ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2024 року
м. Київ
справа № 826/11724/16
адміністративне провадження № К/9901/40816/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2016 (суддя: Федорчук А.Б.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (судді: Мацедонська В.Е., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.)
у справі № 826/11724/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфералайн"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сфералайн" (далі - позивач, ТОВ "Сфералайн") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.07.2016 № 0012441404 та № 0012431404.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки останні прийняті з порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.07.2016 № 0012441404 та № 0012431404.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції зазначили, що висновки податкового органу, щодо порушення позивачем п. 44.1 cт. 44, п/п. 134.1.1 п. 134.1 cт. 134, п. 135.1 cт. 135, п. 137.1 cт. 137 ПК України; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 cт. 198, п. 201.1 cт. 201 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", ґрунтуються виключно на припущеннях щодо відсутності факту здійснення господарських операцій ТОВ "Сфералайн" з ТОВ "БМУ Будінвест", ТОВ "Екомаркетгруп", ТОВ "Меркурі Інновейшн" та ТОВ "Архітектура Стилю", що не відповідає фактичним обставинам та спростовано матеріалами справи. Наданими позивачем доказами підтверджується правомірність формування ним податкового кредиту, до якого включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку - ТОВ "БМУ Будінвест", ТОВ "Екомаркетгруп", ТОВ "Меркурі Інновейшн" та ТОВ "Архітектура Стилю", та встановлено правомірність формування витрат на підставі первинних документів. Також суди зазначили, що матеріалами справи підтверджується реальності здійснення господарських операцій, наявність придбаних товарів (послуг) та використання їх в господарській діяльності позивача, що свідчить про дотримання позивачем вимог податкового законодавства.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В доводах касаційної скарги скаржник, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки, при цьому зазначивши, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Позивачем надано заперечення на касаційну скаргу, в яких просив скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, зважаючи на їх правомірність.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 25.03.2016 по 14.04.2016, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 23.03.2016 № 1677 та п/п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сфералайн" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з TOB "Гілліан" за період січень, квітень, травень 2015 року, TOB "Голден-Хот" за період січень, лютий, березень 2015 року, ТОВ "Аракс нова" за період січень 2015 року, TOB "Ламей Юей" за період лютий 2015 року, ТОВ "Сучасне Світло" за період лютий, березень 2015 року, TOB "Бізнес-Альянс-Груп" за період лютий 2015 року, ПП "Суматра ЛТД" за період лютий 2015 року, TOB "Вік Фор" за період лютий 2015 року, TOB "ТД Світоніка" за період лютий 2015 року, TOB "БМУ "Будінвест" за період березень 2015 року, TOB "Сарго Груп" за період березень, квітень 2015 року, TOB "Рись-Мегатрейд" за період квітень 2015 року, ПП "Пакт" за період квітень, липень 2015 року, TOB "Kітт-Саунд" за період квітень 2015 року, TOB "Атрас Трейд" за період квітень 2015 року, ТОВ "Асоціація "Світлотехніка" за період квітень 2015 року, ТОВ "Екомаркетгруп" за період травень, червень, липень 2015 року, ТОВ "Спред-Продакшн" за період травень, червень 2015 року, ТОВ "Оптцентр" за період травень, червень, липень 2015 року, ТОВ "Меркурі Інновейшн" за період червень, липень 2015 року, ТОВ "Архітектура Стилю" за період червень, липень 2015 року та контрагентами - покупцями за період з 01.01.2015 по 31.07.2015.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.04.2016 № 62/26-15-14-04-03/37404411 (т. 1 а.с. 20- 123), яким встановлено порушення позивачем вимог: п. 44.1 cт. 44, п/п. 134.1.1 п. 134.1 cт. 134, п. 135.1 cт. 135, п. 137.1 cт. 137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 1164891,00 грн., в т.ч. за період 2015 рік 1164891,00 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 cт.198, п.201.1 cт.201 ПК України та наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" в результаті чого занижено суми ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 1353274,00 грн., в т.ч. за період лютий 2015 року 227344,00 грн., березень 2015 року 22859,00 грн., квітень 2015 року 305512,00 грн., травень 2015 року 332951,00 грн., червень 2015 року 242653,00 грн., липень 2015 року 221955,00 грн.
За наслідками розгляду поданих позивачем заперечень (т. 1 а.с. 124-142) на акт перевірки від 21.04.2016 № 62/26-15-14-04-03/37404411 рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 05.05.2016 № 10351/10/26-15-14-04-03 (т. 1 а.с. 143-153) висновки акта перевірки ТОВ "Сфералайн" залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
На підставі акту перевірки від 21.04.2016 № 62/26-15-14-04-03/37404411 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішенні від 11.05.2016:
№ 0005781404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1164891,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 1164891,00 грн. (т. 1 а.с. 154-155);
№ 0005791404, яким ТОВ "Сфералайн" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблений в Україні товарів (робіт, послуг) на 2029911,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 1353274,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 676637,00 грн. (т. 1 а.с. 156-157)
Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем були оскаржені позивачем в адміністративному порядку та рішенням ДФС України від 12.07.2016 № 15105/6/99-99-11-01-01-25 (т. 1 а.с. 174- 183) скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 11.05.2016 № 0005781404 та № 0005791404 в частині визначення скаржником грошових зобов`язань по взаємовідносинах з ТОВ "Гілліан", ТОВ "Голден-Хот", ТОВ "Аракс Нова", ТОВ "Ламел Юей", ТОВ "Сучасне світло", ТОВ "Бізнес-Альянс-Груп", ТОВ "Вік Фор", ТОВ "Сарго Груп", ТОВ "Рись-Мегатрейд", ТОВ "Кітт Саунд", ТОВ "Атрас Трейд", ТОВ "Спред-Продакшн", а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.
На підставі акта перевірки та рішення ДФС України від 12.07.2016 № 15105/6/99-99-11-01-01-25 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.07.2016:
№ 0012441404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 520850,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 520850,00 грн. (т. 1 а.с. 184-185);
№ 0012431404, яким ТОВ "Сфералайн" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблений в Україні товарів (робіт, послуг) на 956509,50 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 637673,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 318836,50 грн. (т. 1 а.с. 186-187).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Приписами п/п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п/п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
У відповідності до ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з п/п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п/п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до вимог ст. 185.1 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);
г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);
ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;
д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198. 2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).