткового задовольняючи позовні вимоги, виходив з такого.
Документи, на які покликається позивач і які, на його думку, підтверджують факт наявності готової продукції станом на 31.12.2017 року (на час перевірки) були відсутні у позивача на час складання такої звітності в силу законодавчих приписів, які містяться у п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.
Крім того, з урахуванням п.4.2 договору №154ЦБ/17 купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2017 для виробництва цукру квоти "А" від 13.03.2017 року строк передання цукру, який перероблений у листопаді - грудні згідно актів виконаних робіт, під відповідальне зберігання не настав.
Договір відповідального зберігання укладений зі зберігачем ОСОБА_1 та акт прийому - передачі від 02.01.2018 року складено поза межами періоду, що перевірявся та не підтверджує наявність цукру на зберіганні.
Тому податкове повідомлення - рішення по зобов`язаннях з податку на додану вартість на суму 727 870 грн. (582 296 грн. за основним зобов`язанням та 145 574 грн. за фінансовими санкціями) винесено правомірно і скасуванню не підлягає.
Правомірним є також податкове повідомлення - рішення, яким зменшено розмір від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у зв`язку із його безпідставним завищенням в сумі 705 105 грн. за грудень 2017 року і яке пов`язане із встановленою нестачею цукру.
З висновками судів попередніх інстанцій частково погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що структуру грошових зобов`язань складають:
грошове зобов`язання донараховане внаслідок неправомірного, на думку податкового органу, розподілу сільськогосподарських культур та відсутності коду КВЕД у свідоцтві платника податку на додану вартість (порушення п. 209.2, підпункту "а" підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 та пункт 23 постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569) в сумі 625788,00 гривень, в тому числі за основним платежем 625788,00грн.;
грошове зобов`язання за результатами проведеної інвентаризації та встановленим фактом відсутності готової продукції (цукру), наявність якої відображена у бухгалтерському та податковому обліку в сумі 727870,00 грн., в тому числі за основним зобов`язанням 582296,00 грн. та за штрафними санкціями 145574,00 грн.;
грошове зобов`язання, донараховане внаслідок встановленого факту реалізації автомобіля в сумі 3636,75 грн., в тому числі за штрафними санкціями 3636,75 грн.;