ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року
м. Київ
справа№682/1042/23
провадження№51-619км24
ВерховнийСуд колегією суддів Другої судової палати Касаційногокримінальногосуду (далі - Суд)у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
заучастю:
секретарясудовогозасідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянувувідкритомусудовомузасіданнікасаційнускаргузахисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2023 року та ухвалуХмельницькогоапеляційногосудувід26 жовтня 2023 рокуу кримінальномупровадженніщодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, уродженця с. Хоросток Славутського району Хмельницької області, без зареєстрованого місця проживання, раніше неодноразово судимого, останні рази: 1) 25 червня 2021 року Піщанським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 390, ч. 3 ст. 185 КримінальногокодексуУкраїни(далі - КК) і на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,звільненого02 вересня 2022 рокуза відбуттям строкупокарання; 2) 19 квітня 2023 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді 150 год громадських робіт,
засудженогозавчиненнякримінальнихправопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 186 КК.
Змістоскарженихсудовихрішеньівстановленісудамипершоїта апеляційноїінстанційобставини
За вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2023 року, залишеним 26 жовтня 2023 року апеляційним судом без змін, ОСОБА_7 було засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, за ч. 4 ст. 186 КК до покаранняувидіпозбавленняволі на строк 7 років 6 місяців танапідставіч. 1 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2023 року, і з урахуванням ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу, ОСОБА_7 остаточно призначено покарання у виді 7 років 6 місяців 10 днів. Ухвалено строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з 04 квітня 2023 року (моменту його затримання), зарахувавши у строк відбуття покарання період його попереднього ув`язнення з часу затримання - 04 квітня 2023 року.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Суд визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні за обставин, детально викладених у вироку, умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Як установив суд, ОСОБА_7 24 березня 2023 року близько 21 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у одній із кімнат будинку АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочав словесний конфлікт з ОСОБА_8, у ході якого завдав останньому два удари кулаком правої руки в область лівого ока та один удар кулаком лівої руки в область правого ока, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, синців повік правого та лівого очей з крововиливом під кон`юктивну оболонку, забійної рани лівої підочної ділянки з підшкірною гематомою, що відповідно до висновку експерта відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Відразу після цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна та особистого незаконного збагачення, розуміючи протиправний характер своїх дій, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", у присутності свідка ОСОБА_9 відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_8 мобільний телефон LG моделі "G7ThinQ" 4/64 GB, вартістю 3631 грн 85 коп. та гроші у сумі 100 грн, завдавши потерпілому майнової шкоди на загальну суму 3731 грн 85 коп.
Вимогикасаційноїскаргитаузагальненідоводиособи, якаїхподала
Укасаційнійскарзізахисник ОСОБА_6 просить скасувати на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Аргументуючи заявлену вимогу, заперечуючи по суті встановлені фактичні обставини та правильність кваліфікації діяння ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 186 КК, скаржник стверджує, що останній не викрадав телефон потерпілого, а взяв його лише з метою повернути йому, через те, що ОСОБА_8, забув його у будинку по АДРЕСА_1, проте, не знайшовши потерпілого, звернувся у відділ поліції, де добровільно видав мобільний телефон. Водночас, касатор зазначає, що заява та протокол про добровільну видачу мобільного телефону, а також матеріали кримінального провадження у цілому не містять підтверджень того, що під час їх оформлення ОСОБА_7 було роз`яснено його процесуальні права, у тому числі не свідчити проти себе та право мати захисника. Крім того, ОСОБА_6 стверджує, що висновки судів нижчих інстанцій про доведеність винуватості його підзахисного у вчиненні грабежу, ґрунтуються на неправдивих свідченнях ОСОБА_9, показання якої значно різняться від показань потерпілого, наданих у суді апеляційної інстанції. Також сторона захисту стверджує, що показання потерпілого в апеляційному суді протирічать його свідченням у місцевому суді, проте суд апеляційної інстанції цих обставин до уваги не узяв і не зазначив відповідних правових підстав для цього. Крім того, у скарзі містяться посилання на неповноту досудового та судового слідства, оскільки на переконання захисника ні органом досудового розслідування, ні судом не було встановлено корисливого мотиву у діянні ОСОБА_7 .
Учасникамкримінальногопровадженнябулоналежнимчиномповідомленопродату, частамісцекасаційногорозгляду, клопотаньпройоговідкладеннядосудукасаційноїінстанціїненадходило.
Позиціїучасниківсудовогопровадження
Усудікасаційноїінстанціїзахисникпідтримавкасаційнускаргу, прокурор заперечила проти її задоволення.
МотивиСуду
Заслухавшидоповідьсудді, поясненнязахисника, думку прокурора, перевірившиматеріаликримінальногопровадженнятадоводи, викладенів касаційнійскарзі, колегіясудівдійшлависновку, щоподанаскаргане підлягає задоволеннюз огляду на таке.
Керуючись ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає оспорювані рішення у межах касаційної скарги, в якій висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, та юридично-правова оцінка цього діяння не заперечуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.