ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2024 року
м. Київ
справа № 460/51067/22
адміністративне провадження № К/990/39299/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 (суддя Дудар О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Носа С.П.) у справі №460/51067/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
I. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача у призначенні та виплаті позивачеві пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка призначається вперше, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки;
- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачеві з 23.06.2022 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019, 2020 та 2021 роки відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону №1058-IV.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.07.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023, позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, яка призначається вперше, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 23.06.2022 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019, 2020 та 2021 роки відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону №1058-IV.
3. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу 20.03.2014 призначено пенсію за віком відповідно до положень Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.
5. На підставі заяви позивача від 23.06.2022 відповідачем переведено ОСОБА_1 із пенсії державного службовця на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески з 2014-2016 роки.
6. Листом відповідача від 25.11.2022 №24029-23611/Н-02/8-1700/22 позивачу роз`яснено, що відповідно до статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється із дня подання заяви з усіма необхідними документами. Під час проведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховано під час призначення попереднього виду пенсії. Нова середня заробітна плата застосовується лише при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відсутні підстави.
7. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що у цій справі мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший і, як наслідок, належить задовольнити й похідну вимогу позивача про зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 23.06.2022 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019, 2020 та 2021 роки відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону №1058-IV.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
9. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
10. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій вирішили спір без урахування висновків, сформульованих Верховним Судом у постанові від 27.06.2023 у справі №500/4392/22.
11. Відповідач посилається на невірне застосування судами норм частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
12. Відповідач вважає, що суди не вірно тлумачать перехід позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV як первинне призначення пенсії за іншим законом.
13. Скаржник зауважує, що суди помилково до цих правовідносин врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, згідно з якою, особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у зв`язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону №1058-IV як вперше призначена.
Натомість у справі, яка розглядається, позивача 23.06.2023 переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на пенсію за віком, призначену за нормами Закону №1058-IV та зміни виду пенсії не відбулось.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.